Метою дослідження є визначення найбільш перспективних зразків колісних бойових автомобілів, які зможуть відповідати вимогам Збройних Сил України і Силам спеціальних операцій (ССО) в умовам сучасної війни і майбутніх військових операціях.
Традиційно армії, які бажають підвищити свою живучість і боєздатність при виконанні бойових (рейд, патрулювання, охорона, розвідка, спостереження, евакуація) і спеціальних завдань на складній місцевості з низькопрохідними ґрунтами (сипучі, піщані, вологі) на малих і великих відстанях застосовують колісні легкі тактичні автомобілі (ЛТА), які мають високі показники з прохідності, стійкості, швидкохідності за середні та важкі тактичні автомобілі [1–7].
Щоб мати високий ефект застосування при нанесенні вогневої ураження противнику малими мобільними тактичними групами (протитанковий, зенітно-ракетний, гранатометний і розвідки), підрозділи повинні укомплектовуватися сучасною технікою, яка за своїми фінансово-економічними, технічними і експлуатаційними показниками буде відповідати визначеним бойовим задачам.
Проте в останні роки через масовість використання новітніх засобів спостереження, безпілотних літальних апаратів (БпЛА), баражуючіх і високоточних боєприпасів спостерігається тенденція швидкого виявлення і ураження на полі бою бойових машин середнього і важкого класу, що значно знижує боєздатність підрозділу, а в окремих випадках призводить до знищення усього особового складу мобільної групи.
Основними причинами є: низька мобільність, вага, габаритні розміри, теплові і звукові показники, що демаскують військову автомобільну техніку на місцевості.
Ця проблема вимагає розділення відділення 8 чол. на менші мобільні групи з 3-4 чоловік і комплектування їх легкими, мобільними штурмовими автомобілями високої прохідності, що значно підвищує живучість підрозділу на полі бою.
Тому за останні роки командування ССО, повітрянодесантних і розвідувальних підрозділів армії країн – учасниць НАТО звернули свою увагу на ультралегкі тактичні автомобілі (УЛТА) – багі, які довели свою ефективність при виконанні завдань на сучасному полі бою у якості засобу пересування [8–13].
Аналіз досліджень та публікацій
Армія США та Великобританії є основними реалізаторами передових технічних ідей як в бойовому використанні нових цивільних колісних автомобілів, так і у розробці, модернізації сучасних тактичних автомобілів під певні визначені цілі та задачі підрозділів армії.
Усі відомі підходи і аналізи за рівнем розробки, оцінки та повнотою врахування усіх особливостей бойового застосування спеціально–ударних автомобілів можна розділити на два напрями думок і практичних дій за реалізацією.
До першого напряму відносяться праці [12−15]. Проведений аналіз цих праць показує, що в їх основу, як правило, покладена ідея розширення функціональних можливостей бойових колісних автомобілів, шляхом покращення окремих показників ТТХ, внутрішнього оснащення допоміжними технічними засобами зв’язку, захистом і озброєння вже існуючих зразків БКМ та створення нових модифікацій і варіантів на їх базі. При цьому перерозподіляються ключові завдання і ролі БКМ в загальній системі бою. Суттєвим недоліком є те, що постійна модернізація, удосконалення будови і покращення ТТХ БКМ серйозно впливають на габаритні розміри, повну бойову масу, вантажність та складність робіт при технічному і регламентному обслуговуванні автомобілів, що пропорційно впливає на зростання фінансово-економічних і матеріально-технічних витрат. До того ж у зазначених працях не враховують особливостей експлуатації БКМ в сучасних воєнних конфліктах і операціях.
А другий напрям [1, 3–4, 8–9] більш прогресивний, розкриває нові можливості нестандартних колісних ударних автомобілів – багі, який включає протилежний напрям руху відносно першого напряму і спирається на вибір нових показників для військової автомобільної техніки (ВАТ) – легкість, високу мобільність, транспортабельність повітрям, зниження розмірів і демаскуючих факторів, а також наявність у автомобіля вогневої потужності, що значно підвищить живучість особового складу ударної мобільної групи.
Метою статті є порівняння основних показників (фінансово-економічних, тактико-технічних, бойових) характеристик БКМ сучасного парку Збройних Сил України і новітніх розробок УЛТА з метою визначення найбільш перспективних зразків колісних бойових автомобілів, які відповідатимуть вимогам Збройних Сил України і ССО в умовам сучасної війни і майбутніх військових операціях.
