Аналіз формування системи кадрового забезпечення під час дії особливого періоду у 2014- 2015 роках

Автор: Микола Думенко, ГШ ЗСУ
Ukrainian Military Pages

У статті відображено основні результати діяльності кадрових органів щодо кадрового забезпечення у 2014-2015 рр. під час переходу на функціонування в умовах особливого періоду. Здійснено аналіз основних проблем в системі кадрового забезпечення та висвітлено шляхи їх вирішення.

[Публікується у скороченому вигляді]

Збройна агресія Російської Федерації проти України стала основною причиною оголошення в державі часткової мобілізації, з моменту якої настав особливий період, який триває і зараз. Згідно з Законами України "Про борону України", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" під час дії особливого періоду набирають чинності особливості проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, а, відповідним чином, діяльність органів військового управління і, зокрема, кадрових органів повинна бути спрямована на забезпечення швидкого та оперативного виконання завдань за призначенням.

Не дивлячись на існуючий досвід, аналіз роботи кадрових органів Збройних Сил України показав, що сучасна система кадрового забезпечення також є далеко недосконалою. Нормативно-правова база, яка розроблялася в мирний час виявилася недієздатною в особливий період. Кадрові органи зіткнулися з низкою складних задач, таких як:

Організація прибуття до материкової частини України військовослужбовців військових частин, дислокованих на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, та членів їх сімей;
Залучення офіцерського складу на військову службу за контрактом;
Унормування питання звільнення з військової служби військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації,на особливий період;
Збільшення обсягів залучення громадян на військову службу за контрактом для доукомплектування бойових частин мотивованим особовим складом;
Призов на строкову військову службу та комплектування ЗС України та інших військових формувань військовослужбовцями строкової військової служби, а також визначення порядку звільнення даної категорії;
Удосконалення системи військової освіти;
Забезпечення якісної підготовки військових фахівців відповідно до потреб Збройних Сил України у підготовленому особовому складі, з урахуванням втрат військ (сил) під час виконання бойових завдань на сході країни;
Здійснення кадрового забезпечення програм міжнародного співробітництва;
Удосконалення законодавства щодо запровадження короткострокових контрактів, розширення переліку підстав для звільнення військовослужбовців з військової служби за етапами особливого періоду, забезпечення врегулювання проблем у гуманітарній та соціальних сферах;
Спрощення механізму підготовки документів до прийняття кадрових рішень для забезпечення оперативності при їх підготовці і прийняті;
Запровадження персонального обліку втрат особового складу;
Автоматизація процесів прийняття кадрових рішень;
Прискорення отримання статусу учасника бойових дій військовослужбовцями.

Читати також: Українська Паперова Армія - документообіг у ЗСУ

Умови, що склалися вимагали швидкого та оперативного реагування для вирішення зазначених проблем з використанням наявних сил і засобів. Саме тому, у 2014-2015 роках кадрові органи основні зусилля у своїй діяльності спрямовували на вирішення завдань направлених на виконання заходів мобілізаційного розгортання Збройних Сил України, а саме:

продовження прийняття на військову службу за контрактом осіб офіцерського та рядового, сержантського складу;
організацію підготовки до призову та призов громадян України на строкову військову службу, на службу за призовом осіб офіцерського складу;
доукомплектування визначених військових частин до штатів воєнного часу та формуванні підрозділів територіальної оборони;
опрацювання змін та доповнень до діючих нормативно-правових актів стосовно удосконалення порядку проходження військової служби, організації призову громадян України на строкову військову службу в особливий період та призову на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, звільнення з військової служби;
супроводження звільнення визначених категорій військовослужбовців;
організацію зустрічі та розміщенні військовослужбовців військових частин та членів їх сімей, дислокованих на території АР Крим;
підготовку навчальних центрів, навчальних підрозділів, загальновійськових полігонів та їх матеріально-технічної бази до зустрічі молодого поповнення та організація їх підготовки;
реалізацію заходів, передбачених замислами застосування, перегрупування, заміни та нарощування бойових спроможностей угруповань військ (сил).

Стосовно організації зустрічі, обліку та розміщення на материковій частині України військовослужбовців військових частин, дислокованих на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, і членів їх сімей було розгорнуто та функціонувало 5 збірних пунктів на фондах військових частин.

