Перспективи розвитку озброєння та військової техніки: основні підсумки та завдання на майбутнє

О.М. Рябець, В.К. Борохвостов
Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки ЗСУ, Київ
24.03.17
Перспективи розвитку озброєння та військової техніки

У рамках виставки «Зброя та безпека 2016» Міністерством оборони, 12 та 13 жовтня 2016 року було проведено ІV міжнародну конференцію «Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки».

Основним співорганізатором конференції був Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил (ЦНДІ ОВТ ЗС) України – провідна наукова установа МО України, головним призначенням якої є проведення фундаментальних, пошукових та прикладних досліджень, спрямованих на наукове обґрунтування пріоритетних напрямів воєнно-технічної політики України у сфері розробок і модернізації ОВТ, науково-технічне супроводження розробок ОВТ під час їх реалізації та вирішення багатьох інших питань з технічного оснащення Збройних Сил України.

Виставка та конференція підбили підсумки роботи, що була проведена в Україні протягом останніх років у сфері забезпечення обороноздатності держави, підвищення рівня технічної оснащеності ЗС України, військових формувань інших силових відомств та пошуку шляхів їх подальшого вдосконалення.

Перспективи розвитку озброєння та військової техніки

У ході цих заходів ще раз було зазначено, що воєнно-технічна політика України є найважливішою складовою її воєнної (воєнно-економічної) політики, яка спрямована, головним чином, на підтримання рівня технічного оснащення ЗС України в стані, що забезпечує їх високу боєздатність та гарантує готовність до виконання покладених на них функцій за призначенням.

Основними складовими (сферами) воєнно-технічної політики України є:

  • розвиток ОВТ (розроблення нових або модернізація існуючих) та оснащення ними військових формувань;
  • розвиток науково-технічної, дослідно-конструкторської та виробничо-технологічної галузей оборонно-промислового комплексу (ОПК);
  • експлуатація зразків, комплексів і систем ОВТ, у тому числі їх утилізація;
  • військово-технічне співробітництво (ВТС) з іншими країнами;
  • технічне забезпечення воєнних (бойових) дій угруповань військ (сил);
  • професійна військово-технічна підготовка особового складу;
  • екологічна безпека діяльності у військово-технічній сфері тощо.

Дослідження ЦНДІ ОВТ ЗС України, інших наукових установ України та досвід провідних країн світу доводять, що вирішення головного завдання воєнно-технічної політики – підтримання технічного оснащення ЗС України в належному стані – залежить від низки факторів. Серед них:

  • потреба ЗС України в зразках ОВТ (кількісно-якісні показники);
  • наявність в Україні наукової та промислової бази, а також її спроможність щодо розроблення, модернізації, серійного виробництва та капітального ремонту зразків ОВТ, що знаходяться (потрібні) на оснащенні ЗС України;
  • наявність наукових, технологічних та виробничих зв’язків з іншими країнами світу щодо спільного розроблення, серійного виробництва, модернізації або ремонту зразків ОВТ визначеної номенклатури чи їх придбання (закупівля, лізинг тощо);
  • наявність необхідного обсягу коштів для забезпечення процесів технічного оснащення ЗС України.

На виставці було продемонстровано, що головним інструментом при виконанні завдань з удосконалення та практичної реалізації воєнно-технічної політики України є проведення досліджень за проблемними напрямами, отримання достовірних результатів та їх обов’язкове впровадження в практику (у зразках ОВТ, у діяльність військ). Результати наукових досліджень поступово стають основою для прийняття управлінських рішень МО України, Генеральним штабом (ГШ) ЗС України та іншими органами військового управління.

За підсумками ознайомлення з більшістю експозицій 2016 року слід зазначити, що виставка організована в напрямі реалізації цілей і завдань, що сформульовані в керівних документах України, а зразки ОВТ, що були представлені на виставці, у більшості відповідають заходам Державної цільової оборонної програми розвитку озброєння та військової техніки на період до 2020 року, потребам й вимогам МО України та є вкрай необхідними для технічного оснащення вітчизняних ЗС.

