Топ ОПК – 2021: Щорічний рейтинг підприємств ОПК України

останнє оновлення 07.09.21 Щорічний рейтинг українських підприємств, які виробляють продукцію (надають послуги) військового та ...

неділя, 10 жовтня 2021 р.

Перший «колісний танк»

Автор: Андрій Харук
Перший колісний танк

У другій половині XX століття при виборі засобів ведення розвідки французька армія віддавала перевагу колісним бронемашинам з досить потужним озброєнням. Вершиною розвитку цього класу бронетехніки став «колісний танк» AMX-10RC. Ця машина не лише досі широко використовується в армії Франції, а й стала зразком для наслідування у багатьох інших країнах.

Після Другої світової війни формування бронетанкового озброєння французької армії відбувалося під впливом ряду факторів. Одним з них була наявність великих колоніальних володінь. Природні умови цих колоній накладали свій відбиток на вимоги до бронетехніки. Зокрема, для просторів Сахеля оптимальними були колісні бронемашини з великим запасом ходу. З іншого боку, дуже бажаним було потужне озброєння – в колоніальних війнах такі машини могли виявитися ефективним і дешевим замінником традиційних танків.

Уже в 1948 році з'явився чотиривісний бронеавтомобіль Panhard EBR, озброєний 75-мм гарматою (з 1963 року - 90-мм гарматою) і розтиражований в 1200 примірниках. Машина користувалася популярністю у військових, оскільки поєднувала високу вогневу потужність і великий запас ходу з простотою обслуговування. Однак закладені в EBR технічні рішення відповідали рівню Другої світової війни. До кінця 60-х років ця машина морально застаріла, і їй була потрібна адекватна заміна.

Бронеавтомобіль Panhard EBR 75 Бронеавтомобіль Panhard EBR 75 (tanks-encyclopedia.com)

Спроба уніфікації

У вересні 1970 року в конструкторському бюро Atelier de Construction d'lssy-les-Moulineaux почалася розробка нової бронемашини, покликаної замінити EBR. Машина отримала позначення AMX-10R, яке «натякало», що вона стане розвитком БМП АМХ-10Р, але на колесах (R – Roues, тобто «колісна»).

Конструкторам була поставлена задача домогтися максимальної уніфікації з АМХ-10Р, доведення якої завершувалося в той час, і вони постаралися зробити все, що в їх силах. Природно, просто переставити корпус з гусениць на колеса було неможливо, проте цілий ряд вузлів і технічних рішень перейняли від АМХ-10Р. Найцікавішим запозиченням став планетарний механізм повороту – AMX-10R повертала по-танковому завдяки різниці швидкостей обертання коліс правого і лівого бортів. Завдяки цьому машина має унікальну серед колісних бронемашин маневреність – вона може розгортатися на місці. Крім того, застосований спосіб повороту дозволив зменшити розмір колісних ніш а, отже, збільшити корисний об'єм кузова. З іншого боку, AMX-10R погано вписується в повороти, що позначається на маршової швидкості. Тому, хоча максимальна швидкість досягає 85 км/год, безпечною швидкістю для водіїв середньої кваліфікації вважаються 60 км/год.

Від AMX-10P взяли і двигун – восьмициліндровий V-подібний дизель RVI HS-115 потужністю 280 к.с. при 3000 об/хв А ось трансмісію допрацювали - коробка передач колісної машини має чотири швидкості вперед і чотири назад, тобто, забезпечує рух заднім ходом з такою ж швидкістю, як і переднім. Правда, реалізувати цю можливість на практиці важко: на французькій машині відсутній кормовий пост управління.

Замовник хотів, щоб нова машина могла вражати сучасні танки з дистанції не менше 1200 м. Це зумовило вибір основного озброєння – 105-мм гармати. Вперше настільки потужну зброю збиралися встановити на колісній бронемашині. З іншого боку, машина повинна була стати плаваючою, що накладало обмеження по масі. Тому корпус і башту виготовили з алюмінієвого сплаву. Товщина броні досить скромна – вона захищає максимум від 12,7-мм куль.

