США «переналаштовують» армію на стримування Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні . Дотого ж війна в Україні змінила саму війну, жодна армія світу наразі не готова до таких швидкостей застосування технологій на полі бою. Змінювати треба все — тактику застосування військ, структури управління, озброєння, процедури закупівель.
Армія США розпочала одну з найважливіших реструктуризацій за останні десятиліття — скорочення застарілих систем, зміна структури командування та прискорення розроблення технологій. Оголошена в рамках ініціативи «Трансформація армії та реформа військових закупівель», реорганізація відображає різкий поворот до високоточних ударів на великій дальності, тактичної автономії та оптимізованих структур сил, спрямованих на майбутні конфлікти високого рівня.
Ця стратегічна переорієнтація створює ризики для всієї «традиційної» оборонно-промислової бази, порушуючи давно усталені шляхи закупівель, водночас винагороджуючи фірми, що відповідають новим доктринальним та оперативним імперативам.
В основі трансформації лежить відмова від значних інвестицій у традиційні наземні бойові платформи.
Розрив зі спадщиною: скасування та скорочення програмАрмія США скасувала або призупинила низку програм, зокрема:
- Роботизована бойова машина (Robotic Combat Vehicle (RCV)): Розробку зупинено через невизначену експлуатаційну цінність та проблеми з інтеграцією програмного забезпечення.
- Легкий танк M10 Booker: Скасовано після перших поставок; машину вважали занадто важкою для її передбачуваної повітряно-десантної ролі.
- Бойова машина Stryker: Подальші замовлення на виробництво не видаватимуть.
- AMPV (броньована багатоцільова машина): Закупівлі зменшено до мінімального рівня.
- Модернізація артилерії: Припинення подальшої оцінки та закупівель іноземної самохідної артилерії.
- JLTV: Уповільнення закупівель.
Ці рішення відображають інституційну переоцінку корисності бронетехніки в умовах складних ситуацій, коли зростає занепокоєння щодо живучості та електронної вразливості. Однак, переорієнтація не враховує потребу у техніці важких механізованих бригад або бригад «Страйкер» (SBCT), головним чином щодо нових засобів, таких як засоби протиповітряної оборони, системи боротьби з безпілотними літальними апаратами, міномети та транспортери зброї.
Прискорення пріоритетних можливостей
Паралельно з цими скороченнями, армія прискорено реалізує окремі програми модернізації:
- XM30 Mechanized Infantry Combat Vehicle: Заміна БМП Bradley прискорено розробляється, хоча остаточний вибір ще очікується — ймовірно у 2027 році.
- Основний бойовий танк M1E3 Abrams: прискорення розробки наступного покоління основного бойового танка (знижена вага, модульний захист та стійкість до радіоелектронних загроз).
- Future Long-Range Assault Aircraft (FLRAA) – ця програма є центральним елементом стратегії модернізації армійської авіації. План реорганізації надає пріоритет програмам модернізації, які забезпечують оперативну перевагу та готовність до майбутнього, а V-280 наводиться як ключовий приклад такого підходу, з подальшим фінансуванням та програмним імпульсом.
- Далекобійна зброя: пріоритет модернізації з акцентом на:
- ракети Precision Strike Missile (PrSM) Increments 4 / 5
- Балістичні ракети середньої дальності (БРСД), включаючи протикорабельні варіанти
- Розширення базування ракет у Європі (наприклад, відновлення діяльності 56-го артилерійського командування) та розгортання системи Typhon на Філіппінах
Ці можливості безпосередньо підтримують цілі стримування в Індо-Тихоокеанському регіоні та Європі та відображають зусилля армії повернути собі актуальність у стратегічних пожежах.
Використання дронів
Одним із найбільш трансформаційних елементів є інституціоналізація війни за допомогою безпілотників на тактичному рівні:
- Обов'язкове використання: кожен підрозділ повинен мати дрони до 2026 року. Згадувалося про тисячу дронів на підрозділ.
- Протидія БПЛА (C-UAS): Доступні, масштабовані рішення C-UAS будуть інтегровані на рівнях взводів та рот до 2027 року.
- Тактичні боєприпаси для баражування: Зростає акцент на модульних безпілотниках one-way attack (OWA) на базі штучного інтелекту для розподілених ударів. Очікується, що поточні програми, включаючи Launched Effects та Replicator, будуть успішними.
Хоча деякі члени Конгресу пропонували створити спеціальний «Корпус безпілотників», керівництво армії обрало шлях комплексних експериментів — розгортання безпілотних підрозділів у бригадах та дивізіях.
