Оборонні бюджети країн НАТО відкрито, до чого спонукають й Україну

Ukrainian Military Pages Інтерв'ю полковника Олени Голоти, начальника Наукового центру проблем запобігання корупції в секторі безпеки та оборони Національного університету оборони України, кореспондентам «Народної армії». Центр створили у вересні 2014 року за сприяння спеціального британського радника Міністерства оборони України разом із міжнародною неурядовою організацією Transparency International (TI).

Мова піде про державні закупівлі, роботу атестаційної комісії, нагородну систему та про те, як запобігти корупціогенним загрозам.

— Олено Петрівно, розпочнімо нашу розмову з оборонного замовлення, адже саме тут найбільша фінансова ємність державного бюджетування, крім того, це ваша тема наукових досліджень.

— Так, державне оборонне замовлення (ДОЗ) — це великі кошти. Водночас є ще одна характеристика, яка викликає чимало питань, також і в мене як науковця: цей сегмент майже повністю таємний. Більшість виконавців ДОЗ ми вибираємо з реєстру підприємств, які мають спеціальні дозволи та ліценції. Часто це монополісти, отож у багатьох випадках про тендер не йдеться. Дуже цікавою є закупівля за імпортом, що відбувається через Державний концерн «Укроборонпром». Він є водночас монополістом і посередником й отримує за свої послуги чималий комісійний відсоток.

Читати також: Про нове державне оборонне замовлення на 3 роки, ракетний комплекс, новий винищувач та інше

— Пригадуєте, був випадок закупівлі Міноборони пального, коли з’ясувалося, що військовим автомобілям дешевше було б заїхати на заправку?

— Закупівля, яку ви згадали, відбувалася непрозоро. Факт установлено, однак, як це було, чи з причини впливу певних посадовців, чи через недосконалість системи, визначить слідство. Наразі воно триває

— Ви вивчали закордонний досвід у цій галузі. Як із таємністю у сфері державних закупівель, наприклад у країнах — членах НАТО?

— На Заході висвітлюють навіть стратегію щодо того, як вони формують свої оборонні спроможності. На що вони витрачають більше, а на що менше. Оборонні бюджети країн НАТО всюди є відкритими, до чого спонукають й Україну.

У більшості країн Північноатлантичного альянсу функціонує окрема агенція, яка оцінює вартість повного закупівельного циклу того чи іншого зразка озброєння та військової техніки (ОВТ). Це пов’язано з необхідністю реалізувати вимоги окремого стандарту НАТО, який регламентує процедури та алгоритми оцінювання продукції, яку закуповують. Окрім того, там цілком здають собі звіт, закуповувати чи розробляти, адже враховують усі можливі витрати від початку розробки проекту до утилізації ОВТ, яке знято з озброєння.

— Що відбувається, коли згаданий стандарт НАТО не працює?

— Передусім у сфері виконання державного замовлення зникає послідовність. А однією із запорук належної організації ДОЗ є саме послідовність розвитку політики держави в цій сфері. На Заході цим чітко керуються. Водночас не забувають і про можливі несподіванки, тож постійно порівнюють і звітують.

— Перед ким складають іспит виконавці оборонного замовлення?

— Перед парламентом. До того ж цілком відкрито, тому там не буває таких несподіваних, інколи необґрунтованих змін, які іноді можуть відбуватися в нас.

— Здогадуюся, що ми маємо ще багато чому вчитися у сфері запобігання корупціогенним загрозам. Аби лише не винаходити велосипед…

— Так. Західні інституції опрацювали чимало інструментів для недопущення недоброчесності. Я вчилася в місті Монтеррей, у штаті Каліфорнія Сполучених Штатів Америки. Там на базі ВМС розміщено Інститут управління оборонними ресурсами. Курс якраз було присвячено тому, як ефективно використовувати ресурси, надані на оборону, зокрема під час ведення бойових дій. Зрозуміло, що коштів завжди обмаль, тому їх необхідно використовувати, суворо дотримуючись принципів ефективності, результативності й економії. Як цього досягти, американці знають достеменно: за допомогою математичної бази, якої нас, власне, і навчали. За її допомогою вони оцінюють і вибудовують ефективну систему управління ресурсами. Водночас ця база є превентивним засобом проти корупції. Якщо її використовувати правильно, загрози зводяться до мінімуму.

— Як міжнародні експерти оцінюють нинішній стан справ у сфері державних закупівель, котрі здійснює Міністерство оборони України?

— Наше відомство зробило рішучий крок для досягнення відкритості в цій галузі завдяки впровадженню електронної системи Prozorro. І про це свідчать не лише публічні звіти про економію сотень мільйонів гривень, а й моніторингові системи, що досліджують різні сектори безпеки та оборони. В Україні діє окреме оцінювання, яке класифікує сфери досліджень через поділ їх на групи від «А» до «F». І от, як зазначають міжнародні експерти, ми, Міноборони, останнім часом зробили значний крок у бік «А», тобто в нас наявні достатньо позитивні зміни. Порівняно з іншими силовими структурами це реальне досягнення.

