Топ ОПК - 2020: Щорічний рейтинг підприємств ОПК України

останнє оновлення 14.06.21 Топ ОПК (ВПК) України 2020 – щорічний рейтинг українських підприємств, які виробляють продукцію (надають ...

четвер, 3 грудня 2020 р.

Герб і прапор області як основа для символіки реформованих військових комісаріатів

Автор: Максим Хорошунов
Герб і прапор області як основа для символіки  реформованих військових комісаріатів

Військові комісаріати в Україні виконують широкий спектр завдань, забезпечуючи зв’язок суспільства зі Збройними Силами.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 червня 2003 р. №389 “Про затвердження Положення про військові комісаріати”, військкомати є місцевими органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов’язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період людських і транспортних ресурсів на відповідній території. Військові комісаріати функціонують в столиці, Автономній Республіці Крим, в областях, районах, містах та районах у містах. Крім того, залежно від обсягів роботи, можуть утворюватися об’єднані районні військові комісаріати та об’єднані міські військові комісаріати. Утворення, реорганізацію та ліквідацію військкоматів здійснює Міністерство оборони за поданням Головнокомандувача Збройних Сил України.

Військові комісаріати зробили вагомий внесок у справу відбиття російської агресії 2014 р., забезпечивши численні хвилі мобілізації. Однак протягом всього часу існування новітнього Українського війська вони працювали, по суті, на радянських засадах.

Тож з 1 серпня 2017 р. у ЗС України розпочався експеримент з поступового реформування військкоматів у територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Для цього визначили один обласний (Чернігівський) та один районний (Козелецький) військові комісаріати, які мали бути переформовані у першу чергу. Перші результати експерименту, озвучені 1 листопада 2017 р., підтвердили його ефективність. Відтак Чернігівський обласний військовий комісаріат (ОВК) став першим обласним військкоматом, який був переформатований у обласний ТЦК та СП, а Козелецький – в районний ТЦК та СП. Спираючись на чернігівський досвід, з 2018 р. розпочали реорганізацію решти військкоматів.

У цьому зв’язку постало питання про символіку – насамперед нарукавні емблеми. З огляду на радикальне реформування військового однострою взагалі та нарукавної емблематики зокрема, емблеми майбутніх ТЦК та СП мали враховувати нові тенденції. Також виглядало бажаним, щоб вони увібрали у себе найкращі здобутки української військової символіки та досвід країн НАТО у цій царині.

Звісно, кожна країна – член Альянсу по-різному вирішує питання функціонування органів управління, аналогічних українським військкоматам. Немає одноманітності і у підходах до створення нарукавних емблем таких органів.

Наприклад, у Чехії існують крайові (регіональні, обласні) військові командування (Krajske Vojenske Velitelstvi, KVV). На ці військові адміністративні органи управління покладено функції комплектування регулярних військ з числа громадян відповідного краю, організація територіальної оборони та інші завдання. Нарукавні емблеми усіх KVV виконані за єдиним зразком і мають вигляд щита із зображенням вежі та фортечної стіни. Єдине, що розрізняє їх між собою – кольори, які відповідають кольорам герба та прапора краю, де функціонує KVV.

Герб і прапор області як основа для символіки  реформованих військових комісаріатів

У США функцію комплектування військ виконують спеціальні мобільні бригади комплектувальників (рекрутери, вербувальники), які проводять відповідну агітаційну роботу серед населення. Американських комплектувальників відрізняють нарукавна емблема та нагрудний знак, які однакові для всіх. Центральним елементом нарукавної емблеми є т.зв. “дзвін свободи”. Дзвін присутній і в нагрудному знаку. Кольори нарукавної емблеми та нагрудного знака відповідають кольорам державного прапора США.

Символіка французьких та британських військових рекрутерів виглядає значно простішою. Британські комплектувальники носять на рукаві емблему у вигляді двох схрещених прапорів та корони. У свою чергу, французи взагалі обмежуються дугоподібною нашивкою з написом “RECRUTEMENT ARMEE DE TERRE” (“РЕКРУТИНГ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК”).

