Стратегія розвитку Держприкордонслужби

28.09.15 19:43
Кордон
фото © УНІАН

Експертами Держприкордонслужби за участю представників громадських організацій, ветеранів служби, а також європейських місій EUBAM та EUAM було розроблено проект Стратегії розвитку Державної прикордонної служби України, який нещодавно був поданий на розгляд та затвердження Кабінету Міністрів України.

Підготовка Стратегії (проекту) викликана насамперед появою нових видів загроз зокрема агресією Російської Федерації, розвитком сепаратизму, терористичних проявів та загроз їх поширення вглиб території України; недосконалою державною політикою у сфері захисту та охорони державного кордону України, що призвело до втрати контролю над частиною державного кордону України.

Крім того, виникла об'єктивна потреба підготовки нового стратегічного документа, з урахуванням положень нової редакції Стратегії національної безпеки України, Концепції розвитку сектору безпеки і оборони та Стратегії розвитку органів внутрішніх справ України.

Стратегія визначає мету, базові принципи, стратегічні цілі розвитку Державної прикордонної служби України, завдання, спрямовані на досягнення зазначених цілей на близьку (до 2017 року) та середню (до 2020 року) перспективу, а також механізм реалізації цієї Стратегії.

Розвиток Державної прикордонної служби України має забезпечити ефективну реалізацію політики безпеки у сфері захисту та охорони державного кордону України, а також охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

Основними цілями розвитку Державної прикордонної служби України є мінімізація загроз прикордонній безпеці і забезпечення у перспективі готовності держави до охорони майбутніх зовнішніх кордонів Європейського Союзу на сході, півночі та півдні України.

Розвиток Держприкордонслужби буде здійснюватися на основі таких принципів:

верховенства права;
законності;
субсидіарності;
адекватності реальним і потенційним загрозам;
ефективності;
прозорості та відкритості;
унікальності та історичної спадкоємності;
патріотизму, компетентності та професіоналізму особового складу.

Джерелами фінансування Стратегії є бюджетні призначення, передбачені на відповідний рік Державній прикордонній службі, міжнародна технічна допомога та інші джерела, не заборонені законодавством.


ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ:


створення системи інтегрованого управління безпекою державного кордону України:

• побудова системи охорони державного кордону на східній та південній ділянках з урахуванням реальних і потенційних воєнних загроз, що передбачає:

нарощування щільності органів та підрозділів ДПСУ, посилення їх спроможностей та технічного оснащення;

зменшення ділянок відповідальності відділів прикордонної служби до 35 км на 2017 рік, до 25 км на 2020 рік, розгортання нових підрозділів охорони державного кордону та створення їх інфраструктури;

створення системи суцільних інженерних споруд, облаштування місць несення служби та опорних пунктів прикордонних підрозділів - на 40% до 2017 року, на 100% до 2020 року;

модернізацію відомчої системи висвітлення надводної обстановки та створення суцільної зони спостереження на морській ділянці державного кордону, забезпечення її інтеграції в загальнодержавну автоматизовану систему висвітлення надводної та підводної обстановки вздовж морського узбережжя України, розвиток інформаційної взаємодії з Військово-Морськими Силами.


• організація спільної оперативної охорони державного кордону з державами – членами ЄС – Республікою Польща, Словацькою Республікою, Румунією та Угорщиною, а також з Республікою Молдова, в тому числі передбачається розширення мережі та функцій контактних пунктів на спільному кордоні;

• поглиблення співробітництва з прикордонною службою Республіки Білорусь на центральному, територіальному і місцевому рівнях;

• розвиток інформаційної, оперативної, технічної, фізичної складових системи охорони державного кордону, що передбачає зокрема:

удосконалення системи аналізу та оцінки інформації (за європейськими стандартами);

модернізацію системи зв'язку, інформатизації та захисту інформації, в тому числі:
організацію каналів передачі даних засобами проводового широкосмугового та супутникового зв’язку до відділів прикордонної служби, міжнародних пунктів пропуску через державний кордон та мобільних прикордонних підрозділів на 85% на 2017 та 100% на 2020 роки;

заміну обладнання автоматичних телефонних станцій на сучасне цифрове обладнання ІР-телефонії з надійною системою адміністрування, контролю та безпеки, на 2017 рік у регіональних управліннях та підрозділах дислокованих у зоні АТО, у решті до 2020 року;