AMX-10RС ранніх серій AMX-10RС ранніх серій (chars-francais.net)

Перший прототип нової колісної бронемашини був представлений на виставці в Саторі вже в червні 1971 року. Правда, через неготовність озброєння він був виконаний у варіанті бронетранспортера AMX-10RP (P – Personel). Через два роки був готовий перший прототип з баштою ТК 105 – AMX-10RC (C – Canon). Французи побудували три такі машини, випробування яких завершилися в листопаді 1977 року. У наприкінці 1979 року перші серійні AMX-10RC надійшли до стройової частини – 2-й гусарський полк.

Конструкція

Тривісна колісна повнопривідна бронемашина AMX-10RC має «танкове» компонування: попереду розташоване відділення управління з робочим місцем водія, за ним – бойове відділення з тримісною баштою, а в кормі машини – моторно-трансмісійне відділення. Доступ до робочого місця водія здійснюється через одностулковий круглий люк, в якому встановлено три перископи (середній можна замінити приладом нічного бачення ОВ-31А). У башті розміщуються навідник (праворуч від гармати), командир (за ним) і заряджальний (зліва від гармати). У командира і заряджального є люки, що відкриваються назад, навідник користується люком командира. Командир має шість перископів, встановлених по колу командирської башточки, у навідника і заряджального по три перископи. Крім того, що заряджальний виконує функції радиста, обслуговуючи УКХ радіостанцію TRC-571.

Про силову установку вже говорилося вище. Відзначимо лише, що з 1983 року замість HS-115 почали встановлювати шестициліндровий дизель «Бодуен» 6F11 SRX – більш потужний (300 к.с. замість 280) і економічний (запас ходу зріс з 800 до 1000 км). Процес заміни двигунів завершився до 1995 року.

AMX-10RC AMX-10RC (chars-francais.net)

AMX-10RC має гідропневматичну підвіску фірми «Месьє», що дозволяє водієві регулювати кліренс. Мінімальна величина кліренсу – 210 мм, при русі по дорогах виставляється величина 350 мм, по пересіченій місцевості – 470 мм. Є і четвертий режим – 600 мм – використовується при подоланні водних перешкод (збільшення кліренсу полегшує вихід з води). Крім того, гідропневматична підвіска дозволяє розширити діапазон кутів вертикального наведення гармати: у звичайних умовах він становить від -8 до + 20º, а зі зміною кліренсу – від -20 до + 40º. Розмір пневматиків AMX-10RС – 14,00 × 20.

Гідропневматична підвіска дозволяє розширити діапазон кутів вертикального наведення гармати Гідропневматична підвіска дозволяє розширити діапазон кутів вертикального наведення гармати (rohaut.blogspot.com)

Машина плаває. Рух на плаву забезпечують два водомети. Є відкидний прозорий хвильовідбиваючий щиток, а також дві помпи для випомповування води (в моторно-трансмісійному та бойовому відділеннях).

Проекції AMX-10RС Проекції AMX-10RС (tanks-encyclopedia.com)

Озброєння

Основним озброєнням машини є 105-мм нарізна гармата F2 з напівавтоматичним затвором. Довжина ствола складає 47 калібрів. Гармату забезпечено термоізоляційним кожухом і двокамерним дульним гальмом. Приводи наведення електрогідравлічні. Серйозним недоліком є відсутність системи стабілізації зброї.

Спочатку до боєкомплекту входили унітарні постріли зі снарядами чотирьох типів:

  • OCC 105 F3 – кумулятивний снаряд масою 5,7 кг, здатний пробити 350-мм вертикальну бронеплиту;
  • OE 105 F3 – осколково-фугасний снаряд, що важить 7,2 кг;
  • OFUM 105 F3 – димовий;
  • BSCC 105 F3 – навчальний.

