Топ ОПК – 2021: Щорічний рейтинг підприємств ОПК України

останнє оновлення 07.09.21 Щорічний рейтинг українських підприємств, які виробляють продукцію (надають послуги) військового та ...

понеділок, 17 травня 2021 р.

Надходження десантних парашутних систем до ЗСУ

Автори: А.Степаненко, В.Бабак
Надходження нових парашутних систем до ЗСУ

Огляд Міжнародної науково-технічної конференції «Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ», що відбулася у Львові 14 травня.

До вашої уваги тези доповіді «Розвиток десантних парашутних систем Збройних Сил України на сучасному етапі».

Зі створенням Збройних Сил України у 1992 році на озброєнні Аеромобільних військ Сухопутних військ Збройних Сил України перебували десантні парашутні системи Д-5 серії 2, Д-6, Д-6 серії 4.

Ці парашутні системи на той час в цілому задовольняли потреби військ. Вони забезпечували виконання навчально-тренувальних та бойових стрибків із військово-транспортних літаків Ан-12, Ан-22, Ан-26, Іл-76, із літака Ан-2 та вертольотів Мі-6, Мі-8.

У 2004 році були закінчені випробування та була прийнята на постачання у Збройні Сили України десантна парашутна система ДПС власного виробництва (Науково-дослідний інститут аеропружних систем (м. Феодосія)). За своїми технічними характеристиками та конструкцією ДПС була аналогом Д-6 серії 4.

З 2005 року по 2013 рік на озброєння було поставлено близько 1450 комплектів. На даний час десантна парашутна система ДПС є основною, що експлуатується у Збройних Силах України.



У 2014 році в зв’язку з Російською збройною агресією проти суверенітету та територіальної цілісності України були втрачені власні науково-дослідні та виробничі потужності, які знаходилися в Криму

Для забезпечення десантними парашутними системами потреб Збройних Сил України з 2015 року розглядалася можливість закупівлі парашутної техніки за кордоном. З цією метою були розглянуті наступні пропозиції:

  • у 2015 році парашутної системи DEDAL у складі десантної парашутної системи AD-95, запасної парашутної системи AZ-95, вантажних парашутних ременів UZO-100 виробництва компанії AIR-POL Ltd (AIR-POL Sp. z o.o. Республіка Польща);
  • у 2016 році комплектів людської парашутної системи виробництва компанії AIR-POL Ltd (AIR-POL Sp. z o.o. Республіка Польща) у складі тренувальної (десантної) парашутної системи AD-95 s 3, запасної парашутної системи AZ-95 s 3, вантажних парашутних ременів UZO-100;
  • у 2016 році комплектів парашутної системи МС-6 з запасним парашутом Т-11R виробництва компанії Airborne Systems (США);
  • у 2017 році комплектів десантної парашутної системи SAVIAC MK 6 HIGH SPEED з запасним парашутом SAVIAC RESERVE MK5/6 AAD Ready виробництва компанії Zodiac Ferospace (Французька Республіка);
  • у 2018 році комплектів парашутної системи Т-11 з запасним парашутом Т-11R виробництва компанії Airborne Systems (США);
  • у 2019 році комплектів десантної парашутної системи ЕРС з запасним парашутом ЕРС-RESERVE AАD Ready виробництва компанії SAFRAN AEROSYSTEMS (Французька Республіка).

Розглянуті десантні парашутні системи відповідають сучасним вимогам та прийняті на озброєння в країнах-виробниках. За результатами проведених випробувань вказані парашутні системи в період з 2016 по 2019 роки були допущені до експлуатації у Збройних Силах України.





Даний матеріал належить до авторських публікацій.
Думка редакції може не збігатися із точкою зору авторів матеріалів.

Використані джерела:
Збірник тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Львів, 14 травня 2021 р.)