Події останніх років призвели до згортання ВТС України з Російською Федерацією та СНД, що створило додаткові перешкоди на шляху реалізації Україною багатьох військово-технічних програм. Тому Україна має переводити військово-технічні відносини з країнами СНД переважно у двосторонній формат, а також активізувати зусилля щодо пошуку нових зовнішньополітичних і зовнішньоекономічних партнерів і союзників у перспективних для України регіонах Близького Сходу, Латинської Америки, Африки та Азійсько-Тихоокеанського регіону з метою закупівлі або отримання у вигляді військово-тех- нічної допомоги необхідних для задоволення потреб ЗС України ОВТ або комплектуючих до них.

Перспективи розвитку озброєння та військової техніки

З цією метою до участі у виставці були запрошені та відвідали її військові делегації таких іноземних країн як Румунія, Ісламська республіка Пакистан, Об’єднані Арабські Емірати, Держава Катар, Латвійська Республіка, Литовська Республіка, Бахрейн, а також військові аташе близько 40 іноземних країн, які акредитовані в Україні.

З багатьма іноземними представниками керівництво МО України, ДК «Укроборонпром», ЦНДІ ОВТ ЗС України провели двосторонні та багатосторонні зустрічі з обговоренням перспектив розвитку співробітництва у військовій та оборонно-промисловій галузях.

Цілком зрозуміло, що від того, яка в Україні проводиться воєнно-технічна та оборонно-промислова політика, залежить й рівень технічного оснащення ЗС, інших складових сектору безпеки і оборони України, розвиток та можливості ОПК, ефективність міжнародного ВТС, що, врешті-решт, визначає й спроможність самостійно забезпечити оборону національної території.

Результатом спільної роботи МО України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, ДК «Укроборонпром», інших установ та організацій України, що працюють у сфері організації та реалізації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики України, стало опрацювання ряду документів. У тому числі:

  • Стратегічного оборонного бюлетеня України;
  • Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України;
  • Державної цільової оборонної програми розвитку озброєння та військової техніки на період до 2020 року;
  • Концепції Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу України на період до 2020 року;
  • проекту Закону України «Про військово-технічне співробітництво» та інших документів.

Зокрема, МО України, за участі ЦНДІ ОВТ ЗС України та інших наукових установ розроблена та 30 березня 2016 року затверджена Кабінетом Міністрів України Державна цільова оборонна програма розвитку ОВТ на період до 2020 року (далі – Програма). Заходи Програми з розроблення нових та модернізації існуючих зразків ОВТ передбачають модульність побудови і уніфікацію ОВТ, що виключає їх дублювання. У ній визначені пріоритетні напрями розробки і створення сучасних високоефективних систем озброєння:

  • розробка перспективних комплексів озброєння, що забезпечують застосування новітніх (проривних) технологій;
  • створення сучасної телекомунікаційної інфраструктури ЗС;
  • розвиток сил стримування і засобів протидії;
  • розробка й створення робототехнічних комплексів військового призначення й безпілотних літальних (а в перспективі – морських) автономних апаратів;
  • розвиток систем автоматизації озброєння тощо.

Серед заходів Програми пріоритетними напрямами розвитку ОВТ для забезпечення потреб наземної складової сил безпеки і оборони України, які задіяні в АТО, є створення і закупівля:

  • сучасних засобів зв’язку, радіоелектронної боротьби та автоматизованого управління;
  • засобів артилерійської розвідки та навігації;
  • безпілотних розвідувальних авіаційних комплексів різних класів;
  • наземних, повітряних, морських високоточних засобів ураження, високоточних ракетно-артилерійських та протитанкових систем, керованих авіабомб
  • сучасних високозахищених бойових броньованих машин, стрілецької зброї підвищеної дальності стрільби, елементів високозахищеного екіпірування військовослужбовців;
  • інтегрованої системи управління, збору та обробки розвідувальної інформації тощо.
Перспективи розвитку озброєння та військової техніки

У роботі конференції та обговоренні питань на пленарному засіданні взяли участь керівники та фахівці органів виконавчої влади та оборонної промисловості України (ДК «Укроборонпром», генеральні конструктори ДП «Державне Київське конструкторське бюро «Луч», ДП «Антонов», ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О. О. Морозова» тощо), представники науково-дослідних установ Національної академії наук України, та близько 300 спеціалістів структурних підрозділів МО України і ГШ ЗС України.