Виклад основного матеріалу
БКМ є незмінним елементом на непослідовному ландшафті. Вона брала участь на всіх театрах бойових дій, у всіх тактичних середовищах і в усіх конфліктах, охоплюючи собою весь спектр військових операцій, і відігравала вирішальну роль при їх застосуванні.
Розглянемо кількісні показники (особовий склад, техніка) мобільної протитанкової групи, яка виділяється з протитанкового взводу. Головна задача цієї мобільної групи – знищення бронетанкової техніки із засідки і покидання місця виконання операції за мінімальний час.
З аналізу організаційно-штатної структури протитанкового взводу на БТР (рис. 1) можна зробити висновок, що мобільна ударна група буде переміщатися на одному БТРі з екіпажем ї десантом до 8 чоловік [16].
При цьому пересування мобільної групи по складній місцевості буде обмежено тактико-технічними показниками (табл. 1) (такими як повною бойовою масою, прохідністю, швидкісними характеристиками і габаритами), а також засобами маскування і приладами розвідки, якими вона забезпечена [17-24].
Через постійне сканування ворогом української території до 10 км технічними засобами розвідки і спостереження, які, як правило, працюють в тандемі з БПЛА, задача виявлення та знищення ворога при використанні БКМ є складною, малоефективною і ресурсозатратною [25].
Для вирішення таких спеціалізованих завдань в армії США і НАТО використовують легкі тактичні автомобілі (ЛТА).
З аналізу інформаційних джерел, легкі тактичні автомобілі з повною (бойовою) масою від 0,75 до 6,0 т є найчисленнішими в структурі парків ВАТ в армії США, Франції, Туреччини, Ізраїлю, що складає близько 40-50 % від загальної чисельності автомобільного парку [26-27].
Більше століття армійські підрозділи спеціального призначення використовували відносно малі та легкі наземні транспортні засоби (рис. 2).
Сучасний етап розвитку збройної боротьби поставив гостре питання про мобільність підрозділів, і однією із умов у вирішенні цієї проблем є розробка і комплектація підрозділів новими ультралегкими тактичними автомобілями (УЛТА) – багі.
УЛТА з повною вагою до 3 т мають значну мобільну переваг перед іншими ЛТА через значно малий тиск колеса на ґрунт, що дає можливість просуватися мінним полем і виконувати швидке маневрування на обмеженій ділянці місцевості, а також мають кращу прохідність в зоні зруйнованих будівель і зволожених ґрунтів на швидкості більше 60 км/год. Через мінімальні розміри, низькі теплові і звукові показники помітності, при цьому деякі УЛТА використовують гібридну силову установку, що значно знижує виявлення ворожими засобами спостереження [28].
Заднє або середнє моторне компонування багі дає ще одну перевагу – максимальну швидкість на бездоріжжі.
Нижче відображено основні УЛТА (рис. 3) і їх ТТХ (табл. 2), які масово випускаються авто промисловістю США і знаходяться на озброєнні в багатьох арміях світу [29 –33]
Ці зразки можуть закупатися і постачатися в підрозділи ЗСУ доти, поки вітчизняні розробки легких і важких багі пройдуть етапи випробувань, доопрацювання і будуть прийняті на озброєння.
Для порівняння основних ТТХ і можливостей УЛТА розглянуті основні зразки багі, які знаходяться або плануються для закупівлі в США і країнах Європи для укомплектування мобільних підрозділів української армії.
Першопрохідниками у використанні УЛТА стали британці [30].
Після британців подібні УЛТА набули популярності у мобільних підрозділах ССО по всьому світу. Причому дуже важливим стало те, що їх можливо транспортувати повітрям як на зовнішній підвісці, так і всередині цих вертольотів – це покращення логістики, мобільне постачання, а отже, і підвищені бойові можливості.
УЛТА LSV (Light Strike Vehicle) (рис. 4) був розроблений компанією Chenowth Racing Products Inc.
Це вдосконалена версія пустельного патрульного автомобіля DPV (англ. Desert Patrol Vehicle), яку він замінив.
