Де і як перевіряють боєприпаси та засоби захисту?

20.06.17
Ukrainian Military Pages

В одній із військових частин Збройних Сил України - 303-й центральній артилерійський базі зберігання ракет і боєприпасів, що дислокується на Житомирщині, функціонує сучасна балістична лабораторія.

Саме тут за допомогою спеціального обладнання й оцінюють якість стрілецьких боєприпасів та перевіряють на протикульову і протиосколкову стійкість бронежилети, захисні шоломи та бронеелементи військової техніки.

— Іще кілька років тому в нашій лабораторії проводилися лише балістичні випробування стрілецьких боєприпасів, які знаходилися на тривалому зберіганні, — розповів командир військової частини. — Це дозволяло здійснювати технічний контроль за їхньою якістю та формувати рекомендації щодо їхнього подальшого використання. З початку антитерористичної операції на Сході України лабораторія пройшла акредитацію та отримала право проводити випробування бронежилетів, захисних шоломів та бронеелементів легкоброньованої техніки.

В одній з будівель стрілецько-балістичного комплексу обладнані місця для зберігання комплектів дослідних балістичних стволів різних калібрів (від 5,45 мм до 14,5 мм) та їхнього обслуговування після використання. Поряд — приміщення для підготовки до випробувань.

Наприклад, тут тестують якість балістичної глини, яка дозволяє визначити наслідки заперешкодної дії кулі на тіло людини після влучання у бронежилет (адже відомо, що навіть при непробитті бронеелемента куля все одно завдає відчутного удару по людському тілу, який може спричинити важке поранення).

Ukrainian Military Pages

Роблять це за допомогою сталевої сфери, яка падає з двометрової висоти в ящик з балістичною глиною імітуючи наслідки дії кулі. Залежно від результатів тесту глиняну масу доводять до потрібної консистенції. Після того її кріплять за бронежилетом та здійснюють випробний постріл. А далі вивчають результати заперешкодної дії кулі на тіло людини.

А ще тут є теплова та морозильна камери. У них дослідний зразок, приміром бронепластину, утримують протягом двох годин при температурі +40оС та –40оС, відповідно. Далі протягом 15 хвилин, поки вона «тримає» необхідну температуру, проводять випробні постріли. Таким чином перевіряють, наскільки можуть змінюватися захисні властивості відповідного дослідного зразка при експлуатації його в різному діапазоні температур. Є тут і спеціальна камера, в якій імітують опади. Наприклад, дощ.

Тобто дослідний зразок ретельно готують до балістичних тестувань, намагаючись штучно відтворити різні природні умови, в яких він у подальшому використовуватиметься. Це ж стосується боєприпасів, якість яких досліджується. Перед випробуванням їх протягом певного часу витримують при відповідній температурі в спеціальній кімнаті.

Читати також: Балістичні випробування шолома TOR-D (відео)

В іншій будівлі обладнана вогнева позиція, де безпосередньо і відбуваються балістичні випробування. Для проведення випробних пострілів використовується спеціальне обладнання чеського виробництва. Це мобільна підставка STZA-12A, на яку встановлюють універсальні балістичні затвори двох видів — UZ-2002 для дослідних балістичних стволів калібрів 5,45 мм, 9 мм і 7,62 мм та UZ-2010 — для 12,7 мм і 14,5 мм. Діапазон робочих температур, в яких працює обладнання, –25˚С — +40˚С.

Приміщення, де воно знаходиться, з’єднується із сусіднім через віконце, в яке і здійснюється випробний постріл. У залежності від технічних умов випробувань, відстань на якій ведеться перевірка, скажімо, бронеелементів, може коливатися від 5 м до 60 м. Політ кулі відбувається через електронно-оптичну рамку. Її датчики спроможні виміряти швидкість польоту боєприпасу в діапазоні до 3000 м/с.

Ukrainian Military Pages

До речі, здійснювати постріл оператор може як уручну, так і дистанційно. Як правило, кнопкою дистанційного пострілу, що знаходиться в кімнаті обробки даних, користуються з міркувань безпеки при випробуванні стрілецьких боєприпасів великих калібрів.

— Випробне обладнання, представлене тут, об’єднане в єдину систему, її мозком, безперечно, є балістичний аналізатор, — пояснює начальник відділення балістики стрілецького озброєння та боєприпасів. — Пристрій збирає та обробляє інформацію, що надходить від датчиків, які вимірюють швидкість польоту боєприпасу та тиск порохових газів в каналі ствола під час пострілу. Далі оброблена аналізатором інформація виводиться на дисплей ПК у вигляді відповідних графіків. Технік, який контролює процес, фіксує всі результати в журналі обліку. А згодом вони відображаються в акті (протоколі) натурних випробувань.

За інформацією фахівців Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗС України (ЦНДІ ОВТ ЗСУ), останнім часом усі стрілецькі боєприпаси та засоби індивідуального бронезахисту, якими забезпечуються військові підрозділи в районі проведення АТО, перед цим обов’язково піддаються натурним випробуванням.

Торік у балістичній лабораторії пройшли випробування бронежилети та захисні шоломи, які виробляє НВП «Темп-3000», броньовані елементи БТР-3, БТР-4, спеціалізованих бронеавтомобілів «Барс», «Дозор-Б», «Тритон», КрАЗ Shrek, КрАЗ Feona.

Програми випробувань та спеціальні методики оцінювання для забезпечення їхнього виконання складаються військовими науковцями з урахування специфіки завдань підрозділів війська. Часто вони дозволяють своєчасно виявити та відсіяти вироби, що не відповідають встановленим вимогам. От і нещодавні випробування довели таку невідповідність боєприпасів, які пропонували для наших армійських спецпідрозділів іноземні виробники.



Використані джерела: Народна армія