![Гранатомет мінометного калібру](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEga2GrV1VTXsrWt0-Phz5SSmIRWNCOWxTTCbsYOQUfS2VH9zAkgcRnlnsBo5vw4atNlk0WtpyJDttw0Jy8GdqzfzD3Tfe5Oxqltk-XcuZ-XfFEpWVaqhfWBTRg-B9b-HjPuZ2kc5_oplRM/s0/384.webp)
Напередодні Олімпійських ігор 1980 у СРСР терміново розробили і прийняли на озброєння спецпідрозділів КДБ спеціальні гранатомети нелетальної дії.
«Вітрина» КДБ СРСР
Після теракту в 1972 році на Олімпійських іграх в Мюнхені в багатьох країнах були створені антитерористичні підрозділи для протидії екстремізму. В СРСР в 1974 році створили групу «А» КДБ. А вже в 1980 році Радянському Союзу вперше належало тримати серйозний іспит із забезпечення безпеки літніх Олімпійських ігор не тільки в багатонаціональній Москві, але і в Києві, Ленінграді та Мінську.
У той час на озброєнні спецпідрозділів антитерору були відсутні необхідні для цих цілей спеціальні засоби несмертельної дії. Розробка нового спеціального комплексу була доручена Оперативно-технічному управлінню КДБ (нині – Центр спеціальної техніки ФСБ). Виходячи з аналізу спеціальних операцій по звільненню заручників різними силовими структурами інших країн, було визначено, що необхідну кількість дратівної речовини може бути розміщено в гранаті калібру не менше 50 мм.
![Автоматно-гранатометний комплекс Вітрина і граната Вітрина-Г](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgRG79B2GtzH7x4akibObFca1whMHlpWpBl7W152jXfGV7ZWxdcV1MGcUqdwP5wF7MUpZDwnzQickabUjBZrZPgRof2D3cz04qT2-FhBeXm4N_HVp3JQzJdLJWiTGwZsrfpS73CYEjKzUY/s1600/1.jpg)
Стислі терміни розробки нелетального комплексу визначили вибір на користь наствольної мортирки для вже наявного на озброєнні автомата АКС74У. Мортирка кріпилася за допомогою муфти на дульну частину ствола автомата замість вогнегасника і мала стійку прицілу для стрільби на дальності 50, 75 і 100 м, що відкидається. Граната «Вітрина-Г» споряджалася рідким розчином хлорацетофенону (ХАФ, «Черемуха»). Для забезпечення герметичності такого варіанту активної речовини корпус гранати виготовляли з дорогого фторопласту.
Крім мортирки, для метання гранати розробили спеціальний вишибний набій. У конструкцію автоматного магазину внесли зміни для підвищення надійності подачі в патронник набою, що був коротше стандартного 7Н6 і не мав кулі. Граната вистрілювалась зі ствола зі швидкістю 65 м/с, а для зниження віддачі пострілу на приклад автомата надягався потиличник від гранатомета ГП-25. Втім, мінометний калібр системи давав високий імпульс віддачі навіть для тренованого стрільця.
![Автоматно-гранатометний комплекс Вітрина, прицільні пристосування, спеціальний магазин з вишибними набоями](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjAicDYJX6NEl54XC3bzfd9LnpvZBVpwHv8gUqwma28IKrEAt4FMBHdw2Ge8-QLcHgoln2ElnOXxuMS0Z8dl1qZ3GvNzbw7sWyNLaWAbDRhgFv6UnlppKYcJc_A_1d7TqjM_gp_jc4DF08/s1600/2.jpg)
Автоматно-гранатометний комплекс «Вітрина» офіційно прийняли на озброєння спецпідрозділів КДБ 6 липня 1980 року, за два тижні до офіційної церемонії відкриття Олімпійських ігор. Близько десяти років «Вітрина» залишалася єдиним у своєму роді потужним нелетальним спеціальним засобом, але властиві їй недоліки стали причиною розробки нового багатоцільового гранатометного комплексу.
Аргумент великого калібру
В кінці 80-х років спецпідрозділи КДБ отримали на озброєння більш досконалу зброю для спеціальних операцій. Калібр нової системи залишився колишнім. Гранатомет став повністю автономною однозарядною зброєю з гладким стволом. Для зниження значною віддачі при пострілі сконструювали гідропружинне гальмо віддачі, що дозволило збільшити початкову швидкість гранати до 90 м/с і прицільну дальність до 150 м.
Новий постріл ГС-50 об'єднав в собі спеціальний вишибний набій у донній частині гільзи та гранату з хвостовим оперенням, які в комплексі «Вітрина» використовувалися окремо. Граната дратівної дії ГС-50 не мала принципових відмінностей від попередника «Вітрини-Г». На додаток до бойового варіанту гранати з'явився і навчальний практичний постріл ГС-50П.