Оригінальною військовою моделлю “Chenoweth” була двомісна швидкісна штурмова машина FAV (англ. Fast Attack Vehicle). Його виробляли на початку 1980-х років для армії США. FAV став основою для 3- та 6-місткого DPV.
Спочатку ЗС США замовили 180 одиниць УЛТА, які були поставлені в 1982 році. FAV і DPV використовувалися спецназом США і Великої Британії, морською піхотою США під час операцій “Щит пустелі” і “Буря в пустелі” в 1991 році, а також в Афганістані, пізніше в Іраку.
FAV поєднує у собі малу вагу, високу швидкість і хорошу прохідність. Автомобіль має високоміцну трубчасту раму з каркасом безпеки. За потреби міг оснащуватися легкою бронею і використовується для рейдів за принципом “Стріляй і втікай” та в розвідувальних місіях
Автомобіль LSV вміщує водія та двох пасажирів. Водій і помічник навідника сидять попереду, а навідник/командир машини розмішується позаду і може стріляти вперед і назад на обертальному сидінні.
LSV може нести різне озброєння, включаючи 7,62-мм і 12,7-мм кулемети або 40-мм АГС, а також навіть міг бути оснащений ПТКР “TOW 2” або AT-4, ЗРК “Stinger”.
Базова модель оснащувалася 2,16-літровим бензиновим двигуном повітряного охолодження, що розвивав потужність до 125 к.с. Пізніше їх замінив 2,33-літровий двигун. Шестимісна версія оснащена 2,6-літровим двигуном. Двигун розташований ззаду, працює в парі з 4-ступінчастою механічною коробкою передач – МКП. Автомобіль має колісну формулу 4x2 із задніми ведучими колесами і оснащувався шинами Run-Flat.
Легку ударну машину можна транспортувати вертольотами CH-47 і CH-53. Одночасно 3 од. може транспортувати тактичний вантажний літак C-130 “Hercules”. Цей автомобіль спецназу може здійснювати десантування парашутним способом.
Сучасна модель – це ALSV (англ. Advanced Light Strike Vehicle). В даний час він перебуває на озброєнні армії, флоту і морської піхоти США та деяких інших країн [30].
Найбільш відомим, через активне просування на сучасному американському ринку цивільних зразків багі, є Polaris MRZR 2 (рис 5).
Це надлегкий позашляховик, розроблений Polaris Defence [30].
Командування спеціальних операцій США US SOCOM (англ. United States Special Operations Command) замовило ряд цих УЛТА. Поставки розпочалися в 2013 році. Багі “Polaris” виявилися дуже успішними і зараз використовуються USSOCOM, армією США, Корпусом морської піхоти США та більш ніж 20 країнами, включаючи Австралію та Канаду. Ці транспортні засоби в основному використовуються силами спеціальних операцій (ССО). Однак зараз існує тенденція, що звичайні сили також отримують малі, мобільні та універсальні позашляховики.
Ці УЛТА були розроблені для експедиційних сил і дозволяють пішим солдатам пересуватися набагато швидше. Ці всюдиходи розгортаються в передових районах. MRZR позбавлені броні, але покладаються на свою швидкість і високу рухомість на бездоріжжі, щоб уникнути контакту з противником.
Базовий MRZR 2 вміщує водія та одного пасажира. Багі обладнаний стабілізатором поперечної стійкості, який захищає екіпаж у разі перекидання автомобіля. Ці захисні планки можна скласти, щоб зменшити загальну висоту автомобіля.
Polaris MRZR 2 – надзвичайно універсальний автомобіль, який можна швидко трансформувати для різних місій, таких як постачання та транспортування персоналу або евакуація поранених.
У задній частині є невеликий вантажний відсік, який можна використовувати для транспортування обладнання екіпажу, а також як різні припаси, такі як боєприпаси, вода, паливо. У разі надзвичайної ситуації у вантажному відділенні можна перевозити додаткових пасажирів або одні ноші. В якості опції пропонуються два сидіння, спрямовані проти руху.
Базовий MRZR 2 має вантажність 0,45 т і може буксирувати спеціальний позашляховий причіп, що надає транспортному засобу додаткові 0,45 т корисного навантаження [31]
Цей багі може оснащуватися різним озброєнням, наприклад, кулеметами калібру 5,56 і 7,62 мм, або 40-мм АГС. По суті, ці транспортні засоби можна використовувати для швидкої атаки.
