7 вересня у Мінстратегпромі пройшла нарада щодо стану виконання Державного оборонного замовлення (ДОЗ) у 2021 році, який наразі виконується на 69%, а також щодо планування оборонних закупівель на 2022-2024 роки.
Згідно з доповідями всіх замовників, ДОЗ-2021 – виконується. Зараз відбувається пролонгація перехідних та укладення запланованих державних контрактів.
«На сьогодні із загального обсягу фінансування передбаченого державним оборонним замовленням на 2021 рік у розмірі 27,5 млрд грн, пролонговано перехідні та укладено нові державні контракти на суму майже 19 млрд грн. Вважаю, що цього недостатньо, адже вже минуло вісім місяців поточного року. Водночас відповідно до запевнень державних замовників, вже цього місяця буде укладена переважна більшість запланованих контрактів», – сказав міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський.
Він наголосив на необхідності прискорення процесу укладання запланованих контрактів і виконання ДОЗ-2021 з мінімальним внесенням змін. Висловив сподівання, що у жовтні під час проведення чергової наради з питання виконання ДОЗ-2021, ситуація зміниться кардинально.
Крім того, під час наради обговорили питання планування оборонних закупівель на 2022-2024 роки. Держзамовникам додатково було підкреслено, що наступні оборонні закупівлі відбуватимуться вже виключно відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі».
Водночас заступник міністра оборони Олександр Носов, в ексклюзивному коментарі для власного Інформагентства Міноборони «АрміяInform», розповів, що виконання зобов’язань ДОЗ-2021 з боку Міноборони відбувається відповідно до графіків, планово, ефективно та без зривів.
Він зазначив, що з 22,4 млрд гривень бюджетних асигнувань за напрямами відповідальності заступника Міністра оборони України з питань формування державної політики в сфері військово-технічної політики на сьогодні вже розміщено замовлень на 82% від вказаної суми. На решту 18% Міноборони має планові заходи та чітко визначені напрями їх застосування, строки, виконавців та постачальників.
Повідомляється, що такого «високого показника» було досягнуто передусім завдяки тому, що в грудні 2020 року, одразу після ухвалення бюджету України, вже було розміщено близько 60% оборонного замовлення.
Наразі завершується планове річне корегування оборонного замовлення. Процедура вказаного корегування вже на фінальному етапі: проєкт Постанови Кабінету Міністрів України відпрацьований в Міноборони та подається на розгляд Уряду. Після ухвалення вказану постанову погоджує профільний комітет Верховної Ради України.
Всі процедури корегування планується закінчити до третьої декади вересня поточного року, а укладання договорів (контрактів) на решту 18% здійснити до кінця першої декади жовтня.
«Деякі непрофесійні експерти закидають, що в період до кінця року виконання вказаного неможливо. Тут маю їм роз’яснити, що до кінця поточного року укладаються договори лише за відкритими конкурентними процедурами, так визначає законодавство. Закриті договори, що вважаються сенситивними з точки зору дотримання державної таємниці, укладаються із урахуванням трирічного плану їх виконання, тому кінець календарного або бюджетного року їх не стосується. Попри деякі суперечності, пов’язані із тлумаченням положень нового Закону України «Про оборонні закупівлі», які призвели до тимчасового блокування на початку року досить складних і системних процедур впорядкування Бюджетного кодексу, на сьогодні більшість цих проблем усунуто завдяки Постановам КМУ № 363 та № 614 від 2021 року», — прокоментував заступник міністра оборони.
Разом з тим, за словами Олександра Носова, експерти та неурядові організації, які здійснюють демократичний цивільний контроль над Збройними Силами, мають брати до уваги, що в оборонного замовлення є дві сторони: з одного боку це Міноборони, яке зобов’язується оплатити та оплачує всі взяті зобов’язання за контрактами, а з іншого — виконавці й постачальники, які зобов’язуються поставити продукцію та виконати роботи.
На думку заступника міністра оборони, гроші, які залишаються на казначейських рахунках замовників наприкінці року, виникають не тому, що вони не розмістили договори, а тому, що виконавці, які мають дату закінчення на кінець року, не виконали своїх зобов’язань, відповідно не отримали повну оплату за виконану роботу, що призвело до дебіторської заборгованості.
