5 окрема механізована бригада

5th Separate Mechanized Brigade
Емблема 5 омбр Сформована на підставі Указу Президента України від 02.06.2003 року №459 та постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2003 року №869.

Структура бригади

• управління (в т.ч. штабна рота, взвод військової поліції)
• 51 окремий механізований батальйон
• 52 окремий механізований батальйон
• 19 окремий спеціальний батальйон
• підрозділи забезпечення (в т.ч. польовий вузол зв'язку)


Чисельність бригади

1621 особа,
також група офіцерів:
Багатонаціональних Сил у Іраку/Багатонаціонального Корпусу у Іраку (м. Багдад) - 6 осіб
штабу Багатонаціональної дивізії «Центр-Південь» (м. Ед-Діванія) - 27 осіб

Озброєння і техніка:
БТР-80 - 60 од. (35 од. в 51 омб, 25 од. в 52 омб)
БТР-80(РХМ) - 6 од. (19 осб)
КШМ Р-145БМ (на базі БТР-60) - 6 од.
БРДМ-2 - 26 од. (14 од. - в управлінні (штабна рота, взвод ВП), 6 од. - 51 омб, 6 од. - 52 омб)
320 одиниць автомобільної техніки різного призначення.


Командування бригади

• командир бригади - генерал-майор Безлущенко Сергій Іванович
• начальник штабу - перший заступник командира - полковник Муженко Віктор Миколайович
• заступник командира бригади - підполковник Олександр Красноок
• командир 51 омб - підполковник Вишневский Олег Віталійович
• командир 52 омб - полковник Мостика Василь Григорович
• командир 19 осб - підполковник Онищук Юрій Васильович


Формування бригади

Після військової перемоги США за підтримки Великобританії над режимом Саддама Хусейна, президент Джордж Буш в травні 2003 року оголосив про створення Коаліційних сил і призвав світову спільноту взяти участь в "встановленні демократії" в Іраку. Однією з країн, що відгукнулася на заклик, стала Україна.

Формування українського контингенту для відправлення в Ірак почалося практично відразу - в тому ж травні 2003 року. Хоча відповідні рішення Президента України і Кабінету Міністрів були прийняті місяцем пізніше - в червні. Останній факт підкреслює той поспіх, з яким формувався контингент.

Для участі в стабілізаційній операції на території Іраку Головному Командуванню Сухопутних військ ЗС України належало сформувати найбільший підрозділ, що коли-небудь виконував завдання за межами країни - механізовану бригаду чисельністю до 1800 чоловік. За своїм складом ця бригада відрізнялася від повноцінної механізованої бригади відсутністю танкових, артилерійських і ряду інших підрозділів.

Структуру "полегшеної" бригади повинні були скласти:
управління бригади з вузлом зв'язку, штабною ротою, взводом військової поліції;
три окремих батальйони.

Одним з батальйонів 5-ї бригади повинен був стати 19-й окремий батальйон РХБ захисту, який з квітня 2003 року перебував у Кувейті. Через місяць після введення батальйону в Кувейт стало ясно, що зброї масового знищення в Іраку немає, тому необхідність у подальшому перебуванні українського підрозділу відпала, і постало питання про його виведення. Враховуючи ці обставини, було прийнято рішення про включення батальйону до складу бригади, переформувавші його у 19-й окремий спеціальний батальйон. Перехід 19 обРХБЗ під командування командира 5 омбр повинен був статися під час передислокації бригади до Іраку.

Управління бригади, польовий вузол зв'язку, штабна рота і взвод військової поліції формувалися в селищі Новогуйвинське під Житомиром, 51-й окремий механізований батальйон - у м. Біла Церква. Передбачалося, що ці частини будуть укомплектовані за рахунок особового складу 8-го армійського корпусу. 52 омб формувався на базі 6-го АК Південного оперативного командування Сухопутних військ.

Через кілька тижнів після початку формування підрозділів бригади стало очевидним, що набрати необхідну кількість добровольців буде важко, особливо для розміщення на посадах сержантів і солдатів. Згідно з діючими правилами, кожному контрактникові належало мати письмову згоду на участь у місії від найближчих родичів: для сімейних - дружини, для інших - батьків. Повідомлення засобів масової інформації про нестабільну ситуацію в Іраку формували у громадськості неоднозначне ставлення до ідеї участі українців в операції в Іраку. Тому родичі багатьох військовослужбовців відмовлялися давати згоду. Підбір добровольців став проводитися практично у всіх частинах Збройних сил України, а також за рахунок прийняття на службу військовозобов'язаних через військові комісаріати.