УЛТА оснащений 3-циліндровим бензиновим двигуном Polaris ProStar 900 об’ємом 875 см3, потужністю 88 к.с. Його виробляє Navistar International. Двигун працює в парі з автоматичною системою безступінчастої трансмісії. Великим недоліком Polaris MRZR є те, що вони зберегли свої оригінальні бензинові двигуни, які несумісні зі стандартним військовим паливом JP-8. Автомобіль – має вибір повного приводу, хоча зазвичай він використовує систему приводу на 2 колеса.
В стандартній комплектації встановлюється лебідка для самовитягування. Цю ж лебідку можна також використовувати для витягування інших легких транспортних засобів.
Багі MRZR 2 можуть транспортуватися всередині вертольотів CH-47 “Chinook” або CH-53, транспортним конвертопланом V-22 “Osprey” або транспортним літаком, таким як C-130 “Hercules” (рис 6).
Стабілізатори поперечної стійкості автомобіля складаються донизу перед підйомом. Це зменшує висоту автомобіля з 1,87 м до 1,52 м і допомагає зробити MRZR більш непомітним. У справжньому стилі спецназу ці транспортні засоби мають інфрачервону функцію маскування, яка усуває все біле світло за допомогою перемикача для бездоганного нічного бачення. Ці багі також можуть десантуватися з повітря
Існують наступні варіанти і модифікації:
Polaris MRZR D2 – базова 2-місна версія і Polaris MRZR 4 – більша 4-місна версія і має вантажність 682 кг [32].
Цифра в позначенні вказує на кількість пасажирів, включаючи водія.
Ці багі використовується US SOCOM, а також спецпідрозділами ряду інших країн.
Polaris MRZR D4 – 4-місна версія. Він оснащений літровим дизельним двигуном Kohler з турбонаддувом.
Ці транспортні засоби працюють на дизельному та реактивного паливі JP8, а також мають більший паливний бак, ніж попередні зразки. В результаті це збільшує до 80% запас ходу, ніж в бензинового MRZR 4. В іншому, його ключові характеристики, такі як вантажність, керованість, мобільність та інші, залишаються такими ж, як і в базовій версії MRZR 4. У 2016 році Корпус морської піхоти США замовив 144 од. таких транспортних засобів, тоді як армія Канади замовила 36 од. і 12 тактичних причепів для більшої кількості УЛТА [31–33].
Висновки
Через відсутність або бойову втрату БКМ, Сили оборони можуть втратити тактичну і транспортну гнучкість, вогневу міць і значно збільшиться навантаження на солдатів. Щоб запобігти цьому, потрібно, щоб підрозділи використовували альтернативні маршрути руху або пристосовували ударні мобільні групи до виконання різних бойових задач, коли рельєф місцевості, озброєння та тактичні можливості створюють ситуацію для вигідного використання УЛТА. Багі наддадуть можливість механізованим десантно-штурмовим підрозділам пересуватися або маневрувати з установленим важким озброєнням (міномети, великокаліберні кулемети, ПТУР тощо) у місцях, занадто обмежених для просування іншої БКМ.
Одним із рішень може бути повна або часткова заміна транспортерів середнього класу, зокрема БТР, що розглянуті в табл. 1 на ЛТА до 200 тис. доларів), а наприклад – протитанкові, зенітно-ракетні, розвідувальні взводи укомплектувати УЛТА (до 35000 доларів), що значно підвищить ефективність бойового застосування цих підрозділів (рис. 7). Загальна орієнтовна ціна: (7 од. Polaris MRZR D4 + 3 од. Polaris MRZR D2 з причепами) × 35000 (USD)= ~ 350 тис. USD.
Укомплектування одного протитанкового взводу сучасними мобільними засобами пересування УЛТА в 10 од. обійдеться державі в три рази дешевше, ніж закупівля одного БТР-3У.
Список літератури
1. Крайник Л.В., Грубель М.Г., Дубно М.В. Аналіз розвитку та формування концепції створення спеціальних ударних автомобілів. Збірник наукових праць. Харків: ХНУПС, 2017. № 5 (54). С.140-146. (дата звернення 22. 07. 2023).
