Історія будівництва сучасних ВМС Туреччини

15.05.18
Ukrainian Military Pages фото © Сергій Смоленцев / Думская

У другій половині ХІХ ст. Туреччина остаточно втратила спроможність будувати власні бойові кораблі. Спроба будівництва у 1880-х роках броненосця «AbdülKadir» в Константинополі закінчилася нічим. Корабель довго будували, а потім розібрали на метал на стапелі...

На початку ХХ століття основу турецького флоту складали кораблі, побудовані за кордоном. Лінійний крейсер «Явуз» («Гебен»), броненосці «Тургутрейс», «Барбарос», крейсер «Міділлі» («Бреслау») були побудовані у Німеччині, крейсер «Меджидіе» побудований в США, крейсер «Хамідіе» в Англії.

І у другу половину ХХ століття Туреччина поповнювала свій флот за рахунок кораблів іноземного виробництва. На початок 1980-х років основу ВМС Туреччини складали кораблі, побудовані у роки Другої світової війни. Есмінці класу «М. Fletcher», «Gearing» та «Alen M. Sumner», підводні човни типу «Balao»,«Tench» і «Tang» (у 1980 році у складі ВМС Туреччини було тільки 3 нових кораблі – підводні човни типу 209 німецького виробництва).

Звісно, старі кораблі були багатократно модернізовані, у тому числі ракетною зброєю, але до 80-х років вже безнадійно застаріли. Крім того, їх дедалі все складніше було утримувати у належному технічному стані (кораблям по 30-40 років). Існувала реальна перспектива втрати Туреччиною власних ВМС протягом 10 років.

Ukrainian Military Pages

Саме на початку 80-х років уряд Туреччини поставив собі за мету не тільки відновити корабельний склад флоту, але і створити власну кораблебудівну промисловість. Нагадаю, що протягом 100 років у Туреччині не проектувалося та не будувалося бойових кораблів основних класів (крейсер, есмінець, фрегат).

Ці амбітні завдання вирішувалися двома паралельними шляхами:

  • перший, більш тривалий, – будівництво власних кораблів;
  • другий, зі значно коротшими термінами, – закупівля або лізинг іноземних кораблів.

Будівництво

Для реалізації першого шляху турки у 1983 році уклали контракт з німецькою фірмою Blohm+ Voss не тільки на будівництво фрегатів типу МЕКО-200 в Німеччині, але і на продаж ліцензії та розгортання їх будівництва на турецьких верфях.

З 1985 до 1989 було побудовано 4 фрегати, два в Німеччині та два у Туреччині (F-240 «Yavuz», F-241 «TurgutReis», F-242 «Fatih», F243 «Yildirim»). До 1993 року проект був доопрацьований за участю турецьких конструкторів і протягом 1993-2000 років ВМС Туреччини отримали ще 4 фрегати (F-244 «Barbaros», F-245 «OruçReis», F-246 «SalihReis» і F-247 «KemalReis»).

Читати також:Туреччина модернізує фрегати типу Barbados

Саме досвід будівництва і модернізації фрегатів МЕКО-200 дозволив у 2000 році розпочати державну програму MILGEM (від турецьких слів «Milli» - «національний» та «Gemi» - «корабель»).

Через 7 років від початку програми, у 2007 році було закладено перший за 120 років бойовий корабель, спроектований в Туреччині – корвет TCG «Heybeliada» (F-511). Його будівництво завершилося у 2008 році, а от у бойовий склад ВМС він увійшов тільки через 3 роки, у 2011. Наступний корвет цього типу, TCG «Büyükada» (F-512), увійшов у склад ВМС у 2013 році.

Ukrainian Military Pages

У рамках програми MILGEM будуються ще два таких корвети (TCG «Burgazada», F-513 вже проходить ходові випробування) та планується побудувати чотири фрегати типу TF-100 (перший з них – TCG «Istanbul» закладений у січні 2017 року).

У 2016 році Туреччина зробила наступний крок у розвитку ВМС та суднобудівної галузі країни – на турецькій верфі SedefShipbuilding, Inc. було розпочато будівництво універсального десантного корабля TCG «Anadolu» (L-408), а це вже фактично авіаносець, спроможний приймати на борт літаки Harrier та F-35.

Туреччина почала створювати власну кораблебудівну промисловість саме з будівництва кораблів класу фрегат, а проектування кораблів з класу корвет.

Щодо підводних човнів. Турки, розуміючи загрозу від Радянського Союзу і те, що сучасний підводний човен, навіть, якщо він один – реальний фактор стримування дій флоту противника, розпочали закупівлю підводних човнів типу 209 у Німеччині ще з середини 70-х років.