У результаті діяльності кадрових органів стосовно даного питання було досягнуто наступних показників:

Створено необхідні умови для переміщення військовослужбовців Збройних Сил України з АР Крим, як у складі підрозділів, військових частин, установ та організацій Збройних Сил України так і методом поодинокого переміщення через створені збірно-пересильні та збірні пункти.
У встановлені терміни організовано роботу щодо організації передислокації військових частин Збройних Сил України з Автономної Республіки Крим та міста Севастополь (наказ Міністра оборони України від 05.04.2013 № 230 "Про організацію передислокації військових частин Збройних Сил України з Автономної Республіки Крим та міста Севастополь".)
Заведено облік військовослужбовців, переміщених з АР Крим, який здійснюється у Кадровому центрі Збройних Сил України за результатами узагальнення інформації, переданої зі штабів військових частин та збірних пунктів. При цьому перепризначення до інших військових частин Збройних Сил України дозволялося тільки тих військовослужбовців, які вийшли з АР Крим методом поодинокого переміщення і були зареєстровані на збірних пунктах.
Призначення військовослужбовців Збройних Сил України до інших військових частини після їх переміщення з АР Крим було суттєво обмежено. Крім того, рішенням начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України особовий склад Військово-Морських Сил Збройних Сил України утримувався на своїх посадах у існуючих штатах до прийняття рішення щодо подальшого функціонування або розформування (переформування) військових частин. Визначення подальшого службового використання військовослужбовців військових частин інших видів Збройних Сил, які прибули до материкової частини України, проводилося кадровими органами також з урахуванням рішень щодо подальшого функціонування військових частин, в яких вони перебували на посадах;
Виведення (переміщення) військ (сил) з анексованого півострова Крим та досвід, який отриманий при цьому, надав можливість подальшого функціонування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, військових частин інших видів Збройних Сил України, передислокованих з Автономної Республіки Крим та міста Севастополь в нових організаційно-штатних структурах та пунктах постійної дислокації.

Що стосується питання запровадження військової служби за призовом осіб офіцерського складу на виконання Указу Президента України від 01.05.2014 № 447/2014 "Про заходи щодо підвищення обороноздатності держави" кадровими органами:

визначено обсяги ресурсу офіцерського складу, який перебуває на військовому обліку у військових комісаріатах та задовольняє вимогам до призову на військову службу;
підготовлено доповнення до проекту закону щодо унормування питань запровадження військової служби за призовом осіб офіцерського складу (Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей");
для остаточного унормування питань призову осіб офіцерського складу опрацьовано пропозиції щодо удосконалення порядку проходження військової служби;
відпрацьовано розпорядження щодо визначення переліку первинних вакантних посад для комплектування офіцерами військової служби за призовом;
відпрацьовано План заходів щодо організації призову громадян України на військову службу за призовом осіб офіцерського складу до Збройних Сил України, який уточнює порядок і терміни опрацювання нормативно-правових актів та практичних заходів для впровадження призову офіцерів на військову службу.

Таким чином, заходи, які вживались особовим складом управління кадрового забезпечення стосовно запровадження військової служби за призовом осіб офіцерського складу дозволили виконати завдання щодо забезпечення проведення часткової мобілізації.

Питання мобілізації тягло за собою визначення порядку роботи органів військового управління та командирів та усіх рівнів щодо звільнення військовослужбовців, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Відповідним чином, було підготовлено Спільну директиву Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України від 02 березня 2015 року № Д-1 "Про звільнення військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період", а також доведено до органів військового управління, військових частин та установ Методичні рекомендації щодо порядку звільнення військовослужбовців, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Крім того, було опрацьовано зміни до трьох Указів Президента України стосовно унормування питання звільнення з військової служби військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період (від 6 травня 2015 року № 254, від 12 червня 2015 року № 328, від 21 липня 2014 року № 607), а також проведено погодження постанови Кабінету Міністрів України щодо затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та служби осіб рядового і начальницького складу (Постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413..").

У ході проведення антитерористичної операції на сході України виникло проблемне питання щодо необхідності збільшення у військових частинах частки військовослужбовців за контрактом, як найбільш мотивованої та професійної категорії військовослужбовців.

У зв’язку з зазначеним, перед кадровими органами постало завдання збільшення обсягів залучення громадян на військову службу за контрактом для доукомплектування бойових частин мотивованим особовим складом.

З цією метою, протягом 2014 – 2015 років за участю офіцерів кадрових органів було ініційовано зміни до законодавства щодо спрощення порядку відбору, оформлення документів кандидатів та розширено коло осіб, яких можливо приймати на військову службу за контрактом, а саме:

внесено зміни до законів, якими впроваджено соціальні гарантії для військовослужбовців за контрактом;
з червня 2015 року впроваджено грошову винагороду при вступі на військову службу за контрактом;
розроблено Методичні рекомендації щодо особливостей укладання контрактів з громадянами та військовослужбовцями, які приймаються на військову службу за контрактом рядового, сержантського та старшинського складу Збройних Сил України.