Через місяць проблема комплектування особовим складом в основному була вирішена, і підрозділи приступили до злагодження і посиленої підготовки.

Передислокація до Кувейту

6 липня 2003 колони з технікою висунулися з місць формування в напрямку місця навантаження - порту "Октябрськ" (під Миколаєвом). До вечора 18 липня вся техніка і контейнери з майном були зосереджені в порту, а на наступний день відбулося завантаження на зафрахтований турецький пором "Saffet Bey". 21 липня паром відправився на Середній Схід.

1 серпня особовий склад і техніка 19-го батальйону, який перебував в Державі Кувейт, здійснив передислокацію з військової бази "Кемп-Аріфжан" до бази "Кемп-Койот" і приступив до підготовки прийому особового складу та техніки 5-ї окремої механізованої бригади. До місця майбутньої дислокації українського контингенту на території Іраку вже прибула передова група зі складу 19-го осб.

Саме на території бази "Кемп-Койот", розташованої в пустельній місцевості в 40 кілометрах від іракського кордону, відбудеться збір підрозділів 5-ї окремої механізованої бригади після їх передислокації до Кувейту.

Крім українських військових на базі "Кемп-Койот" вже зосереджені військові підрозділи із США, Іспанії, Болгарії, Словаччини, Нідерландів та Філіппін, які також після завершення процесу формування увійдуть до складу Стабілізаційних сил в Республіці Ірак.

За планом, після завершення передислокації національного контингенту в Кувейт, підрозділи 5-ї бригади проведуть дводенний 500-кілометровий марш до місця постійної дислокації на території Іраку - міста Ель-Кут провінції Васіт.

7 серпня о 09.00 на військовому майданчику київського міжнародного аеропорту "Бориспіль" розпочалася урочиста церемонія відправки бригади для участі України у міжнародній операції в Республіці Ірак. О 10.00 в Кувейт літаком Іл-76 Державного підприємства МОУ "Українська авіаційна транспортна компанія" відправлена перша група військовослужбовців в кількості 69 осіб.

Розвантаження парому. Кувейт
8 серпня до порту Ель-Кувейту прибув пором "Saffet Bey" з технікою бригади, яку супроводжували 12 військовослужбовців.

Всього в період з 7 по 10 серпня, 19 авіарейсами літаків Іл-76 (12 з Києва і 7 з Миколаєва) до Кувейту було доставлено весь особовий склад українського контингенту.

Передислокація до Іраку

Здійснення маршу в Ірак було сплановано чотирма колонами:
• перша - 19 осб, старший колони - командир бригади генерал-майор С. Безлущенко;
• друга - управління бригади з підрозділами забезпечення, старший колони - заступник командира бригади підполковник О. Красноок;
• третя - 51 омб, старший - командир батальйону;
• четверта - 52 омб, старший - командир батальйону.

Колонам належало пройти 450 кілометрів за маршрутом Кемп Койот - прикордонний перехід - Ез-Зубейр - Ен-Насирія - Ер-Рафа - Ель-Хай - Ель-Кут двома добовими переходами з ночівлею на базі ВПС США в Тель-Ель-Мукаід (поблизу м. Ен-Насирія, в 250 кілометрах від міста Ель-Кут). Завдання бойової охорони колон вирішувалися силами підрозділів бригади, для забезпечення авіаційної підтримки у складі колон рухалися передові авіанавідники армії США.

Колонна перед маршем. Кувейт

Колона 19 окремого спеціального батальйону вийшла з бази Кемп Койот о 04.30 11 серпня 2003. У складі колони 83 одиниці броньованої та автомобільної техніки. Інші колони виходили з інтервалом в 24 години.

Основними проблемними питаннями в ході маршу стали відмови бензонасосів і закипання охолоджуючої рідини карбюраторних машин, а також теплові удари в особового складу.