Герб і прапор області як основа для символіки  реформованих військових комісаріатів

В усіх описаних випадках нарукавні емблеми виконують розпізнавальну функцію, виокремлюючи представників підрозділів комплектування від військовослужбовців бойових частин.

Що ж до України, то майже за 30 років незалежності і в нас сформувались певні традиції та підходи до символіки місцевих органів військового управління.

Вперше системний підхід було продемонстровано у 1998–2003 рр., коли Геральдична комісія Західного оперативного командування (ЗахОК) розробила 9 нарукавних емблем для обласних військкоматів та одну – для Дрогобицького об’єднаного міського військкомату. В основі згаданих емблем лежав фігурний малиновий щит, у центрі якого герб відповідної області (міста). Герб розміщувався на тлі схрещених козацьких шабель – на знак спадкоємності традицій козацького війська, яке існувало у вигляді територіальних формувань, а також гусячого пера і булави – символів військової влади й військового управління. Такий зразок виявився вельми вдалим, тож його почали наслідувати військкомати, які не входили до зони відповідальності ЗахОК. Йдеться, зокрема, про Одеський обласний військовий комісаріат. Майже всі ці нарукавні емблеми використовуються і нині.

Герб і прапор області як основа для символіки  реформованих військових комісаріатів

Не можна оминути і той факт, що у 2003 р. Воєнно-геральдична служба (з 2006 р. – Відділ військового символіки та геральдики) Генерального штабу ЗС України також зробила спробу упорядкувати нарукавні емблеми військових комісаріатів.

Герб і прапор області як основа для символіки  реформованих військових комісаріатів

В якості базового зразка нарукавної емблеми військового комісаріату АР Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських військових комісаріатів пропонувалося використати розроблений у ЗахОК. Відмінність полягала лише у відсутності написів. На жаль, впровадити цей зразок наказом не вдалося.

Курс на професійну армію, взятий у 2000-х рр., вимагав створення органів для набору охочих служити за контрактом. Оскільки військкомати не могли належно виконувати цю функцію, протягом 2008 р. було розпочато формування головного Центру комплектування та 25 територіальних центрів комплектування військовослужбовцями за контрактом (ТЦК). Фахівці Відділу військової символіки та геральдики розробили для них цілісну систему нарукавних емблем. В основі лежав зразок, опрацьований для військкоматів, однак щит був не малиновим, а синім. Центр комплектування ЗС України відрізняла емблема Збройних Сил посередині щита, ТЦК – герби відповідних областей або АР Крим. На прохання комплектувальників додали дугоподібну нашивку з написом “ЦЕНТР КОМПЛЕКТУВАННЯ” й номером. Адже військовослужбовці центрів мали працювати з цивільним населенням, яке слабко розбирається у військовій символіці. Малюнки нарукавної емблеми Центру комплектування ЗС України та базового зразка нарукавної емблеми ТЦК 25 вересня 2009 р. затвердив начальник Генерального штабу – Головнокомандувач ЗС України генерал армії України Сергій Кириченко.

Герб і прапор області як основа для символіки  реформованих військових комісаріатів

Оскільки у 2012 р. ТЦК розформували, описана вище символіка припинила існування.

Герб і прапор області як основа для символіки  реформованих військових комісаріатів

Варто відмітити, що 18 липня 2011 р. начальник Генерального штабу – Головнокомандувач ЗС України генерал-полковник Григорій Педченко затвердив малюнок нарукавної емблеми військових комісаріатів Черкаської області, який відповідав базовому зразку 2003 р. Ця нарукавна емблема і нині залишається єдиною офіційною серед символіки вітчизняних комплектувальників. Щоправда, під час виготовлення до неї таки додали дугу з написом.

Після остаточної ліквідації Відділу військової символіки та геральдики навесні 2013 р., робота з упорядкування символіки військових частин ЗС України припинилася. Нарукавні емблеми військкоматів продовжували існувати в тому вигляді, як їх бачили керівники та колективи цих органів управління.

