Проект символіки Сил спеціальних операцій ЗСУ


Ukrainian Military Pages

Інформація про хід розроблення символіки Сил Спеціальних операцій, робочою групою, що веде розробку військової форми (повсякденної та парадної) для Міністерства оборони. Всі нижче приведені описи та пояснення від робочої групи - Віталія Гайдукевича.
Практично завершили оформлення комплекту для УСС (ССпО) в кількості - емблема, прапор, беретний знак, патч. Все в двох варіантах, тобто вибір "або-або". Якщо самими спецами буде зроблено концептуальний вибір, обраний варіант можна вже буде за бажання доводити до фінального "виставкового" варіанту шляхом естетичного напілінгу.


Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages Ukrainian Military Pages

ПОЯСНЕННЯ СИМВОЛІКИ ССпО ЗСУ

В основу розробки покладено уявлення про Сили спеціальних операцій як еліту Збройних Сил України, її сили швидкого реагування і засіб рішучого створення передумов успіху основних сил, з функціями розвідки, передового просування, захоплення плацдармів, проведенням спеціальних, у тому числі, психологічних операцій. З цією метою в символіці підкреслено той факт, що ССпО ЗСУ є спадкоємцями кращих воїнів, що коли-небудь існували на землях України. Майже двохтисячолітня історія збройного захисту рідної землі лягла у візуальну основу такої символіки ти емблематики.

Головним символом обрано образ могутнього воїна-вовка, вовкулаки, сіроманця.

У багатьох індоєвропейських народів, у тому числі у предків сучасних українців, східних слов’ян, простежується міфологічний комплекс вовкулаки. Це воїн-дружинник, що часом обертається вовком, чаклун, небезпечний для ворогів. Вовкулака носить бойовий пояс.

«Повість минулих літ» під 1097 р. сповіщає: «Яко бисть полунощі і встав Боняк, від’їхав від вої і почав вити вовчськи і вовк одвися йому і почаша вовки виті мнозі». Образ воїна-вовка добре відомий у минулому України. Ще 2500 р. тому Геродот писав, що неври Полісся взимку на кілька днів перетворювалися на вовків.

У княжі часи воїн, чарівник-волхв чи просто чоловік, за віруваннями слов'ян, обертався вовком, обв’язуючи себе священним поясом – наузом. Вовкулака повертав людську подобу, коли знімав цей обрядовий пояс.

«Вовк» і давньоруський «волхв» – одне слово. Власне, це германське «volf» у давньоруській транскрипції. Під час великого розселення індоєвропейських племен з Надчорномор‘я у ІV-ІІ тис. до н.е. традиція вовчих союзів була рознесена на величезних обширах від Атлантики до Індії. Певні аналогії цьому комплексу бачимо у фольклорному образі українського козака-характерника. Про багатьої козацьких ватажків, зокрема, про Івана Сірка, славетного кошового отамана Запорозької Січі, казали, що той є характерником, вміє обертатися на вовка, і знову ставати людиною.

Бойовий пояс, черес, - важлива деталь образу воїна-вовка.

В Україні бойовий пояс був відомий вже 5000 років тому. Разом із різноманітною зброєю він обов’язково присутній на кам’яних зображеннях індоєвропейських воїнів, що мешкали в українських степах 5000–3000 років назад. Наприклад, більшість кам’яних статуй кіммерійських воїнів, що жили у Надчорномор’ї близько 1000 р. до н.е., являють собою кам’яний стовп з вибитим на ньому поясом із різноманітною зброєю. Бойовий пояс індоєвропейців зберігся до наших часів у традиційному одязі мешканців Карпат. Це "черес" – широкий шкіряний чоловічий пояс, багато оздоблений металом, тисненням. Бронзові бойові пояси, що нагадують гуцульські череси, з‘явилися в Карпатах більше 3 тис. р. тому.

У княжі часи "препоясати чресла" означало одягнути бойовий пояс з мечем, бути готовим до бою. На срібному браслеті ХІІ ст. з Городища в Галичині зображено такого вовка-перевертня, оперезаного орнаментованим поясом-наузом. Такий обрядовий пояс згадується і в українському фольклорі.

Яскраве зображення князя Всеслава як чарівника, воїна-перевертня, вовкулаки маємо у “Слові о полку Ігоревім”:
“…скочив од них лютим звіром опівночі з Білгорода,
окутався у синю імлу…”
“…скочив вовком до Немиги”
“Всеслав-князь людям суд чинив,
Князям городи городив,
А сам вночі вовком бігав.
Із Києва добігав до півднів у Тьмутаракань,
Великому Хорсові вовком путь перебігав”

Взагалі образ воїна-вовка один з провідних у “Слові о полку Ігоровім”. Українські легенди, перекази та казки про козаків-характерників, вовкулаків-перевертнів, песиголовців свідчать, що стародавній культ воїна-вовка увійшов складовою частиною до міфології козацтва.

Новітні Збройні Сили України широко спираються на історичні корені збройного захисту рідної землі від давнини до сьогодення, тому образ воїна-вовка видається найбільш вдалим для втілення в символіці ССпО ЗСУ.

Другим важливим елементом символіки ССпО ЗСУ є звернення до символів і постаті князя Святослава Хороброго (957-072 рр.)

Цей князь навічно закарбований в історії України як образ лицаря без страху та докору, воїн на київському престолі, видатний будівничий ранньофеодальної держави Київської Русі. А завдяки збереженим описам його подвигів і зовнішності великий український історик і будівничий Української Народної Республіки 1917 р. Михайло Грушевський назвав Святослава “Козак на престолі”.

Святосла́в І́горович, також відомий як Святосла́в Хоро́брий (нар. 935) руський князь, державний діяч, політик і полководець з династії Рюриковичів. Великий князь Київський, правитель Русі.

Девізом Сил спеціальних операцій ЗСУ пропонується обрати гордий войовничий клич, бойове гасло Святослава Хороброго – “ІДУ НА ВИ”.



Всі обговорення проектів та пропозиції тут.



Використані джерела:
Facebook-спільнота "НОВЕ ВІЙСЬКО"