В умови високої температури (понад 60°С) особовому складу, екіпіровані в шоломи і бронежилети і не пройшов достатньої адаптації, довелося вельми нелегко. За даними медслужби 5-ї бригади, в ході проведення маршів від теплового удару постраждало близько 120 осіб (з них з тепловим ударом легкого ступеня - близько 90 осіб, середнього ступеня - 30 осіб).

Кількість відмов техніки, переважно через перегрів, було дуже високим. Середня швидкість руху колон склала 20-25 кілометрів, до великого невдоволення представників Коаліційних сил, що супроводжували наші колони та звикли проводити марші на швидкості до 100 кілометрів на годину.

У колоні управління бригади налічувалась найбільша кількість карбюраторної техніки, БРДМ-2, ГАЗ-66 і ЗІЛ-131. Коли в ході маршу через перегрів ця техніка почала виходити з ладу, а засобів буксирування групи технічного замикання стало не вистачати, як тягачі використовували всі дизельні автомобілі. Тим не менше, після першої доби переходу число машин, що вийшли з ладу, була такою, що частина їх вирішенням командування бригади була залишена на місці нічного привалу. Через добу цю техніку "взяв на буксир" 51-й батальйон, в колоні якого, в основному, були дизельні транспортні засоби.

Ель-Кут, базовий табір
До кінця дня 15 серпня 2003, з прибуттям в Ель-Кут колони 52 омб передислокація підрозділів 5-ї окремої механізованої бригади в Ірак була завершена.

Підрозділи бригади розмістилися на території колишнього військового аеродрому в 5 кілометрах від адміністративного центру провінції Васіт - міста Ель-Кут. З перших годин після прибуття почалися роботи з обладнання наметового табору і вузла зв'язку бригади.

А 20 серпня 52-й окремий механізований батальйон був передислокований в район колишнього військового містечка в 8 км на південь від міста Ес-Сувейра.

Виконання завдань

В Іраку 5 омбр організаційно увійшла до складу багатонаціональної дивізії "Центр - Південь" (Multi-National Division - Central South).

ПольщаБагатонаціональна дивізія "Центр-Південь"
Польща1-а бригадна тактична група
      Польщабатальйон управління
      Польща1-а батальйонна тактична група
      Польща2-а батальйонна тактична група
      Болгарія3-я батальйонна тактична група
Україна2-а бригадна тактична група (5 омбр)
      Україна4-а батальйонна тактична група (51 омб)
      Україна5-а батальйонна тактична група (52 омб)
Іспанія3-я бригадна тактична група
      Іспанія6-я батальйонна тактична група
      Домініканська Республіка7-а батальйонна тактична група
      Гондурас8-а батальйонна тактична група
      Сальвадор9-а батальйонна тактична група
ПольщаОкрема десантно-штурмова група
ПольщаБатальйон управління
ПольщаБатальйон логістики
РумуніяІнженерний батальйон
ТайландІнженерний батальйон
УгорщинаТранспортний батальйон
СШАПідрозділи підтримки

Зона відповідальності бригади - провінція Васіт.

Провінція Васіт - переважно сільськогосподарська провінція з невеликим розвитком промисловості. Населення - близько 730 тисяч осіб. Релігійна спрямованість - шиїти (97%). На території провінції зберігалось розподілення населення за племінною ознакою. Центральне місто провінції - Ель-Кут, в якому проживало більше половини всього населення провінції. Найбільші міста - Ель-Хай, Ес-Сувейра, Ель-Азізія, Ен-Нуманія.

Українці змінили в провінції батальйон морської піхоти США чисельністю 1200 чоловік, який виконував тут завдання впродовж попередніх трьох місяців. Для розміщення підрозділів був розбитий наметовий табір, а через кілька місяців особовий склад переселився у відремонтовані казарми колишньої іракської дивізії.

