Історія та перспективи застосування танкових мінометів

Олександр Сакун
11.09.18
фото ізраїльських основних бойових танків Merkava, מרכבה

У статті на основі аналізу літературних джерел обґрунтовано перспективи підвищення вогневої міці танків, розширення переліку бойових завдань, які можуть виконувати їх екіпажі за різних умов тактичної обстановки шляхом інтегрування до комплексу озброєння бойових машин газодетонаційного міномету з автоматичним заряджанням, у якому як метальний заряд використовується суміш пропан-бутану технічного з киснем.

Постановка проблеми. Висока напруженість, швидкоплинність і динамічність сучасного загальновійськового бою вимагають від танкових та мінометних підрозділів високого рівня організації їх взаємодії й управління.

Особливо складним завданням є організація та здійснення підтримки дій танків мінометним вогнем за умов, коли противник знаходиться на малих (до 500 м) відстанях від бойових машин.

Така тактична обстановка виникає під час протистояння обслуг переносних протитанкових засобів та екіпажів танків на пересіченій місцевості, в горах, у населених пунктах. В армії Ізраїлю це завдання успішно вирішується шляхом оснащення танків мінометами.

Особливістю усіх моделей танків, вироблених Ізраїлем, є наявність в комплексі їх озброєння мінометів калібру 60-мм. Послідовність, з якою Ізраїльські танкобудівники вносять до складу озброєння бойових машин міномети, може свідчити про високу бойову ефективність цих засобів. Разом із цим, іншими країнами танки мінометами не оснащуються

Аналіз останніх досягнень і публікацій. Авторами наукових публікацій питання, пов'язані із оснащенням сучасних танків мінометними засобами, широко не обговорюються. Перспективи застосування танкових мінометів розглянуті в роботі [1]. Але авторами не розкрито впливу особливостей тактичної обстановки на ефективність застосування танкових мінометів. Тому дослідження доцільності внесення до складу комплексу озброєння сучасних танків мінометних засобів, з урахуванням умов їх бойового застосування, є актуальним завданням.

Мета статті. На основі аналізу останніх досліджень і публікацій, матеріалів електронних ресурсів обґрунтувати перспективи застосування танкових мінометів під час виконання бойових завдань екіпажами танків за різних умов тактичної обстановки.

Основна частина. Дослідження історії розвитку танкового озброєння вказує на те, що ідея оснащення танків мінометами виникла, практично, одночасно з початком бойового застосування цих броньованих машин.

фото дослідного танку Mk-IV Tadpole
Рис. 1. Дослідний танк Mk-IV "Tadpole". 1917 рік

На рисунку 1 представлено дослідницький британський важкий танк часів першої світової війни Mk-IV "Tadpole". З боку корми між гусеницями на спеціальній платформі встановлений 81,2-мм міномет Стокса [2].

У СРСР в 1935 році розглядалась ідея оснащення танка БТ-5 газодинамічним мінометом калібру 165 мм. Очікувалося, що це забезпечить підвищення вогневої міці танка, додасть йому тактичної самостійності та покращить характеристики БТ-5 як потужного засобу підтримки дій механізованих підрозділів.

Грубе наведення міномету забезпечувалось поворотом танка, а точне – поворотом башти у секторі до 30° відносно повздовжної осі машини. Кут підвищення міномету змінювався в діапазоні від + 40° до + 80°.

Вивчалася можливість оснащення міномету спеціальним пристроєм для зручного заряджання. Очікувалось, що це дозволить довести швидкострільність до 4-х пострілів за хвилину. Боєкомплект складав 50 мін.

Але, через недосконалість тогочасного газодинамічного міномету, у 1936 році дослідження були припинені [3][4].

фото німецький танк Тигр
Рис. 2. Танк «Тигр», оснащений мінометами для ближнього бою (міномети вказані стрілками)

У роки другої світової війни німецькі танки «Тигр», які відправлялися для дій в Тунісі (рис. 2), оснащувалися мінометами "Minenabwurfvorrichtung" для ближнього бою.

