офіцер 12-ї бригади НГУ «Азов»
Кандидат історичних наук з історії науки й техніки
The Times пише, що «коаліція рішучих» не назбирає навіть 25 000 військових, для «місії стримування» в Україні. В принципі на цьому можна ставити крапку в дискусії з приводу «європейського військового потенціалу», як і всіх проєктів спільної європейської безпеки.
В нинішніх умовах її не існує. На відновлення і подальше нарощення потрібний не один рік рішучих дій, а не гучних заяв, які стрясають інформаційний простір, а не РФ.
В кожній європейській армії істотні проблеми, пов’язані зі скороченням фінансування, відсутністю бажаючих не те що захищати свою батьківщину, а просто служити, нестачею сучасних озброєнь, нерозумінням сучасної війни (багато разів вже стикалися з тим, коли закордонні інструктори, не могли навчити українців нічому корисному, бо досі орієнтуються на вже неактуальні настанови початку 2000-х).
Щоб зрозуміти рівень мислення військових очільників «коаліції», достатньо навести епізод з заявою міністра оборони Литви Довілє Шакалєне (фахівець з захисту прав дітей, яка ніколи не служила у війську, але в умовах майже неминучої російської агресії проти країн Балтії відповідає за оборону Литви): «У Росії 800 000 військових. Якщо ми навіть не можемо зібрати 64 000, значить, ми дійсно слабкі».
Вражаюче відкриття на четвертому році повномасштабної війни в Україні, чи не так? Не дивно, що учасники наради охарактеризували її виступ як «різкий», але «надихаючий». Мабуть довго аплодували. Правда, потім виявилося, що навіть 25 000 солдатів – це не аби який виклик для 450-мільйонного ЄС + 69-мільйонної Британії.
Тому облиште сподівання на європейську військову допомогу. Європі зараз потрібно виграти час, щоб спробувати хоч якось наростити військовий потенціал і підготуватися до відбиття російської агресії. Вигравати цей час вони будуть виключно за рахунок України. Інше питання, що з нинішніми підходами вони нічого відновити не зможуть, але про це там мало хто здогадується.
Читати також:
