Чи врятує держоборонзамовлення Харківський авіазавод?

Автор: Ігор Копитін
Харківський авіаційний завод, чи врятує його держоборонзамовлення?

Значні борги, висока вартість та тривалі терміни імпортозаміщення російських комплектуючих не дозволяють забезпечити нормальне функціонування підприємства.

19 квітня ДП «Харківське державне авіаційне виробниче підприємство» (ХДАВП), що входить до складу Укроборонпрому та перебуває у стані банкрутства, отримало нового керівника. Ним став ексочільник ДП «Антонов» та ексочільник самого ХДАВП Олександр Кривоконь.

Очевидно, що поштовхом до зміни генерального директора підприємства стало загострення загальної кризової ситуації на Харківському авіазаводі, внаслідок чого працівники вийшли з протестом на вулицю.

Ігор Копитін
Ігор Копитін
народний депутат України,
Голова підкомітету з питань оборонної промисловості та технічної модернізації Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки

Питання щодо кризової ситуації на ХДАВП неодноразово підіймалось як експертами авіаційної галузі, так і на рівні законодавчої влади в рамках діяльності підкомітету з питань оборонної промисловості та технічної модернізації Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Це підприємство, наряду з багатьма іншими державними підприємствами, які входять до складу «Укроборонпрому», вже 6 років знаходиться у стані банкрутства та є найбільшим боржником з виплати заробітних плат в Україні з тенденцією до зростання боргу. При цьому, не є таємницею, і це всі визнають, що діяльність із виведення підприємства з кризи як попереднього керівництва ХДАВП, так і державного органу його управління, була до цього часу неефективною. І навряд чи відбудуться швидкі кардинальні зміни з призначенням нового-старого керівника.

Як відомо, Олександр Кривоконь вже очолював підприємство у лютому-серпні 2017 року. Тоді, протягом майже пів року роботи, Олександр Кривоконь намагався реалізувати на ХДАВП антикризову стратегію із реанімації підприємства і забезпечити його замовленнями. А вже невдовзі, як повідомляло керівництво концерну, за результатами начебто успішної роботи, його призначили керувати ДП «Антонов», де він протримався аж до травня 2018 року.

З огляду на загострення соціальної ситуації на ХДАВП, «Укроборонпрому» довелось терміново допомагати підприємству фінансово – були знайдені кошти, щоб хоча б частково погасити заборгованість із заробітної плати перед працівниками. Мова йде про надання займу у 9 млн грн на погашення заборгованості за квітень-травень 2020 р.

З минулого року Уряд також почав активізуватись у напрямку виведення підприємства із кризи. У серпні 2020 року на заводі відбулася нарада під головуванням Прем’єр-міністра Д.Шмигаля, де керівник Уряду анонсував створення робочої групи, яка напрацює план розвитку авіазаводу. Однак, до цього часу питання так і не було вирішено. Заборгованість по заробітним платам на підприємстві в більшій частині залишилась, затвердження конкретного плану санації також не відбулось. Разом з цим, 19 квітня «Укроборонпром» під час представлення Олександра Кривоконя, запевнив, що вже розроблено проєкт плану антикризових дій для ХДАВП, який упродовж наступних двох тижнів буде доопрацьований спільно з новопризначеним директором і профспілкою підприємства та затверджений Радою директорів Концерну.

Чи врятує держоборонзамовлення Харківський авіазавод

Згідно з повідомленням, проєкт плану антикризових дій передбачає три основні напрямки роботи: із внутрішнім замовником, із зовнішнім замовником та продаж/передача в оренду надлишкових активів, які не задіяні у виробництві. По суті, вказані напрямки були сформульовані нами та запропоновані всім зацікавленим учасникам процесу відновлення роботи ХДАВП в рамках роботи розширеного засідання підкомітету з питань оборонної промисловості та технічної модернізації ще на початку березня. Але, давайте будемо відверті, наразі вже майже середина травня.

Однією з основних проблем заводу є відсутність твердих замовлень на літаки Ан-74, Ан-140 як від державних, так і іноземних замовників. До того ж у жовтні 2022 року буде припинено мораторій на ліквідацію в процедурі банкрутства і підприємство, у разі відсутності дієвих кроків органів державного управління, буде ліквідовано шляхом розпродажу його частинами.

Зауважу, що втрата такого підприємства завдасть серйозної шкоди промисловому потенціалу України, її авіабудівній галузі та економіці. Адже, не дивлячись на всі труднощі, на підприємстві збережена виробнича база та трудовий колектив, літаки Ан-74 є унікальними за конструкцією та характеристиками та мають перспективу до реалізації на окремих сегментах світового ринку. Крім цього, загальновідомо, що існує зацікавленість іноземних інвесторів до відновлення роботи підприємства, які готові взяти участь у його приватизації за умови проведення відкритої та рівноправної конкурсної процедури.



Раніше, зі створенням Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості у нас з’явилась нова надія на швидке та ефективне вирішення питання відновлення роботи ХДАВП. Але, значні боргові зобов’язання підприємства (близько 4 млрд грн), висока вартість проведення заміни російських комплектуючих (80-150 млн дол. США за різними оцінками), тривалі терміни проведення таких робіт (4-5 років) не дозволяють забезпечити нормальне функціонування підприємства, навіть, я наголошую, за умови термінового включення до Державного оборонного замовлення закупівлю літаків Ан-74 у поточному році. Крім цього, використання «сірих» схем із поставки комплектуючих виробів (якщо літаки будуть добудовуватись без заміни російських комплектуючих) може завдати суттєвої іміджевої шкоди вищим органам державної влади України, як це вже сталось за минулого керівництва держави.

З огляду на всі вище перелічені фактори, найбільш швидким та ефективним шляхом вирішення долі ХДАВП може стати розробка та прийняття окремого Закону України – про особливості приватизації Харківського державного авіаційного виробничого підприємства та проведення відкритого конкурсу з його продажу. Прийняття такого Закону дозволить залучити інвестора, який має необхідні ресурси, досвід та бачить перспективу реалізації продукції підприємства на міжнародних ринках.

Такий шлях вважається оптимальним з точки зору навантаження на державний бюджет України, термінів його реалізації, ефективності з відновлення роботи підприємства. При цьому, в Законі передбачається застосувати такі запобіжники як-то: збереження профілю підприємства як авіабудівного, збереження робочих місць, проведення заміни російських комплектуючих для літаків Ан-74 та модернізацію виробництва.

Ця ідея була озвучена на спільному засіданні з ДК «Укроборонпром» та Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості. Законопроєкт обов’язково буде широко обговорений за участі усіх зацікавлених сторін та учасників, які будуть залучені до цього процесу.


Ігор Копитін,
народний депутат України