Наприклад, для деяких обласних військкоматів південного регіону (Вінницького обласного та Одеського обласного) характерний вплив нарукавних емблем, які використовують їх колеги із західних областей. Натомість у Миколаївському обласному вирішили використати нарукавну емблему колишнього Південного оперативного командування. Різниця полягає лише у написах. Аналогічну ситуацію спостерігаємо з Полтавським та Житомирським обласними військкоматами, де за основу взяли нарукавну емблему колишнього Північного оперативного командування. Певна спорідненість відчувається також між нарукавними емблемами Дніпропетровського, Луганського та Київського обласних військкоматів. Своєю чергою, у Запорізькому, Харківському та Чернігівському облвійськкоматах розробили нарукавні емблеми, не схожі на інші.

Герб і прапор області як основа для символіки  реформованих військових комісаріатів

Таким чином, на момент початку процесу реформування у ТЦК та СП обласні військові комісаріати вже мали власну нарукавну емблематику. Разом з тим, вона не відповідала новому баченню символіки військових частин, яке утвердилося після 2014 р., а тому потребувала змін. Зокрема, належало виробити нові підходи до її створення.

“Піонером” у цій справі судилось стати Чернігівському ТЦК та СП. Станом на 2017 р. в Чернігівському ОВК вже понад 10 років використовували власну нарукавну емблему. Вона містила напис з назвою військкомату і велику кількість зображень: малий Державний Герб України, герб області, булава й пернач, кетяг калини, колоски. Після переформування у ТЦК та СП з’явився новий зразок нарукавної емблеми, однак і він не відповідав сучасним вимогам.

Герб і прапор області як основа для символіки  реформованих військових комісаріатів

Колектив центру вирішив не чекати, допоки у співробітників Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗС України (ГУ РСМЗ) дійдуть руки до символіки реформованих військкоматів. Під керівництвом заступника військового комісара з морально-психологічного забезпечення підполковника Вадима Лільчицького наприкінці 2018 – на початку 2019 р. була створена доволі цікава нарукавна емблема. При цьому розробники врахували “Методичні рекомендації щодо окремих питань розвитку і впровадження військової символіки у Збройних Силах України”, підготовлені ГУ РСМЗ.

В основі нарукавної емблеми лежить трикутний щит із заокругленими боковими сторонами (70х80 мм). Ця форма щита є базовою для нарукавних емблем більшості військових частин ЗС України. Поле щита розтяте по вертикалі на три смуги: зелену, білу, зелену. Саме такі кольори має прапор Чернігівської області, затверджений обласною радою 11 липня 2000 р. Зелені смуги на прапорі символізують Полісся та лісостеп, біла смуга – річку Десну.

На щиті зображено фігуру обласного герба: чорний двоголовий коронований орел з розміщеним на грудях синім щитком із зображенням знака Рюриковичів Чернігівського типу (знак князя Мстислава Володимировича, засновника Великого князівства Чернігівського). Необхідно наголосити на тому, що використання в нарукавній емблемі символіки Чернігівської області погодили з місцевою радою, як того вимагають “Методичні рекомендації…”.

Крім повноколірного, розробили також приглушений варіант нарукавної емблеми. На офіційній сторінці Чернігівського обласного ТЦК та СП у соціальній мережі Facebook нову символіку презентували у травні 2019 р. Також були підготовлені документи, необхідні для затвердження емблеми, які відправили до ГУ РСМЗ.

Поки у Чернігівському обласному ТЦК та СП вже майже рік очікують на реакцію з Києва, варто виокремити кілька аспектів, які роблять цей випадок особливим.

По-перше, нарукавна емблема центру є прикладом серйозного підходу військового колективу до власної символіки. Емблема вийшла гарною, самобутньою й абсолютно придатною для офіційного затвердження – звісно, за умови неупередженого ставлення з боку ГУ РСМЗ.

По-друге, у військових колективах враховують вимоги “Методичних рекомендацій…” в частині використання територіальної та муніципальної геральдики. Зокрема, в нарукавній емблемі Чернігівського ТЦК та СП відтворено лише фігуру обласного герба, а не весь герб, проведено погодження з органом місцевого самоврядування. Керівництво ТЦК та СП завдало собі клопоту з погодженням в силу усвідомлення свого зв’язку з територією, за яку відповідає центр.