Чотири міномети встановлювались по кутах корпусу машини, а п’ятий – з лівого боку від центру. На командирських танках п’ятий міномет був відсутній.

Міномети стріляли протипіхотними мінами типу S (Schtitzenminen), які вибухали не від удару об ґрунт, а від натискання на них [5].

У 1979 році на озброєння армії Ізраїля був прийнятий основний бойовий танк "Merkava", оснащений мінометом калібру 60-мм Ізраїльської фірми "Soltam". На танках "Merkava Mk.1" міномет кріпиться на правому борту башти поруч з люком командира (рис. 3) [6].

основний бойовий танк Merkava, оснащений мінометом калібру 60-мм Soltam
Рис. 3. Міномет калібру 60-мм "Soltam " на башті танка "Merkava Mk.1"

З відкритого люка командир має можливість вести вогонь з міномету, заряджаючи його через дуло. Боєкомплект міномету складається з осколочно-фугасних, димових та освітлювальних мін загальною кількістю 30 шт.

У ході подальших модернізацій танків "Merkava", міномет було виконано у казнозарядному варіанті [7].

фото міномету з танку Merkava
Рис. 4. б – зовнішній вигляд казнозарядного міномету за його розміщення в башті
Міномет танку Merkava - вигляд на башту
Рис. 4. a – розміщення міномету калібру 60-мм "Soltam" на танку "Merkava Mk.3" – вигляд дула міномету з відкритого люка заряджаючого (міномет вказаний стрілкою)

Його перенесли до середини башти та встановили зліва від заряджаючого таким чином, що дуло виступає над корпусом башти (рис. 4) [8]. Заряджання, прицілювання та ведення вогню з міномету здійснює заряджаючий.

Танки "Merkava" останньої моделі – "Merkava Mk.4" також оснащені казнозарядним мінометом калібру 60-мм "Soltam", який розміщений поруч із місцем заряджаючого в бойовому відділенні. Вогонь ведеться через отвір у башті та навісному компоненті комплексу активного захисту "Trophy" (рис. 5) [9]. Максимальна дальність стрільби становить 3700 м. [6]

фото міномет на Merkava
Рис. 5. Розміщення міномету калібру 60-мм "Soltam" на танку "Merkava Mk.4": а – отвір для ведення вогню (вказаний стрілкою); б – розміщення міномету в башті

Протягом 2002 – 2005 років на замовлення Туреччини ізраїльською компанією Israel Military Industries (IMI, івр. ‏התעשייה הצבאית‏‎‎‎) були виконані роботи з глибокої модернізації танків М60А3. На оновлений танк M60T "Sabra", відповідно до Ізраїльської доктрини бою, також було встановлено міномет калібру 60-мм "Soltam" [10].

Оснащення танків "Merkava" та "Sabra" мінометом розширило перелік вогневих завдань, які можуть виконувати екіпажі цих бойових машин, за рахунок можливості ведення вогню за навісною траєкторією. Крім підвищення вогневої міці, встановлення на танках мінометів додало бойовим машинам тактичної самостійності, особливо під час дій у населених пунктах, на пересіченій місцевості та за відсутності ефективної артилерійської підтримки.

До недоліків, пов'язаних з оснащенням танків мінометами можна віднести:

  • збільшення масо-габаритних характеристик бойових машин, що визначається відповідними показниками міномету та боєкомплекту мін;
  • збільшення обсягів технічного обслуговування та ремонту танкового озброєння;
  • збільшення вартості виробництва та експлуатації бойових машин;
  • необхідність навчання членів екіпажів танків експлуатації мінометного озброєння.