![Гранатомет РГС-50](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiQvQ8NpKasV5ZGCCjUs3PBCSuGNOIyIy1h4HXCmRT-AJuqiMTpFoHOHR-bMV0JXrOw3-7H0Qoh1qMshUjIn9F2xQ-Wnu6u_vrovVVxEPKsimL3iL5E4sFvY59JTQEbsdqJTv1DSBGQNPo/s1600/3.jpg)
Крім базового існував укорочений варіант гранатомета РГС-50У, який дозволяв збільшити розсіювання картечних боєприпасів. При використанні пострілу ГВ-50 для екстреного відкриття дверей застосовувався спеціальний варіант гранатомета з проточуванням зовнішньої поверхні ствола, яка дозволяла встановити надульний гальмівний пристрій, що виключало заперешкодну дію вишибного елемента.
Уже в серпні 1990 року нову зброю використовувала група «А» для придушення бунту в Сухумському ізоляторі тимчасового утримання. Застосування гумової картечі у вузьких і тісних приміщеннях дало несподіваний результат у вигляді рикошетів від стін, що в кілька разів збільшило травматичний ефект. Використання потужних сльозогінних боєприпасів в невеликих погано провітрюваних приміщеннях остаточно зламало волю бунтівників.
Для застосування травматичних боєприпасів калібру 50 мм на відстані до 15 м розроблено портативний стріляючий пристрій УС-50 «Вуаль». Діаметр розльоту картечі на відстані 5 м з короткого ствола «Вуалі» становить майже 1,5 м. Додатково для УС-50 з'явилися маркерний постріл і свій варіант сльозогінно-подразнювального боєприпасу. Завдяки малим габаритам і масі стріляти з пристрою можна однією рукою.
![Портативний стріляючий пристрій УС-50 Вуаль](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhlFGNUxxKfqmfs9810NAxDWjBon6FQUcm4fyqt622klOJ88vscR1QHBAvtZdUZDZufVsNThWP9oFZ67WQ1irZy3WXkZIoBjsvVoBDZAJVNDU5y5ftYkSFgHsLguoUNrz2KLtjbBzZpkbI/s1600/4.jpg)
Для ведення ближнього бою на відстанях до 25 м в арсеналі спецпідрозділів з'явився легкий 33-мм триствольний гранатомет РГС-33. Номенклатура основних пострілів аналогічна системі калібру 50 мм. Через малі габарити зброї в якості ствола для 33-мм гранати служить гільза самого пострілу з готовими нарізами. Швидкість метання боєприпасів складає 50 м/с, а діаметр розльоту картечі на відстані 5 м досягає 1 м.
50-мм арсенал
Для розширення можливостей гранатомета до нього був розроблений цілий комплекс пострілів різного призначення, в тому числі специфічні боєприпаси для відкриття дверей і розбивання загартованих скел. Згодом від початкового варіанта дратівного пострілу з рідким розчином ХАФ конструктори відмовилися на користь модернізованого варіанту ГС-50М з пресованою шашкою активної речовини. Крім того, на початку 2010-х років гільза пострілу замість вишибного набою з автоматною гільзою стала комплектуватися капсулем-запалювачем.
Дратівливий постріл використовується для тимчасового виведення з ладу супротивника шляхом миттєвого розпилення речовини на основі ХАФ. Світлозвуковий постріл призначений для тимчасового виведення з ладу живої сили противника шляхом створення світлозвукового імпульсу, який дає психологічний вплив. На відстані 10 м від місця підриву рівень звукового тиску становить 135 дБ з силою світла 2 млн кд.
![Номенклатура 50-мм пострілів для РГС-50М](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhpRcde48Z7oFAR7Ioz0ROcD01XuKDCvQMYyU7_pqGSSy5EuzFJzzRF9PsLOn5r1SG-rm6HhAlJTRXSbgt99ehKsLvY7IxVk8BwIFDl4teXgoJ1rt2MYiaBXdTvETKyDwIGRSQHt_js4BU/s1600/5.jpg)
Димовий постріл призначений для обмеження видимості предметів (об'єктів) за допомогою миттєвого формування маскувальної димової хмари. Забезпечує максимальний ефект протягом 15 хвилин в приміщенні об'ємом 100 куб. м висотою до 5 м. Травматичний постріл дозволяє на деякий час вивести з ладу супротивника одним або декількома еластичними вражаючими елементами.
Осколковий постріл готовими вражаючими осколками знищують противника на відкритій місцевості, в укриттях відкритого типу, приміщеннях, що мають віконні прорізи, і транспортних засобах. Граната пострілу забезпечує пробиття сталевого листа 3 мм вражаючими елементами діаметром 2 і 3,5 мм. Кумулятивний постріл призначений для дистанційної примусової зупинки транспортних засобів за допомогою виведення з ладу його агрегатів і вузлів компактним вражаючим елементом і фугасною дією. Граната забезпечує пробиття алюмінієвої плити товщиною 16 мм.
Постріл ГВ-50 призначений для екстреного відкриття дверей за допомогою монтажу дверного замка (засувки, засуви, клямки) шляхом впливу на них «жорстким» ударником, що володіє певним запасом кінетичної енергії при пострілі з положення «в упор до перешкоди» та з дистанції 2 м. При використанні пострілу з положення «в упор до перешкоди» застосовується спільно з надульним гальмівним пристроєм, що входять в комплект «Вирубка ДП-1». Постріл дозволяє розкрити дерев'яні двері товщиною від 40 до 80 мм, посилену 1,5-мм металевим листом і замкнені на замок з двома металевими ригелями.