2. Liste der Sonderkraftfahrzeuge der Wehrmacht. WikipediA.com: web site. URL: https://de.wikipedia.org/ wiki/Liste_der_Sonderkraftfahrzeuge_der_Wehrmacht (дата звернення 22.07.2023).
3. Крайник Л.В., Грубель М.Г., Кохан В.Ф.. Легкі тактичні автомобілі / військові джипи: сучасна ситуація та еволюція розвитку. Системи озброєння і військова техніка. Харків: ХНУПСім. Ів. Кожедуба. 2023. № 1 (75) 2023. C. 27-36 DOI: 10.30748/zhups.2023.75.04 (дата звернення 22. 07. 2023).
4. KLTV Series Special Equip. Vehicles. URL: https://special.kia.com/en/kia/vehicles/kltv-serise/special-equip-vehicles.do (дата звернення 24.07.2023).
5. HMMWV. WikipediA.com: web site. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Humvee (дата звернення 24.07.2023).
6. Багатоцільовий автомобіль HMMWV: служба в ЗСУ. Ukrainian Military Pages: web site. URL: https://www.ukrmilitary.com/2015/04/hmmwv.html (дата звернення 25. 07. 2023).
7. Крайник Л.В., Волошанський А.В. Багатоцільові важкі військові джипи: проект Д042 “Степ”. Військово-технічний збірник. Львів: АСВ, 2011. № 1(4). С. 205-213. (дата звернення 25.07.2023).
8. AERO – nowy pojazd “czerwonych beretow”. Defence24.com: web site. URL: https://defence24.pl/sily-zbrojne/aero-pojazd-dla-spadochroniarzy (дата звернення 26.07.2023).
9. Ford Ranger XLT passenger car and truck. Wojsko-polskie: web site. URL: https://www.wojsko-polskie.pl/ (дата звернення 26.07.2023).
10. Departament of the Army. Army Truck Program. Tactical Wheeled Acguisition Strategy. Report to the Congress. Washington: Headguartiers, June 2010. 35 p. URL: https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/ADA536363.pdf (дата звернення 01.8.2023).
11. Крайник Л.В., Грубель М.Г. Проблема оновлення автопарку Збройних Сил України та формування перспективного типажу військової автомобільної техніки в аспекті сучасних тенденцій. Озброєння та військова техніка. Київ: ЦНДІ ОВТ, 2018. №1(17). С. 24-31. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/ovt_2018_1_6 (дата звернення 03.8.2023).
12. The Army Ground Vehicle Program and Alternatives. Congressional Budget Office, April 2013, 52 p. URL: http://www.cbo,gov/publikation/44044 (дата звернення 05.08.2023).
13. Ministère des Défense. Les chiffres clés de la défenseédition 2021. URL: https://www.defense.gouv.fr/sites/default/files/ministere-armees/Chiffres%20cl%C3%A9s%20de%20la%20D%C3%A9fense%202021%20FR%20%28pdf%20version%20fran%C3%A7aise%29.pdf (дата звернення 05. 08. 2023).
14. Bundesministerium der Verteidigung. Bericht des Bundesministeriums der Verteidigung zur materiellen Einsatzbereitschaft der Hauptwaffensysteme der Bundeswehr. Dezember 2015. 93 p. URL: https://115er.de/uploads/media/Materielle_Einsatzbereitschaft_Hauptwaffensysteme_Bw.pdf (дата звернення 05.08.2023).
15. Liebherr. Die Militcir-Mobilkrcme Typ FKL und FKM. 6 p. URL: https://www.liebherr-datasheets.dk/military/FKL_FKM_P211.2.6.94.pdf (дата звернення 05.08.2023).
16. Бойовий статут сухопутних військ Збройних Сил України. Частина ІІІ. (Взвод, відділення, екіпаж танка). – Київ: Изд. «Центр учбової літератури», 2022. – 470 с. URL: https://jurkniga.ua/contents/boyoviy-statut-sukhoputnikh-viysk-zbroynikh-sil-ukraini-chastina-3-vzvod-viddilennya-ekipazh-tank%D0%B0.pdf (дата звернення 05.08.2023).
17. Horunzhiy. Military-Today.com: web site. URL: https://www.militarytoday.com/apc/horunzhiy.htm (дата звернення 06.08.2023).