Крім приведених вище, існують недоліки, обумовлені застосуванням в танкових мінометах порохових метальних зарядів. Перша група цих недоліків пов'язана зі старінням пороху в процесі його зберігання:

  • зміна балістичних характеристик метальних зарядів відносно початкових [11]. Необхідність оцінювання стану боєприпасів з перевищеним терміном зберігання або тих, що зберігалися з порушенням необхідних умов зберігання, значно ускладнює процес експлуатації озброєння;
  • неправильне функціонування метального заряду міни під час пострілу [12], що може привести до передчасного виходу з ладу міномету та створення загрози для екіпажу танка;
  • підвищення вибухонебезпечності порохових зарядів з перевищеним терміном зберігання або тих, що зберігалися з порушенням необхідних умов зберігання [13].

Інші недоліки пов'язані з неможливістю змінювання потужності порохових зарядів мін з метою точного регулювання енергії кожного пострілу:

  • велика тривалість польоту міни за балістичною траєкторією від моменту пострілу до її вибуху. Це дає можливість противнику ефективно визначати місце розташування міномету та вживати заходів з протидії [14];
  • тривалий термін, протягом якого на міну, що летить за балістичною траєкторією, впливають фактори зовнішнього середовища (вітер, дощ, сніг). У результаті цього погіршується точність стрільби;
  • необхідність регулювання кута підвищення ствола міномету для зміни дальності пострілу. Цим погіршується бойова швидкострільність міномету й ускладнюється завдання щодо автоматизації його прицілювання.

Недоліком порохових зарядів є також високий рівень їх вибухо- та пожежо- небезпечності. Саме загоряння порохових зарядів у результаті влучання в них боєприпасів або під час пожежі часто є причиною підриву боєкомплекту танків [15]. Ця проблема ускладнюється відсутністю ефективної технології гасіння порохових зарядів боєприпасів.

Важливими факторами, які впливають на ефективність бойового застосування танкового міномету, є місце його розміщення на бойовій машині та спосіб заряджання.

У випадку, коли міномет з ручним заряджанням встановлений поза бронезахищеним простором танка (рис. 3), для здійснення пострілу один з членів екіпажу повинен відкрити люк, піднятися над баштою та опустити міну в дуло міномету. Увесь цей час він та інші члени екіпажу перебувають за пониженого рівня захищеності тому, що перший може бути уражений вогнем противника безпосередньо, а інші – через відкритий люк.

Варіант розміщення казнозарядного міномету з ручним заряджанням у бойовому відділенні танка також має вади. Наявність отвору в башті танка для розміщення дульної частини міномету (рис. 4, 5а) призводить до пониження рівня бронезахищеності екіпажу, а відсутність автоматичного заряджання міномету обмежує його швидкострільність.

Для порівняння, відповідно до тактико-технічних характеристик автоматичного міномету 2Б9 (2Б9М) «Васильок», його бойова швидкострільність становить 100 – 120 пострілів за хвилину, а бойова швидкострільність мінами осколочно-фугасної дії напівавтоматичного казнозарядного міномету 2Б23 “Нона-М1” складає 11 пострілів за хвилину.

Не зважаючи на приведені складнощі, пов’язані із застосуванням для метання боєприпасів енергії розширення порохових газів, на цей час, порохові заряди домінують в системах ствольної артилерії.

Альтернативою пороховим зарядам можуть виступати метальні заряди, до складу яких входять суміші горючих газів, що детонують. Авторами [1] як метальний заряд у танкових мінометах запропоновано використовувати суміш пропан-бутану технічного з киснем у стехіометричному співвідношенні. Ініціювання детонації заряду здійснюється за допомогою електричного розряду.

Варіант розміщення газодетонаційного міномету на танку представлено на рисунку 6.

схема розміщення газодетонаційного міномету на танку
Рис. 6. Варіант розміщення газодетонаційного міномету на танку: 1 – міномет; 2 – опорна плита; 3 – електропривід наведення [1]

У такому варіанті забезпечується можливість наведення міномету на ціль за азимутальним кутом поворотом башти у діапазоні від 0º до 360º. Подальше корегування напрямку пострілу відносно напрямку наведення танкової гармати здійснюється в діапазоні кутів, рівному ±10º за допомогою електропривода 3.