Зона відповідальності дивізії Центр- Південь

Основні завдання поставлені перед бригадою:

• підтримання безпеки у зоні відповідальності (провінції Васіт), супроводження конвоїв, гуманітарних вантажів, несення служби на блокпостах, патрулювання тощо;

• охорона органів місцевого самоврядування, релігійних та історичних пам’яток, мостів, джерел питної води та інших важливих об’єктів;

• охорона 142-кілометрової ділянки кордону з Іраном і низки спеціальних об'єктів, зокрема складів з боєприпасами колишньої іракської армії;

• виявлення і знищення терористичних та організованих злочинних угруповань, затримання і віддання під суд військових злочинців;

• контроль за здачею зброї цивільним населенням та учасниками колишніх озброєних формувань;

• здійснення інженерних та інших робіт, необхідних для ліквідації наслідків конфлікту, надання допомоги у забезпеченні цивільного населення питною водою;

• забезпечення безпеки діяльності міжнародних гуманітарних організацій, надання допомоги у перевезенні гуманітарних вантажів;

• евакуація цивільного населення у разі виникнення небезпеки його життю;

• надання медичних послуг, насамперед, першої медичної допомоги цивільному населенню;

• формування та підготовка батальйону Іракського корпусу цивільної оборони (ICDC);

• формування та розгортання трьох батальйонів Департаменту прикордонної охорони (Border Police);

• виконання інших функцій із забезпечення безпеки і дотримання прав людини.

Дислокація та завдання підрозділів:

управління 5 омбр, 51 омб без двух рот, 19 осб, аеродром Ель-Кут (табір "Delta") - охорона аеродрому Ель-Кут, патрулювання міста військовою поліцією, підтримка Тимчасової адміністрації, виявлення і знищення терористичних та організованих злочинних угруповань, виявлення і ліквідація вибухонебезпечних пристроїв (за допомогою казахських інженерів), супровід колон, забезпечення резерву для надзвичайних ситуацій.

Особовий склад розміщувався перші місяці в наметовому таборі, до закінчення ремонту у колишніх казармах іракської армії. З листопада у дев'яті стаціонарних казармах. Це сім трисекційних, одна двох- і одна односекційні казарми. Старший на базі - командир бригади.

1-а механізована рота 51 омб, м. Ель-Кут - забезпечення безпеки, охорона об'єктів у місті Ель-Кут.

Особовий склад розміщувався в стаціонарних будівлях в місті Ель-Кут. Старший- начальник служби РАО 51 омб підполковник С. Борман.

3-я механізована рота 51 омб, м. Бадра (табір "Aterbery") - патрулювання ірано-іракського кордону.

Особовий склад розміщувався у таборі в стаціонарній будівлі колишньої прикордонної застави. Старший - заступник командира батальйону підполковник В. Семенець.

Посилений механізований взвод 51 омб, м. Ель-Хай - забезпечення безпеки, охорона об'єктів в м. Ель-Хай.

Особовий склад взводу було розміщено в приміщенні колишнього загальноосвітньої школи. Старший - офіцер відділення взаємодії 51 омб ма-ййор В. Матушевич.

52 омб (без мр, розвідувального взводу, комендантського взводу), табір "Zulu", 8 км на південь від м. Ес-Сувейра - забезпечення безпеки, патрулювання, супроводження колон.

Особовий склад розміщувався на базі, що була колишнім військовим містечком. Старший - командир 52 омб полковник В. Мостика

3-я механізована рота 52 омб, м. Ель-Кут - забезпечення безпеки Тимчасової адміністрації в місті Ель-Кут.

Особовий склад розміщувався в стаціонарних будівлях в місті Ель-Кут. Старший - командир роти майор В. Бойко.

Харчування особового складу в стаціонарній їдальні - здійснювалося через американську фірму ЕSS: сніданок, обід, вечеря, друга вечеря - гаряча їжа. Для підрозділів, які знаходилися у відриві від бази, здійснювався підвіз продуктів двічі на добу з бази "Delta" та для 52 омб з тилової бази міста Ель-Хілла.

Миття особового складу здійснювалося у 8 душових контейнерах. Прання проводилося в стаціонарній пральні. Ремонт та обслуговування техніки проводилося силами ремонтних взводів батальйонів та управління бригади на базах "Delta", "Zulu" та безпосередньо на місцях несення служби.

Ірак, техніка на стоянці фото © Andrew Williams, U.S. Marine Corps

20 серпня, військовослужбовці 5 бригади взяли участь у першому спільному патрулюванні об'єктів у місті Ель-Кут, з американськими військовими 3-го батальйону морської піхоти. У першому патрулюванні були задіяні 441 українських військовослужбовців.

