Топ ОПК – 2021: Щорічний рейтинг підприємств ОПК України

останнє оновлення 07.09.21 Щорічний рейтинг українських підприємств, які виробляють продукцію (надають послуги) військового та ...

четвер, 26 січня 2017 р.

Авіаційній державі потрібні аеродроми

26.01.17
Ukrainian Military Pages фото © Silverwingpix

Минулого року здійснено поточний ремонт дев’яти аеродромів, відновлено три ґрунтові злітно-посадкові смуги, побудовано два польові летовища.

1992 року Україна мала у своєму розпорядженні 110 військових аеродромів по всій території держави. 67 із них були з бетонним покриттям. Куди це все поділося? Адже нині маємо в рази менше бетонок. На це складне питання спробував відповісти начальник інженерно-аеродромного управління логістики командування Повітряних Сил ЗС України полковник Павло Яворський.

— Збройні Сили не могли утримувати таку кількість аеродромів. Це дуже дорого, а коштів не надавали взагалі, хіба що якісь крихти. Було ухвалено рішення передавати об’єкти, які не використовують ВПС, місцевим громадам. А далі…

А далі військові аеродроми просто перетворилися на територію. Плити розтягли на будматеріал, а дехто самовільно зайнявся на цих землях сільським господарством.

Казати про те, що нам потрібно відновлювати втрачене, треба з великим оптимізмом, адже надані торік двадцять мільйонів гривень на розвиток аеродромної інфраструктури — це мізерія.

За розрахунками полковника Павла Яворського, на капітальний ремонт одного летовища потрібно близько 800 млн грн. Тому маємо те, що маємо, від держави і — дещо зароблене від «власного бізнесу». Ідеться про аеродроми спільного використання — військового та цивільного. За оренду й експлуатацію військового майна (смуга, КДП) військові отримують від приватних авіакомпаній певні кошти. Але це досить незначний відсоток від потреби на утримання, а про серйозний ремонт тут узагалі не йдеться.

Ukrainian Military Pages фото: Генеральний штаб ЗСУ

Аеродромів спільного використання в нас близько 20. Серед них — у Львові, Одесі, Вінниці, Борисполі, відбуваються перемовини про Дніпровський аеропорт, який є суто цивільним. Це не ноу-хау від України, це світова практика. Так дешевше. Згадуючи про ті втрачені бетонки після розпаду СРСР, мимоволі спадає на думку: який же шанс мали українці — подорожувати своєю прекрасною країною, розглядаючи її з висоти пташиного польоту…

Виходячи з такого стану справ, керівництво держави ухвалило рішення про облаштування визначених ділянок автошляхів для використання військовою авіацією. І це теж світова практика. Адже базові військові аеродроми є чи не першою ціллю ворога. Такі ділянки в Україні є. Де саме та скільки — то не для преси. Заплановано збільшити їхню кількість у рази, і завдання Міністерству інфраструктури уже поставило РНБО. Наприклад, саме українські автодорівці мають перетворити ці ділянки на «портативні аеродроми».

І це не просто покласти якісний асфальт, за що водії будуть безмежно вдячні. Аеродромна ділянка дороги має відповідати параметрам справжньої злітно-посадкової смуги. Вона повинна бути рівною, без рослинності, дерев, дорожніх знаків, рекламних щитів, ліній електропередач. Має бути облаштовано мобільний командно-диспетчерський пункт, усі необхідні засоби зв’язку та РЛС. Літак, який сів на трасу, повинен звільнити місце для наступного борта, зарулити на тимчасову стоянку, де його обслуговуватимуть, заправлять, додадуть озброєння, і вирулити для подальшого виконання завдань. Приблизно такий у світі алгоритм дій у подібній ситуації.

Крім того, місцеві органи влади мають протягом короткого часу сповістити населення про обмеження руху в цьому районі, поліція, ВСП — заблокувати рух і спрямувати автотранспорт об’їзними шляхами.

В рамках навчань "Небесний щит-2016" екіпажі винищувачів МіГ-29 та фронтових бомбардувальників Су-24 здійснили імітаційну посадку на одній з ділянок автодороги Київ - Чоп.

— У нас грандіозні плани, реалізація яких, певна річ, залежатиме від фінансування. Маємо виконати цю роботу, особливо в східних регіонах країни. На цьому напрямку є гостра потреба через анексію Криму та окупацію частини Донбасу, — розповідає полковник Яворський.

— Скажімо, вивчали можливість відновлення одного з великих аеродромів на тому напрямку з перспективою розмістити там авіаційну комендатуру. Підрахували, що ремонт найнеобхіднішого покриття — злітно-посадкова смуга, хоча б одна «руліжка», стоянка — обійдеться в 350–400 тис. грн. До цього треба ще додати проведення енергозабезпечення, тепла, приведення в належний стан усіх будівель забезпечення, складських приміщень. А якщо там створити авіаційну комендатуру, то слід розмістити особовий склад щонайменше зі 100 осіб.

За словами полковника Павла Яворського, сили та засоби для здійснення всіх планів в управлінні логістики Повітряних Сил є. Є й спеціалізовані навчальні заклади, які за короткий час підготують необхідну кількість професійних аеродромників. 2016 року два інженерні батальйони здійснили поточний ремонт дев’яти аеродромів, відновили три ґрунтові злітно-посадкові смуги, побудували два польові летовища. Тож робота, хоч і повільно, та все ж здійснюється. Буде більше коштів — з’явиться більше функціональних аеродромів, які в мирному майбутньому можна буде використовувати спільно із цивільними авіакомпаніями.



Використані джерела: Народна армія