оснащення органів охорони кордону сучасними КХ-радіозасобами, спеціальними комплексними інформаційно-телекомунікаційними апаратними, у т. ч. на броньованій базі - регіональних управлінь та загонів морської охорони до 2017 року, всіх органів до 2020 року,

кораблів Морської охорони – сучасними цифровими КХ і УКХ-радіозасобами, засобами супутникового зв'язку та обладнанням криптографічного захисту на 70% до 2017 року, на 100% до 2020 року;

модернізацію системи УКХ-радіозв’язку:
- до 2017 року на ділянках Східного, Азово-Чорноморського та Південного регіональних управлінь;
- до 2020 року На ділянках Північного та Західного регіональних управлінь. Об’єднання відомчої мережі УКХ-радіозв’язку з національною мережею мобільного зв’язку державних органів;

удосконалення складових інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Гарт» та модернізація інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (шифр – система «Аркан»);

забезпечення доступу інспекторського складу в пунктах пропуску через державний кордон до баз даних правоохоронних органів України та Європейського Союзу, у т.ч. Інтерполу;

розгортання в органах охорони кордону мобільних автономних ударостійких автоматизованих робочих місць з доступом до баз даних, сучасної системи відеоспостереження (65% органів до 2017, 100% до 2020 року), спеціальної телекомунікаційної системи для криптографічного захисту службової інформації, урахування забезпечення захищеного телефонного зв’язку та передачі даних;

запровадження в оперативно-службову діяльність системи електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису (на 2017 в органах ДПСУ, на 2020 у відділах);

запровадження сучасних комплексів криптографічного захисту інформації (75% на 2017 рік, 100% на 2020 рік), новітніх засобів спеціального зв’язку на рухомих об’єктах та механізмів кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах.
нарощення зусиль оперативно-розшукової діяльності, в тому числі передбачено створення спеціальних підрозділів з протидії тероризму;

Кордон
фото © УНІАН

уніфікація та технічного переоснащення органів та підрозділів сучасними зразками озброєння, військової техніки, системами спостереження і контролю:
оснащення підрозділів сучасними спеціально обладнаними патрульними автомобілями та спеціальною автомобільною технікою:
- транспортними засобами, спеціальною та інженерною технікою на 80% до 2017 року, на 100% до 2020 року;
- транспортними засобами з термінами експлуатації до 5 років - 22% на 2017 рік, 30% на 2020 рік);

оснащення засобами електронно-оптичного, тепловізійного та інших видів спостереження на 30% до 2017 року, не менше 90% до 2020 року;

модернізація існуючих літальних апаратів, на 40% до 2017 року та на 100% до 2020 року;

оновлення парку авіаційної техніки легкими патрульними літаками та вертольотами, оснащеними сучасним моніторинговим обладнанням, а також економічними літаками та вертольотами середнього класу для заміни існуючих у міру досягнення ними граничних ресурсних показників:

придбання авіаційної техніки, на 2017 рік:
- легких патрульних літаків – 3,
- легких патрульних вертольотів – 9,
- безпілотних авіаційних комплексів – 126

на 2020 рік:
- легких патрульних літаків – 1,
- легких патрульних вертольотів – 15,
- безпілотних авіаційних комплексів – 68

оновлення парку інженерної техніки (на 80% до 2017 року, на 100% до 2020 року) і технічних засобів охорони державного кордону, його інженерного облаштування та утримання;

удосконалення системи технічного обслуговування та ремонту технічних засобів, створення пересувних ремонтних підрозділів:
- на 2017 рік у Східному та Південному регіональних управліннях
- на 2020 рік у Північному, Західному та Азово-Чорноморському регіональних управліннях

перехід на обслуговування та ремонт техніки на підприємствах різних форм господарювання на договірній основі;

запровадження безпілотних авіаційних систем в охорону державного кордону;

розроблення, освоєння і впровадження нових технологій охорони державного кордону.
удосконалення безпеки державного кордону поза пунктами пропуску, в тому числі за рахунок визначення ефективної функціональної структури відділів прикордонної служби.

• удосконалення механізму залучення в мирний час до посилення охорони державного кордону та суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, припинення збройних та інших провокацій на державному кордоні підрозділів Збройних Сил України, Національної гвардії України та правоохоронних органів.


