Історія та символіка 7-ї дивізії НГУ (1991-2000)

Ігор Масленніков
24.05.16
Історія та символіка 7-ї  дивізії НГУ (1991-2000) на Ukrainian Military Pages

Мова піде про 7-у дивізію Національної гвардії України, яка вже є перевернутою сторінкою в національній історії військових формувань, і до цієї сторінки хочеться повертатися і перечитувати її знову і знову. Повернемося до періоду під час якого була створена Національна гвардія України.

Згідно прийнятого 24 серпня 1991 року № 1427-12 «Акта проголошення незалежності України», Верховною радою України було прийнято постанову № 1431-ХІІ від 24 серпня 1991 року «Про військові формування на території України», відповідно до якого Верховній Раді України підкоряються «всі військові формування, дислоковані на території республіки», а також передбачається створення власних «Збройних Сил України, республіканської гвардії та підрозділу охорони Верховної Ради... ».

4 жовтня 1991 року ухвалою Верховної Ради України N 1175-ХІІ був введений в дію Закон України N 1174-ХІІ "Про Національну гвардію України". Відповідно до вищевказаного закону, основними завданнями Національної гвардії були:

  • захист конституційного ладу України, цілісності її території від спроб змінити їх насильницьким шляхом;
  • участь в підтримці режиму надзвичайного стану;
  • участь в ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійний лих;
  • формування в особливий період частин для охорони і оборони найбільш важливих державних об'єктів;
  • надання допомоги прикордонним військам у затриманні порушників державного кордону України силами частин дислокованих в прикордонних районах;
  • участь в бойових діях з відбиття нападу ззовні та захисту безпеки України;
  • охорона дипломатичних і консульських представництв іноземних держав на території України;
  • участь в охороні громадського порядку.

Наказами командувача Національною гвардією № 01 - № 03 від 2 січня 1992 року було створено Головне управління командувача, п'ять управлінь дивізій, дванадцять полків, одним з них був 9 полк НГ України в Сімферополі і чотири окремих батальйони.

Подальше становлення Національної гвардії України (далі НГУ) в Криму відбувалося таким чином.

У травні 1994 року було прийнято рішення про посилення кримського об'єднання Національної гвардії. Тому з кінця січня 1995 року в Сімферополі формується 23-тя окрема бригада. У складі 23-ї бригади в місті Севастополі формується 6-й окремий батальйон НГУ, для чого директивою Міністерства оборони України від 17 травня 1994 року Національною гвардії було передане військове містечко колишньої Школи підготовки водолазів Чорноморського флоту в Балаклавській затоці. Дане рішення стало фактором, який забезпечив утримання Україною Криму. Присутність НГУ заспокоїло місцевих жителів і стабілізувало напружену обстановку на півострові.

Паралельно 20 січня 1995 року Президент України Леонід Кучма видав Указ № 71/95 "Про підпорядкування окремих підрозділів НГУ Міністерству внутрішніх справ України", прийнятий постановою Верховної Ради України № 117/95 від 27 лютого 1995 року. У виконанні даного указу в війська внутрішньої та конвойної охорони МВС України були передані дев'ять полків НГУ, в тому числі і 9-й сімферопольський полк Національної гвардії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 року № 636 визначалося збільшення чисельності Кримської бригади в Сімферополі до 2,5 тис. осіб, для чого передбачалася передача цій бригаді військового містечка № 261 32-го армійського корпусу в місті Сімферополі та частин військових містечок, техніки і озброєння 126 дивізії берегової оборони Чорноморського флоту, яка розформовується.

У 1996 році на Кримському півострові формуються 20-й окремий батальйон НГУ в Керчі і 21-й окремий батальйон НГУ в Красноперекопську. У березні в Сімферополі починає формуватися База матеріально-технічного забезпечення «Скіф».

Також з Міністерства оборони, відповідно до директиви від 5 травня 1996 року, в НГУ був переданий 1010-й окремий механізований батальйон 84-ї окремої механізованої бригади 32-го армійського корпусу (с. Перевальне), який пішов на поповнення 23-го полку НГУ, також була передана 4-я окрема бригада морської піхоти ВМС України, яка була включена без змін до складу 7-ї дивізії НГУ без зміни місця дислокації.

Згідно розпорядження Президента України та наказу командувача НГУ від 20 травня 1996 року 24 травня 1996, на базі 23-й окремої бригади НГУ була сформована 7 дивізія НГУ.

Командування дивізії прийняв полковник гвардії В.Ф.Шевченко (на сьогоднішній день генерал-майор В.Ф. Шевченко обіймає посаду начальника Кримського територіального управління Військової служби правопорядку (на момент написання статті. 2010р. -Ред.).

