ТОП ОПК - 2020: Щорічний рейтинг підприємств ОПК України

ТОП ОПК (ВПК) України 2020 – щорічний рейтинг українських підприємств, які виробляють продукцію (надають послуги) військового та по...

понеділок, 12 серпня 2019 р.

Російський флот найбільше загрожує сам собі

12.08.19
Російський флот найбільше загрожує сам собі

Російський військово-морський флот (ВМФ) перебуває в жахливому стані та є світовим рекордсменом з аварій та загибелі моряків – з 294 загиблих у XXI ст. моряків – 156 російські.

Повідомляє польський журнал Polityka, який проаналізував аварії на флоті у XXI ст. і дійшов висновку, що російський флот найбільше загрожує сам собі.

Приводом до вивчення стану ВМФ РФ стала остання пожежа, що трапилась 2 липня на надсекретному підводному човні АС-31, більш відомому як «Лошарик». Автор аналізу Міхал Фішер упевнений, що катастрофа «змусила світ усвідомити, що російський флот є реальною загрозою. Але не через його бойові потужності, а через його стан. Він передусім загрожує сам собі, проте в несприятливих обставинах може призвести до проблем глобального масштабу», – вважає експерт тижневика.

Polityka нагадує, що Росія посідає заслужене перше місце за кількістю загиблих на флоті у XXI ст. Із 294 загиблих моряків — 156 російські. Слідом за ВМФ РФ ідуть Китай (70 смертей), Аргентина (44) та Індія (19), при цьому індійці загинули на кораблі, виробленому в Росії. Також двох моряків втратила Велика Британія і по одному США, Канада та Еквадор.

Пожежі на радянських, а потім російських кораблях трапляються напрочуд часто, що саме по собі доводить їх технічний стан. Найбільш поширеними є з'єднання витоків з різних установок, включаючи легкозаймисті рідини (наприклад, гідравлічна рідина або, що ще гірше, ракетне паливо) з короткими замиканнями в електричній системі.

Як результат, відбувається поломка, яку екіпаж зазвичай латає у морі, але це йому не завжди вдається. Як це певно було на підводному човні К-278 «Комсомолець», причини пожежі на якому так і не були встановлені. Корабель затонув, 42 людини загинули. Човен досі лежить на глибині понад 1500 м за 250 км на південь від острова Норвезький ведмідь.

Польський тижневик також наводить статистику затонулих атомних човнів (АПЧ): із дев’яти катастроф сім сталися на радянському або російському флоті, дві — на американському. На сьогодні на океанському дні лежать 11 ядерних реакторів (два американських та дев'ять радянських). На радянському підводному човні К-219, який затонув в Атлантичному океані в 1986 році знаходиться 16 стратегічних ракет з боєголовками.

У 21 столітті затонули лише дві ядерні підводні човни – обидва російські. Зокрема це добре відома катастрофа К-141 «Курськ», коли, 12 серпня 2000 року, загинув увесь екіпаж (118 моряків), і К-159, який затонув 30 серпня 2003 року та уніс із собою 9 життів.

К-159 поступив на службу в 1963 році і був одним з 13 кораблів типу 627 «Кит», перших радянських ядерних підводних човнів. Ще у 1965 р. з контура охолодження реактора та приводу турбіни виник витік радіоактивної пари. Після ремонту човен повернувся до експлуатації. У травні 1989 року виведений зі складу ВМФ та відведений у порт Островний за кілька десятків кілометрів від Мурманська, який до кінця СРСР був відомий як «Мурманськ 140».

Російський флот найбільше загрожує сам собі

Корабель іржавів 14 років разом з 15 подібними уламками. Навіть ядерне паливо не було вилучено з реакторів. У 2003 році п'ять скандинавських та балтійських країн дали Росії 200 млн дол на утилізацію цих плаваючих атомних бомб. Але під час буксирування до верфі Снєжногорська, від К-159 відірвався понтон, який тримав його на воді, і корабель затонув, а разом з ним 9 з 10 людей, що перебували на борту.

Як потім показало розслідування, понтони, що походили з 40-х років, не тримали повітря, а працівники верфі прив’язували їх до іржавих частин корабля. Диво, що затонув лише один з 16 кораблів, до речі, 13-й у черзі.

Згідно з висновком журналу, «ВМФ Росії — це просто тінь військово-морського флоту колишнього СРСР, гордістю якого до недавнього часу був єдиний авіаносець «Адмірал флоту Радянського Союзу Кузнєцов», що був збудований в українському Миколаєві».

Але корабель ледве не затонув 30 жовтня 2018 року перебуваючи на ремонті у плавучому доці PD-50, який був збудований у Швеції на замовлення СРСР ще у 1980х роках. У результаті події док затонув, а авіаносець, який перебував у неплавному стані (частина підводного покриття корпусу знята) дивом врятувався, хоча й набрав багато води.

Причина події дивовижна – відключення живлення від берега та відключення насосів, які врівноважували док. Невідомо, чи це був збій, чи результат несплачених рахунків (таке має місце у ВМС Росії). Так чи інакше, дизельні генератори не були запущені, тому що... паливо не було придбано як частина економії!

Сьогодні гордість російського флоту стоїть у причала ремонтної верфі, залатаний, щоб не затонув до кінця. А цінний док, що був одним з найбільших доків цього типу у світі, лежить на дні. Коли і чи взагалі завершиться ремонт авіаносця невідомо. В офіційну версію — 2021 рік ніхто не вірить. Кажуть про доставку дока з Тихого океану, побудованого для СРСР в Японії. «Я вже уявляю, як буксируватимуть його через півсвіту...», — зазначає автор аналізу Міхал Фішер.

Коли багато великих російських військових кораблів виходить у далекі моря, їх окрім танкера та корабля постачання супроводжує також океанський буксир. Це досить незвична практика, але вона є результатом реальної оцінки ситуації. Може статися, що один із цінних кораблів доведеться буксирувати назад на базу.

До речі, зовсім нещодавно Путін заявив, що російський флот «здатний дати відсіч будь-якому агресорові». Ну це, якщо звісно не згорить чи не потопне.



P.S.

Також радимо почитати, як під час російсько-грузинської війни 2008 року, «браві» російські моряки у паніці лупили зі всієї доступної зброї, включно із двома протикорабельними ракетами, по молдовському теплоходу із російським вантажем та випадковим рибакам.

Свого часу, коли у 1904 році, трапився відомий «Гульський інцидент», британська преса назвала російську ескадру «флотом божевільних» ("this fleet of lunatics").

Отже, історія повторюється. У ХХ столітті росіяни «відбивали» торпедні атаки японських міноносців, а в ХХІ – ракетні атаки грузинських катерів. Почерк однаковий, з рисами божевілля – втрата обстановки, паніка, хаотичне застосування всіх видів зброї у «білий світ», не розбираючи куди.



Використані джерела:
АрміяInform