Хмельницькі спецпризначенці у дії. Частина ІІ. Група «Шелеста»

Анатолій Шара
08.11.16
8 полк фото © tyzhden.ua

... АТО лише набирала обертів, тож роботи у військових було багато. На базі повідомили, що тепер вони разом зі ще однією групою — лейтенанта Євгена Зеленського — позивний Зєля (Герой України, звання присвоєно указом президента посмертно) залучаються до операції зі знищення бойовиків у місті Лиман (до 2015 року Красний Лиман).

Початок: Хмельницькі спецпризначенці у дії. Частина І. Група «Шелеста»

Смілива операція в Лимані

На блокпосту біля міста стояли дніпропетровські десантники, підсилені шістьма самохідними артилерійськими гарматами 2С9 «Нона». Завданням групи було розвідати розташування підрозділів бойовиків на підступах до міста.

Тоді посівна кампанія була в самому розпалі, тож працівники місцевих агрофірм постійно працювали на полях, незважаючи на проведення АТО. Цього разу Шелест теж вирішив скористатися цією можливістю.

Так, бійці побачили, що на полі неподалік блокпоста ведуться сільськогосподарські роботи. Вони затримали тракториста з оприскувачем, а через певний час — іще одного. Командир групи змусив їх зателефонувати директору агрофірми й домовився про зустріч увечері. У призначений час група виїхала до директора. На зустрічі було досягнуто згоди про надання бійцям самоскида з водієм, нібито для перевезення землі, щоб укріпити блокпост. Наступного ранку водієві надали відповідний код сигналу фарами для заїзду на блокпост. Водія спецпризначенці відпустили, а самі приступили до виконання ретельно спланованого завдання.

Задум був такий: на самоскиді спецпризначенці проїдуться всіма полями, розвідуючи позиції терористів. Це, зрештою, і було зроблено: бійці сіли у вантажівку й наказали уже своєму водієві, який переодягнувсь у робочий одяг, не поспішаючи їздити вдовж полів, що прилягають до саду й лісопосадок поблизу міста. Ані Шелест, ані «Зєля» не очікували такого успіху від операції, вони проїхалися повз численні позиції «козачків» та інших підрозділів терористів, які ні разу їх не зупинили. Побачивши загальну конфігурацію та місця розташування сил противника, спецпризначенці за допомогою спецзасобів почали передавати координати десантникам 25-ї бригади. «Нони» крилатої піхоти завдавали точних ударів. Не очікуючи такого повороту подій, терористи в паніці кинулися відступати, той ранок став для них пеклом: було багато поранених та вбитих.

Згодом десантники пішли далі, а їх змінили воїни «Залізної» 24 омбр. З піхотою спецпризначенці теж налагодили нормальну співпрацю. Під Лиманом до групи Шелеста приєднався санінструктор Сільвер, активний учасник операції зі звільнення Слов'янська.

І знову Луганщина...

Після вдалих операцій біля Лимана командування вирішило посилити ними інший гарячий напрямок — місто Рубіжне Луганської області. Бійці 30 омбр, які займали тут свої позиції, дуже зраділи, побачивши спецпризначенців. Адже в цих місцях бойовики почувались особливо безкарно. Не потрібно забувати, що навесні й на початку літа 2014 року українська влада постійно оголошувала односторонні перемир'я, під час яких силам АТО заборонялося відкривати вогонь, тоді як сепаратисти робили все, що їм заманеться.

Біля цього міста диверсійно-розвідувальні групи бойовиків особливо дошкуляли піхоті. Тож група Шелеста вирішила розібратися з ними. Однієї ночі бойовики, як завше, спробували «покошмарити» вояків «тридцятки», але в лісосмузі на них уже чекали Шелест і ще три бійці групи. Вони прицільним вогнем з автоматів та ГП-25 відігнали ДРГ, при цьому знищивши лісника — сепаратиста й коригувальника, який виявився співробітником ГРУ РФ, за що пізніше деякі військовослужбовці групи були відзначені державними нагородами. Після невдалої вилазки терористи припинили провокації на цій ділянці фронту.

Читайте також: Історія бойового шляху однієї з груп 8-го окремого полку спеціального призначення

На початку липня чотири групи спецпризначення висунулися на блокпост біля села Окнине Новоайдарського району. У кожної були свої окремі завдання, але починати діяти всі мали саме від цього блокпоста. Тут стояли бійці 22-го батальйону територіальної оборони «Харків», у них уже було кілька вбитих. Бойовики часто нападали на колони сил АТО, що рухалися до міста Щастя. А позаяк українські війська стягували сили для блокування Луганська, то це створювало великі проблеми. Тому групи мали убезпечити колони від нападів і зачистити особливо небезпечні ділянки.

