Цього року почнуть зведення перших 15 обсипних залізобетонних сховищ для зберігання боєприпасів

сховищ для зберігання боєприпасів

Левову частку із 500 млн грн, передбачених на фінансування заходів живучості баз, складів і арсеналів ЗСУ, спрямують на будівництво нових об’єктів для зберігання боєзапасу українського війська. Розпочати зведення принаймні 15 таких сховищ, планується вже поточного року.

Про це під час брифінгу в Генеральному штабі ЗСУ повідомив начальник Центрального управління безпеки військової служби Збройних Сил України полковник Микола Швець.

Начальник Центрального управління безпеки військової служби ЗСУ, на яке й покладено завдання з організації заходів щодо підвищення живучості та вибухопожежобезпеки місць зберігання боєзапасу, наголосив, що будівництво та облаштування нових, сучасних арсеналів є життєво необхідною потребою українського війська.

Офіцер звернув увагу присутніх на те, що проблема організації належного стану живучості українських військових арсеналів особливої гостроти набула із початком 2014 року бойових дій.

Хоча насправді вона існувала й раніше, а військові постійно намагалися привернути до неї увагу урядовців. Однак тривалий час мало хто у владних коридорах переймався проблемою, успадкованою Україною від радянської армії: десятки тисяч тонн боєприпасів, вивезених із країн Східної Європи, де до того базувалися угруповання військ соціалістичної імперії, були складовані на ґрунті просто неба, почасти без щонайменшого дотримання вимог щодо живучості таких об’єктів.

Протягом усіх років після утворення незалежної України цій проблемі не приділялося належної уваги, адже відбувалося скорочення Збройних Сил, розформування військових частин, боєзапаси утилізували та продавали.

При цьому тривалий час головним нормативним документом, який регламентував те, що потрібно робити з армійським боєзапасом, була затверджена Кабміном ще 1995 року «Програма забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз та складів озброєння, ракет, боєприпасів, компонентів ракетного пального».

Загальна сума коштів, спланованих у відповідності до неї на період з 1995 по 2015 рік, становила 1 млрд 452,5 млн грн, і освоєння цих коштів насправді могло б зрушити проблему з мертвої точки.

Реальне ж фінансування за нею почало надходити лише з 1999 року і до подій 2014-го коливалося на рівні від 10% до 39%.

Винятком став період з 2005 по 2009 рік, коли після вибуху складів у Новобогданівці обсяг фінансування потреб живучості тримався на рівні 99% від передбачених. Однак із приходом до влади команди президента-втікача про проблему знову забули.

Лише 2015 року в Збройних Силах було започатковано організаційні зміни, що передбачають підвищення рівня живучості об’єктів зберігання боєприпасів та ракет, застосування в охоронних системах засобів протиповітряної оборони, РЕБ і кінологів, створення нових відповідних підрозділів.

— 2017 року обсяг фінансування на забезпечення надійного зберігання боєзапасу на базах і арсеналах було збільшено в кілька разів, — зазначив полковник Микола Швець. — Нині загальний розрахований обсяг фінансування визначених заходів живучості на період до 2025 року становить близько 7,8 млрд грн. Виконання запланованих завдань дозволить нам зробити зберігання боєзапасу максимально безпечним.

Ще одним свідченням того, що проблему забезпечення належного зберігання боєприпасів у війську нарешті почали по-справжньому вирішувати, стало створення наприкінці минулого року Центрального управління безпеки військової служби Збройних Сил України.

Саме на цей структурний підрозділ з 28 жовтня 2017 року відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу ЗСУ було покладено організацію та контроль за виконанням заходів щодо підвищення живучості арсеналів, баз та складів зберігання боєзапасу Збройних Сил та організацію служби військ.

Отже, на відміну від попередніх років, усі важелі управління, а з ними й відповідальність за стан живучості, охорону й оборону об’єктів зберігання боєзапасу, підготовку та дії вартових і пожежних підрозділів віднині зосереджено в єдиному органі військового керівництва. Це, на думку полковника Швеця, має позитивно вплинути на рівень виконання вищезазначених завдань.



Використані джерела: Народна армія