Історія розвитку системи безпарашутного десантування

19.05.20 | В. Бабак, Л. Шавейко (ВА Одеса)
системи безпарашутного десантування

Досвід війн і збройних конфліктів другої половини ХХ ст. показали високу ефективність десантування особового складу з висоти 5 м і більше в режимі висіння на площадки різних типів місцевості.

З появою вертольотів безпарашутне десантування отримало поштовх до розвитку,стало можливим здійснювати посадкове викидання тактичних десантів. Але далеко не завжди рельєф місцевості і рослинність дозволяють вертольоту наблизитися до землі на безпечну відстань, а найбільш доступна площадка, що дозволяє провести десантування, знаходиться на значній відстані від місця майбутніх дій. Саме тому і виникла потреба десантування з гранично малої висоти в режимі висіння. Вибір місця для проведення десантування командиром групи став не обмежений, а противнику ускладнено визначення найбільш ймовірного місця десантування для підготовки до протидії.

Система спуску по канату була розроблена британськими військовими спільно з виробником канатів MarlowRopes

Система спуску по канату була розроблена британськими військовими спільно з виробником канатів «MarlowRopes» в кінці 70-х років ХХ ст. та перше бойове застосування цієї системи було проведено під час Фолклендської війни 1982 р.

Подібна система евакуації особового складу за допомогою канату вперше була застосована у підрозділах Корпусу морської піхоти Збройних Сил США у 1970 р. під час війни у В’єтнамі.

Гелікоптер CH-46 морської піхоти США здійснює евакуацію розвідувальної команди за допомогою сходів під час операції в провінції Куанг Нам, 1969 рік
Гелікоптер CH-46 морської піхоти США здійснює евакуацію розвідувальної команди за допомогою сходів під час операції в провінції Куанг Нам, 1969 рік. Фото з архіву КМП США

У збройних силах країн NATO під терміном безпарашутне десантування розуміється скорочення «FRIES», що означає систему спуску та евакуації з використанням спеціального канату «FAST ROPE».

Канат має діаметр від 38 мм до 50 мм, довжину 18-30 м та дозволяє здійснювати спуски десантниками на складно-пересічений рельєф місцевості, дахи будівель і палубні надбудови кораблів. Крім того, канат забезпечений шістьма евакуаційними петлями, що дозволяє здійснювати евакуацію десантників або поранених за допомогою спеціальних засобів. Спеціальний десантний канат виготовляється з штучного волокна та за своєю конструкцією плетіння виконаний таким чином, що зовнішня окружність не є гладкою для зручності захвату.

У ЗС України безпарашутне десантування розуміється як висадка (десантування) підрозділу з вертольоту на визначену площадку приземлення без посадки вертольоту з використанням спеціального обладнання.

До спеціального обладнання відноситься комплект знімного бортового обладнання (далі КЗБО) «Канат-1» («Адаптер-М1»). КЗБО застосовується на вертольотах Ми-8МТ (МТВ) та призначений для забезпечення безпарашутного десантування та евакуації з борту вертольоту спеціально підготовленого особового складу з повним спорядженням.

системи безпарашутного десантування

Термін безпарашутне десантування в Збройних Сил України прийшов з авіації у 2010 р. Так позначався спосіб висадки пошуково-рятувальних груп у віддалені, важкодоступні для наземної техніки райони для надання допомоги людям та екіпажам літаків і вертольотів, що зазнали аварію. Також термін безпарашутне десантування використовується, як спосіб висадки працівників пожежної охорони лісів до вогнищ лісових пожеж. У всіх випадках така висадка стала можливою завдяки появі вертольотів, як засобу швидкої повітряної доставки.

З 2006 р. у ЗС України було проведено ряд випробувань системи безпарашутного десантування «Адаптер-М1» виробництва України (м.еодосія), а у 2013 р. прийнято її на озброєння. Однак після анексії Криму виробник залишив всі потужності на окупованій території.

системи безпарашутного десантування

У 2016 р., компанією «ІНСПЕЦПРОМ» (м. Чернігів) розроблена система безпарашутного десантування «Канат-1» –вдосконалений аналог системи «Адаптер-М1».Державним науково-випробувальним центром ЗС України було проведено наземна та льотна частини випробувань КЗБО «Канат-1», за результатами яких очікується його прийнятий на озброєння

Безпарашутне десантування з використанням КЗБО на теперішній час набуло значного застосування у практиці військ та стало невід’ємною частиною бойової підготовки підрозділів десантно-штурмових військ, морської піхоти,сил спеціальних операцій та спеціального призначення військової служби правопорядку Збройних Сил України.

В напрямку розвитку безпарашутного десантування ведуться роботи, щодо застосування двох основних способів: за допомогою спеціальних канатів та за допомогою спускових пристроїв.

системи безпарашутного десантування

Спусковий пристрій роликовий «СУ-Р» застосовується під час проведення евакуацій, а також висадки десанту з вертольоту та призначений для спуска по одинарній мотузці зі збереженням постійної швидкості спуску з висоти до 70 м. Відмінною особливістю виробу є схема «СУ-Р» з рукояткою, що забезпечує автоматичне блокування спуску при втраті контролю над мотузкою або під час панічних і неправильних діях десантника.

Технічні характеристики «СУ-Р», що застосовуються в сучасних бойових умовах, повинні відповідати безпечній швидкості зниження, безпеці при втраті контролю за спуском та мінімальному крутінню спускової мотузки.

Таким чином найбільш безпечним способом безпарашутного десантування вважається десантування із застосуванням спускових пристроїв різних модифікацій, що є наступним кроком розвитку систем безпарашутного десантування у ЗС України.



Даний матеріал відноситься до авторських публікацій.
Думка редакції може не збігатися із точкою зору авторів матеріалів.

Використані джерела:
Матеріали науково-практичної конференції «Зброярня: Історя розвитку озброєння та військової техніки». Львів, 27 лютого 2020 р.