У 1987 році в боєкомплект ввели підкаліберний бронебійний снаряд OFL 105 F3 масою 3,8 кг і початковою швидкістю 1400 м/с. Він здатний пробити 365 мм гомогенної сталевої броні, встановленої під кутом 60˚ (кумулятивний снаряд при таких же умовах пробиває лише 150 мм броні). Завдяки цьому AMX-10RС може ефективно боротися з танками Т-55 і Т-62. Боєкомплект, що возить БРМ становить 38 снарядів (як правило, 10 підкаліберних, 9 кумулятивних і 19 осколково-фугасних). 12 з них знаходяться в башті, інші – в корпусі машини.

Допоміжне озброєння представлено 7,62-мм кулеметами AAN F1. Один з них спарений з гарматою, другий (опціонально) встановлюється на башті, у люка заряджального. Боєкомплект кулеметів – 4200 патронів.

AMX-10RС стала першим французьким зразком бронетехніки, який отримав систему управління вогнем (другим був танк АМХ-30В2). СУВ «Сафран» М401 COTAC (COnduite de Tir Automatic pour Char), сполучена з лазерним далекоміром APX M550 (діапазон виміру дальності 4000-10000 м, точність 5 м), забезпечує ведення вогню по рухомих цілях при будь-якому положенні башти, а також автоматичний розрахунок поправок. Час розрахунку даних для стрільби становить 1,5 секунди. Хоча гармата не стабілізована, приводи її наведення дозволяють автоматично наводити гармату за даними СУВ.

Навідник має приціл М504 з десятикратним збільшенням, командир – стабілізований приціл М389 з поворотною головкою і змінним збільшенням (дво- і восьмиразовим). М389 дозволяє реалізувати режим «мисливець-вбивця», тобто командир може вказувати цілі навіднику. Нічний приціл спочатку був представлений телекамерою DIVT-13 з пасивним приладом нічного бачення (дальність дії в місячну ніч – 1200 м). Зображення з камери виводилося на монітори TMV-563 командира і навідника. У 1990-1991 роках DIVT-13 замінили тепловізійною камерою DIVT-16 «Кастор» (дальність дії – 4000 м) з виведенням зображення на ті ж монітори. Подальша еволюція тепловізорів привела до послідовного впровадження на AMX-10RС камер DIVT-18 і DIVT-19.

Варіанти

AMX-10RC виявився єдиним представником сімейства, що серійно випускався. Проте, на його базі було створено кілька дослідних зразків, що відрізнялися призначенням і складом озброєння.

У 80-і роки в Єгипті та Іраку випробовувався прототип AMX-10RAC, на якому замість башти ТК 105 встановлювалася башта TS 90 (від БРМ ERC-90 «Саге») з 90-мм гарматою. Однак замовлень на цей варіант не було.

Більш радикальним переробленням базового варіанту був бронетранспортер AMX-10RTT (Routes Transporteur de Troupes). У цій машині двигун перенесли в передню частину корпусу (праворуч від водія), а в задній обладнали десантний відсік на десять піхотинців. Екіпаж БТР складався з трьох осіб, а озброєння було представлено 12,7-мм кулеметом М2НВ на установці CIBI.

AMX-10RTT з баштою Драгар AMX-10RTT з баштою «Драгар» (chars-francais.net)

У 1987 році цей прототип переробили в БМП, встановивши башту «Драгар» з 25-мм гарматою М811 і 7,62-мм кулеметом. Також на базі AMX-10RTT розробили БРЕМ з підйомним краном в кормовій частині корпусу.

У 1984 році демонструвався прототип зенітної самохідної установки AMX-10RAA з баштою SABRE (спільної розробки фірм «Томсон-CSF» і SAMM). У вежі встановлювалися дві 30-мм автоматичні гармати, а також радари виявлення і супроводження повітряних цілей.

