Що гальмує виконання держзамовлення?

Що гальмує виконання держзамовлення?

Повітряні Сили торік недоотримали майже 1 млрд грн на ремонт і модернізацію озброєння і військової техніки.

Уперше за часи незалежності для потреб вартових неба в державному бюджеті на 2016-й було передбачено рекордну суму: майже 3,5 млрд грн, із них близько 2,2 млрд — це кошти на відновлення й підтримання справності авіаційної техніки.

Що гальмує виконання держзамовлення?

Весною 2016-го укладено угоду з Львівським державним авіаремонтним заводом стосовно ремонту шести винищувачів МіГ-29 на суму 230 млн грн. І вже до кінця року літаки зайняли своє місце на аеродромах. Серед них — два модернізовані винищувачі до рівня МіГ-29МУ1.

Після ремонту на Запорізькому ДАРЗ «МіГРемонт» повернулися в стрій три винищувачі Су-27, а напередодні новорічних свят до них приєдналася й відремонтована «спарка» Су-27УБ.

Підсумки 2016 року від MilitaryAviation.in.UA фото: militaryaviation.in.ua

Фахівці цього заводу передали торік військовим авіаторам два модернізовані штурмовики Су-25М1. Особливістю цих бойових літаків, з-поміж іншого, є наявність найсучаснішого українського обладнання, яке суттєво поліпшує захист літальних апаратів від ракет і підвищує їхні можливості під час виконання бойових завдань.

Відзначилися й одеські авіаремонтники, які передали в одну з бригад тактичної авіації модернізований навчально-тренувальний літак Л-39М, обладнаний тренажерним комплексом БТК-39, а в іншу бригаду — два модернізовані літаки Л-39М1.

Іще 2014 року волонтери почали збирати кошти на відновлення транспортника Ан-26 «Везунчик» на київському 410-му авіаремонтному заводі. Після цієї акції було порушено питання про необхідність імпортозаміщення. Передусім треба було замінити ті агрегати, які виробляють у Росії.

Перша ластівка — Ан-26, який Указом Президента назвали на честь Дмитра Майбороди. Це перший літак, відремонтований на 410-му заводі без російських запчастин та агрегатів. Напередодні новорічних свят військові авіатори отримали ще два відремонтовані літаки цього типу, на яких немає запчастин російського виробництва.

Ан-26 ім. Героя України Дмитра Майбороди

Однак виконати план технічного підсилення ПС ЗСУ 2016 року вдалося менше ніж наполовину. Наприкінці 2016-го в Міноборони повідомили, що через відсутність закону про спецконфіскацію Збройні Сили недоотримали 3,6 млрд грн. Із них 2,2 млрд — це гроші, які було спрямовано на закупівлю та модернізацію озброєння й техніки. Власне, через те й не було виконано заплановане державне оборонне замовлення.

Ще під час голосування за головний фінансовий документ держави 2016 року у Верховній Раді деякі народні депутати зауважували, що надто велику частину грошей на поліпшення техніки військової авіації заплановано отримати в спецфонді коштами спецконфіскату та що такі плани не буде виконано. Так і сталося.

— Ми не отримали значну частину запланованих коштів, — розповідає головний інженер авіації Повітряних Сил ЗС України генерал-майор Петро Скоренький. — Однак від української промисловості багато з необхідного Повітряні Сили таки одержали. Зокрема, у бригади тактичної авіації надійшло з авіаремонтних заводів «Укроборонпрому» 22 літальних апарати (вісім із них модернізовані), а також 27 відремонтованих і два модернізовані авіаційні двигуни.

Уперше після освоєння ремонту, «Мотор Січ» передала в частини чотири головні редуктори для вертольотів типу «Ми». До російської агресії їх ремонтували тільки на Луганському АРЗ.

Значна частина військового спорядження для авіації, окрім відновлених і модернізованих літаків та вертольотів, залишається поза кадром, хоча це складова потенціалу військової авіації. Російська агресія стала значним поштовхом для розвитку нашої військової промисловості й науки. І хоча коштів для докорінного поліпшення стану військової авіації сьогодні не вистачає, українське військо витримало удар і почало розвиватися.



Використані джерела: Народна армія