Зеленський затвердив Стратегію національної безпеки України

14.09.20
Зеленський затвердив Стратегію національної безпеки України

Президент України Володимир Зеленський затвердив нову Стратегію національної безпеки України, що має назву «Безпека людини – безпека країни».

Відповідний указ № 392/2020 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України» підписано у понеділок.

Стратегія ґрунтується на таких основних засадах:

  • стримування – розвиток оборонних і безпекових спроможностей для унеможливлення збройної агресії проти України;
  • стійкість – здатність суспільства та держави швидко адаптуватися до змін безпекового середовища й підтримувати стале функціонування, зокрема шляхом мінімізації зовнішніх і внутрішніх уразливостей;
  • взаємодія – розвиток стратегічних відносин із ключовими іноземними партнерами, насамперед з Європейським Союзом і НАТО та їх державами-членами, Сполученими Штатами Америки, прагматичне співробітництво з іншими державами та міжнародними організаціями на основі національних інтересів України.

Пріоритетами національних інтересів України та забезпечення національної безпеки є:

  • відстоювання незалежності і державного суверенітету;
  • відновлення територіальної цілісності у межах міжнародно визнаного державного кордону України;
  • суспільний розвиток, насамперед розвиток людського капіталу;
  • захист прав, свобод і законних інтересів громадян України;
  • європейська і євроатлантична інтеграція.

У Стратегії зазначається, що для відновлення свого впливу в Україні Російська Федерація, продовжуючи гібридну війну, системно застосовує політичні, економічні, інформаційно-психологічні, кібер- і воєнні засоби. Посилюються угруповання збройних сил Російської Федерації та його наступальний потенціал, регулярно проводяться масштабні військові навчання поблизу державного кордону України, що свідчить про збереження загрози військового вторгнення. Зростає мілітаризація територій тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Зберігається загроза з боку Російської Федерації вільному судноплавству у Чорному та Азовському морях, Керченській протоці.

Також Російська окупаційна адміністрація та збройні формування РФ на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, в окремих районах Донецької та Луганської областей України грубо порушують права й свободи людини і громадянина, їх діяльність загрожує безпеці України, інших держав Балто-Чорноморського регіону.

Спеціальні служби іноземних держав, насамперед Російської Федерації, продовжують розвідувально-підривну діяльність проти України, намагаються підживлювати сепаратистські настрої, використовують організовані злочинні угруповання і корумпованих посадових осіб, прагнуть зміцнити інфраструктуру впливу.

Деструктивна пропаганда як ззовні, так і всередині України, використовуючи суспільні протиріччя, розпалює ворожнечу, провокує конфлікти, підриває суспільну єдність. Відсутність цілісної інформаційної політики держави, слабкість системи стратегічних комунікацій ускладнюють нейтралізацію цієї загрози.

Сучасні темпи переозброєння Збройних Сил України, інших складових сил оборони на новітні (модернізовані) зразки не забезпечують потреби у заміні основних видів озброєння та військової техніки радянського виробництва, які у найближчій перспективі вичерпають свій ресурс. Зростальний дефіцит фінансових ресурсів ускладнює виділення коштів для забезпечення виробництва та закупівлі у необхідних обсягах сучасних зразків озброєння та військової техніки, що разом із дисбалансом воєнних потенціалів України та Російської Федерації обумовлює необхідність розробки нової стратегії воєнної безпеки.

Набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору – стратегічний курс держави.

Для зміцнення особливого партнерства з НАТО та набуття повноправного членства в Організації Північноатлантичного договору Україна планує:

  • досягти у максимально стислі строки достатньої взаємосумісності Збройних Сил України та інших складових сектору безпеки і оборони з відповідними структурами держав Альянсу;
  • суттєво активізувати реформи, які необхідно впровадити з метою досягнення відповідності критеріям членства в НАТО у рамках імплементації річних національних програм під егідою Комісії Україна – НАТО;
  • отримати запрошення та приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО.

З метою захисту власних національних інтересів та зміцнення регіональної безпеки Україна розвиватиме:

  • стратегічне партнерство з Азербайджанською Республікою, Грузією, Литовською Республікою, Республікою Польща, Турецькою Республікою;
  • партнерські відносини з іншими державами Балтії та державами Північної Європи, а також тісні добросусідські відносини з державами Центральної та Південно-Східної Європи;
  • прагматичні відносини з Республікою Білорусь та Республікою Молдова;
  • практичну взаємодію з державами – членами НАТО у гарантуванні безпеки у Чорноморському басейні.

Російська Федерація як держава-агресор – джерело довгострокових системних загроз національній безпеці України. Це обумовлює необхідність запровадження моделі відносин України з Російською Федерацією, яка має забезпечити припинення агресії та відновлення територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаного державного кордону на основі міжнародного права.

Україна вживатиме заходів для запобігання ескалації конфлікту з Російською Федерацією, насамперед шляхом збільшення її потенційної ціни до неприйнятного для РФ рівня. Пріоритетними напрямами є посилення оборонних і безпекових спроможностей, зміцнення міжнародної підтримки України та ефективне використання міжнародної допомоги, а також збереження консолідованого міжнародного політичного, економічного та правового тиску на агресора.

Також Україна продовжить позовну роботу у міжнародних судових інстанціях із притягнення Російської Федерації до міжнародно-правової відповідальності.

Основним завданням у сфері воєнної безпеки є розвиток потенціалу стримування. Безумовним пріоритетом є боєздатні Збройні Сили України, підготовлений і вмотивований військовий резерв та ефективна територіальна оборона, які у поєднанні зі спроможностями інших органів сектору безпеки і оборони здатні завдати таких неприйнятних для противника втрат на землі, у повітрі, на морі та у кіберпросторі, що унеможливить реалізацію його агресивних намірів. Держава врахує уроки гібридної агресії проти України, бойових дій на Близькому Сході у нових доктринальних підходах до забезпечення воєнної безпеки.

Стратегія є основою для розроблення таких документів щодо планування у сферах національної безпеки і оборони, які визначатимуть шляхи та інструменти її реалізації:

  • Стратегія людського розвитку;
  • Стратегія воєнної безпеки України (Воєнна доктрина);
  • Стратегія громадської безпеки та цивільного захисту України;
  • Стратегія розвитку оборонно-промислового комплексу України;
  • Стратегія економічної безпеки;
  • Стратегія енергетичної безпеки;
  • Стратегія екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату;
  • Стратегія біобезпеки та біологічного захисту;
  • Стратегія інформаційної безпеки;
  • Стратегія кібербезпеки України;
  • Стратегія зовнішньополітичної діяльності;
  • Стратегія забезпечення державної безпеки;
  • Стратегія інтегрованого управління кордонами;
  • Стратегія продовольчої безпеки;
  • Національна розвідувальна програма.

З повним текстом Стратегії ви можете ознайомитись на сайті Офісу Президента України.

Читати також:Міністерство оборони готує нову воєнну доктрину