ЗСУ AMX-10RAA ЗСУ AMX-10RAA (chars-francais.net)

Нарешті, цілий ряд прототипів і проєктів відрізнялися іншими типами основного озброєння. В кінці 80-х років для легких з'єднань армії США пропонувався варіант з баштою фірми «Тексас Инструментс» і 105-мм нізкоімпульсною гарматою «Рейнметалл» Rh-105-20 SLR, що використовує стандартні боєприпаси НАТО (французька гармата F2 використовувала боєприпаси вітчизняного стандарту). Цей проєкт залишився лише на папері. У 1987 році побудували прототип з «рейнметалловською» гарматою, але з французької баштою. А в 1994 році на виставці «Євросаторі» представили прототип з баштою TML 105 і 105-мм гарматою G2 зі стволом довжиною 51 калібр. Цей варіант отримав нову СУВ SAVAN 15 з цифровим балістичним обчислювачем, панорамний командирський приціл VIGY 15 та інше оновлене обладнання. Однак покупців на «тюнінгований» AMX-10RC не знайшлося.

AMX-10RC з баштою TML 105 AMX-10RC з баштою TML 105 (chars-francais.net)

Служба

Армія Франції до 1987 року отримала 325 одиниць AMX-10RC (в 1995 році – ще 12 машин, виготовлених замість поставлених в Катар). Вони склали основу бронекавалерійських полків – корпусних, а також входили до складу Сил швидкого реагування. В останніх в середині 80-х років сформували дві дивізії, укомплектовані колісною бронетехнікою – 6-ю легку бронетанкову (в російськомовних публікаціях зазвичай іменується бронекавалерійською) і 9-ю піхотну марін. Кожна з них включала два бронекавалерійські полки (по три ескадрони – 36 AMX-10RC) і два мотопіхотні (на БТР VAB), а також артполк і частини підтримки та забезпечення. Корпусні полки могли мати чотириескадронний склад (48 AMX-10RC).

AMX-10RС 6-ї легкої бронетанкової дивізії під час операції «Даге», 1991 рік AMX-10RС 6-ї легкої бронетанкової дивізії під час операції «Даге», 1991 рік (elfnet.hu)

Бойовий дебют AMX-10RC відбувся під час операції «Манта» в Чаді (серпень 1983 – листопад 1984 років). У ній взяли участь машини з 31-ї окремої бригади – попередниці 6-ї легкої бронетанкової дивізії. Ця дивізія в повному складі (включаючи два полки AMX-10RС – 72 машини) була основою французького контингенту під час операції «Даге» – французької частини «Бурі в пустелі». В Іраку AMX-10RС діяли саме в тих умовах, для яких були створені – в пустельній місцевості. Машини відмінно зарекомендували себе в ролі рухомого протитанкового резерву. Великий запас ходу і надійне шасі дозволяли здійснювати тривалі марші.

AMX-10RC 1-го полку спагі, 2006 рік AMX-10RC 1-го полку спагі, 2006 рік (chars-francais.net)

У 90-ті роки АМХ-10RС активно брали участь в миротворчих операціях на Балканах. До того періоду відноситься модернізація, спрямована на посилення захищеності. Машини отримали комплекти навісної броні. В результаті маса AMX-10RС зросла з 15,8 до 16,6 т, і вона втратила можливість плавати.

А у 2005-2010 роках 256 машини пройшли доопрацювання до стандарту AMX-10RCR (Rénové). Ці зразки отримали бойову інформаційну систему SIT-VI, яка забезпечувала обмін інформацією з іншими машинами та органами управління, засоби самооборони (включаючи інфрачервону станцію придушення LIRE і гранатометну систему «Галиксом»), оновлені засоби зв'язку і нову тепловізійну камеру. В черговий раз посилили бронювання, довівши масу машини до 17,2 т (з установкою комплексу протимінного та протифугасного захисту SEPAR маса зростає навіть до 22 т).