У другій частині пленарного засідання конференції була проведена українсько-американська дискусійна панель з питань оборонного співробітництва та експортного контролю за участю представників оборонної промисловості США та України, Мінекономрозвитку, Державної служби експортного контролю, МО та ГШ ЗС України.

У ході дискусійної панелі були заслухані презентації щодо функцій Бюро промисловості та безпеки, торгівлі технологіями подвійного призначення між США та Україною, а також стратегії реформування ОПК України. Обговорювались питання американо-українського оборонного співробітництва та реформ, що необхідно здійснити для його покращення.

Другий день конференції був організований по секціях, склад яких відбивав функціональну належність ОВТ до організаційних структур ЗС України (видів ЗС та родів військ) та напрямів роботи науково-дослідних управлінь ЦНДІ ОВТ ЗС України:

  • перша – перспективи розвитку ОВТ Сухопутнихвійськ;
  • друга – перспективи розвитку ОВТ Повітряних Сил;
  • третя – перспективи розвитку ОВТ спеціальнихвійськ;
  • четверта – перспективи розвитку ОВТ Військово-Морських Сил.
Перспективи розвитку озброєння та військової техніки

На засіданнях секцій були обговорені питання щодо посилення взаємодії ЗС України, інших військових формувань та вітчизняної оборонної промисловості, обґрунтування перспектив розвитку ОВТ, а також проблемні питання оснащення ЗС України сучасними зразками ОВТ та спеціальної техніки, що були виявлені в ході проведення АТО. За результатами обговорень цих проблемних питань представниками видів ЗС, родів військ, оборонної промисловості, провідних вчених НАНУ, ЦНДІ ОВТ ЗС України та інших наукових установ МО України були визначені основні проблеми та запропоновані шляхи їх вирішення.

На конференції було констатовано, що, виходячи з економічних можливостей України, у найближчий 15-річній перспективі ОВТ будуть вдосконалюватися, головним чином, еволюційним шляхом, але зростання окремих ключових параметрів (на порядок і більше) додасть їм здатність вирішувати принципово нові задачі (за рахунок якісно нових систем керування військами й зброєю, розвідувально-інформаційно-навігаційних систем, автоматизованих систем зв’язку, засобів інформаційного протиборства, роботизованих бойових засобів, різних видів зброї на нових фізичних принципах, нового покоління високоточної зброї, підвищення тактико-технічних характеристик більшості видів і типів ОВТ тощо)

У той же час, учасники конференції зазначили, що на сьогодні є ряд факторів, які негативно впливають на темпи, якість оновлення і розвиток ОВТ. Серед них:

  1. Наявність суттєвих протиріч між реальними потребами військ у ОВТ, що накопичувались роками, та наявними фінансово-економічними можливостями держави.
  2. Оборонна промисловість України спроможна забезпечити реальні потреби ЗС України по всій номенклатурі ОВТ тільки на рівні до 10%.
  3. Недостатнє використання можливостей фундаментальної науки.
Перспективи розвитку озброєння та військової техніки

Для їх подолання в довгостроковій перспективі необхідно вже зараз почати реалізацію таких заходів:

  1. Створення науково-технічного і технологічного набутку за рахунок проведення фундаментальних та пошукових досліджень для розроблення новітніх видів зброї.
  2. Організацію ліцензійного виробництва сучасних ОВТ в Україні та трансфер технологій.
  3. Розширення інноваційної складової при створенні нових видів продукції оборонного призначення та успішної реалізації нових інноваційних проектів.
  4. Використання набутків та залучення виробників недержавного сектору до проектів з розробки ОВТ тощо.

Вирішення зазначених проблем і завдань та зосередження наукового, економічного і промислового потенціалів України на питаннях технічного оснащення ЗС України та сил сектору безпеки і оборони надасть можливість суттєво підвищити обороноздатність держави. Матеріали конференції опубліковані в збірнику тез.


О. М. Рябець, кандидат технічних наук,
В. К. Борохвостов, кандидат технічних наук
Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки ЗСУ


(публікується у скороченому вигляді)

Даний матеріал відноситься до авторських публікацій.
Думка редакції може не збігатися із точкою зору авторів матеріалів.


Використані джерела:
Озброєння та військова техніка, 2016, 4 (12) ISSN 2414-0651