впровадження європейських норм і стандартів у систему прикордонного контролю:

• створення в пунктах пропуску через державний кордон підсистем з функціями обробки інформації про осіб, які перетинають державний кордон, та їхніх паспортних документів з використанням електронних носіїв інформації, у тому числі з функцією біометричного контролю;

• запровадження порядку попереднього інформування про пасажирів у пунктах пропуску через державний кордон (пунктах контролю) для залізничного сполучення;

• модернізації системи автоматизованої ідентифікації іноземців та осіб без громадянства, яким раніше вже було відмовлено у праві в’їзду в Україну у визначених пунктах пропуску;

• запровадженням систем управління рухом транспортними засобами та «єдиного вікна» в міжнародних пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення;

• удосконалення механізму надання органам охорони державного кордону авіакомпаніями попередньої інформації про пасажирів повітряних суден, які перетинають державний кордон у пунктах пропуску для повітряного сполучення;

• розгортання мережі судово-експертних установ (підрозділів) експертної служби Державної прикордонної служби України з судової експертизи паспортних документів, які згідно із законодавством використовуються під час перетинання державного кордону України.


розвиток мобільних прикордонних підрозділів та формування нових підрозділів швидкого реагування:

• оптимізація їх структури та нарощування бойових (мобільних) спроможностей з урахуванням цільового призначення, створення запасів необхідних ресурсів для відновлення боєздатності;

• формування нових підрозділів швидкого реагування, оснащення їх сучасними зразками озброєння, бойової та іншої військової техніки, приведення в готовність до дій, визначення порядку та способів застосування:
на 2017 рік формування шести підрозділів – чисельністю по 500 чол., або трьох по 500 чол. та одного – 1500 чол.;

до 2020 року - застосування за призначенням, оснащення сучасним озброєнням і технікою.
• удосконалення форм і способів дій оперативно-бойових прикордонних комендатур, підвищення їх боєздатності та підтримання в готовності до застосування;

• розмежування компетенцій мобільних прикордонних підрозділів, підрозділів швидкого реагування та оперативно-бойових прикордонних комендатур;

• організація планування та реагування на кризові ситуації в рамках відповідальності складових сектору безпеки і оборони України.


розвиток Морської охорони, модернізація та оновлення її корабельно-катерного складу:

• удосконалення механізмів здійснення контролю за плаванням та перебуванням українських та іноземних невійськових суден і військових кораблів у територіальному морі України, охороні зовнішніх рейдів морських портів України;

• організацію спільного несення служби на морських та річкових ділянках з морськими/береговими охоронами держав – членів Європейського Союзу;

• удосконалення організаційно-штатної структури та формування сучасної системи управління;

• визначення механізму взаємодії між Морською охороною та структурними підрозділами інших органів державної влади, які реалізовують свої повноваження на морі;

• визначення порядку застосування корабельно-катерного складу Морської охорони в системі комплексного прикриття морських напрямків та охороні українського узбережжя в умовах гібридної війни;

• запровадження сучасних автономних корабельних засобів моніторингу районів територіального моря (внутрішніх вод) та виключної (морської) економічної зони, систем передачі інформації про морську обстановку у форматі «корабель – корабель», «корабель – берег»;

• поетапне оновлення корабельно-катерного складу Морської охорони, проведення його модернізації сучасними зразками озброєння та техніки, в тому числі:
оновлення корабельно-катерного складу:
- до 2017 року: 1 катер 1-го рангу, 2 катери 2-го рангу, 4 малі катери
- до 2020 року 21 корабель 2-го рангу, 2 кораблі 3-го рангу, 3 катери 1-го рангу, 5 катерів 2-го рангу, 10 малих катерів
• створення ефективної системи пошуково-рятувального забезпечення;

• запровадження в охорону державного кордону безпілотних плаваючих засобів, зокрема:
до 2017 року в:
Ізмаїльському навчально-тренувальному загоні морської охорони – 1
Маріупольському загоні морської охорони – 3

до 2020 року в Одеському загоні морської охорони – 7.
• удосконалення системи підготовки та перепідготовки персоналу Морської охорони;

• формування гнучкої системи матеріально-технічного забезпечення Морської охорони.


