Хмельницькі спецпризначенці у дії. Частина І. Група «Шелеста»

Анатолій Шара
04.11.16
Хмельницькі спецпризначенці у дії. Частина І фото © Андрій Агєєв

Спецпризначенці відіграли особливу роль на початку російської агресії в Криму та на Донбасі. Не таємниця, що деякі групи спецпризначення перекинули на півострів для виконання певних завдань, але, не дочекавшись прямих наказів із Києва, вони були змушені покинути його.

Коли почалися антидержавні заворушення на Донбасі, інспіровані російськими спецслужбами, у країні стали вживати мобілізаційних заходів, адже та кількість вояків у Збройних силах, що була, не могла виконати завдання зі збереження суверенітету.

Група «Шелеста» 8-го полку спецпризначення була сформована як з контрактників, так і з мобілізованих. Вище командування повідомило своїм підлеглим, що збори триватимуть лише 10 днів і їхньою метою є просто перевірка мобілізаційного ресурсу. Неважко здогадатися, що вони суттєво розтяглися в часі. Самі ж бійці чудово розуміли, що Україна перебуває в небезпеці, тому ніхто й не виступав проти. А от уже після наказу в. о. президента України Олександра Турчинова про початок антитерористичної операції стало зрозуміло, що воювати доведеться довго й серйозно.

Група «Шелеста» структурно увійшла до 3-го загону 8-го полку спеціального призначення. Вже багато сказано про те, що забезпечення військовиків на початку АТО було на мінімальному рівні, але спецпризначенців це ніяк не засмутило, бо все потрібне спорядження вони й так купили самі.

Читайте також: Історія бойового шляху однієї з груп 8-го окремого полку спеціального призначення

Командир групи встановив основний принцип їхнього співіснування в межах підрозділу: вони всі друзі й рішення щодо військових операцій прийматимуть колегіально. Як показали подальші події, це відіграло дуже важливу роль.

Перед тим як вирушити в зону проведення АТО, спецпризначенці пройшли виснажливу підготовку, на якій, зокрема, вправлялися в стрільбі, працювали з картами, встановлювали власну агентурну мережу.

Хмельницькі спецпризначенці у дії. Частина І фото © tyzhden.ua

Початок АТО

Після виконання цього завдання бійцям повідомили, що потрібно готуватися до відправлення в зону АТО. Через деякий час їм наказали прибути до Ізюма Харківської області, де на той час розташовувався штаб АТО. По прибуттю дістали наказ забезпечити безперешкодний проїзд ешелонів техніки ЗСУ Краматорська. Щоб виконати це завдання, спецпризначенцям довелося проїхати через підконтрольну бойовикам територію. Основною проблемою, проте, виявилися карти території Донецької області — вони були застарілими й радше заплутували, ніж допомагали. Незважаючи на певні складнощі, спецпризначенці виконали свою роботу, перевіривши платформи для розвантаження техніки, а також залізничне полотно на наявність закладки вибухівки й можливість механічного переведення стрілок. Водночас розвідники бойовиків уже посилено шукали «натовських диверсантів», які просто в них під носом проводили цю операцію.

Розгортання війни на Луганщині

Після цього до них приїхав комбат і всі вони знову вирушили до Ізюма. Навіть не встигнувши відпочити, група «Шелеста» та інші групи 8-го ОПСпП дістали новий наказ — здійснити марш колоною сил АТО в село Оріхове Старобільського району Луганської області.

Відразу хочеться підкреслити, що російські спецслужби руками місцевих зрадників намагалися розхитати північні райони області, сюди постійно приїжджали лідери бойовиків, але населення масово їх не підтримувало.

Тільки-но колона українських військ виїхала за Куп’янськ, бойовики з банди Мозгового відразу покинули Сватове. Коли прибули в Оріхове, бійці провели розвідку найближчих населених пунктів, адже було зрозуміло, що в бойовиків тут багато інформаторів, тож можна було очікувати збройних провокацій. У цьому селі спецпризначенці зустрілися з розрізненими підрозділами добровольчого батальйону «Айдар». Освоївшись, група «Шелеста» разом із двома іншими групами 8-го опСпП вирушила на розвідку до Станиці Луганської, щоб відстежити ситуацію на цій ділянці українсько-російського кордону.

Хмельницькі спецпризначенці у дії. Частина І фото © tyzhden.ua

Оскільки, не знаючи всіх місцевих доріг, пересуватися підконтрольною бойовикам територією було небезпечно, спецпризначенці, щоб уникати блокпостів сепаратистів, узяли собі на допомогу двох місцевих трактористів. На кордоні вони помітили близько 40 російських військових вантажівок. Зібравши всю необхідну інформацію, командир групи відпустив трактористів, котрих уже шукали бойовики, які зрозуміли, що в їхньому тилу діє група українських військових.

Дорогою на базу перед спецначенцями несподівано винирнула «Нива». Вони зрозуміли, що так їх «ведуть» до засідки, де й спробують захопити, тому вирішили діяти на випередження. Суттєво пришвидшившись, заскочили зненацька бойовиків у «Ниві», які після зупинки відразу здалися.

Але то був тільки початок, адже очевидно, що командири сепаратистів шукатимуть своїх захоплених підлеглих. Обережно пересуваючись «автобанами» Луганщини, зупинилися на дорозі, щоб узгодити подальші дії та прокласти новий маршрут. Доки командири радилися, особовий склад груп зайняв кругову оборону. Несподівано вилетіли «Жигулі», розвернулися в протилежний бік і зупинилися. Два командири та оперативний офіцер підполковник N почали спускатися вниз до автомобіля, аж раптом задні дверцята «Жигулів» відчинилися й звідти пролунала автоматна черга.

Хмельницькі спецпризначенці у дії. Частина І фото © tyzhden.ua

Авто рвонуло в бік лісосмуги, бійці відкрили вогонь на ураження, але «Жигулі» зникли з поля зору під стовпом пилу. Переслідувати їх не було жодного сенсу. По-перше, то могла бути провокація, щоб заманити групи в засідку, тим більше на контрольованій бойовиками території. По-друге, було поранено одного з командирів групи, якому санінструктор «Шелеста» надав кваліфіковану медичну допомогу. Пізніше виявилося, що це зберегло йому ногу.

Було прийнято рішення викликати «вертушку» для евакуації пораненого. Екіпаж Мі-8 знав, що спецпризначенці перебувають у квадратах, які контролюють сепаратисти, тому «Шелесту» було віддано наказ рухатися в бік найближчого українського блокпоста, де гелікоптер зможе здійснити посадку й забрати пораненого.

У спецвійськах про такий наказ кажуть «пропетляти» (не плутати з політичним забарвленням цього слова), бо до найближчого блокпоста було близько години їзди.

«Шелест» і командири інших груп розібралися в ситуації та, оцінивши поточну оперативну обстановку, змогли вчасно доставити свого бойового побратима в точку евакуації — на блокпост, де вже чекав гелікоптер, який доправив його до шпиталю.

Далі буде ...


Даний матеріал відноситься до авторських публікацій.
Думка редакції може не збігатися із точкою зору авторів матеріалів.


Використані джерела:
Тиждень.ua