Чому небезпечно розсекречувати держоборонзамовлення

27.02.20
Чому небезпечно розсекречувати держоборонзамовлення

Директор громадської організації «Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння» Валентин Бадрак висловив застереження та заявив про неприпустимість повного розсекречування ДОЗ.

Текст відповідної заяви оприлюднений на сайті ЦДАКР. Далі пряма мова.

Валентин Бадрак

Останнім часом з надр військового відомства України все більше лобіюється ідея повного розсекречування державного оборонного замовлення (ДОЗ), що має бути закріплено законодавчо – через ухвалення законопроєкту «Про оборонні закупівлі» та зміни до Закону України «Про державну таємницю».

Хочу висловити застереження та заявити про неприпустимість повного розсекречування ДОЗ. При цьому хочу звернути увагу на те, що такі оцінки надає не тільки Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР).

Передусім нагадаю, що ЦДАКР ще у квітні 2018 р. став ініціатором засідання неурядової Експертної ради, в якій взяли участь і чимало чиновників, зокрема, керівництво ДК «Укроборонпром» та ДК «Укрспецекспорт».

Ще тоді переважною більшістю фахівців висловила аргументовані переконання у недоцільності та наявності додаткових ризиків для національної безпеки через повну відкритість ДОЗ (а за деякими позиціями – неприпустимість відкриття ДОЗ – зокрема, у частині відкриття вартості закупівлі національними виробниками ОВТ). Зокрема, було зазначено, що відкриття вартості закупівлі національними виробниками ОВТ за умов експортної орієнтації національного ОПК (понад 50% оборонної продукції досі йде на експорт) матиме різко негативний відбиток на потенціалі збройного експорту України. Також неприпустимим є зняття режиму таємності з тих імпортних операції, у ході яких Україна отримує комплектуючі російського виробництва, зокрема, для ПС ЗСУ. Крім того, усі розробки нових озброєнь мають бути з грифом «Таємно».

Серед аргументів збереження режиму «Таємно» для ДОЗ у сфері забезпечення МОУ та інших військових формувань системами та засобами радіозв’язку, засобами РЕБ, відео та радіорозвідки вказано вказувалося, що це дозволить наявному та вірогідному противнику заздалегідь розробляти ефективну стратегію протидії, планувати побудову бойових порядків спеціальних частин РЕБ та радіо-радіотехнічної розвідки в угрупуваннях військ у наступальних операціях, проводити ефективні заходи протидії засобам радіо-радіотехнічної розвідки, організувати точечне радіо придушення систем радіозв’язку у тактичній і оперативній ланках управління військами, застосовувати дезінформаційні радіоперешкоди, організовувати скритно терористичні акти та інше.

Крім того, Експертна рада визнала, що відкритість ДОЗ є лише одним з механізмів контролю за його належним виконанням, а в Україні досі залишається на нерозвинутому рівні інші важливі механізми контролю, зокрема, парламентський контроль, контроль з боку фінансових інституцій (зокрема, Рахункова палата).

Водночас, ЦДАКР та переважна більшість фахівців Експертної ради вказали, що не усі дані ДОЗ мають бути утаємничені. Зокрема, таємними мають залишатися, специфікація, комплектація та кооперація створення номенклатури ОВТ, що створюється та потрапила у ДОЗ. Що ж до кількості одиниць (тобто, основних показників номенклатури ДОЗ (без вказування назв виробів та їх виробників), то ця інформація може і має бути відкритою та надаватиме можливість потенційним постачальним планувати виробництво, власні ДКР та участь у тендерах.


Валентин Бадрак,
директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння