Автор:
На початку грудня 2015 року в Одесі на базі 46-го Об’єднаного центру забезпечення стартувало випробування проекту з автоматизації обліку потреб та запасів у сфері речового забезпечення Збройних Сил України. Про мету цього «пілоту», його хід та перспективи реформування логістики речової служби розповіла його керівник, член Проектного офісу реформ при Міністерстві оборони України Вікторія Карт.
Головна мета нашого проекту є дуже близькою і зрозумілою кожному українському бійцю: ми опрацьовуємо таку систему функціонування речової служби, за якою всі військовослужбовці отримуватимуть належні їм одяг, білизну, взуття та спорядження вчасно, в повному обсязі й необхідних розмірів.
І що для цього робиться?
Перш ніж відповісти на це запитання, давайте з’ясуємо, що і де працює не так?
Терміни отримання, нестача необхідних розмірів…
Саме так, одна із основних проблем нинішньої системи речового забезпечення полягає в тому, що на те, аби військовослужбовець отримав належне майно, тилова служба витрачає від п’яти (у кращому разі) до двадцяти і більше діб. Це надто великий термін і очевидна, серйозна проблема, причому вона безпосередньо стосується боєготовності.
Інший, на наш погляд, не менш серйозний недолік діючого алгоритму функціонування системи речового забезпечення — відсутність планування за розмірною сіткою. Це призводить до того, що люди вчасно не отримують речі необхідного розміру. Це дуже поширене явище: на склади військових частин надходить обмундирування в кількості, яка зазначена в заявці, й навіть тих розмірів, які замовляли речовики частини. Чому ж так відбувається, що подані в заявці й насправді необхідні розміри не співпадають? Виявляється, що, складаючи замовлення, посадовці керуються не реальною потребою на підставі розміру одягу конкретного бійця, а діючими ще з радянських часів нормативами, за якими по суті «на око» визначаються планові потреби в тих чи інших розмірах.
Таке планування призводить до того, що на складах накопичуються так звані «допустимі залишки». За певних умов їх можна було б спрямувати в іншу військову частину, яка має в них потребу, але проблема в тому, що оперативно отримати інформацію про ці залишки і взагалі про рух речового майна складно, оскільки облік ведеться в паперовому вигляді. Тож повну картину того, що й на яких складах є в наявності, відповідні служби отримують (увага!) поквартально.
У результаті військовослужбовці знову ж таки не забезпечуються вчасно належним майном, а держава замовляє виробникам пошиття одягу чи взуття тих розмірів, яких нібито не вистачає. Тож висновок напрошується сам собою — вирішення проблем необхідно шукати в автоматизації обліку потреб та наявних складських запасів, створенні в межах усіх Збройних Сил єдиної інформаційної платформи обліку речового майна, спрощенні процедури замовлення та доставки. Тільки таким чином ми зможемо максимально скоротити терміни доставки одягу та спорядження на склади військових частин і зрештою оперативно забезпечити ними кожного конкретного військовослужбовця за його індивідуальними розмірами.
Яким же чином пропонується автоматизувати цей процес?
Перший етап з того, що ми пропонуємо, зараз починає відпрацьовуватися в Одесі на базі 46-го ОЦЗ та складів речового майна 79-ї окремої аеромобільної і 160-ї зенітної ракетної бригад. Нині на цих пілотних об’єктах ми апробуємо прототип єдиної автоматизованої системи, яка згодом у вдосконаленому вигляді буде, сподіваюся, масштабована в межах усіх Збройних Сил. Кожна партія речового майна, яке зберігається у сховищах 46-го ОЦЗ, надходить туди чи спрямовується у визначені військові частини, буде обліковуватися в електронному вигляді й заноситися до захищеної автоматизованої системи. Завдяки цьому рух майна і його залишки на рівні ОЦЗ — склад бригади відповідні фахівці можуть відстежувати фактично в режимі онлайн.
Наступним кроком наприкінці січня — початку лютого нового року ми плануємо забезпечити кожного військовослужбовця пілотних частин індивідуальною електронною карткою, на чіп якої буде занесена вся інформація щодо його особистих параметрів, поточної забезпеченості й наступних термінів видачі того чи іншого речового майна тощо. Таким чином ми отримаємо можливість адресного планування потреб у забезпеченні речовим майном.
А коли можна очікувати, що автоматизована система запрацює в масштабі Збройних Сил?
Насправді зараз говорити про будь-які терміни ще зарано, зважаючи на глобальний обсяг роботи, яку ще належить виконати. Для розуміння зазначу, що перш ніж запустити пілотний проект в активну фазу, нам довелося здійснити кодифікацію речового майна, необхідні налаштування системи, збудувати мережу зв’язку, яка передбачає систему захисту інформації, перевести в електронний вигляд дані щодо видачі речового майна у визначених частинах, провести аудит того, що зберігалося на їхніх складах та у сховищах бази, підготувати відповідну ІТ-структуру, технічну документацію. Триває навчання користувачів системи. І це тільки частина тих завдань, які необхідно виконати. Попереду значно більший обсяг роботи. Наприклад, щодо індивідуальної ID-картки бійця. Її введення залежить не лише від результатів нашого проекту. Ми опрацьовуватимемо лише ті питання, які пов’язані з речовим майном. А взагалі до неї будуть заноситися й інші параметри, які зараз визначаються в паралельних пілотних проектах, — щодо медичного забезпечення, харчування, забезпечення житлом тощо…
Під час презентації проекту ви наголосили, що автоматизовану систему обліку майна з відкладеною синхронізацією можна буде використовувати в польових умовах, і вона забезпечить актуальність й оперативність інформації навіть під час ведення бойових дій…
Саме так. Йдеться про те, що кожен старшина підрозділу матиме штатний електронний планшет з відповідною робочою інформацією щодо стану забезпеченості особового складу підрозділу речовим майном і таким чином зможе максимально оперативно подавати в речову службу частини заявки на отримання того чи іншого майна. Розумію, що сьогодні ці слова можуть сприйняти як наукову фантастику, але зазначу: над тим, щоб світле майбутнє було не за горами, ми дуже багато і, я вважаю, плідно працюємо.
Іван Ступак, Народна армія
На початку грудня 2015 року в Одесі на базі 46-го Об’єднаного центру забезпечення стартувало випробування проекту з автоматизації обліку потреб та запасів у сфері речового забезпечення Збройних Сил України. Про мету цього «пілоту», його хід та перспективи реформування логістики речової служби розповіла його керівник, член Проектного офісу реформ при Міністерстві оборони України Вікторія Карт.
Головна мета нашого проекту є дуже близькою і зрозумілою кожному українському бійцю: ми опрацьовуємо таку систему функціонування речової служби, за якою всі військовослужбовці отримуватимуть належні їм одяг, білизну, взуття та спорядження вчасно, в повному обсязі й необхідних розмірів.
І що для цього робиться?
Перш ніж відповісти на це запитання, давайте з’ясуємо, що і де працює не так?
Терміни отримання, нестача необхідних розмірів…
Саме так, одна із основних проблем нинішньої системи речового забезпечення полягає в тому, що на те, аби військовослужбовець отримав належне майно, тилова служба витрачає від п’яти (у кращому разі) до двадцяти і більше діб. Це надто великий термін і очевидна, серйозна проблема, причому вона безпосередньо стосується боєготовності.
Інший, на наш погляд, не менш серйозний недолік діючого алгоритму функціонування системи речового забезпечення — відсутність планування за розмірною сіткою. Це призводить до того, що люди вчасно не отримують речі необхідного розміру. Це дуже поширене явище: на склади військових частин надходить обмундирування в кількості, яка зазначена в заявці, й навіть тих розмірів, які замовляли речовики частини. Чому ж так відбувається, що подані в заявці й насправді необхідні розміри не співпадають? Виявляється, що, складаючи замовлення, посадовці керуються не реальною потребою на підставі розміру одягу конкретного бійця, а діючими ще з радянських часів нормативами, за якими по суті «на око» визначаються планові потреби в тих чи інших розмірах.
Таке планування призводить до того, що на складах накопичуються так звані «допустимі залишки». За певних умов їх можна було б спрямувати в іншу військову частину, яка має в них потребу, але проблема в тому, що оперативно отримати інформацію про ці залишки і взагалі про рух речового майна складно, оскільки облік ведеться в паперовому вигляді. Тож повну картину того, що й на яких складах є в наявності, відповідні служби отримують (увага!) поквартально.
У результаті військовослужбовці знову ж таки не забезпечуються вчасно належним майном, а держава замовляє виробникам пошиття одягу чи взуття тих розмірів, яких нібито не вистачає. Тож висновок напрошується сам собою — вирішення проблем необхідно шукати в автоматизації обліку потреб та наявних складських запасів, створенні в межах усіх Збройних Сил єдиної інформаційної платформи обліку речового майна, спрощенні процедури замовлення та доставки. Тільки таким чином ми зможемо максимально скоротити терміни доставки одягу та спорядження на склади військових частин і зрештою оперативно забезпечити ними кожного конкретного військовослужбовця за його індивідуальними розмірами.
Яким же чином пропонується автоматизувати цей процес?
Перший етап з того, що ми пропонуємо, зараз починає відпрацьовуватися в Одесі на базі 46-го ОЦЗ та складів речового майна 79-ї окремої аеромобільної і 160-ї зенітної ракетної бригад. Нині на цих пілотних об’єктах ми апробуємо прототип єдиної автоматизованої системи, яка згодом у вдосконаленому вигляді буде, сподіваюся, масштабована в межах усіх Збройних Сил. Кожна партія речового майна, яке зберігається у сховищах 46-го ОЦЗ, надходить туди чи спрямовується у визначені військові частини, буде обліковуватися в електронному вигляді й заноситися до захищеної автоматизованої системи. Завдяки цьому рух майна і його залишки на рівні ОЦЗ — склад бригади відповідні фахівці можуть відстежувати фактично в режимі онлайн.
Наступним кроком наприкінці січня — початку лютого нового року ми плануємо забезпечити кожного військовослужбовця пілотних частин індивідуальною електронною карткою, на чіп якої буде занесена вся інформація щодо його особистих параметрів, поточної забезпеченості й наступних термінів видачі того чи іншого речового майна тощо. Таким чином ми отримаємо можливість адресного планування потреб у забезпеченні речовим майном.
А коли можна очікувати, що автоматизована система запрацює в масштабі Збройних Сил?
Насправді зараз говорити про будь-які терміни ще зарано, зважаючи на глобальний обсяг роботи, яку ще належить виконати. Для розуміння зазначу, що перш ніж запустити пілотний проект в активну фазу, нам довелося здійснити кодифікацію речового майна, необхідні налаштування системи, збудувати мережу зв’язку, яка передбачає систему захисту інформації, перевести в електронний вигляд дані щодо видачі речового майна у визначених частинах, провести аудит того, що зберігалося на їхніх складах та у сховищах бази, підготувати відповідну ІТ-структуру, технічну документацію. Триває навчання користувачів системи. І це тільки частина тих завдань, які необхідно виконати. Попереду значно більший обсяг роботи. Наприклад, щодо індивідуальної ID-картки бійця. Її введення залежить не лише від результатів нашого проекту. Ми опрацьовуватимемо лише ті питання, які пов’язані з речовим майном. А взагалі до неї будуть заноситися й інші параметри, які зараз визначаються в паралельних пілотних проектах, — щодо медичного забезпечення, харчування, забезпечення житлом тощо…
Під час презентації проекту ви наголосили, що автоматизовану систему обліку майна з відкладеною синхронізацією можна буде використовувати в польових умовах, і вона забезпечить актуальність й оперативність інформації навіть під час ведення бойових дій…
Саме так. Йдеться про те, що кожен старшина підрозділу матиме штатний електронний планшет з відповідною робочою інформацією щодо стану забезпеченості особового складу підрозділу речовим майном і таким чином зможе максимально оперативно подавати в речову службу частини заявки на отримання того чи іншого майна. Розумію, що сьогодні ці слова можуть сприйняти як наукову фантастику, але зазначу: над тим, щоб світле майбутнє було не за горами, ми дуже багато і, я вважаю, плідно працюємо.
Іван Ступак, Народна армія