Ukrainian Military Pages Перші шість підводних човнів типу 209 ВМС Туреччини. Фото © сайт ВМС ЗС України

З четвертого підводного човна (TCG «Yıldıray» (S-350) Туреччина почала засвоювати будівництво підводних човнів на національних верфях. Всього з 1976 до 2007 у склад ВМС Туреччини було прийнято 14 підводних човнів цього типу і планується вже наступний тип – 214.

Закупівля

Шляхом закупівлі Туреччина в 1983 році придбала в ФРН два фрегати типу «Köln» (були списані у 1994 році). У 1993-94 роках від США у лізинг були прийняті фрегати типу «Knox», 6 з них були виведені із бойового складу ВМС Туреччини протягом 2000-2004 років, два – у 2012 році.

У 1999 – 2002 роках Туреччина закупила у Франції корвети типу «D’Estienne d’Orves» (два вже списані у 2015 році, решту планують вивести зі складу флоту).

Ukrainian Military Pages Корвет TCG «Beykoz» (F-503). До 1999 р. французький авізо F781 «D’Estienne d’Orves» перший з серії 17 кораблів збудованих 1976-184 рр. Фото © сайт ВМС ЗС України

У 1997—2003 Туреччина отримала від США 8 фрегатів типу «Oliver Hazard Perry», було проведено їх масштабну модернізацію за програмою GENESIS. Ці фрегати досі знаходяться у бойовому складі ВМС Туреччини.

Ukrainian Military Pages Фрегат «Gökçeada» (TCG-494) типу «Oliver Hazard Perry». Фото © сайт ВМС ЗС України

Отже, кораблі «з пробігом» мали вік 20-25 років і термін їх служби в турецькому флоті становить від 7 років (TCG «Adatepe») до 19 (TCG «Muavenet»).

Крім того Туреччина, закупила та побудувала протягом останніх 20 років більше 40 протимінних кораблів та ракетних і патрульних катерів.

Отже, за 15 років (з 1985 до 2000) Туреччина:

  • фактично повністю замінила флот кораблів часів Другої світової війни на сучасний;
  • розгорнула будівництво на власних верфях бойових кораблів та підводних човнів;
  • розпочала власне проектування бойових кораблів класу корвет-фрегат.

За наступні 15 років (з 2000 до 2015) Туреччина опанувала повний цикл проектування та будівництва кораблів класу фрегат та перейшла до будівництва авіаносця.

Туреччина за 30 років (з моменту прийняття рішення у 1980-х роках)побудувала один з найбільш збалансованих, підготовлених та боєготових флотів у Світі та створила потужну суднобудівну промисловість, яка здатна будувати найбільш складні кораблі сучасності – авіаносці.

Ukrainian Military Pages фото © ВМС Туреччини

Які висновки з турецького досвіду ми можемо взяти для України?

Ми на початку шляху, як була Туреччина у 1980-х роках. Але Україна, зараз, і Туреччина, 30 років тому, дещо в різних умовах.

У Туреччини не була розвинута кораблебудівна промисловість та була відсутня школа проектування бойових кораблів. Разом з тим, Туреччині сприяли:

  • економічний підйом;
  • величезний досвід експлуатації іноземних кораблів;
  • членство у НАТО (стандарти вже впроваджені, можливість отримання різних видів зброї, відкритий доступ до бойових документів, у тому числі із застосуванням зброї).

Не зважаючи на тривалу економічну кризу та агресію з боку Росії, Україна зараз теж має сприятливі фактори:

  • національна школа проектування і будівництва бойових кораблів відома усьому світу;
  • наявні потужності суднобудівної промисловості, ще дозволяють будувати кораблі класу корвет;
  • існуючі підприємства та КБ спроможні створювати сучасні зразки зброї.

Таким чином:

  • створення сучасного флоту – тривалий багаторічний процес (20-30 років);
  • побудова флоту повинна бути послідовною, виваженою та цілеспрямованою і потребує координації та управління на державному рівні;
  • новий флот коштуватиме величезних грошей;
  • нарощувати корабельний склад треба, як за рахунок будівництва нових кораблів, так і за рахунок придбання іноземних;
  • розвиток національної суднобудівної галузі – це єдиний вірний шлях;
  • опанування «стандартами НАТО», ключова умова ефективного використання іноземних кораблів і техніки у складі нашого флоту та максимального урахування передового досвіду в проектуванні та будівництві вітчизняних бойових кораблів.

Тільки за таких умов ми побудуємо дійсно збалансований сучасний флот світового рівня.

Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages
фото © ВМС Туреччини

Читати також:Перспективи переозброєння корабельного складу ВМС країн Чорноморського регіону: ТУРЕЧЧИНА


Читайте новини від Ukrainian Military Pages у Telegram, Twitter, Facebook та Google+


Використані джерела:
Офіційний веб-сайт Військово-Морських Сил Збройних Сил України