Задля максимального залучення на військову службу за контрактом протягом 2014 – 2015 років внесено зміни до законодавства щодо укладення контракту до отримання результатів спеціальної перевірки, що дозволило скоротити процедуру укладання контракту. Впроваджено "короткостроковий контракт". Розширено коло осіб, яких можливо приймати на військову службу за контрактом. Спрощено процедуру проходження військово-лікарської комісії.

Читати також: Контракти «до закінчення особливого періоду» відмінять, нові матимуть чіткі терміни дії

Важливими мотиваційними чинниками для вступу на військову службу за контрактом стало впровадження норм щодо збереження:

місця роботи та середнього заробітку на строк до завершення особливого періоду для осіб, яких прийнято на військову службу за контрактом під час кризової ситуації;
місця роботи та середнього заробітку понад рік для осіб, яких призвано під час мобілізації та які підлягають звільненню, але продовжують військову службу та укладають "короткостроковий контракт";
пенсії на строк до завершення особливого періоду для осіб, яких прийнято на військову службу за контрактом під час кризової ситуації.

Постановою КМУ з червня 2015 року впроваджено грошову винагороду при вступі на військову службу за контрактом.

Таким чином, виконання зазначених заходів дозволило за час проведення АТО в Донецькій та Луганській областях (у період пріоритетності виконання військкоматами завдань мобілізації) частково вирішити проблему комплектування військ професійним особовим складом.

Проте, комплектування Збройних Сил на професійній основі не зменшувало необхідності комплектування військових частин (підрозділів) забезпечення військовослужбовцями строкової військової служби, що було необхідним для максимального вивільнення військовослужбовців інших категорій для залучення в АТО.

Крім того, необхідно було вирішити проблему звільнення військовослужбовців строкової військової служби, які вислужили встановлені строки військової служби, не залучались в АТО та обумовили соціальну напругу у військових колективах і в сім’ях військовослужбовців.

З метою, вирішення даної проблеми протягом 2014–2015 років кадровими органами було внесено зміни до законодавства щодо можливості здійснювати призов громадян на строкову військову службу під час дії особливого періоду та звільнення військовослужбовців строкової військової служби, які вислужили до 2 років (два терміни) строкової військової служби.

Внесення змін у законодавство та проведення заходів щодо можливості призову громадян на строкову військову службу під час особливого періоду дозволило:

квітні – червні 2015 року призвати на строкову військову службу близько 20 тис. осіб;
отримати додаткове джерело комплектування особовим складом під час особливого періоду;
залучити до участі в АТО додаткову кількість військовослужбовців за контрактом (військовослужбовців призваних під час мобілізації), які раніше виконували завдання у військових частинах забезпечення, базах, арсеналах, складах, на аеродромах тощо, на заміну яким прибули військовослужбовці строкової військової служби.

Ще одним джерелом доукомплектування бойових частин та підрозділів забезпечення повинні були стати випускники вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів та навчальних центрів. Саме тому у системі військової освіти продовжувалась робота щодо вдосконалення змісту підготовки військових фахівців, інтеграції навчального процесу з підготовкою та завданнями військ (сил) з урахуванням бойового досвіду, отриманого у ході проведення АТО та оптимізації мережі ВВНЗ та ВНП ВНЗ та навчальних центрів.

Особливість системи військової освіти обумовлена участю військ у проведенні АТО та складним процесом заходів, які проводились і продовжують проводитись з одночасним виконанням завдань навчально-виховного процесу у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів навчальних центрах та залученням викладацького складу та курсантів до виконання бойових завдань за призначенням.

Продовжено практику залучення керівного складу Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління Збройних Сил України до занять зі слухачами та науково-педагогічними працівниками Національного університету оборони України, забезпечено залучення представників замовників до проведення занять з курсантами (студентами) вищих військових навчальних закладів.

Впроваджено практику залучення в якості керівників занять, командирів відділень (взводів) навчальних підрозділів навчальних центрів курсантів вищих військових навчальних закладів та військових коледжів, які безпосередньо приймали участь у виконанні бойових завдань в АТО.

Проведено заходи щодо створення факультету військово-морських сил Одеської національної морської академії та відділення військової підготовки Морського коледжу технічного флоту Одеської національної морської академії.