Загальна обстановка в зоні відповідальності 5 омбр оцінювалася як стабільна, але важкопрогнозована. Постійно отримувалася інформація про можливі напади антикоаліційних сил на підрозділи українського контингенту в зоні відповідальності, особливо в м. Ель-Кут. Основною загрозою для підрозділів українського контингенту була активна діяльність в провінції членів партії Баас, "Федаїнів Саддама", колишніх військовослужбовців регулярної армії, Республіканської Гвардії, представників служби безпеки та розвідки, які організовувалися в невеликі загони з метою здійснення нападів на коаліційні сили та дестабілізації загальної обстановки в країні, залучаючи до цієї діяльності збідніле місцеве населення за винагороду.

Найбільш складна обстановка була в районі м. Ес-Сувейра. Впродовж вересня -грудня 2003 року в місті та його околицях проти підрозділів 52-го окремого механізованого батальйону було встановлено десять саморобних вибухових пристроїв та здійснено три збройні напади на патруль та конвої батальйону.

В провінції, особливо в м. Ель-Кут та на ділянці іраксько-іранського кордону, спостерігалася активність представників іранських спеціальних служб, які використовували широкий спектр дій, включаючи підривну діяльність, пропаганду та фінансову допомогу екстремістським організаціям. Мета їх діяльності - дестабілізація обстановки в країні та відвернення уваги США від Ірану.

На ділянці іраксько-іранського кордону відмічалося підвищення загальної активності щодо законного та нелегального перетину кордону. За тиждень затримувалося та депортувалося від двохсот до восьмисот осіб, які нелегально перетинали кордон. Спецслужбами Ірану організовувався процес перетину кордону екстремістськими групами із Ірану та Афганістану. 5 грудня 2003 року іранськими прикордонниками була здійснена збройна провокація проти іракської прикордонної поліції в районі контрольно-перепускного пункту "Зурбатія". В цілому ситуація на кордоні контролювалася підрозділами 51 омб.

Підрозділи військової поліції 5-ї омбр контролювали діяльність всіх поліцейських дільниць провінції Васіт.

Ірак. БТР-80

6 вересня в районі, де ніс службу патруль від 3-ї механізованої роти 51-го батальйону, водій автобуса після перетину ірано-іракського кордону не виконав вимоги патруля зупинитися для перевірки і зробив спробу наїзду на українського військовослужбовця. Патрульний застосував зброю, внаслідок чого водій був смертельно поранений, а один з пасажирів отримав поранення. В ході розслідування дії українського патруля визнані правомірними.

Напад на патруль 52-го батальйону

28 жовтня 2003 близько 20.10 (за київським часом) патрульна група 1-ї механізованої роти 52-го батальйону у складі 14 осіб висувалася з базового табору "Zulu" на патрулювання в місто Ес-Сувейра.

Патруль складався з двох БТР-80 (бортові номери 210, 211), які рухалися на відстані до 30 м один від одного. Особовий склад знаходився всередині машин, по-похідному розташовувалися тільки старший патруля і старші машин. На відстані порядку 2,5 км від ППД, відбувся підрив трьох фугасів (по два 152-мм снаряда в кожному) з обох боків дороги по ходу руху патруля. Перший фугас вибухнув поряд з головною машиною. Потім були підірвані ще два фугаси. Колона зупинилася, і по ній був відкритий інтенсивний вогонь з гранатометів і стрілецької зброї.

Головний БТР отримав два влучення з РПГ, одне з яких було проникаючим всередину машини. Кумулятивний струмінь гранати пропалила правий борт і вибухнула всередині БТР, що спричинило за собою більшість поранень, у тому числі і важких. Другий БТР отримав одне попадання гранати по правому борту між першим і другим колесом, граната пішла вниз і розірвалася під машиною. Кулеметний і автоматний вогонь вівся, в основному, по другій машині.

