Сучасні тенденції розвитку озброєння БМП: башта

12.07.19 | Андрій Харук
Сучасні тенденції розвитку озброєння БМП: башта

У наші дні бойові машини піхоти (БМП) стали основним засобом вогневої підтримки механізованих взводів. Ефективність їх озброєння визначається не тільки калібром і системою управління вогнем, але і схемою розміщення. Які існують підходи до вибору конструкції башти БМП у різних країнах світу?

З 70-х років минулого століття в провідних арміях світу триває процес перенесення «центру ваги» вогневої потужності механізованих (мотострілецьких) відділень і взводів з солдатів на бойові машини піхоти, що їх підтримують. Спочатку головним мотивом цього була підготовка до бойових дій в умовах застосування зброї масового ураження – перш за все ядерного. Ця тенденція збереглася і після закінчення «холодної війни».

Скорочення особового складу армій провідних країн і їх поступовий перехід на контрактний принцип комплектування вели до зменшення чисельності низових підрозділів. Це можна було компенсувати збільшенням вогневої потужності БМП. Якщо раніше БТРи і БМП грали допоміжну роль, слугуючи засобом підтримки спішеного десанту, то тепер десант прикриває і підтримує БМП, озброєння яких стало основним засобом вирішення вогневих завдань.

Ключові фактори, що визначають вогневу міць БМП – вибір основного озброєння, системи управління вогнем, а також конструкції башти. Почнемо аналіз з останнього з них. Вибір компонування башти БМП – одне з найбільш важких завдань, що постають перед розробниками тактико-технічних вимог.

Всі рішення, які застосовуються, можна звести до чотирьох схем:

  • одномісна населена башта;
  • двомісна населена башта;
  • безлюдна башта відкритого типу;
  • безлюдна башта закритого типу.

Населені башти

Історично найбільш ранньої є перша схема. Саме такою баштою обладнана радянська БМП-1, яка прийнята на озброєння у 1966 році, і стала першою класичною бойовою машиною піхоти.

Сьогодні одномісні башти зустрічаються дуже рідко: можна згадати лише башти DRAGAR розробки французького концерну GIAT (нині – «Nexter») з 25-мм гарматою М811 і спареним 7,62-мм кулеметом, які встановлюється на турецькі БМП AIFV.

Башта DRAGAR встановлена на БМП AIFVБашта DRAGAR встановлена на БМП AIFV. Фото: army-technology.com

Інші ж башти такого типу, які з'явилися за останні два десятиліття, поширення не отримали. Серед них – башта 2А42 «Кобра» (з 30-мм гарматою 2А42 і 7,62-мм кулеметом ПКТ) словацько-білоруської розробки, що пропонувалася для модернізації різних БМП і БТР, а також німецька башта «Рейнметалл» Е8 (з 30-мм гарматою МК30-2), що випробовувалась на БТР і БМП декількох типів (AMV ХС-360Р, «Піранья III», «Боксер», «Кентаурус», БМП-2, «Рись»), але так і не прийнята на озброєння.

Башта 2А42 «Кобра»
Башта 2А42 «Кобра». Фото: valka.c

Причини низької популярності одномісних башт очевидні:

по-перше, перевантаженість навідника обов'язками, що неминуче позначається на ефективності бойового застосування;

по-друге, низька ситуаційна обізнаність командира БМП, який має обмежений огляд через розташування в корпусі машини.


Домінуючим типом залишаються двомісні населені башти, позбавлені недоліків одномісних конструкцій. Вони використовуються більшістю найбільш поширених «класичних» бойових машин піхоти: БМП-2, М2 «Бредлі», «Уорриор» та іншими.

Безлюдні башти

Домінуюча тенденція розвитку озброєння сучасних БМП - відмова від населених башт на користь безлюдних. Поширення останніх обумовлено перш за все розвитком електронно-оптичних приладів, застосування яких дозволяє командиру БМП і навіднику спостерігати за полем бою та вести вогонь, перебуваючи не в башті, а в корпусі машини.

Безлюдні башти діляться на два типи: відкритий, в якому озброєння не захищене бронею (наприклад, ізраїльська RCWS-30 «Самсон») і закритий (наприклад, башта БМП «Пума» і «Мізрак-30»).

Башта RCWS-30 на дослідному зразку модернізованої в Польщі БМП-1 Башта RCWS-30 на дослідному зразку модернізованої в Польщі БМП-1. Фото: wzm.pl

Проміжний варіант – російська башта «Бумеранг-БМ», яку можна віднести до напівзакритому типу. У ній основні елементи системи управління вогнем, активна система оборони і дві спарені пускові установки ПТРК розташовані відкрито, а система стабілізації, приводи башти, боєкомплект і спарені автоматична гармата та кулемет захищені бронею. Таке рішення дозволяє зменшити масу башти при збереженні високого рівня захисту її основних вузлів.

Башта напівзакритого типу Бумеранг-БМБашта напівзакритого типу «Бумеранг-БМ»

Недоліки башт відкритого типу призвели до їх переважного застосування на колісних бойових машинах, для яких економія маси особливо важлива. Наприклад, ізраїльські «Самсони» встановлюються на «Пандурах II» чеської армії і LAV III, що поставляються в Колумбію.

У самому ж Ізраїлі башта «Самсон» випробовувалася на важкому БТР «Намер», але була відкинута військовими. Замість цього «Намер» отримав нову незаселену башту закритого типу з багатим складом озброєння: 30-мм гарматою, 7,62-мм кулеметом, 60-мм мінометом і висувною спареної пусковою установкою ПТКР «Спайк-LR». Таким чином, «Намер» перетворився з БТР в повноцінну важку БМП.