При формуванні дивізії підрозділи 23-й окремої бригади НГУ зводяться в 23-й полк, а в Севастополі на базі 6-го окремого батальйону розгортається 20-й полк, у складі якого створюється перший в Збройних силах України гірськострілецький батальйон «Кобра». 6 жовтня 1997 4-а окрема бригада морської піхоти ВМС України була знову повернута до складу ВМС України.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 158 від 8 лютого 1997 року, згідно з директиви від 22 лютого 1997 року, для посилення 7-ї дивізії на базі школи молодших спеціалістів (м Керч) з окремої роти НГУ розгортається 20 батальйон НГУ. Також в НГУ передаються батальйони 127-ї окремої механізованої бригади (м Керч), які разом з 20-м окремим батальйоном сформували 25 полк НГУ в м Керч.

Крім цього, для розгортання 25-го полку в Керчі виділялося військово-технічне майно з фондів 32-го армійського корпусу для створення реактивного дивізіону, зенітної ракетно-артилерійської батареї, рот бойового і тилового забезпечення. Тієї ж директивою до складу 7-ї дивізії був переданий багатопрофільний польовий рухливий госпіталь 32-го АК в Первомайському, згодом, на базі якого був створений 4-й окремий рухливий санітарно-епідеміологічний загін 7-ї дивізії НГУ.

У 1998 році на підставі наказів командувача почалися організаційно-штатні зміни в частинах дивізії. Так, на базі вузла зв'язку, підлеглого управління об'єднання, почалося формування 7-го окремого батальйону зв'язку дивізії. Була сформована окрема рота розвідки, ремонтна рота і МТЗ, медична рота, рота охорони дипломатичних і консульських представництв, комендантський взвод, дивізійні склади.

На нову штатну структуру перейшло і саме управління дивізії разом з 20, 23,25 полками НГ і 21 про НГ. У травні 1998 року в складі 7-ї дивізії був створений 1-й окремий загін бойових плавців.

10 червня 1998 року наказом командувача Національної гвардії №159 всі стрілецькі батальйони стають батальйонами спеціального призначення.

У січні 1999 року на підставі наказу командувача НГУ №365 від 24 грудня 1998 року полки дивізії переформувались в бригади і вводиться ряд додатково-штатних змін. так, до складу 10-ї бригади (раніше 25 полк НГУ р Керч), входили танковий батальйон і реактивний дивізіон «Град».

Склад дивізії після вищевказаних змін:

10 бригада НГУ (м Керч);
20 бригада НГУ (м.Севастополь);
23 бригада НГУ (м.Сімферополь);
21 про СН НГУ (м Красноперекопськ);
7 про зв'язку (м. Сімферополь).
окремі підрозділи дивізійного підпорядкування:
• Рота розвідки спеціальних операцій і боротьби з тероризмом;
• Ремонтна рота;
• Рота РМТЗ;
• Окрема рота охорони дипломатичних і консульських представництв;
• Комендантська рота;
• Центр відпочинку і культури;
• Група бойового управління начальника артилерії;
• Група управління начальника ППО;
• Навчальний центр.

Велику роль з'єднання зіграло в забезпеченні порядку і надання допомоги населенню Кримського півострова. Тільки за 1997 рік військовими нарядами гвардійців було попереджено 11 злочинів, затримано 192 правопорушника, вилучено 33 одиниці вогнепальної зброї. За адміністративні порушення було затримано 10306 осіб. Крім цього гвардійці брали активну участь в ліквідації наслідків повені на вулицях м Керчі, зсувів на трасі Севастополь - Ялта.

Вперше в історії Національної гвардії в березні 1999 р 7 дивізія НГУ провела бригадні навчання з бойовою стрільбою. На Ангарському полігоні в районі Червоних печер 23-тя бригада розгорнула «бойові дії». Один батальйон бригади блокував «бойовиків» в гірському масиві, а бійці гірськострілецьких батальйонів «Кобра» і «Лаванда» штурмували скелі, витісняючи «бойовиків» на заздалегідь підготовлену вогневу позицію бригади, на якій знаходилися зенітно-артилерійський і гарматний протитанковий дивізіони, мінометна батарея, танки і БМП. Спільно з 7-ю дивізією НГУ на навчаннях були задіяні вертольоти вогневої підтримки Мі-24, спецназ Головного управління «А» СБУ, сили Державної служби охорони і прикордонні війська.

Але 15 грудня 1999 року виходить Указ Президента України Леоніда Кучми № 1573/99 «Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади», яким ліквідується Головне управління командувача Національної гвардії, а його функції передавалися в Міністерства внутрішніх справ і оборони. Відразу за цим указом Президент видає новий Указ «Про передачу підрозділів Національної гвардії України в інші військові формування».

11 січня 2000 року Законом України №1363-ХIV «Про розформування Національної гвардії України» була поставлена ​​крапка в історії існування військового формування, в тому числі і Кримського об'єднання НГУ, яке володіло потужним бойовим потенціалом і на той момент уособлювало дух України.

Тепер хотілося б зануритися в символіку Кримської дивізії НГУ. Дивізія мала найбільшу кількість підрозділів, що мали свої нарукавні знаки.