модернізація системи управління та удосконалення взаємодії її з іншими складовими сектору безпеки і оборони:

• змінити психологію управління, яка базуватиметься на принципі субсидіарності шляхом інкапсуляції повноважень нижніх ланок управління від втручання верхніх, коли вищі органи управління матимуть право вдатися до будь-яких заходів лише в тому разі, якщо вони ефективніші за відповідні заходи на регіональному, територіальному або місцевому рівнях, а також децентралізації управління, зокрема передачі частини повноважень на нижчі рівні управління;

• розширення функціональних можливостей центрів управління службою, вдосконалення їх діяльності та формування взаємодії з Головним ситуаційним центром РНБО України та іншими ситуаційними центрами складових сектору безпеки і оборони;

• впровадження сучасних інформаційних технологій у систему управління та забезпечення захисту інформаційних ресурсів;

• забезпечення злагодженої взаємодії органів ДПСУ з іншими складовими сектору безпеки і оборони;

• трансформація системи поглядів на охорону та захист державного кордону, інтенсифікація наукового супроводження розвитку Державної прикордонної служби України.

Кордон
фото © УНІАН


розвиток прикордонної інфраструктури:

• участь у завершенні договірно-правового оформлення державного кордону;

• інженерно-технічне та фортифікаційне облаштування державного кордону, місць дислокації, несення служби прикордонних підрозділів з урахуванням реальних і потенційних воєнних загроз (інженерно-технічне облаштування українсько-російського державного кордону - на 40% до 2017 року, на 100% до 2020 року);

• відведення земель оборони, одержання державних актів про право постійного землекористування та свідоцтв про право власності на будівлі та споруди;

• зменшення ділянок відповідальності підрозділів охорони державного кордону служби до 35 км на 2017 рік, до 25 км на 2020 рік , за рахунок розгортання нових підрозділів, створення та відновлення їх інфраструктури;

• створення системи раннього виявлення загроз на морській ділянці в українській частині акваторії Чорного і Азовського морів, річок Дніпро і Дунай;

• розвиток мережі пунктів пропуску через державний кордон та розбудову їх інфраструктури;

• оснащення пунктів пропуску через державний кордон технічними системами контролю, у т.ч. комплексами виявлення ядерних і радіоактивних матеріалів, проведення їх модернізації;

• розгортання пунктів тимчасового базування тактичних угруповань Морської охорони на узбережжі Чорного та Азовського морів:
на 2017 рік:
Азовського моря – 2 (Маріуполь, Бердянськ);
Чорного моря – 2 (Скадовськ, Очаків)

на 2020 рік:
Азовського моря –1 (Генічеськ);
Чорного моря – 4 (Южний, Іллічівськ, Білгород-Дністровський, Усть-Дунайськ);
р. Дунай – 2 (Вилкове, Рені)
• створення вздовж державного кордону мережі авіаційних підрозділів окремого базування на легкій авіаційній техніці:
на 2017 рік - 3 (у Сумському, Могилів-Подільському, Чернігівському прикордонних загонах);
на 2020 рік - 6 (у Луцькому, Житомирському, Чернівецькому, Львівському, Ізмаїльському, Херсонському).
• будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт об’єктів житлового та спеціального призначення в межах виділених бюджетних асигнувань за відповідними бюджетними програмами;

• створення фонду службового житла для особового складу (забезпечення на 2017 рік - 75%, 2020 - 85%).

• модернізацію відомчої системи тримання осіб, затриманих за порушення законодавства України з прикордонних питань до міжнародних стандартів.


формування сучасної системи логістики, ефективного управління матеріальними ресурсами;

• створення нових принципових підходів до порядку забезпечення органів та персоналу Державної прикордонної служби України, забезпечення раціоналізації фінансових витрат на їх утримання;

• оптимізації структури органів і підрозділів матеріально-технічного забезпечення Державної прикордонної служби України та реформування її системи управління;

• забезпечення своєчасного і якісного ремонту наявного озброєння, військової та спеціальної техніки, утримання її у боєздатному стані;

• удосконалення відомчої системи медичного забезпечення, у т.ч. створення польової медицини, оснащення органів Державної прикордонної служби України сучасними засобами евакуації, нарощування можливостей щодо реабілітації та санаторно-курортного лікування особового складу:
створення мобільних польових госпіталів на модульній основі:
на 2017 рік - 2
на 2020 рік - 5

формування медико-реабілітаційних центрів:
на 2017 рік -1
на 2020 рік - 2

охоплення особового складу поглибленим медичним обстеженням:
на 2017 рік - 95%
на 2020 рік - 100%
• децентралізація механізму закупівель та впровадження аутсорсингу непрофільних процесів матеріально-технічного забезпечення, в т.ч. за рахунок недержавних (волонтерських) організацій;