![Розрізні макети 50-мм пострілів](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg7o89wsT3kopyOd6ECNSBC-BA5VjyfEqld_qHwCZrTUw09mdGo4LQHfaWQDsMUCykfjS6TJYQtBjzLdZnLPyPLXRRAO-q95twjsVJCARGzQfWIVau9GSLzNG6-iBgkgOTQNLdS2gqw5YM/s1600/6.jpg)
Постріл БК-50 призначений для розбиття скла зі сталініту на різних видах транспорту з відстані 8-12 м. Навчально-тренувальний постріл призначений для проведення навчально-тренувальних стрільб та приведення гранатомета до нормального бою.
Модернізація
В кінці 90-х років [у Росії] гранатометний комплекс модернізували. Для спрощення конструкції гідропружинне гальмо приклада замінили на простіший і технологічніший пружинний. Вдосконалили й ударно-спусковий механізм (УСМ), а для надійного утримання зброї під час стрільби під стволом встановили складне руків'я. У підсумку всі три модифікації РГС-50 об'єднали в один багатофункціональний комплекс, який отримав найменування РГС-50М.
![Гранатометний комплекс РГС-50М](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjQzwYC7PscvWPo6uRhQXpPRZ1jzoDrV_6_lTt9gVpK32demqnvfzJn7dvQ2Hxjyd59_xN3dL2XeILC8fPI4faEk_d_ABHxQUrd5VVIdMbbC0yOIDiC6HtuePII2JMtVwCTCVdZ1EGJQg0/s1600/100.jpg)
Гранатомет складається з рами, ствола, приклада, осі ствола і чеки. У його комплект входять запасні частини, інструмент та приладдя, а також в разі потреби чохол. Прицільна планка має прорізи та нанесені позначки, відповідні дистанції стрільби 50, 100, 150 м. Заряджання гранатомета проводиться з казенної частини ствола в положенні включеного запобіжника. Для здійснення пострілу запобіжник вимикається і переводиться в положення «Вогонь».
Незабаром нову зброю взяли на озброєння не лише спецпідрозділів ФСБ, а й аналогічних підрозділів ФСКН і МВС РФ. Серійне виробництво гранатомета РГС-50М і боєприпасів до нього розгорнули на Ковровському заводі ім. В.А. Дегтярьова (ЗіД) у 2001 і 2003 роках відповідно. У порівнянні з гранатометами 6Г30 і ГМ-94 комплекс РГС-50М досі є найпотужнішою нелетальною зброєю спецпідрозділів.
![Гранатомет РГС-50М в положенні для заряджання](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiwHW1RUEtmqxRmMRvchi9WNPyUvzOLSNbRocuLWUazDWka7sOcWDminIKD8-zYLjxs7g1DmpVU0Ep71eIQ58V97bIqI9duLatL9Z__44JyboJQazYyA-E0_W_hb8DTjROZlbGcIhEjV_E/s1600/7.jpg)
У кінці 2000-х років фахівці конструкторського бюро ковровского ЗіД розробили для гранатомета боєприпаси для боротьби з бойовими підводними плавцями в якості альтернативи протидиверсійному гранатомету ДП-64. Широкий модельний ряд пострілів для РГС-50М поповнився двома новими виробами. Сигнальний постріл призначений для освітлення поверхні води протягом 50 секунд, і фугасний - для ураження бойових підводних плавців шляхом створення потужної акустичної хвилі на глибині до 40 м з радіусом ураження 14 м. Через меншу маси пострілу дальність застосування гранатомета зросла до 400 м.
Найменування
«Вітрина»
РГС-50
РГС-50М
УС-50
РГС-33
Калібр, мм
50
50
50
50
33
Довжина, мм
1060
893
913
406
3525 / 261
Маса, кг
4,1
6,3
6,2-6,9
1,5
2,53
Початкова швидкість гранати, м/с
65
110
92
92
50
Прицільна дальність стрільби, м
50-100
50-150
50-150
5-12
5-25
Джерела та література:
- Ручной специальный гранатомет РГС-50М. Руководство по эксплуатации 13-Э3494 00 000 РЭ
- Выстрелы ГС-50М, ГС-50ПМ. Руководство по эксплуатации 13-Э3389 00 000 РЭ
- Выстрел ГСЗ-50. Руководство по эксплуатации 13-Э1149 00 000 РЭ
- Выстрел ГВ-50 с надульным тормозным устройством. Руководство по эксплуатации 13-Э1591 00 000 РЭ
- Выстрел ГО-50К. Руководство по эксплуатации 13-Э1692 00 000-01 РЭ
- Выстрел ГК-50. Руководство по эксплуатации 13-Э1692 00 000-02 РЭ
- П. Птицын. Витрина КГБ СССР — М., 2019
- В. Кораблин. Гранатомет КГБ. Многоцелевой гранатометный комплекс РГС-50. МастерРужье, №44, 2000
Використані джерела:
warspot.ru