AMX-10RCR на навчаннях «Боулд Алігатор», 2012 рік AMX-10RCR на навчаннях «Боулд Алігатор», 2012 рік

AMX-10RС / RCR застосовувалися французькими військами в Афганістані, з 2013 року є в Малі. З 2020 року на заміну їм почали надходити нові бронемашини EBRC «Ягуар» (башта Т40, призначена для «Ягуара», випробовувалася на шасі AMX-10RCR). Проте, станом на початок 2020 року ці машини залишалися на озброєнні семи полків, причому в п'яти з них вони є основним бойовим засобом - це 1-й полк спагі та 1-й іноземний кавалерійський полк 6-ї легкої бронетанкової бригади, танковий полк марін та 1-й піхотний полк марін 9-ї піхотної бригади марін, а також 3-й гусарський полк франко-німецької бригади. Всі ці полки мають по три-чотири ескадрони AMX-10RCR, а також підрозділи з іншими бронемашинами (VBL, VAB). В 4-му єгерському полку (27-я гірськопіхотна бригада) і 1-м гусарському парашутному полку (11-я парашутна бригада) є по кілька AMX-10RCR, що слугують засобом посилення для більш легких бронемашин ERC-90.

AMX-10RCR з комплектами додаткового бронювання SEPAR. Операція «Сервал», Малі AMX-10RCR на навчаннях «Боулд Алігатор», 2012 рік AMX-10RCR з комплектами додаткового бронювання SEPAR. Операція «Сервал», Малі (reddit.com)

Експорт AMX-10RС в порівнянні з більш легкими французькими бронемашинами сімейства AML був незначний. 108 машин цього типу продали в Марокко. Перша партія з 80 машин (постачання почалося в 1981 році) була придбана за кошти Саудівської Аравії, друга (28 одиниць, поставлених в 1991-1992 роках) фінансувалася з власного бюджету. Другим і останнім експортним клієнтом став Катар, який отримав 12 AMX-10RС зі складу збройних сил Франції.

Катарські AMX-10RС під час багатонаціональних навчань «Іглз Різолв», 2013 рік

AMX-10RС вийшла вельми вдалою машиною, яка відповідає концепції «збройної розвідки» – тобто негайного знищення виявлених цілей. Французькі конструктори на практиці підтвердили можливість реалізувати концепції «колісного танка», який не поступається традиційним танкам в озброєнні та СУВ. В результаті AMX-10RС стала «джерелом натхнення» для багатьох закордонних фахівців – наприклад китайських конструкторів, які проєктували свої «колісні танки», а також італійців, які створили бронемашину В1 «Чентауро».


Тактико-технічні характеристики (ТТХ) бронемашини АМХ-10RC

Характеристики

AMX-10RC

AMX-10RСR

Бойова маса, тонн

15,8

17,2

Екіпаж, осіб

4

4

Озброєння (боєкомплект)

1 х 105-мм гармата (38 снарядів), 1-2 х 7,62-мм кулемети (4200 патронів)

Розміри:

Довжина по корпусу (гарматі), мм

6240 (9150)

6240 (9150)

Висота, мм

2560

2560

Ширина, мм

2780

2950

Кліренс, мм

210-600

210-600

Потужність двигуна, к.с.

280

300

Максимальна нвидкість по шосе (на плаву), км/год

85 (7)

85 (–)

Запас ходу, км

800


Література:

  1. armstrade.sipri.org
  2. army-guide.com
  3. chars-francais.net
  4. tanks-encyclopedia.com
  5. topwar.ru
  6. weaponsystems.net
  7. zonwar.ru


Даний матеріал належить до авторських публікацій.
Думка редакції може не збігатися із точкою зору авторів матеріалів.
Українською мовою перекладено спеціально для Ukrainian Military Pages

Використані джерела:
warspot.ru