• запровадження автоматизованої системи контролю за станом матеріально-технічного забезпечення (на 2017 - до регіонального управління, на 2020 - до органу ДПСУ), наявністю та переміщенням матеріальних засобів, приведення обсягів непорушних запасів матеріальних засобів у відповідність із реальними потребами у цих засобах;

• удосконалення норм речового та продовольчого забезпечення особового складу;

• поліпшення фінансового забезпечення особового складу та збільшення щорічних видатків Державної прикордонної служби України на 0,05% ВВП у 2016 – 2020 роках порівняно із затвердженими видатками на 2015 рік (забезпечення мінімально необхідної потреби загального фонду бюджету - 0,29 % від ВВП)

Кордон
фото © УНІАН


удосконалення системи підготовки, комплектування та роботи з особовим складом;

• удосконалення системи комплектування особовим складом на основі поєднання екстериторіального і територіального принципів;

• децентралізація системи управління персоналом на основі передачі повноважень від Адміністрації Держприкордонслужби керівникам нижчого рівня управління;

• створення та запровадження системи професійних компетенцій та сучасних механізмів оцінювання персоналу на її основі;

• створення механізму підготовки вузькопрофільних спеціалістів за державним замовленням у навчальних закладах:
Міністерства оборони України – 60 (на 2017) / 90(на 2020)
Міністерства внутрішніх справ України – 10 / 15
Служби безпеки України – 10 / 15
а також на базі навчальних закладів та установ Державної прикордонної служби України:
У Національній академії: бакалаврський рівень – 410, магістерський рівень – 105
у навчальних центрах – 1580
• створення випереджувальної моделі підготовки органів управління та персоналу у відомчих навчальних закладах з урахуванням загроз прикордонній безпеці;

• запровадження сучасних психологічних методик вивчення особистості, прогнозування її поведінки та формування психологічної готовності до дій у кризових ситуаціях;

• визначення механізму соціально-психологічної реабілітації, психологічної та індивідуальної допомоги військовослужбовцям Держаної прикордонної служби та членам їхніх сімей;

• впровадження європейських стандартів у систему підготовки та роботи з персоналом, розширення обміну досвідом з європейськими прикордонними школами;

• формування окремих спеціалізованих підрозділів контрпропаганди;

• створення позитивного соціально-політичного клімату в місцях дислокації прикордонних підрозділів, необхідних умов для військово-патріотичного виховання молоді та забезпечення зростання рівня довіри до прикордонників не менше 70 %.


створення ефективної системи запобігання та протидії корупції:

• розроблення та впровадження методики оцінки корупційних ризиків, визначення корупційних факторів, що їх породжують;

• удосконалення системи запобігання проявам корупції та запровадження комплексних технологій протидії корупції в основних сферах оперативно-службової діяльності Державної прикордонної служби України;

• формування в особового складу нетерпимості до корупції, підвищення рівня правової свідомості;

• створення мотиваційних передумов для мінімізації корупційних проявів;

• дослідження ефективності запроваджених механізмів виявлення, запобігання проявам корупції; удосконалення механізму поширення інформації про корупцію;

• залучення громадськості до формування, реалізації та моніторингу антикорупційної політики в Державній прикордонній службі України;

• організацію взаємодії з іншими державними органами та підрозділами прикордонних відомств суміжних з Україною держав щодо боротьби з корупцією.


забезпечення відкритості та прозорості в діяльності Державної прикордонної служби України:

• формування суспільного попиту на інформацію про службу та адекватних уявлень у громадськості про її оперативно-службову діяльність;

• оперативне висвітлення діяльності в ЗМІ;

• розповсюдження інформаційних матеріалів про порядок перетинання кордону пасажирами і транспортними засобами та заходів, що вживає Державна прикордонна служба України для підвищення рівня комфорту громадян при перетині державного кордону;

• формування сталих ефективних комунікацій з громадськістю та використання її потенціалу в реалізації державної політики у сфері охорони державного кордону;

• розроблення дієвих засобів і механізмів контролю за діяльністю органів Державної прикордонної служби України;

• всебічне сприяння діяльності та удосконалення шляхів співпраці з профспілковою, ветеранською, громадськими організаціями;

• забезпечення ефективного функціонування служби «Довіра».



Використані джерела:
Офіційний веб-сайт Державної прикордонної служби України dpsu.gov.ua