Щодо автоматизації бойової роботи екіпажів бойових броньованих машин

О.О. Бабіч, А.С. Богач, ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування»
24.05.18
Ukrainian Military Pages Робоче місце оператора бойового модуля БТР-4МВ

Огляд матеріалів ХІ Міжнародної науково-технічної конференції «Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ», яка відбулася у Львові 17-18 травня.

Як відомо, для вогневого ураження цілі на полі бою необхідно вирішити завдання щодо:визначення, ідентифікації та розпізнавання цілі, вибору засобів ураження (системи озброєння та типу боєприпасу), заряджання системи озброєння обраним типом боєприпасу, визначення дальності до цілі, врахування метереологічних параметрів атмосфери, а також швидкості та курсового кута руху цілі для внесення відповідних поправок.

Точність влучення боєприпасу в ціль визначається як алгебраїчна сума показників точності вирішення цих окремих завдань. В разі влучання боєприпасу у ціль її ураження забезпечується за умов достатньої потужності боєприпасу екіпажу або вивести, як мінімум, з ладу її систему озброєння.

На даний час розвиток інформаційних систем вже дозволяє забезпечити дистанційне керування та контроль бойової роботи окремих систем бойових броньованих машин (ББМ). Створення бездротових високозахищених каналів прийому-передачі інформації складає основу побудови безекіпажних роботизованих комплексів.

Харківське конструкторське бюро з машинобудування (ХКБМ) має досвід щодо створення дистанційно керованих бойових модулів з гарматно-кулеметним та кулеметним озброєнням. Окрмі цього, відпрацьовані технічні рішення щодо автоматизації окремих складових бойової роботи екіпажу для модернізованої РСЗВ БМ-21, шифр «Верба/1» та оперативно-тактичного комплексу шифр «Грім-2».

Подальша робота в цьому напрямі спрямована на зменшення часу підготовки даних для стрільби, покращення показників точності стрільби, покращення могутності дії боєприпасів шляхом дистанційного управління підривачем боєприпасу, а також передбачає системну роботу щодо скорочення чисельності членів екіпажу ББМ.

Сучасні танки типу Т-84, БМ «Булат», БМ «Оплот», а також бронетранспортери БТР-4Е вже мають режим дубльованого управління основним озброєнням з місця командира. Але задля забезпечення можливого поєднання функції командира та навідника-оператора однією особою необхідно забезпечити пошук, ідентифікацію та розпізнавання небезпечних цілей в реальному масштабі часу, автоматизоване їх захоплення та супроводження.

Подальша інтеграція систем автоматичного виявлення цілей із зручним сприйняттям інформації для членів екіпажу надасть можливість суттєвого покращення ТТХ бойових броньованих машин при прогнозному скорочені членів екіпажу ББМ типу танк до двох осіб.

Більше матеріалів щодо огляду та аналізу розвитку озброєння та військової техніки можна знайти на цій сторінці Ukrainian Military Pages.


Читати також:ХКБМ веде розробку перспективного танка та нової бойової машини піхоти – уніфікованої бази

Даний матеріал відноситься до авторських публікацій.
Думка редакції може не збігатися із точкою зору авторів матеріалів.

Читайте новини від Ukrainian Military Pages у Telegram, Twitter, Facebook та Google+


Використані джерела:
Збірник тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Львів, 17-18 травня 2018 р.)

довідник озброєння і військової техніки