Топ ОПК - 2020: Щорічний рейтинг підприємств ОПК України

останнє оновлення 26.05.21 Топ ОПК (ВПК) України 2020 – щорічний рейтинг українських підприємств, які виробляють продукцію (надають ...

понеділок, 17 травня 2021 р.

Надходження десантних парашутних систем до ЗСУ

Автори: А.Степаненко, В.Бабак
Надходження нових парашутних систем до ЗСУ

Огляд Міжнародної науково-технічної конференції «Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ», що відбулася у Львові 14 травня.

До вашої уваги тези доповіді «Розвиток десантних парашутних систем Збройних Сил України на сучасному етапі».

Зі створенням Збройних Сил України у 1992 році на озброєнні Аеромобільних військ Сухопутних військ Збройних Сил України перебували десантні парашутні системи Д-5 серії 2, Д-6, Д-6 серії 4.

Ці парашутні системи на той час в цілому задовольняли потреби військ. Вони забезпечували виконання навчально-тренувальних та бойових стрибків із військово-транспортних літаків Ан-12, Ан-22, Ан-26, Іл-76, із літака Ан-2 та вертольотів Мі-6, Мі-8.

У 2004 році були закінчені випробування та була прийнята на постачання у Збройні Сили України десантна парашутна система ДПС власного виробництва (Науково-дослідний інститут аеропружних систем (м. Феодосія)). За своїми технічними характеристиками та конструкцією ДПС була аналогом Д-6 серії 4.

З 2005 року по 2013 рік на озброєння було поставлено близько 1450 комплектів. На даний час десантна парашутна система ДПС є основною, що експлуатується у Збройних Силах України.



У 2014 році в зв’язку з Російською збройною агресією проти суверенітету та територіальної цілісності України були втрачені власні науково-дослідні та виробничі потужності, які знаходилися в Криму

Для забезпечення десантними парашутними системами потреб Збройних Сил України з 2015 року розглядалася можливість закупівлі парашутної техніки за кордоном. З цією метою були розглянуті наступні пропозиції:

  • у 2015 році парашутної системи DEDAL у складі десантної парашутної системи AD-95, запасної парашутної системи AZ-95, вантажних парашутних ременів UZO-100 виробництва компанії AIR-POL Ltd (AIR-POL Sp. z o.o. Республіка Польща);
  • у 2016 році комплектів людської парашутної системи виробництва компанії AIR-POL Ltd (AIR-POL Sp. z o.o. Республіка Польща) у складі тренувальної (десантної) парашутної системи AD-95 s 3, запасної парашутної системи AZ-95 s 3, вантажних парашутних ременів UZO-100;
  • у 2016 році комплектів парашутної системи МС-6 з запасним парашутом Т-11R виробництва компанії Airborne Systems (США);
  • у 2017 році комплектів десантної парашутної системи SAVIAC MK 6 HIGH SPEED з запасним парашутом SAVIAC RESERVE MK5/6 AAD Ready виробництва компанії Zodiac Ferospace (Французька Республіка);
  • у 2018 році комплектів парашутної системи Т-11 з запасним парашутом Т-11R виробництва компанії Airborne Systems (США);
  • у 2019 році комплектів десантної парашутної системи ЕРС з запасним парашутом ЕРС-RESERVE AАD Ready виробництва компанії SAFRAN AEROSYSTEMS (Французька Республіка).

Розглянуті десантні парашутні системи відповідають сучасним вимогам та прийняті на озброєння в країнах-виробниках. За результатами проведених випробувань вказані парашутні системи в період з 2016 по 2019 роки були допущені до експлуатації у Збройних Силах України.





Даний матеріал належить до авторських публікацій.
Думка редакції може не збігатися із точкою зору авторів матеріалів.

Використані джерела:
Збірник тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Львів, 14 травня 2021 р.)