Символіка командування Високомобільних десантних військ Збройних Сил України

25.04.16
Ukrainian Military Pages фото © Руслан Лінник

Агресія Російської Федерації проти України, яка велась приховано протягом останніх 10-15 років, на початку 2014 р. перейшла у стадію відкритих зазіхань на територіальну цілісність та суверенітет нашої Батьківщини. У бойових діях, що розгорнулися на Сході України, найбільш підготовленими до ведення бойових дій виявилися частини спецпризначення та бригади Високомобільних десантних військ (ВДВ, раніше носили назву аеромобільних військ) Збройних Сил України.

Тому 2014 р. було прийнято рішення створити окремо від видів Збройних Сил України (Сухопутних військ, Повітряних Сил, Військово-Морських Сил) новий структурний підрозділ Збройних Сил України – Сили спеціальних операцій та ВДВ. Практична реалізація по створенню цього структурного підрозділу розпочалася у першій половині 2015 р. [1]

Одним з компонентів нової структури стало командування ВДВ, яке практично отримало статус нового виду Збройних Сил України. Відповідно до практики, що склалася за останні 20 років у Збройних Силах України, зміна статусу передбачає й створення власної нової символіки, яка відображає ці зміни. Раніше, коли командування ВДВ входило до складу командування Сухопутних військ Збройних Сил України, його військовослужбовці використовували нарукавну емблему командування Сухопутних військ, але виготовлену на сукні (тканині) блакитного (світло-синього) кольору. Тепер виникла необхідність у розробці нової емблеми.

16 січня 2015 р. до мене звернувся заступник командувача з виховної роботи полковник Станіслав Павлушенко і попросив допомогти у розробці нової символіка командування ВДВ. Водночас він переслав мені підготовлені офіцерами командування ескізи, зроблені за його наказом. Зрозуміло. Що не маючи досвіду офіцери не змогли передати в них сутність нової ролі ВДВ у Збройних Силах України.

Ukrainian Military Pages зображення © vijsko.milua.org

20 січня 2015 р. автор зробив перші пропозиції щодо символіки ВДВ (комп’ютерний дизайн виконав Роман Крупа). Від самого початку була запропонована емблема-символ ВДВ. Її побудова базувалася на тих самих принципах, що й емблеми-символи видів Збройних Сил України, Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, а саме – на використанні, як базового елементу, символу Збройних Сил України – рівностороннього хреста з розбіжними сторонами малинового кольору з золотою (жовтою) облямівкою. На хрест накладено емблему Високомобільних десантних військ Збройних Сил України (як роду військ) срібного (білого) кольору, розроблена свого часу в комплексі емблем родів військ Збройних Сил України. У променях хреста постали символи бойової сили десантників у вигляді золотого (жовтого) меча вістрям догори та золотої ж (жовтої) блискавки, як символу постійної бойової готовності частин ВДВ до миттєвого застосування (мал. 1).

Опісля, того ж дня, зробили нарукавну емблему командування ВДВ. За основу емблеми прийняли нарукавну емблему Генерального штабу Збройних Сил України, якому тепер підпорядковувалися десантники. Замість емблеми Генерального штабу в середині вставили емблему – символ ВДВ. Замість меча та блискавки в променя хреста були зображені дві булави, як символи органу управління. Меч залишився, але вертикально на хресті, вістрям догори. Емблему зробили у двох варіантах:

– на першому (мал. 2) був відсутній напис назви ВДВ ЗСУ (як того свого часу вимагала інструкція, розроблена у Воєнно-геральдичній службі Генерального штабу ЗС України). Додатково над нарукавною емблемою зробили напівкруглу нашивку з написом “КОМАНДУВАННЯ” для уточнення приналежності військовослужбовців саме до органу управління ВДВ. Тло емблеми було світло-синє, з жовтою облямівкою. Емблема ВДВ – срібна (біла), хрест малиновий. Всі інші деталі – жовті;

– другий варіант (мал. 3) відрізнявся від попереднього лише тим, що навколо вінка нарукавної емблеми йшов напис: у верхній частині – “ВИСОКОМОБІЛЬНІ ДЕСАНТНІ ВІЙСЬКА”, у нижній частині – “ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ”.

Всі пропозиції передали полковнику С.Павлушенку. Також порадили йому на базі емблеми-символу ВДВ розробити прапор ВДВ (на основі традиційного для десантників блакитно-зеленого полотнища) та штандарт командувача ВДВ.

При розгляді пропозицій командувачем ВДВ він зробив декілька зауважень. Йому не сподобалася блискавка, яка асоціювалася у нього зі зв’язківцями. Також нарукавну емблему командувач попросив зробити лише з однією булавою, так як дві сильно нагадували емблему-символ Міністерства оборони України. Останнє зауваження стосувалося варіантів з написом назви рожу військ або без неї: командувач обрав з написом.

24 лютого 2015 р. ми внесли зміни. В емблемі-символі ВДВ тепер було два схрещені мечі (мал. 4). На нарукавній емблемі меч і булави помінялися місцями: стало два схрещених меча, і одна булава вертикально посередині хреста (мал. 5).

Передані малюнки були схвалені командуванням, тому вже 18 березня 2015 р. я передав полковнику С.Павлушенку документацію для затвердження нарукавної емблеми командування ВДВ. 27 березня 2015 р. начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України генерал-полковник В.Муженко затвердив емблему командування ВДВ.

Далі 17 березня 2015 р. за кошти автора в ТзОВ “Символіка” (Львів) виготовили один примірник нарукавної емблеми командування у захисному варіанті. 24 березня 2015 р. виготовили 6 штук кольорових нарукавних емблем, та про 6 штук захисних у двох варіантах: один – з використанням традиційної жовто-зеленої нитки, а другий (для експерименту) – з застосуванням нитки чорного кольору (так малюнок емблеми виглядає більш рельєфно, така практика є у багатьох арміях світу). По 4 захисні та 3 кольорові емблеми передано до командування ВДВ полковнику С.Павлушенку, і вони стали еталоном для виготовлення нарукавних емблем іншими виробниками, які запропонували свої послуги.

Ukrainian Military Pages фото © www.sammler.ru

Таким чином, відповідно до планів Міністерства оборони України ву першій половині 2015 р. Високомобільні десантні війська Збройних Сил України не лише стали окремим видом Збройних Сил, але й отримали свою власну, офіційно затверджену, символіку.

_____________
Примітки:
[1] Полторак С.Т. Головне завдання – підвищення обороноздатності держави // Наука і оборона. – 2015. – № 2. – С.5-6.


Михайло Слободянюк
Надруковано: Знак. – 2016. – Ч. 68. – С. 10-11.


Використані джерела:
vijsko.milua.org