В одній із військових частин Збройних Сил України - 303-й центральній артилерійський базі зберігання ракет і боєприпасів, що дислокується на Житомирщині, функціонує сучасна балістична лабораторія.
Саме тут за допомогою спеціального обладнання й оцінюють якість стрілецьких боєприпасів та перевіряють на протикульову і протиосколкову стійкість бронежилети, захисні шоломи та бронеелементи військової техніки.
— Іще кілька років тому в нашій лабораторії проводилися лише балістичні випробування стрілецьких боєприпасів, які знаходилися на тривалому зберіганні, — розповів командир військової частини. — Це дозволяло здійснювати технічний контроль за їхньою якістю та формувати рекомендації щодо їхнього подальшого використання. З початку антитерористичної операції на Сході України лабораторія пройшла акредитацію та отримала право проводити випробування бронежилетів, захисних шоломів та бронеелементів легкоброньованої техніки.
В одній з будівель стрілецько-балістичного комплексу обладнані місця для зберігання комплектів дослідних балістичних стволів різних калібрів (від 5,45 мм до 14,5 мм) та їхнього обслуговування після використання. Поряд — приміщення для підготовки до випробувань.
Наприклад, тут тестують якість балістичної глини, яка дозволяє визначити наслідки заперешкодної дії кулі на тіло людини після влучання у бронежилет (адже відомо, що навіть при непробитті бронеелемента куля все одно завдає відчутного удару по людському тілу, який може спричинити важке поранення).
Роблять це за допомогою сталевої сфери, яка падає з двометрової висоти в ящик з балістичною глиною імітуючи наслідки дії кулі. Залежно від результатів тесту глиняну масу доводять до потрібної консистенції. Після того її кріплять за бронежилетом та здійснюють випробний постріл. А далі вивчають результати заперешкодної дії кулі на тіло людини.
А ще тут є теплова та морозильна камери. У них дослідний зразок, приміром бронепластину, утримують протягом двох годин при температурі +40оС та –40оС, відповідно. Далі протягом 15 хвилин, поки вона «тримає» необхідну температуру, проводять випробні постріли. Таким чином перевіряють, наскільки можуть змінюватися захисні властивості відповідного дослідного зразка при експлуатації його в різному діапазоні температур. Є тут і спеціальна камера, в якій імітують опади. Наприклад, дощ.
Тобто дослідний зразок ретельно готують до балістичних тестувань, намагаючись штучно відтворити різні природні умови, в яких він у подальшому використовуватиметься. Це ж стосується боєприпасів, якість яких досліджується. Перед випробуванням їх протягом певного часу витримують при відповідній температурі в спеціальній кімнаті.
Читати також: Балістичні випробування шолома TOR-D (відео)
В іншій будівлі обладнана вогнева позиція, де безпосередньо і відбуваються балістичні випробування. Для проведення випробних пострілів використовується спеціальне обладнання чеського виробництва. Це мобільна підставка STZA-12A, на яку встановлюють універсальні балістичні затвори двох видів — UZ-2002 для дослідних балістичних стволів калібрів 5,45 мм, 9 мм і 7,62 мм та UZ-2010 — для 12,7 мм і 14,5 мм. Діапазон робочих температур, в яких працює обладнання, –25˚С — +40˚С.
Приміщення, де воно знаходиться, з’єднується із сусіднім через віконце, в яке і здійснюється випробний постріл. У залежності від технічних умов випробувань, відстань на якій ведеться перевірка, скажімо, бронеелементів, може коливатися від 5 м до 60 м. Політ кулі відбувається через електронно-оптичну рамку. Її датчики спроможні виміряти швидкість польоту боєприпасу в діапазоні до 3000 м/с.
До речі, здійснювати постріл оператор може як уручну, так і дистанційно. Як правило, кнопкою дистанційного пострілу, що знаходиться в кімнаті обробки даних, користуються з міркувань безпеки при випробуванні стрілецьких боєприпасів великих калібрів.
— Випробне обладнання, представлене тут, об’єднане в єдину систему, її мозком, безперечно, є балістичний аналізатор, — пояснює начальник відділення балістики стрілецького озброєння та боєприпасів. — Пристрій збирає та обробляє інформацію, що надходить від датчиків, які вимірюють швидкість польоту боєприпасу та тиск порохових газів в каналі ствола під час пострілу. Далі оброблена аналізатором інформація виводиться на дисплей ПК у вигляді відповідних графіків. Технік, який контролює процес, фіксує всі результати в журналі обліку. А згодом вони відображаються в акті (протоколі) натурних випробувань.
За інформацією фахівців Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗС України (ЦНДІ ОВТ ЗСУ), останнім часом усі стрілецькі боєприпаси та засоби індивідуального бронезахисту, якими забезпечуються військові підрозділи в районі проведення АТО, перед цим обов’язково піддаються натурним випробуванням.
Торік у балістичній лабораторії пройшли випробування бронежилети та захисні шоломи, які виробляє НВП «Темп-3000», броньовані елементи БТР-3, БТР-4, спеціалізованих бронеавтомобілів «Барс», «Дозор-Б», «Тритон», КрАЗ Shrek, КрАЗ Feona.
Програми випробувань та спеціальні методики оцінювання для забезпечення їхнього виконання складаються військовими науковцями з урахування специфіки завдань підрозділів війська. Часто вони дозволяють своєчасно виявити та відсіяти вироби, що не відповідають встановленим вимогам. От і нещодавні випробування довели таку невідповідність боєприпасів, які пропонували для наших армійських спецпідрозділів іноземні виробники.
Використані джерела: Народна армія