18. Украинский модернизированный бронетранспортер «Хорунжий». 20.02.2023. BuildingTECH.com: web site. URL: https://building-tech.org/ (дата звернення 06.08.2023).
19. BTR-3U. Military-Today.com: web site. URL: https://www.militarytoday.com/apc/btr_3u.htm (дата звернення 06.08.2023).
20. Тактика застосування бронетранспортерів БТР-3, БТР-4 та їх модифікацій. – Київ: «Центр учбової літератури», 2022. – 126 с. https://jurkniga.ua/contents/taktika-zastosuvannya-bronetransporteriv-btr-3-btr-4-ta-ikh-modifikatsiy.pdf (дата звернення 07.08.2023).
21. Вместо украинских БТР-3: Таиланд разработал собственный бронетранспортер (фото). 11.06.2021. Фокус.com: web site. URL: https://focus.ua/world/482263-vmesto- ukrainskih-btr-3-tailand-razrabotal-sobstvennyy-bronetransporter-foto#: (дата звернення 13.08.2023).
22. BTR-4. Military-Today.com: web site. URL: https://www.militarytoday.com/apc/btr_4.htm (дата звернення 13.08. 2023).
23. BTR-4. WikipediA.com: web site. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/BTR-4#Weapons_modules (дата звернення 14.08.2023).
24. Украинский БТР-4 “Буцефал” спас жизнь экипажа после обстрела: видео. 02 12.2022. Avto 24. com: web site. URL: https://auto.24tv.ua/ru/ukrainskij_btr_4_bucefal_spas_zhizn_jekipazha_posle_obstrela_video_n42263#:~:text. (дата звернення 14.08.2023).
25. Абрамов С., Лупаленко О., Манжай О. Аналіз автоматизованих систем виявлення та розпізнавання об’єктів збройних сил Російської Федерації. Ukrainian Military Pages: web site. URL: https://www.ukrmilitary.com/2022/02/rus-zasoby-rozvidka.html# (дата звернення 14.08.2023).
26. Крайник Л.В., Грубель М.Г., Кохан В.Ф.. Легкі тактичні автомобілі/військові джипи: сучасна ситуація та еволюція розвитку. Системи озброєння і військова техніка. Харків: ХНУПСім. Ів. Кожедуба. 2023. № 1 (75) 2023. C. 27-36 DOI:10.30748/zhups.2023.75.04 https://doi.org/10.30748/zhups. 2023.75.04 (дата звернення 18.08.2023).
27. Бойові багі або легкі машини для спец призначенців. Ukrainian Military Pages. 17.06.2019 р. https://www.ukrmilitary.com/2019/06/military-dune-buggy.html (дата звернення 18.08.2023).
28. Крайник Л.В., Кіхтан А.В., Кохан В.Ф. Концептуальні основи формування гібридного приводу автомобіля високої прохідності. Військово-технічний збірник. Львів, 2022. № 27. С. 10-18. DOI: https://doi.org/10.33577/2312-4458.27.2022.10-18 (дата звернення 19.08.2023).
29. М. Жирохов. Бойові багі і квадроцикли на службі ив ЗСУ: перевага над пікапами і “бронею”. Новинарня – новини країни, що воює. 07.08.2022. https://novynarnia.com/2022/08/07/buggy-zsu/ (дата звернення 19.08.2023).
30. Chenowth Advanced Light Strike Vehicle Wikiwand.com: web site. URL:https://www.wikiwand.com/ en/ Chenowth_Advanced_Light_Strike_Vehicle (дата звернення 20.08.2023).
31. Polaris MRZR 2. Military-Today.com: web site. URL:http://www.military-today.com/trucks/polaris_mrzr_2.htm (дата звернення 20.08.2023).
32. POLARIS MRZR LTATV ~ PART ONE. 27.12.2021. Joint-Forcers.com.: web site. URL: https://www.joint-forces.com/features/49530-polaris-mrzr-ltatv-part-one (дата звернення 22.08.2023).
33. MRZR Diesel. Military-Today.com: web site. URL: https://military.polaris.com/en-us/mrzr/ (дата звернення 22.08.2023)
Використані джерела:
Військово-технічний збірник, 2023, № 29 (С. 50-59), ISSN 2312-4458 (print) - ISSN 2708-5228 (online)
