Оскільки це вже не таємниця, час внести чіткість формулювань. Отже, цього року на військовому параді до Дня Відновлення Незалежності України почесна варта триматиме в руках нову церемонійну зброю – шаблю. Навіть не так – ШАБЛЮ! Навіщо?
Штука в тому, що досі у Збройних Силах України та інших військових формуваннях на озброєнні офіцерів почесних варт і асистентів прапороносців перебуває… шашка радянська офіцерська зразка 1940 року. Ще раз - радянська, 1940 року. Шашка…
Вже третій рік поспіль 24 серпня є тією датою, коли в площині історичної спадковості, ідейних та ідеологічних артефактів та ритуалів, з'являється щось нове. Настав час і церемонійної січної зброї.
Шабля. Як вона виглядає? Ефес – напівзакритого типу. Гарда жовтого металу, L-подібної форми. На звороті ефеса міститься фігурне кільце для великого пальця - перстень або «палюх», декорований зображенням рельєфного логотипа ЗСУ. Так само оздоблено голівку ефеса. Руків’я тоноване під чорне дерево. Піхви – металеві, хромовані, з латунною арматурою. Чому саме так?
У XVI ст. в Україні еволюція шабельної гарди проходила в спільному для країн Центрально-Східної Європи напрямі: до османської шаблі було успішно припасовано ефес з надзвичайно довгими кільйонами та перехрестям.
Такі зміни, що фактично наслідували давні форми гард європейських мечів, стали відправною точкою еволюції шабельної гарди, що із запізненням у століття повторила шлях європейської зброї з довгим прямим клинком.
L-подібна форма гарди стала тим самим етапом у розвитку шаблі XVІI ст., що і свого часу для меча, вирішивши проблему вкорочення кільйонів з розширенням їх захисних функцій. У цій конструкції передній кільйон загинається догори, поліпшуючи захист кисті, задній скорочується і, зазвичай, загинається донизу.
Висока популярність шабель з L-подібною гардою на всій території Речі Посполитої, зокрема і в Україні, підтверджується не тільки речовими, але й низкою іконографічних джерел. Так, на гравюрі видатного київського майстра Іллі «Ісус Навін вішає переможених царів» (1640-і рр.) зображено шаблю з напівзакритим ефесом.
В Національному історико-меморіальному заповіднику «Поле Берестецької битви» зберігається декілька шабель з L-подібною гардою. Артефакти, знайдені на місці битви під Берестечком свідчать про визначне місце цього типу холодної зброї у козацькій військовій традиції. Щодо розрізнення саме «козацьких» шабель від «польських», у загальному масиві знахідок то, на нашу думку, слід визнати умовність такого поділу, про що говорив ще видатний археолог і дослідник історії козацького війська І. К. Свєшніков.
Врешті найбільш оптимальною шабельною гардою в арміях світу все ж було визнано гарду закритого типу з однією дужкою. Це пов’язано як зі специфікою використання зброї з довгим кривим клинком, так і новими реаліями ведення бойових дій регулярними арміями. Відзначимо, що шаблі із закритою гардою з єдиною захисною дужкою зберегли значення до кінця самого існування шаблі як виду військової холодної зброї.
Використані джерела:
Денис Тоїчкін "Холодна зброя як складова комплексу українського козацького озброєння XVII ст.: особливості та проблеми формування".
Стаття зі збірника "Спеціальні історичні дисципліни: Питання теорії та методики": 3бірник наукових праць та спогадів. На пошану академіка НАН України Валерія Андрійовича Смолія. – Число 5: Історіографічні дослідження в Україні. – Ч. 1: Джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни / Відп. ред.: М. Ф. Дмитрієнко, Ю. А. Пінчук. НАН України. Інститут історії України. – К.: Інститут історії України, 2000 р.
Денис Тоїчкін "Українська козацька шабля XVII-XVIII ст.: морфологічні типи й осередки виробництва", «Військово-історичний альманах», 2006 р., ч. 2 (13)
Денис Тоїчкін. Монографія: "Козацька шабля XVII–XVIII ст.: історико-зброєзнавче дослідження". – К.: Стилос, 2007 р.
Тоїчкін Д. В. Клинкова зброя козацької старшини XVI — першої половини ХІХ ст.: проблеми атрибуції та класифікації / Денис Тоїчкін; Інститут історії України НАН України. — К.: Ін-т історії України НАНУ, 2013 р.
Денис Тоїчкін. "Шаблі з L-подібною гардою в колекції Національного історико-меморіального заповідника “Поле Берестецької битви” // “Національний пантеон – “Козацькі могили”.
Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 50-річчю Національного історико-меморіального заповідника “Поле Берестецької битви” та 366-річчю Берестецької битви. – с. Пляшева, 2017 р.
