Починаємо розмову про вже доступні для обговорення складові ДОЗу. Сьогодні поговоримо про один з найпотужніших родів зброї сучасності – про ракетні комплекси оперативно- тактичного призначення.
Яскравими представниками цього сімейства у ЗС України є досить відомі ракетні комплекси «Точка» (9К79) і «Точка-У» (9К79-1) радянського виробництва 70-80 років минулого сторіччя.
Слід зазначити, що незважаючи на дбайливе зберігання і ощадливе використання протягом 2014-15 років, н сьогодні кількісні показники запасів зазначених ракет, м’яко кажучи, не відповідають потребам ЗС України, не говорячи вже про тактико-технічні характеристики комплексів, розроблених 40-50 років тому.
Відповіддю оборонного відомства і вітчизняного оборонного комплексу на цю складну ситуацію стали відкриття і просування комплексу ракетних програм під загальним найменуванням «Вільха». Всі ці програми стосувались ремонту, модернізації і покращення бойових можливостей реактивної системи залпового вогню (РСЗВ) 9К58, більш відомою як «Смерч».
Дослідно-конструкторські роботи в 2015-19 роках велись по трьом напрямкам: продовження ресурсу невеликого існуючого запасу некерованих ракет 9М55 («Вільха-Р»), використання лише корпусів ракет 9М55 і заміна твердопаливних двигунів на нові, встановлення системи коригування на базі GPS та інерційної системи навігації, дообладнання ракети додатковими газодинамічними двигунами (власно «Вільха») і …розробка ракети з повністю нових комплектуючих – новий ракетний корпус, новий твердопаливний двигун, аналогічна до «Вільхи» система коригування та газодинамічних двигунів («Вільха-М»).
Перші два проекти були успішно завершені. В результаті реалізації ДКР «Вільха» лише на базі старих корпусів ракет, ЗСУ отримувало високоточну зброю, здатну на відстані у 70 км вражати цілі з точністю до 30 м. Випробування «Вільха-Р» (звичайних, «неточних», ракет») та «Вільха» (високоточна ракета) пройшли успішно – вже у 2019-ому році ЗСУ отримали близько 100 ракет «Вільха».
«Вільха-М» (повністю нова ракета з дальністю 110 км)- завершує державні випробування, і планувався до постачання у війська. Цей проект, між іншим, має значний експортний потенціал у сотні мільйонів доларів – на випробуваннях вже були присутні делегації з Саудівської Аравії, Туреччини, Об’єднаних Арабських Еміратах; очікується оголошення результатів тендеру для Збройних Сил Кувейту.
В той же час, згідно доступної інформації, оборонне відомство України не планує у 2020-му році закуповувати високоточні ракети «Вільха» та «Вільха-М». Незначне фінансування виділяється лише на ремонт старих ракет – за проектом «Вільха-Р».
Наслідки такого підходу можуть катастрофічними для, і без того нечисельних і неоснащених належним чином військових частин ракетних військ (або їм подібних) і можуть лише грати на руку нашому противнику.
До виконання зазначених проектів залучено загалом близько тридцяти різних підприємств ВПК і із тисячами співробітників. Таким чином, окрім прямого впливу на зниження рівня спроможностей ЗС України, зупинка проектів «Вільха» та «Вільха-М» може привести і до спаду в ракетній галузі України, так знайомому нам по ситуації довоєнних років.
Читати також: Міноборони заперечує згортання ракетної програми України
P.S. Слід взяти до уваги, що ракетобудування/модернізація є достатньо «інертними» галузями навіть в умовах проектувальних і виробничих технологій нашого сторіччя; на виправлення прорахунків і помилок у визначенні пріоритетів для розробки і фінансування розвитку ракетної техніки іноді витрачаються роки і десятиріччя; чи маємо ми право нехтувати загальноприйнятними ефективними підходами і в умовах конфлікту експериментувати з питаннями оснащення наших Збройних Сил високотехнологічними системами озброєння?..