Напад на патруль 1 роти 52 омб в ЕС-Сувейра. Ірак

У нападі брали участь дві групи. Обстріл вівся групою №1 біля покинутої мечеті, через що знаходиться поруч грунтовій насипу. Група №2 при наближенні патруля була висвітлена прожектором. Побоюючись бути передчасно виявленої, ця група покинула позиції і в нападі участі не брала. При цьому вона залишила на місці засідки гранатомет РПГ-7, шість пострілів для РПГ, кулемет ПКМ зі спорядженої бронебійно-запальними патронами стрічкою, прилад нічного бачення російського виробництва НПО-1 і пульт від центрального автомобільного замка для приведення в дію четверту фугасу, яка не був підірваний.

Патруль зайняв оборону та відкрив вогонь з озброєння другого БТР-80 і стрілецької зброї особового складу. Після того, відкриття вогню у відповідь, стрільба з боку противника була припинена. На місце події з табору 52 омб висунулася резервна група у складі двох механізованих взводів для надання допомоги. Район був оточений і оглянутий. Група, яка здійснила засідку, не виявлена.

В результаті нападу семеро військовослужбовців зі складу патруля отримали поранення різного ступеня тяжкості, з них два важких. Резервна група, яка прибула на місце події, надала невідкладну медичну допомогу пораненим: майору Сергію Гусаку, у якого було важке пошкодження плеча і ключиці, капітану Олександру Рашевському, старшому сержанту Олександру Белею, сержанту Анатолію Левченку, старшинам Олександру Шохіну, Сергію Пузирю і рядовому Юрію Бачуріну. Через тридцять хвилин після нападу прибув вертоліт медичної евакуації. П'ятеро людей з найбільш серйозними пораненнями доставлені в 28-й військовий госпіталь США в Багдаді. Пошкоджені машини були евакуйовані в базовий табір.

Імовірно встановлено, що діяла група в кількості 14-18 чоловік. Нападники чекали, що патруль буде рухатися дорогою, яку використовували 4-5 днів тому. Але після закінчення ремонту основної дороги, патруль змінив маршрут, що в результаті завадило нападникам повністю реалізувати свій план.

Особовий склад бригади брав участь у наступних операціях Сил Коаліції:

• Операція "Чемберлен" - Розроблено штабом Коаліційних Об'єднаних сил в Республіці Ірак. Мета спеціальної операції - недопущення ззовні на територію Іраку терористів та іноземних найманців-бойовиків, які намагалися спланувати підривні дії проти Коаліційних сил. Залучалися підсилена механізована роту 51-го омб та група швидкого реагування в складі розвідувального взводу від 51-го омб.

• Операція "Обмін динарів" - Мета операції - підтримка процесу обміну грошей групами швидкого реагування та забезпечення супроводу ескортів з грошима.

• Операція "Лі" - Мета операції - виявлення та захоплення цілі №1 - Саддама Хусейна. Були задіяні розвідувальні підрозділи та групи швидкого реагування бригади та батальйонів.

• Операція "Каскад" - Мета операції - виявлення та захоплення керівництва угрупування "Аль-Садр". Були задіяні розвідувальні підрозділи та групи швидкого реагування бригади та батальйонів.

Українські військові спільно з бійцями Корпусу морської піхоти США здійснюють патрулювання під час Війни в Іраку фото © Andrew Williams, U.S. Marine Corps

За період виконання завдань в зоні відповідальності військовослужбовцями 5 окремої механізованої бригади:

Вилучено 469 одиниць стрілецької зброї різних калібрів, 18 гранатометів і 76 пострілів до них, 2 міномети і 184 мінометних міни, 199 ручних гранат, 233, 7 кілограм тротилу, 115 955 різних боєприпасів, 16945 патронів до великокаліберного кулемета, 825 артилерійських снарядів різного калібру, 5 протитанкових керованих ракет, "Роланд", 3 зенітно-ракетних комплекси 2 переносних зенітно-ракетних комплекси "Стріла - 2М" і 1,3 кілограма наркотиків.

Затримано 12105 порушників правопорядку, режиму охорони об'єктів та режиму перетину кордону між Іраком та Іраном.

Проведено 586 конвоїв з різними вантажами як в зоні своїх відповідальності, так і за її межами.

Фахівцями-саперами 5 омбр разом з польськими та казахськими колегами виявлено та знищено 12 авіаційних бомб, 57 862 артилерійських боєприпасів, 372 реактивних снаряда, 64237 протитанкових та протипіхотних мін різних модифікацій, 15231 мінометних міни, 476 251 інших боєприпасів, серед яких - великокаліберні патрони, гранати, детонатори, гранатометні постріли.

