Вихідну допомогу розраховано не вірно. Постанова Верховного Суду

компенсація за піднайом

Звільнення з військової служби за службовою невідповідністю або у порядку реалізації іншого стягнення не є підставою для неврахування цих років служби для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з нового місця служби.

12 листопада 2020 року Верховний суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду виніс постанову, якою задовільнив касаційну скаргу, підготовлену військовими адвокатами Подільського юридичного центру, скасував Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі №640/3835/19. Верховний суд цією постановою направив справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

За обставинами справи працівник поліції був звільнений з органів МВС України в порядку дисциплінарного стягнення. Одноразова допомога при звільненні з цієї причини не виплачувалася.

Надалі чоловік був призваний на військову службу та проходив її у військовій частині Національної гвардії України. Через декілька років військової служби він був звільнений з військової служби за станом здоров'я. Відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" він набув право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні.

Однак військова частина при здійсненні розрахунку кількості років, за які вихідна допомога належить до виплати, не зарахувала 18 років роботи у поліції. Військова частина відмовила у виплаті за ці роки по причині звільнення з органів МВС у порядку дисциплінарного стягнення. Це було розцінено як те, що особа нібито набула право на отримання одноразової допомоги, однак не змогла реалізувати його через стягнення.

Військовослужбовець в пошуках справедливості звернувся до адвокатів Подільського юридичного центру, офіси якого знаходяться у Києві, Вінниці та Львові. Оцінивши ситуацію військові адвокати підготували позовну заяву у якій крім іншого обгрунтували, що звільнення у порядку стягнення свідчить про те, що особа не набула права на отримання допомоги за попереднім місцем служби, а тому, відповідно до ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" роки попередньої роботи в поліції повинні бути враховані при розрахунку загальної суми допомоги.

Нагадаємо одноразова допомога нараховується в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за кожен рік календарної служби. Загальна вислуга клієнта становила 19 років замість зарахованого одного року.

Окружний адміністративний суд Києва відмовив у задоволенні позовних вимог повністю. Апеляційний адміністративний суд підтримав позицію суду першої інстанції. Військові адвокати підготували касаційну скаргу, яка була задоволена. Верховний суд зазначив, що "...будь-яких обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, у разі звільнення особи вперше у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляду звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту нормами чинного законодавства не встановлено.."

З урахуванням того, що не було залучено до справи третьої сторони, якою в даному випадку є ГУ Нацполіції, Верховний суд обмежився направленням справи на новий судовий розгляд. Однак висновки Верховного суду на наш погляд є ключовими для використання у практиці.


Щоб мати можливість залишати коментарі перейдіть на веб-версію