У результаті, заходи, які проводились стосовно підготовки персоналу та визначення потреби у фахівцях у зазначений період були спрямовані на якісну їх підготовку до виконання завдань за призначенням у обсягах, необхідних для виконання завдань за призначенням.

Додатково було проведено часткове розгортання мережі та структури курсів підвищення кваліфікації при ВВНЗ (ВНП ВНЗ) та навчальних центрів Збройних Сил України, що дозволило:

організувати підготовку військовозобов’язаних, призваних по мобілізації, на особливий період та призваних на військову службу за контрактом з числа офіцерського, сержантського та рядового складу;
зосередити підготовку військових фахівців рядового, сержантського (старшинського) і офіцерського складу на єдиній навчальній матеріально-технічній базі вищих військових навчальних закладів;
досягти сумісності навчального процесу у навчальних центрах з заходами підготовки військ (сил) з урахуванням досвіду виконання військами завдань за призначенням у ході проведення АТО.

Підвищення кваліфікації офіцерського складу здійснювалася на 12 курсах перепідготовки та підвищення кваліфікації офіцерів призваних із запасу за відповідними переліками військово-облікових спеціальностей з терміном навчання 1 місяць та загальним обсягом одночасної підготовки близько 6 тис. осіб.

Протягом 2014-2015 років пройшли навчання на курсах підвищення кваліфікації близько 9 тис. офіцерів, призваних на військову службу під час мобілізації.

Таким чином, призов офіцерського складу до курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації при ВВНЗ, ВНП ВНЗ надав можливість забезпечити необхідний рівень їх підготовки до виконання завдань за призначенням.

Якщо підготовка офіцерського складу постійно вдосконалювалася і у вирішенні даного питання було досягнуто значних результатів, то особливістю підготовки рядового та сержантського (старшинського) складу у періоду проведення АТО була організація одночасного навчання військовослужбовців призваних під час мобілізації та військовослужбовців за контрактом, що в свою чергу створювало додаткові труднощі під час планування періодів навчання та впливало на організований їх початок і завершення.

Так, основним завданням у зазначений період для кадрових органів стало забезпечення якісної підготовки військових фахівців відповідно до потреб Збройних Сил України у підготовленому особовому складі, з урахуванням втрат військ (сил) під час виконання бойових завдань на сході країни

За результатами діяльності кадрових органів з початку проведення заходів АТО було підготовлено та направлено до військ (сил) понад 90 тис. осіб.

Що стосується напрямку кадрового забезпечення програм міжнародного співробітництва, було надано роз’яснення щодо порядку повернення до України (відкликання) національних контингентів, національного персоналу, окремих військовослужбовців та працівників, які перебувають на навчанні за кордоном.

Крім того, відповідно до Плану кадрового забезпечення міжнародних програм навчання військовослужбовців Збройних Сил України та працівників Збройних Сил України у навчальних закладах іноземних держав з початку 2014 року підготовлено 160 осіб.

Враховуючи відсутність нормативно-правового врегулювання питання щодо визначення чіткого порядку утримання (обліку) та подальшого використання військовослужбовців, які перебувають у складі національних контингентів за кордоном та на посади, яких, призиваються громадяни України із запасу під час оголошеної мобілізації, з метою упорядкування питання щодо доукомплектування військових частин (підрозділів), які формують національні контингенти в умовах особливого періоду було підготовлено відповідні розпорядчі документи.

Суттєві недоліки та упущення в законодавстві України у перші дні проведення часткової мобілізації було виявлено стосовно запровадження короткострокових контрактів на проходження військової служби в особливий період (до завершення особливого періоду), розширення переліку підстав для звільнення військовослужбовців з військової служби за етапами особливого періоду, забезпечення врегулювання проблем, які мали місце на той час у гуманітарній та соціальних сферах.

З метою усунення зазначених проблем офіцерами кадрових органів опрацьовувались пропозиції щодо внесення змін до керівних документів щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації та соціального захисту військовослужбовців. Зміни, які були внесені до законодавства України, забезпечили врегулювання основних проблем, що виникли під час проведення часткової мобілізації та дозволили провести перші черги часткової мобілізації.

