Верховний Суд визнав незаконним зняття з квартирної черги офіцера, звільненого по закінченню контракту

Верховний суд

Звільнені військовослужбовці (зокрема по закінченню контракту), які мають вислугу 20 років і більше, мають право на отримання житла, а, отже, і на залишення на обліку до його отримання.

Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а, отже, і на залишення на обліку до отримання ними житла, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого Постановою КМУ від 03 серпня 2006 року № 1081.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 748/303/20 24 вересня 2021 року.

Позивач був зільнений зі служби у грудні 2017 року по закінченню терміну контракту. На момент звільненння офіцер мав вислугу 25 років, був ветераном військової служби та мав статус учасника бойових дій.

Наказом командира військової частини А1815 від 19 грудня 2019 року офіцера зі складом сім'ї 4 особи було знято з квартирної черги.

Вказане рішення позивач вважав протиправним і таким, що порушує його права щодо забезпечення постійним житлом, оскільки держава взяла на себе обов`язок забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями і, зокрема, тих, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше.

Рішенням Чернігівського районного суду від 26 березня 2020 року позов офіцера було задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення об`єднаної житлової комісії військових частин А1815 і А3321 та скасовано наказ командира військової частини А1815 в частині зняття з квартирного обліку підполковника, звільненого в запас у зв`язку із закінченням контракту.

Рішення суду мотивовано тим, що відсутні підстави для зняття позивача з квартирного обліку зважаючи на положення статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як такого, що на момент звільнення мав вислугу на військовій службі 25 років і був зарахований на квартирний облік.

Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.

У серпні 2020 року, в/ч А1815 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила ці судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

При розгляді справи, Верховний Суд підкреслив, що відповідно до абзацу 4 частини першої статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надають їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Згідно з чинним на момент взяття позивача на квартирний облік Положенням про порядок забезпечення жилою площею в ЗСУ, затвердженим наказом Міноборони від 3 лютого 1995 року № 20 (Положення № 20), військовослужбовці перебувають на квартирному обліку у військовій частині та КЕЧ району до отримання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті, а саме: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала необхідність для надання іншого жилого приміщення; при переміщенні військовослужбовця до нового місця служби у інший населений пункт; при засудженні військовослужбовця до позбавлення волі на термін понад 6 місяців, крім умовного засудження; при наданні відомостей, що не відповідають дійсності та які стали основою для прийняття на облік або неправомірних дій командування при вирішенні питання про прийняття на облік (пункт 13).

На виконання приписів статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою КМУ від 3 серпня 2006 року № 1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (Порядок).

Суд зазначив, що цей Порядок визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців – осіб офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях після звільнення та членів їх сімей (пункт 1 Порядку).

Згідно з пунктом 3 даного Порядку військовослужбовцям, які мають вислугу 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.

Відповідно до пункту 24 Порядку військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром частини. У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім`ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до відповідних списків, а в разі відмови в зарахуванні на облік – підстави відмови з посиланням на норми законодавства. Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.

Пунктом 29 Порядку передбачено, що військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини – у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.

Суд зазначив, що Порядок передбачає також і випадки, коли військовослужбовці знімаються з обліку, а саме у разі: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; 2) засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; 3) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; 4) подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; 5) в інших випадках, передбачених законодавством (пункт 30 Порядку).

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а, отже, і на залишення на обліку до отримання ними житла, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд відмовив військовій частині та залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Нагадаємо, що у березні 2021 року Верховна Рада прийняла закон, який мав вирішити проблему коли з квартирної черги знімали військовослужбовців, які звільняються з військової служби у зв’язку із закінченням терміну контракту та не отримували житла.

Для вирішення проблеми, ухваленим законом, викладено в новій редакції частину 9 статті 12 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Водночас досі не внесені зміни до Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (постанова КМУ №1081) і житлові комісії частин продовжують знімати з черги військовослужбовців звільнених по закінченню контрактів.