Ця розподілена модель дозволяє швидкі цикли зворотного зв'язку та адаптацію доктрини, з історичними аналогіями, запозиченими з раннього розвитку танків та кулеметів.
Гвинтокрила авіація: консолідація та руйнування
Модернізація авіації – це ще одна сфера, яка зазнає значних змін:
- Bell V-280 Valor: обраний за програмою FLRAA, пропонує збільшену дальність польоту та швидкість порівняно з UH-60. Bell Textron має всі можливості для керівництва виробництвом та підтримки десятиліть закупівель.
- Припинення експлуатації MQ-1C Grey Eagle: це серйозний удар по General Atomics, оскільки армія відмовляється від великих безпілотників ISR на користь недорогих систем.
- Скорочення Apache: Деактивація кількох батальйонів AH-64D сигналізує про зменшення акценту на пілотованих ударних гелікоптерах, якщо це не компенсується модернізацією або міжнародними продажами.
Структурна реорганізація та реформа сталого розвитку
У доповідній записці міністра Хегсета щодо реформи окреслено низку змін у структурі та забезпеченні сил:
- Об'єднання командувань: Командування майбутнього армії (AFC) та Командування навчання та доктрин армії США (TRADOC) об'єднаються під новим чотиризірковим командуванням, що базується в Техасі.
- Скорочення генералів: впорядкування керівництва для підвищення гнучкості.
- Розширення промислової бази: За підтримки Конгресу армія прагне до 2028 року повністю ввести в експлуатацію нову інфраструктуру виробництва та підтримки ракет.
- Право на ремонт: обов'язкові реформи в угодах з підрядниками, що дозволяють технічне обслуговування на місці та виробництво запасних частин, включаючи 3D-друк.
Ризики, недоліки та стратегічні прогалини
Попри перспективний масштаб, реструктуризація несе в собі ризики:
- Прогалини у впровадженні реформ: Темпи змін, особливо в доктрині та підтримці безпілотників, можуть випереджати здатність армії навчати, тестувати та інтегрувати.
- Вузькі місця в промисловості: Лінії виробництва ракет залишаються обмеженими, а швидке розширення стане випробуванням можливостей підрядників.
- Доктринальний конфлікт: Об'єднання Командування майбутнього (AFC) з TRADOC ризикує розмивати критично важливу увагу до досліджень і розробок.
Інвестиційний ландшафт: можливості та ризики
Отримають вигоду:
- Lockheed Martin — Ракети PrSM, ER-GMLRS, Темний Орел
- Корпорація RTX (RTX) — виробництво ракет SM-6, Typhon, систем C-UAS
- Bell Textron (TXT) — виробництво FLRAA/V-280
- AeroVironment (AVAV) — БПЛА Puma, Switchblade
- Teledyne FLIR (TDY) — корисне навантаження ISR та БПЛА
- Anduril — інтеграція тактичних дронів
- Markforged (MKFG), Velo3D (VLD), Firestorm Labs — адитивне виробництво, техніка підтримки та польового ремонту
- Leonardo DRS (DRS) — C-UAS, компенсовано зменшенням кількості електроніки транспортного засобу
Втрати:
- General Dynamics Land Systems (GD) — втрати в Stryker, Booker; частково компенсовані розвитком M1E3
- General Atomics — скасування закупівлі MQ-1C Grey Eagle
- AM General — уповільнене виробництво JLTV
- BAE Systems — скасування програм та зменшення замовлень для AMPV
- Kongsberg Defense — скасування програм та зменшення замовлень для Stryker, AMPV
- Boeing (BA) — скорочення використання гелікоптерів Apache
Висновок: Сила, відбудована для майбутніх війн
Трансформація армії США 2025 року знаменує собою рішучий розрив із застарілими структурами та системами. На зміну їм приходять більш компактні, модульні сили, створені для ведення конфліктів високого рівня, що використовують автономію, точність на великих відстанях та реструктуровану модель командування.
Хоча цей зсув відкриває двері для гнучких постачальників технологій, він ставить під сумнів усталені оборонні принципи. Для інвесторів шлях уперед вимагає ретельного узгодження з мінливими пріоритетами армії, технологічною доцільністю та геополітичними реаліями. У цьому переосмисленому бойовому просторі швидкість, живучість та дальність удару стали новими гаслами армії – і новим полем битви промисловості.
Використані джерела:
Defense Update