Під час виконання заходів щодо внесення змін до існуючого законодавства постало питання розробки нових нормативних документів стосовно удосконалення роботи кадрових органів та надання їм можливості прийняття кадрових рішень у стислі терміни. Так з метою забезпечення оперативності при підготовці і прийняті кадрових рішень, на підставі Методичних рекомендацій з порядку організації підготовки документів до прийняття кадрових рішень кадровими органами Збройних Сил України, був розроблений та доведений до командирів (начальників) усіх рівнів спрощений механізм підготовки документів до прийняття кадрових рішень, застосування якого дозволяє:

уникнути тривалої підготовки значної кількості документів для перепризначення військовослужбовців при проведенні організаційних заходів;
забезпечити оперативне переміщення військовослужбовців до визначених військових частин для їх негайного доукомплектування особовим складом;
запобігти випадкам зволікання при призначенні військовослужбовців та проявам корупції у роботі кадрових органів.

Як результат, завдяки запровадженню вищезазначеного спрощеного механізму підготовка документів щодо призначення на посади, прийняття кадрових рішень та їх доведення до військ (сил) здійснюється за 3-4 доби.

Належний облік особового складу передбачав запровадження персонального обліку втрат особового складу. Задля вирішення даного питання у Кадровому центрі Збройних Сил України створено окремий структурний підрозділ – відділення персонального обліку втрат особового складу.

На підставі чинного законодавства підготовлені Схема обліку загиблих (померлих) у Збройних Сил України та Схема обліку поранених у Збройних Сил України (наказ МО України від 26.05.2014 № 333 "Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України", Спільна директива МО та ГШ ЗСУ від 08.10.2014 № Д-4 "Про порядок зарахування в розпорядження окремих категорій військовослужбовців Міністерства оборони України та Збройних Сил України".)

Підготовлено ряд розпорядчих документів відповідно до яких:

організовано роботу щодо ведення персонального обліку загиблих та поранених військовослужбовців у військових частинах (підрозділах), оперативного збору та надання інформації;
здійснюється узагальнення інформації (чисельності, списків та персональних даних) за визначеними формами та готуються інформаційні матеріали для надання до органів державної влади, засобів масової інформації офіційних даних щодо втрат особового складу Збройних Сил України.

На підставі рішень керівництва Міністерства оборони України та Генерального штабу, заведений та ведеться окремий облік військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули, отримали поранення та зникли безвісти

Разом з тим, для оперативного інформування керівництва Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України прокількісні та якісні показники укомплектованості Збройних Сил України персоналом, автоматизації процесів прийняття кадрових рішень на всіх рівнях управління у 2015 році розпочата робота з розгортання та впровадження інформаційно- аналітичної системи "Персонал".

І нарешті, не менш вагомими є результати діяльності кадрових органів стосовно визнання військовослужбовців учасниками бойових дій. Так, відповідно до наказу Міністерства оборони України було утворено спеціальні комісії з розгляду матеріалів, що значно прискорило отримання статусу учасника бойових дій особами, які захищали суверенітет та територіальну цілісність держави, приймали участь у антитерористичній операції.

Висновки:

Отже, досвід ведення бойових дій у роки війни, а також досвід проведення АТО в Україні показав, що Збройні Сили, а відповідно їх кадрові органи змушені миттєво реагувати на всі виклики і загрози, які перед ними постають. Аналіз роботи кадрових органів показав, що нормативно-правова база, яка відповідає умовам мирного часу є недієздатною в умовах особливого періоду та виявив ряд недоліків, які негативно впливають на рівень боєздатності Збройних Сил, а саме:

необхідність обов’язкового проходження військовозобов’язаними фахової та бойової підготовки (так, з числа призваних по мобілізації понад 90 тис. осіб направлено на підготовку до курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації, навчальних центрів та полігонів);
короткий термін військової служби;
додаткові витрати з бюджету (проходження підготовки, виплата грошового забезпечення за попереднім місцем служби, виплата пенсії, витрати на забезпечення соціальних пільг та ін.);
необхідність внесення змін до існуючої нормативно-правової бази;
низький рівень підготовленості, морально-психологічного стану, відношення до військової служби.

Ураховуючи всі помилки, кадровими органами Збройних Сил України під час переходу на функціонування в особливий період протягом 2014-2015 рр. було досягнуто значних результатів. У розрізі того, що Україна перебуває у стані неоголошеної війни, а також тому, що особливий період досі триває, актуальним залишається питання удосконалення системи кадрового забезпечення та надання їй універсального характеру, що дасть змогу однаково ефективно вирішувати кадрові питання, як у мирний час так і в особливий період.

УДК 355.1

Даний матеріал відноситься до авторських публікацій.
Думка редакції може не збігатися із точкою зору авторів матеріалів.

Використані джерела:
Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони, 2016, № 2 (26)
ISSN 2311-7249 (Print) / ISSN 2410-7336 (Online)