Під час наведення міномету дальність до цілі визначається за допомогою прицілу-дальноміру. Далі електронно-цифровим обчислювачем розраховується енергія пострілу газового детонаційного заряду.

Швидке корегування вогню можливе за точкою попадання міни шляхом перенацілення точки наведення у прицілі-дальномірі. Заряджання міномету та постріл проводяться в автоматичному режимі за командою навідника-оператора або командира танка.

За таких умов, навідник-оператор та командир танка отримують можливість вести вогонь по різних цілях з різних видів артилерійського озброєння танка окремо один від одного. Зміна дальності пострілу забезпечується шляхом автоматизованого дозування кількості суміші, яка детонує.

Запропоноване технічне рішення дозволяє скоротити час наведення міномету за рахунок автоматизації процесу створення метального заряду із необхідною потужністю та відсутності необхідності механічного регулювання кута підвищення.

Авторами [1] обґрунтована технічна досяжність тактико-технічних характеристик газодетонаційної мінометної системи, що розміщується на танку: калібр – від 50 мм до 82 мм; швидкострільність – не менше, ніж 60 пострілів за хвилину; прицільна дальність стрільби – від 50 до 1500 м.

Приведені тактико-технічні характеристики вказують на можливість розширення переліку бойових завдань, які можуть виконувати екіпажі танків, оснащених газодетонаційним мінометом, у порівнянні з танками з традиційним озброєнням:

  • можливість ведення вогню за навісною траєкторією по цілях, які знаходяться за спорудами, в складках місцевості, у лісі, на дахах будівель, на крутих схилах гір та пагорбів на рівнях, що не можуть обстрілюватися з танкової гармати через перевищення максимального кута наведення гармати у вертикальній площині;
  • можливість ефективного ураження цілей, які знаходяться на малих, до 500 м, відстанях від танка та не можуть ефективно уражатись пострілами із танкової гармати снарядами осколочно-фугасної дії через часті випадки неспрацювання їх підривників у результаті відбивання снарядів від поверхні землі;
  • забезпечення вогневої підтримки дій підрозділів мінометним вогнем;
  • збільшення кількості вогневих завдань, які екіпаж танка може виконувати одночасно шляхом розподілу цілей, що уражаються танковою гарматою та мінометом;
  • можливість створення аерозольних завіс на відстанях від танка, що визначаються тактико-технічними характеристиками танкового міномету стосовно дальності пострілу, стрільбою димовими мінами;
  • забезпечення освітлення районів ведення бойових дій освітлювальними мінами.

Висновки

Шляхом інтегрування до комплексу озброєння бойових машин газодетонаційного міномету з автоматичним заряджанням, у якому як метальний заряд використовується суміш пропан-бутану технічного з киснем, можливо досягти підвищення вогневої міці танків, розширення переліку бойових завдань, які можуть виконувати їх екіпажі за різних умов тактичної обстановки.


Список літератури

[1]. Коритченко К. В. Перспективи застосування газових детонаційних систем метання на бронетехніці / К. В. Коритченко, О. В. Сакун, Ю. В. Хілько, О. Ю. Ларін // Збірник наукових праць ЦНДІ ОВТ ЗСУ. – К. : ЦНДІ ОВТ ЗСУ. – 2016. – № 3 (62). – С 130 – 137.

[2]. 2. Танки Первой мировой войны : иллюстрированный справочник / [автор С. Л. Федосеев]. – Москва : ООО «Издательство АСТ», 2002. – 288 с.

[3]. М3. Павлов М. В. Танки БТ / М. В. Павлов, И. Г. Желтов, И. В. Павлов. – Москва : ООО “Издательский центр «Экспринт», 2001. – 224 с.

