Су-24МР - 300 кілометрів на одному двигуні

Ukrainian Military Pages

2 липня 2014 року під час виконання бойового вильоту в районі міста Слов’янськ, фронтовий розвідник Су-24МР (бортовий номер 11 «жовтий») був обстріляний 4 ракетами з ПЗРК російськими бойовиками.

300 кілометрів на одному двигуні Зліт Су-24МР бортовий номер 11 «жовтий», травень 2014, фото © Jenyk

Від трьох екіпаж зміг ухилитися за допомогою протиракетного маневру та відстрілу теплових пасток, про те одна ракета поцілила в лівий двигун літака, що викликало пожежу у двигуні.

Екіпаж зміг збити пожежу та на одному двигуні повернутися на аеродром вильоту, відстань до якого складала близько 300 км. При приземленні на борту знову виникла пожежа, однак літак успішно здійснив посадку.

300 кілометрів на одному двигуні Пошкоджені елементи з б/н 11, які переставили на інший борт взамін

В подальшому, попри наявні пошкодження, літак був відремонтований та введений в стрій (зокрема замінили кіль, лівий стабілізатор та двигун).

Восьмого липня 2014 року Указом Президента України екіпаж МР-ки був нагороджений орденами Богдана Хмельницького III ступеня.

300 кілометрів на одному двигуні Борт 11 після проведеного в ТЕЧ ремонту. Фото © 2015 Chris Lofting

Оригінал статті «Героїзм авіаторів» в старокостянтинівській газеті «Наше місто» про той випадок:

Будь-які заходи мають зміст, коли вони виконуються повністю та своєчасно. Особливо це стосується виконання військових наказів, завдань та розпоряджень.

Саме так сталося на початку серпня під час проведення АТО по звільненню Українських міст Слов’янськ та Краматорськ від сепаратистів. Бойовики не залишали міст доки в них було підкріплення, налагоджена система постачання зброї та боєприпасів. На кінець червня єдиним таким шляхом залишалася дорога у Слов’янськ через населений пункт Семенівка. Сильно пересічна річками та каналами місцевість ускладнювала її перекриття. Без свіжих розвідувальних даних про місцевість – не обійтись. Це розуміли і самі бойовики, тому ними було організовано зенітно-ракетне прикриття цього району.

Бойове завдання по виконанню даної розвідки було поставлено екіпажу розвідувального літака авіації Повітряних Сил України. Час підготовки до польоту, складання програм та виконання необхідних розрахунків пройшли ретельно та своєчасно.

«Ну що, полетіли?» – сказав командир екіпажу майор Б. та ввімкнув форсаж. Ось так спокійно і буденно розпочався цей політ. Екіпаж ще не знав, що йому доведеться пережити найдовших 30 хвилин у своєму житті.

Зосередженість зросла до максимуму, коли при вході у район розвідки помітили білий хвіст від пущеної по літаку ракети з ПЗРК. А ось ще один! Льотчик маневром літака ухилився від них та вийшов на необхідний об’єкт. Не встигли вимкнути розвід обладнання, як штурман дав команду: «Слева две по нам идет, уходим!». «Отстрел!» – коротко дав команду льотчик. І почали теплові пастки вилітати з літака як петарди…

– Одна ушла наверх – доповів штурман капітан Т.

– А вторая?…

Але відповідь екіпаж відчув сильним ударом по крилатій машині. Відразу ж табло відмов замигало як новорічна ялинка. Пожежа… Горить лівий двигун, літак погано слухається органів керування…

Льотчик перевів літак на зниження, щоб сховати від інших ракет, оскільки можливості для керування вже не було. Загасивши пожежу, екіпаж отримав першу перемогу в цьому польоті. На шляху було 2 запасних аеродроми, але екіпаж обрав посадку на своєму, оскільки лише він забезпечував своєчасне виконання поставленого бойового завдання по повітряній розвідці.

Попереду 30 хвилин польоту та 300 км до аеродрому. Набравши 200 м висоти, пошкоджена машина лягла на курс.

Час немов спинився, хвилини перетворилися в години, секунди – в хвилини. Але сумувати екіпажу не довелося – через пошкоджений двигун літак надмірно втрачав пальне. Штурман розпочав складні розрахунки, їх варіанти та наслідки. І в котре штурман довів свій професіоналізм, закріплений великим досвідом.

– Командир, топлива до аеродрома хватит, но у нас на посадку будет одна единственная попытка … и то – с ходу! – доповів штурман.

Це була ще одна перемога екіпажу у боротьбі за виконання бойового завдання.

За плечима 200 км і 20 хвилин напруженого польоту. У полі зору з’являється крайній запасний аеродром на дорозі до свого. Бажання якомога швидше завершити цей політ розпочало новій бій з бажанням виконати завдання. Як кажуть, сама висока перемога – це перемога над собою. І нею екіпаж записав на свій рахунок ще одну перемогу – посадка на аеродромі призначення!

Ось на обрії з’явилися обриси рідного аеродрому. Там, уже проінформовані про випадок, в очікуванні стояли всі служби. Всі, як один – готові до надання негайної допомоги екіпажу та літаку на випадок самого непередбаченого сценарію розвитку подій.

Садити літак на одному двигуні – екіпажу не в перше. У попередні роки доля уже двічі випробовувала екіпаж на міцність та витримку. І він з гідністю їх проходив. Але садити пошкоджену 25-тоннну машину з однієї спроби без права на помилку – завдання з найважчих.

10 км до посадки…, 8 км…, 6…, 4…

– 395, ты горишь!!! – перебиваючи один одного почали інформувати екіпаж керівник польотами та його помічник.

Знову пожежа…, знову вогонь… Але рішення незмінне – посадка!

Ось смуга… Зниження… Вирівнювання… Зниження… Вирівнювання… Торкання колесами смуги… Льотчик вимикає двигуни, застосовує систему пожежогасіння та приймає заходи до повної зупинки літака в межах злітно-посадкової смуги. Ще мить – і пошкоджена машина зупинилась.

Відразу коло неї винирнула пожежна машина, машина медичної допомоги, тягач. Лічені хвилини – і літак на буксирі продовжив свій рух на місце стоянки та ремонту, а екіпаж доповідав про виконання повітряної розвідки на вищий штаб.

Бій за успішне виконання польоту екіпаж виграв з великим рахунком. Матеріали бойового завдання були встановленим порядком оброблені і надані у зацікавлений штаб своєчасно. Через пару днів сили АТО ввійшли в Слов’янськ та Краматорськ.

За самовідданість та розумний ризик екіпаж указом президента України Петра Порошенка нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Екіпаж гідно виконав свій обов’язок і своєю перемогою у маленькій битві за виконання бойового завдання вніс посильний вклад у скарбничку перемог України за свою незалежність, суверенітет та територіальну цілісність.

На момент написання статті літак відремонтовано та введено у стрій літаків, що продовжують нести своє бойове чергування. Екіпаж ще не раз успішно виконував завдання в зоні АТО та надалі готовий до виконання завдань за призначенням.



Використані джерела:
militaryaviation.in.ua