Більшість знаків для Кримської дивізії були розроблені В.В. Тамбовцев-Лисенко на підставі директиви Міністерства оборони України від 22.11.1996 № Д-41 та з узгодженням командира дивізії генерал-майора В.Ф. Шевченко. При розробці нарукавних знаків 7-ї дивізії НГУ вперше за історію нарукавною символіки України, автор використовував національні, астрологічні, релігійні, історико-етнічні особливості і традиції українського народу.

Загальна нарукавна емблема 7-ї дивізії НГУ була орієнтована на певну кодування, що включає в себе генетику, астрологію, космос, являючи собою певний захист - оберіг воїна-гвардійця. Так, в пояснювальній записці автора до емблемі йдеться, що на передньому плані зображено козак-запорожець - історичний національний символ Війська Українського. Поза козака взята з репродукції великого художника-баталіста - Н.С. Самокиша.

Джерелом для козака-запорожця є козак-характерник отаман І. Сірко, який за 54 роки визвольних воєн не мав жодної поразки, але це вже окрема тема. Поза козака з відомого бойового мистецтва «Гопак» і «Спас», в яких кожен рух рук і ніг призначене для нанесення блискавичного і смертельного удару по ворогу.

Якщо обертати нарукавний знак за годинниковою стрілкою навколо своєї осі, то руки козака з шаблями утворюють Індо-Іранський (Арійський) коловорот. Що означає всебічний захист держави з усіх боків і від будь-якого ворога. Ліва рука з шаблею позначає захист півдня України. Права рука - «Ми завжди на сторожі». На стрічці написані слова І. Сірка, його козацький девіз, - «Наша правда на лезі шаблі». Також на стрічці зображена дата «тисяча двісті сорок п'ять», це останній рік існування Київської Русі після набігу монголо-татар. Вона символічна.

Також свою символіку мали й інші підрозділи 7-ї дивізії НГУ (див. рисунки). Існує ще кілька нарукавних емблем, які відомі колекціонерам, але вони не увійшли в дану статтю в зв'язку з тим, що на даний момент не вистачає інформації, і немає підтверджень про їх носінні.

Ukrainian Military Pages
  1. Загальна нарукавна емблема 7-ї дивізії НГУ;
  2. Варіант загальної нарукавною емблеми 7-ї дивізії НГУ (особиста емблема В.Ф. Шевченко);
  3. Нарукавна емблема бази матеріально-технічного забезпечення (м.Сімферополь);
  4. Нарукавна емблема артилерійського дивізіону 23 бригади 7-ї дивізії НГУ (м.Сімферополь);
  5. Нарукавна емблема роти забезпечення 23 бригади (м.Сімферополь);
  6. Нарукавна емблема 7-го окремого батальйону зв'язку 7-ї дивізії НГУ (м.Сімферополь);
  7. Нарукавна емблема батальйону спеціального призначення "Кентавр" 10 бригади НГУ (м Керч);
  8. Нарукавна емблема батальйону спецназу 23 бригади (м.Сімферополь);
  9. Нарукавна емблема 21-го окремого батальйону 7-ї дивізії НГУ (Красноперекопськ);
  10. Нарукавна емблема 1-го загону бойових плавців (м.Сімферополь);
  11. За наявною інформацією нарукавна емблема батальйону спеціального призначення «Кулак» 20 бригади НГУ (м.Севастополь);
  12. Нарукавна емблема роти розвідки спеціальних операцій і боротьби з тероризмом (м.Сімферополь). Існує ще різновид на жовтому тлі, але, на жаль, не вдалося знайти добре зберігся екземпляр;
Ukrainian Military Pages
  1. Нарукавна емблема батальйону 23 бригади НГУ ще до формування 7 дивізії НГУ (м.Сімферополь);
  2. Нарукавна емблема гірсько-стрілецького батальйону "Кобра" (м Балаклава);
  3. Нарукавна емблема 4-ї окремої бригади морської піхоти під час підпорядкування 7-ї дивізії НГУ (Сел. Кизил-Таш (Феодосія-13));
  4. Нарукавна емблема гірсько-стрілецького батальйону «Лаванда» (м.Сімферополь);
  5. Нарукавна емблема батальйону охорони дипломатичних і консульських представництв (м.Сімферополь);
  6. Нарукавна емблема зенітного дивізіону 23 бригади НГУ (м.Сімферополь);
  7. За наявною інформацією Дослідний зразок нарукавною емблеми батальйону спеціально призначення «Скорпіон» 20 бригади НГУ (м.Севастополь);
  8. Дослідний зразок нарукавною емблеми батальйону 23 бригади НГУ «Леопард».

Окрема подяка за допомогу в написанні статті:
Шевчеко В.Ф., Куровському І.Б., Гайдаржійскому С.П., Крашевський В.В., Ящук О.В.


Даний матеріал відноситься до авторських публікацій.
Думка редакції може не збігатися із точкою зору авторів матеріалів.


Використані джерела:
"Military Крым" 2010- №18. И. Масленников "Перевернутая страница военной истории: символика 7-1 дивизии национальной гвардии Украины (1991-2000 гг)." (рос.)