Важка БМП «Намер»Важка БМП «Намер». Przeżdziecki P. Wieże bezzałogowe do Namera i Ejtana // Wojsko i Technika. - 2019. - №1

Критерії вибору

Головною причиною популярності безлюдних башт є менші розміри і маса в порівнянні з населеними конструкціями. Крім того, вони дозволяють легко ізолювати боєкомплект гармати і ПТРК від екіпажу, підвищивши його виживання. Захист безлюдної башти можна послабити, що дозволить заощадити масу БМП, не зменшуючи при цьому захищеність екіпажу.

Більшість незаселених башт відрізняються малим діаметром погона та не вимагають додаткового обсягу підбаштового простору в корпусі. Завдяки цьому, БМП з безлюдною баштою може вміщати на одного-два десантники більше за машину з класичною баштою. Ще одна перевага безлюдних башт – можливість забезпечити великі кути підвищення для основного озброєння.

Ідеальні чи безлюдні башти? Звичайно ні: у них є свої недоліки. Ключовий з них – недостатня ситуаційна обізнаність командира БМП та навідника. Якщо не брати до уваги вкрай дорогі зразки з численними камерами і нашоломними дисплеями (які ще залишаються на стадії прототипів), досі не запропоновано адекватної заміни для командирського люка з перископами по колу, якій до того ж забезпечує можливість спостереження через відкритий люк.

Похідні від цього – більш висока ціна незаселених башт в порівнянні з традиційними, викликана необхідністю застосування більш дорогих засобів спостереження, а також їх висока складність. Заселена башта набагато простіше в проектуванні і виготовленні.

Незаселені башти відкритого типу практично не захищені від легкозаймистих речовин, починаючи від напалму та закінчуючи «коктейлями Молотова». Дуже слабка їх захищеність від вогню стрілецької зброї та осколків. Найбільш уразливими місцями вважаються рукава подачі боєприпасів, приводи вертикального наведення та приціли.

Башти відкритого типу дозволяють досить легко усувати несправності, але для цього необхідний вихід членів екіпажу назовні: доступ до башти зсередини машини відсутній. Вкрай важко забезпечити нормальне функціонування такої башти при низьких температурах: вона дуже вразлива до обмерзання.

БМП «Пума» з баштою закритого типу БМП «Пума» з баштою закритого типу. Фото: n-tv.de

Частина вищезазначених недоліків усунуто в незаселених баштах закритого типу. Їх озброєння, приводи наведення і прицільно-оглядові пристрої прикриті бронею, що захищає не тільки від ворожого вогню, але й від атмосферних опадів і пилу. Крім того, в більшості башт закритого типу передбачена можливість доступу зсередини машини, що допомагає при усуненні несправностей та осічок в бойових умовах. Втім, за ці переваги доводиться платити збільшеними розмірами і масою башти.

Сьогодні найпоширеніші – двомісні населені башти. Ці конструкції також не позбавлені недоліків, головні з яких – великі розміри і маса, відсутність ізоляції боєкомплекту від екіпажу, а також наявність підбаштової корзини, що «з'їдає» до 40% внутрішнього об'єму БМП.

Саме прагнення заощадити масу машини в багатьох випадках зумовило відмову від населених башт на користь безлюдних, як це сталося з німецькою БМП «Пума», російською «Курганец-25», а також новітнім варіантом американського БТР «Страйкер», озброєним 30-мм гарматою.

БМП Курганец-25 БМП «Курганец-25». Фото: vitalykuzmin.net

У тих же випадках, коли обмеження по масі не мають вирішального значення, цілком раціональним є застосування класичної двомісної башти. Головна її перевага – вже згадувана найкраща ситуаційна обізнаність командира і навідника, що досягається без застосування складних і дорогих технічних рішень.

Один з прикладів такого підходу – британський «Ейджекс», новітня бойова машина, що відноситься до класу БРМ, але «виросла» з бойової машини піхоти. Незважаючи на застосування досить «просунутої» системи управління вогнем, її конструктори вибрали двомісну населену башту, керуючись перш за все прагненням забезпечити хороший огляд. Башта такого ж типу застосована на південнокорейській БМП К21 та машинах сімейства CV90.

БМП К21 БМП К21. Фото: pinterest.com

Ще одна перевага башти традиційної конструкції – можливість швидко і безпечно усувати осічки і несправності.

Який же тип башти оптимальний для сучасної БМП?

Її вибір визначається цілою низкою чинників. Якщо необхідно звести до мінімуму масу бойової машини і збільшити на одну-дві особи чисельність десанту, що перевозиться, оптимальне рішення - безлюдна башта (дистанційно керований бойовий модуль).

Якщо ж конструктори не пов'язані обмеженнями по масі, то не слід відмовлятися від двомісною башти традиційної конструкції. Такі башти, які забезпечують хороший огляд, високу вогневу міць і безвідмовність роботи озброєння, ще довго будуть застосовуватися в бойових машинах піхоти по всьому світу.


Література:

  1. Dąbrowski M. Nowy bojowy wóz piechoty – oczekiwania i możliwości // Nowa Technika Wojskowa. – 2016. – №9
  2. Kucharski B. Przyszłośc CV90 // Wojsko i Technika. – 2018. – №2
  3. Nita M. K21 – pływający bojowy wóz piechoty z Korei // Nowa Technika Wojskowa. – 2016. – №9. // Nowa Technika Wojskowa. – 2016. – №8
  4. Przeżdziecki P. Wieże bezzałogowe do Namera i Ejtana // Wojsko i Technika. – 2019. – №1
  5. Wolski J. Kierunki rozwoju siły ognia BWP // Nowa Technika Wojskowa. – 2017. – №12


Даний матеріал відноситься до авторських публікацій.
Думка редакції може не збігатися із точкою зору авторів матеріалів.

Використані джерела: warspot.ru