У відповідності з наказом командира дивізії була проведена підготовка батальйону Іракського корпусу цивільної оборони (ICDC). Навчання організовано на шестиденних курсах підготовки. Адміністрація курсів була сформована за рахунок військовослужбовців бригади. До навчання залучені американські інструктори в кількості 25 осіб.

На кінець 2003 року підготовку до складу батальйону ICDC пройшли 792 особи. Батальйон застосовувався спільно з підрозділами бригади. Здійснено набір на навчання 5-ї роти батальйону ICDC, яка розміщувалася в м. Бадра на півночі провінції. Несення служби підрозділів батальйону ICDC організовувалося спільно з підрозділами бригади за графіком.

На базі "Дельта" були відкриті курси підготовки прикордонної поліції. Проведено два курси навчання, підготовку пройшли 263 особи. Батальйони прикордонної поліції розміщалися наступним чином: батальйон, який забезпечував роботу перепускного пункту класу "А" "Зурбатія" - 6 км західніше Бадра; патрульні батальйони, які забезпечували охорону кордону північніше та південніше м. Бадри, - на базі 7 фортів ("Собора"; "Блек фук"; "Блек хоук"; "Семінол", "Команче"; "Апаче"; "Ірокез"). 1 квітня 2004 року відповідальність за ділянку іраксько-іранського кордону була повністю передана іракській стороні.

Виявлено ряд корупційних діянь серед місцевої поліції, а саме: перерозподіл зброї, яку було вручено із фонду виділеної для іракської поліції, з метою продажу; несанкціоноване закриття справ, які містять факти злочинів, за попередньо отриману винагороду; переправлення поліцейськими через ірано-іракський кордон нелегальних мігрантів та інші факти.

Для поліпшення життя місцевого населення і відновлення інфраструктури провінції Васіт українцями розроблено та реалізовано 93 соціально важливих проекти на загальну суму більше 3 мільйонів доларів.

Ірак. Медичний ГАЗ-66. Ukranian_ambulance_in_Iraq фото © Andrew Williams, U.S. Marine Corps

За результатом досвіду служби бригади було виявлені різні недоліки, в тому числі:

• Низький відсоток знання особовим складом англійської мови (відсутність перекладачів), що не дозволяло ефективно працювати з документами та спілкуватися з іншими учасниками місії.
• Відсутність у штаті бригади підрозділу радіорозвідки та пеленгування (зафіксовані випадки прослуховування переговорів та входження в радіомережі бригади радіостанцій невизначеної належності).
• Відсутність у штаті бригади підрозділу інформаційно-психологічних операцій, при наявності завдань на проведення психологічних операцій. У складі польської та іспанської бригад зазначені підрозділи були передбачені.
• Недостатня кількість інженерних підрозділів. Для виконання завдань із інженерного забезпечення залучались інші підрозділи дивізії.
• Невідповідність бронетехніки та транспортних засобів до потреб (завдань) та кліматичних умов.
• Невідповідність засобів зв'язку та їх кількості до сучасних потреб.
• Відсутність сучасних приладів нічного спостереження та прицілювання.
• Низька якість форми одягу та спорядження.



Втрати особового складу

старший сержант Юрій Койдан, 30.09.2003 - ДТП
молодший сержант Сергій Суслов, 11.11.2003 - необережне поводження зі зброєю
капітан Олексій Бондаренко, 18.11.2003- самогубство


Завершення виконання завдань

5 окрема механізована бригада перебувала в Іраку по березень 2004 року і була змінена 6 механізованою бригадою. Після передислокації на територію України була розформована.


Infantry Brigade
NATO Military Symbols for Land Based Systems


Використані матеріали:
Історія миротворчої діяльності Збройних Сил України. Веб-сайт МОУ
Прес-служби Кабінету Міністрів України
Управління преси та інформації Міністерства оборони
Роман Туровец. "5 отдельная механизированная бригада" // стаття на сайті «8 корпус» [закритий]
Олег Лунник. "Миротворча місія 5-ої окремої механізованої бригади України в Республіці Ірак". (журнал "Воєнна історія" №4-6 за 2004 рік)