Тож використання елементів обласної символіки було логічним рішенням в дусі давньої української традиції. Адже хто, як не обласні ТЦК та СП, мають право на поєднання в своїх нарукавних емблемах гербових фігур та прапорових барв відповідних областей? Те саме стосується і підрозділів територіальної оборони (див. матеріал – “Тероборонців має бути видно!”), які нерозривно пов’язані з ТЦК та СП.

В Одеському та Вінницькому обласних військкоматах, які перебувають на стадії реформування, вирішили інтерпретувати приклад Чернігівського ТЦК та СП на свій лад. Зокрема, одесити також оформили щит у кольорах обласного прапора, але замість окремо взятої фігури герба області розмістили сам герб (у дещо спрощеному вигляді). Додали також напис з назвою органу. Натомість у Вінниці перенесли на новий трикутний щит вже знайому композицію, однак з деякими змінами: замість булави використали пернач, зверху розмістили стилізований Тризуб.

Як бачимо, попит на нові емблеми серед військкоматів існує, і обласна (міська) символіка сприймається як їхня неодмінна складова.

Герб і прапор області як основа для символіки  реформованих військових комісаріатів

А якщо розвинути ідею використання окремих елементів обласної символіки в нарукавних емблемах ТЦК та СП? Здійснивши таку спробу можна переконатися, що чернігівський досвід легко застосовується і для інших обласних ТЦК та СП. При цьому не обов’язково використовувати усі зображення з обласних гербів чи прапорів. Достатньо взяти лише ті, які забезпечать впізнаваність та допоможуть ідентифікувати військовослужбовців ТЦК та СП. Адже ТЦК та СП завжди відповідали та відповідатимуть за визначену область (район). За своїм функціональним призначенням вони є саме тими органами військового управління, які мають усі підстави використовувати у своїй символіці герби та прапори областей.

Неможна оминути також районні, міські, районні у містах, об’єднані районні військові комісаріати та об’єднані міські військові комісаріати. Їх передбачається вирізняти за допомогою додаткових дугоподібних нашивок з назвами районів. Натомість нарукавна емблема має бути єдиною для усіх військкоматів відповідної області.

Герб і прапор області як основа для символіки  реформованих військових комісаріатів

Звісно, така пропозиція має як сильні, так і слабкі сторони.

До переваг можна віднести те, що вона охоплює всі 24 області та м.Київ (поки що за винятком АР Крим і Севастополя). Нарукавні емблеми чітко “прив’язані” до обласної символіки. Тим самим забезпечений зв’язок “військо-суспільство”, адже робота працівників ТЦК та СП напряму залежить від рівня довіри місцевого населення до людей у формі. Окрім того, символіка ТЦК та СП стає “незалежною” від символіки інших органів військового управління та військових частин.

Слабкою стороною слід визнати дрібні зображення, які містять окремі нарукавні емблеми. Адже герби та прапори деяких областей є досить-таки складними. Під час виготовлення емблем виробники у ряді випадків можуть зіштовхнутися з проблемою підбору витратних матеріалів (ниток, матерії) відповідного кольору аби досягти правильної кольоропередачі.

Звісно, запропонований спосіб вирішення питання – не істина в останній інстанції, а лише хід думок, розвинутий на основі однієї вдалої ідеї. Цілком прийнятним можна вважати і “вінницький” підхід до символіки ТЦК та СП. Однак він передбачає використання герба області, району або міста, що забороняють “Методичні рекомендації…”. В будь-якому разі, поки триває процес впровадження нової нарукавної символіки, у дослідників є шанс висловити свою думку й подати власне бачення майбутніх нарукавників тих чи інших військових частин.


Максим ХОРОШУНОВ (Київ)
Спеціально для “Ukraine Military Pages”


Читати також:«Брендування» Українського війська: муніципальна геральдика як акцент на унікальність

Даний матеріал відноситься до авторських публікацій.
Думка редакції може не збігатися із точкою зору авторів матеріалів.