У селі Муратове одна із груп спецпризначення потрапила в засідку. Отримавши повідомлення про це і про те, що вже є «трьохсоті», Шелест зібрав своїх та частину бійців з інших груп, і на двох «Уралах» і КамАЗі вони висунулися на допомогу. Заїхали до центру села, далі спішились і пішли дорогою вниз. Щоб визначити розташування побратимів, запросили по рації випустити зелену ракету. Зрозумівши місцезнаходження, почали підходити. Домовленість була така, що заблоковані бійці мають скоригувати вогонь на підході в бік засідки.

Група Шелеста завдала потужного удару у фланг бойовиків. Ті відразу почали тіснитись і відступати. По закінченні бою хотіли забрати КамАЗ своїх колег, але він був сильно обстріляний, тому вирішили перевантажити з нього боєприпаси та амуніцію на інший автомобіль і залишити його до ранку. Цей бій став останнім для спецпризначенця Віктора Саванчука.

Виконавши своє завдання в Муратовому, група Шелеста виїхала до села Побєда, Новоайдарського району, де діяв штаб Сектору А (зараз ОТУ «Луганськ»). Командування сектору дало новий наказ: висунутися разом із кількома іншими групами 8-го полку до міста Лутугине.

Група виставила «секрети» й вела приховане спостереження неподалік села Круглик. На цьому напрямку вони особливо плідно працювали з легендарною групою КамАЗа. Ефективно діючи за лінією фронту, спецпризначенці надавали координати живої сили й скупчення техніки бойовиків артилерійським підрозділам 24-ї та 30-ї омбр.

8 полк фото © tyzhden.ua

Через тиждень виснажливої роботи командири наказали виїхати працювати в район селища Новосвітлівка, передмістя Луганська. Цього разу завдання було знайти вогневі точки противника й надати їхні координати «богам війни».

Траса від Луганського аеропорту до Новосвітлівки називалася дорогою життя, бо всю її бойовики обстрілювали із гранатометів та важкої артилерії.

Тільки-но Шелест із групою зайшли в село, терористи завдали потужного удару по позиціях українських військових. У Будинку культури, що слугував штабом, Шелест знайшов розвідника з «Айдару», який показав, де розставлені розтяжки й замінована територія.

Виконуючи це завдання, спецпризначенці бачили «гуманітарний конвой» РФ, який вивозив із Луганська устаткування Патронного заводу. Вони відразу повідомили про це штаб сектору й надали координати дороги, по якій рухався «гумконвой», але ніякої реакції не було. Командування наказало артилерії вогонь не відкривати, а Шелесту — тільки вести спостереження за колоною, яка прямувала на Краснодон.

По закінченні завдання, коли відійшли від місця виходу в ефір приблизно на 500–600 м, туди прямим влученням ударила 120-міліметрова міна.

Щойно група повернулася до свого авто, як по ній відкрили щільний стрілецький вогонь, через деякий час чергового потужного артилерійського обстрілу зазнала й сама Новосвітлівка. Отож, прибувши в село, спецпризначенцям довелося сховати машини в «зеленку», а самим спішитися та залягти в окопи, де оборонялися десантники 80-ї та добровольці «Айдару».

Група «Шелеста», впоравшись зі своїм завданням, вирушила польовою дорогою до Луганського аеропорту. Під час руху бойовики намагалися поцілити в неї із протитанкової гармати «Рапіра». Але спецпризначенцям пощастило: снаряд пройшов повз них і розірвався позаду ліворуч, осколки пронизали задню частину автомобіля, не зачепивши жодного бійця, але всі дістали контузії.

Після фактично піврічної виснажливої роботи групі Шелеста на початку серпня дали довгоочікувану 10-денну відпустку. Але вже 12 серпня бійці повернулися до АТО — працювати в добре вивчених місцях: ЛАП, Лутугине, Новосвітлівка.

У зв'язку з успішною розвідувальною діяльністю Шелесту повідомили, що його та особовий склад групи нагородять у День Незалежності, 24 серпня 2014 року, в штабі Сектору А в селі Побєда. Після нагородження його та частину групи викликали у Хмельницький для вирішення певних проблем, які виникли за час перебування бійців на фронті.

Згодом, після знищення російською реактивною артилерією місця дислокації 8 опСпП в селі Побєда, приїхали до Хмельницького й інші бійці. Але після вирішення всіх проблем у тилу група Шелеста знову продовжила службу в повному складі, як єдиний злагоджений механізм.


Даний матеріал відноситься до авторських публікацій.
Думка редакції може не збігатися із точкою зору авторів матеріалів.


Використані джерела:
Тиждень.ua