— Що саме включає в себе це, як ви кажете, неупереджене оцінювання?

— Передусім — аналіз інституцій оборонного сектору, яку користь вони приносять, чи забезпечують максимально відкритий доступ до інформації, чи запроваджують механізми, які б давали змогу використовувати ресурси максимально ефективно, результативно й економно.

Міжнародні експерти, зокрема, позитивно оцінили діяльність нашого Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України й те, що є такий центр, як наш, адже це запорука зниження корупції.

— У якому документі визначено завдання центру, який ви очолюєте?

— Є План реалізації заходів антикорупційної програми Міністерства оборони України, затверджений наказом Міністра оборони. Він діє з 2015-го по 2017 рік. Наступного року буде новий документ.

— Які саме рекомендації ви вже надали? Які сфери вони очищають від корупції?

— За дорученням заступника Міністра оборони України, ми проаналізували нормативно-правові документи на наявність корупціогенних ризиків у сфері кадрової політики. Ці питання стосувалися, зокрема, роботи Вищої атестаційної комісії (ВАК) і системи нагородження. Правових норм, які б очевидно створювали значні корупціогенні загрози, не виявлено, але низку змін, які оптимізують ці процеси та зроблять їх прозорішими, ми запропонували.

По-перше, у галузі атестування військовослужбовців ідеться про впровадження цілісної системи щодо врегулювання конфлікту інтересів. По-друге, ми вказали на необхідність відобразити в Положенні про ВАК гарантії, які б забезпечили відкритість і прозорість її діяльності. Для цього рекомендуємо залучати до деяких аспектів роботи комісії представників громадськості, мас-медіа та інших зацікавлених осіб. Можна здійснювати теле- й відеотрансляцію окремих періодів засідання, а інформацію про результати засідань ВАКу, яка не належить до інформації з обмеженим доступом, обов’язково розміщувати на офіційному веб-сайті МО України.

Ми наголосили також на важливості того, щоб учасник засідання ВАКу мав право заявити відвід одному або кільком членам комісії за наявності визначених у законодавстві підстав. Із дозволу головуючого він зможе висловлювати свої міркування та заперечення. Крім того, у відповідній документації має бути відображено критерії, за якими відбувається кваліфікаційне оцінювання кандидатур на посади.

Усі ці зміни ґрунтуються на положеннях Закону України «Про запобігання корупції» та методичних рекомендаціях Національного агентства з питань запобігання корупції.

— Ті самі принципи прозорості, гласності й відкритості ви обстоюєте у сфері відзначення відомчими відзнаками?

— Так. Ми пропонуємо запровадити процедуру розгляду клопотань про відзначення особистих досягнень військовослужбовців, які ініціюють громадські, релігійні організації, представники політичних партій, депутати, громадські діячі та інші. У цій сфері також буде корисним узагальнювати інформацію про практику нагородження й висвітлювати її на офіційному веб-сайті Міноборони та через засоби масової інформації.

І ще. Рекомендуємо врахувати вимоги щодо ухвалення рішення про процедуру відмови в нагородженні. Наказ у цій частині не передбачає підстав і порядку ухвалення такого рішення, тому потребує доопрацювання.

— В умовах збройного конфлікту з РФ корупція є серйозним внутрішнім ворогом. Які заходи, як ви вважаєте, слід здійснювати передусім, аби зменшити зловживання посадових осіб, хабарництво?во?

— Передусім це виховання доброчесності. Так, виховання — це системна робота, вона має розпочинатися з дитячого садка. Однак, як свідчить, також закордонний досвід, вагомий внесок у справу запобігання корупції спроможна зробити і якісна роз’яснювальна робота з особовим складом. Отож, здійснюючи дослідження проблеми виховання доброчесності, ми проводимо стаціонарні та виїзні курси з антикорупційної тематики, а також заняття за програмою Національного університету оборони України в рамках підготовки офіцерів оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів. Ведемо інтерактивний діалог.

У контексті організації державних закупівель моя місія — розповісти про те, які ризики вони містять, про їхню можливу корупційну складову, негативні наслідки та засоби управління цими ризиками. У військових частинах відбуваються децентралізовані закупівлі, і, щоб запобігти корупціогенним загрозам, слід побудувати ефективну систему внутрішнього контролю. Ми пропонуємо дієві інструменти, за допомогою яких можна управляти цими ризиками. Тож завдання нашого центру — пояснювати, рекомендувати, навчати.


Читати новини від Ukrainian Military Pages у Telegram