[4]. БТ-5 Лёгкий танк [Елек-тронний ресурс]. – Режим доступу: httрs://www.aviarmor.net/tww2/tanks/ussr/bt-5.htm (дата звернення 20.01.2018).

[5]. Миномёты для ближнего боя [Електронний ресурс]. – Режим доступу: httр://www.tankovedia.ru/pulication/minomety_dlya_blijnego_boya (дата звернення 20.01.2018).

[6]. What is a Mortar Bomb? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: httрs://defence.pk/pdf/threads/what-is-a-mortar-bomb.475435/page-2 (дата звернення 20.01.2018).

[7]. Виртуальная энциклопедия бронетехники [Електронний ресурс]. – Режим доступу: httр://pro-tank.ru/brone-world/israil/851-mbt-merkava-mk3 (дата звернення 20.01.2018).

[8]. Поездки на Меркаве, Merkava Mk3 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: httрs://www.youtube.com/watch?v=MqUsQot9i3k (дата звернення 20.01.2018).

[9]. Тенденции модернизации танка merkava mk-4 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: httр://armynews.ru/2012/01/tendencii-modernizacii-tanka-merkava-mk-4/ (дата звернення 20.01.2018)

[10]. Основной Боевой Танк Sabra [Електрон-ний ресурс]. – Режим доступу: httрs://topwar.ru/9941-osnovnoy-boevoy-tank-sabra.html (дата звернення 20.01.2018).

[11]. Анипко О. Б. Экспериментальное исследование баллис-тических характеристик 120 мм миномёта при применении метательных зарядов длительных сроков хранения / О. Б. Анипко, А. А. Демченко // Інтегровані технології та енергозбереження. – Харків: НТУ «ХПІ» . – 2014. – № 2. – С. 6 – 70.

[12]. Анипко О. Б. Живучесть стволов корабельных артиллерийских установок и геронтологические изменения свойств взрывчатых веществ артбоеприпасов / О. Б. Анипко, П. Д. Гончаренко, В. Л. Хайков // Збірник наукових праць АВМС ім. П. С. Нахімова. – Севастополь: АВМС ім. П. С. Нахімова . – 2012. – № 4. – С. 38 – 51.

[13]. 13. Нечипорук Н. В. Утилизация непригодных для дальнейшего использования авиационных боеприпасов / Н. В. Нечипорук, М. А. Стеблина, Е. А. Полищук, В. Ю. Колосков // Відкриті інформаційні та ком’пютерні інтегровані технології . – Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «ХАІ» . – 2010 . – № 48 . – С. 227 – 233.

[14]. Лісогорський Б. А. Аналіз характеристик радіолокаційних станцій контрбатарейної боротьби / Б. А. Лісогорський, Г. В. Худов // Системи озброєння і військова техніка . – 2014. – № 4 (40). – С. 50 – 54.

[15]. Кобылкин И. Ф. Возбуждение и распространение взрывных превращений в зарядах взрывчатых веществ / И. Ф. Кобылкин, В. В. Селиванов. – Москва : Издательство МГТУ им. Н. Э. Баумана. – 2015. – 354 с.


УДК 623.438.39

HISTORY AND PROSPECTS OF MORTARS APLICATION FOR TANKS

It was grounded an integration of a gas-detonation mortar equipped with an automatic loading device into a weapon system of armoured vehicles on an investigation of scientific papers. The mixture of propane and oxygen is used as a propellant charge of the mortar. The integration allows rising the tank firepower, expanding the number of combat tasks that can be carried out by their crews under different conditions of a tactical situation.


Даний матеріал відноситься до авторських публікацій.
Думка редакції може не збігатися із точкою зору авторів матеріалів.

Читайте Ukrainian Military Pages у Telegram, Twitter, Facebook та Google+


Використані джерела:
Механіка та машинобудування, 2018, №1