«Джавелін» з польської точки зору

03.11.19 | Андрій Харук
Джавелін з польської точки зору

У вересні цього року на Міжнародному салоні оборонної промисловості в Кєльце було підписано офіційний запит на закупівлю Польщею 60 пускових установок (точнішою буде англійська назва – Command Launch Unit, CLU) ПТКР «Джавелін» і 180 ракет FGM-148F/G.

Ці засоби призначені для Військ територіальної оборони – відносно нового роду ЗС Польщі, який розбудовується з опорою на ресурси Сухопутних військ, але користується значною автономією, у тому числі й в галузі закупівель озброєння. Відповідальними за проведення конкурсу були Ракетні війська і артилерія.

Чому саме «Джавелін»? Вибір став результатом конкурсу, в якому крім «Джавеліну» взяли участь комплекси ММР (концерну MBDA) і ізраїльський «Спайк-SR» (на фото). Пропозиція MBDA була досить привабливою з огляду на обіцяну 40-відсоткову локалізацію виробництва ММР в Польщі. Однак серйозно до уваги вона не бралася через дуже холодні стосунки Польщі з Францією, «Спайк-SR» же, на думку польських фахівців, суттєво поступається «Джавеліну».

Відповідно до планів, ПТРК «Джавелін» надійдуть до легких піхотних батальйонів ТО – по три комплекси на батальйон. Зараз у ВТрО Польщі сформовано (або формується) 13 бригад, кожна з яких матиме 4-5 батальйонів. Тобто, 60 комплексів – це лише перша партія. До того ж, закуплено пропорційно мало ракет – штатний боєкомплект в армії США становить 6 ракет на одну CLU. Крім «Джавелінів», на озброєння ВТрО надійдуть ПТРК «Спайк-LR2» – по три комплекси на бригаду.

Джавелін з польської точки зору

Безумовною перевагою «Джавеліна» є наявність БЧ з прекурсором, яка є дійсно універсальною: з одного боку, вона здатна пробити броню, еквівалентну 1200 мм RHA (гомогенна сталева броня), з іншого – має удвічі більшу здатність ураження осколками, ніж БЧ попередньої генерації. Остання якість є особливо важливою, оскільки 98% використаних в бойових умовах ПТКР «Джавелін» були випущені по стаціонарних або неброньованих цілях. Є і опція з дешевшою БЧ (бронебійність 800 мм RHA).

Польські фахівці відзначають такі переваги «Джавеліна» порівняно з іншими аналогічним комплексами:

  • найбільша сила ураження і універсальність БЧ;
  • найменша мінімальна дальність пуску;
  • найкоротший час охолодження CLU;
  • найменший час навчання персоналу (10 днів – 80 год) і найнижча вартість підтримання навичок;
  • порівняно невелика маса і добра ергономічність;
  • найлегша CLU, яка має, до того ж, додаткові функції щодо забезпечення артилерійської та авіаційної підтримки;
  • наявність на озброєнні в кількох арміях країн-союзників.

Однак не все так однозначно. Плани фірми-виробника спочатку передбачали постачання до Польщі 400 CLU і 4 тисяч ракет. «Джавеліни», крім ВТрО, мали надійти на озброєння 6-ї повітрянодесантної бригади, 25-ї бригади повітряної кавалерії та Військ спеціального призначення. Однак на заваді стала думка солдатів-професіоналів, які вже кілька років використовують ПТКР «Спайк-LR». Вони вказали на цілу низку вад «Джавеліна»:

  • у кілька разів менший реальний радіус вогню в польських умовах порівняно зі «Спайком-LR»;
  • суттєво нижча гнучкість застосування, у тому числі відсутність можливості перенацілювання ракети після її пуску;
  • нижча безпека оператора (пуск «Джавеліну» можливий лише за умови прямої видимості цілі);
  • вищий ризик стрільби по своїх – знову ж, через відсутність можливості перенацілювання і додаткової ідентифікації цілі оператором під час польоту ракети;
  • менш зручне і повільніше обслуговування CLU «Джавеліна» порівняно з CLU «Спайка»;
  • гірші сенсори CLU «Джавеліна» (цей недолік буде усунутий у новому CLU, який випускатиметься з 2020 р.).

«Спайк-LR» використовує термовізор і камеру CCD на ракеті, яка пов'язана з CLU волоконно-оптичним кабелем, а в «петлю керування» включена людина-оператор. Це дозволяє запускати ракету без видимості цілі в момент пуску, до самого кінця польоту керувати ракетою (включно з вибором місця влучання в ціль), а за потреби – перенацілювати ракету в ході польоту.

До того ж, нівелюється можливість наведення ракети на хибні цілі, яких може бути вдосталь на полі бою – пожежі, нагріті сонцем будівлі тощо. Інструкція оператора «Джавеліна» рекомендує в такому випадку ...почекати, доки ціль не віддалиться від перешкоди, бо інакше ГСН скерує ракету не туди, куди слід. Додає клопоту й розвиток засобів протидії – активних систем оборони, мультиспектральних камуфляжних гранат та мультиспектральних камуфляжних накидок.

Джавелін з польської точки зору

Оцінюючи російські наукові публікації, польські фахівці стверджують, що в Росії вже розроблені ефективні способи протидії ПТКР типу «Джавелін»...

Щодо дальності пуску. Відповідно до американських настанов, у Центральній Європі лише в 17% випадків бій ведеться на дальності більшій, ніж 1500 м. Максимальна дальність пуску «Джавеліна» становить 2000 м, а «Спайка-LR» – 4000 м. Це дозволяє здійснювати пуски без видимості цілі оператором – за даними від системи управління, безпілотника, чи хоча б передового спостерігача з біноклем.

Болючим питанням є насиченість протитанковими засобами регулярних бригад СВ Польщі. Бригада на БТР «Росомак» має лише 18 комплексів «Спайк». Бригада на БМП має 116 ПТРК – але це антикварні «Малютки». Заплановане оснащення цих бригад «Спайками» (9-18 комплексів на бригаду) затягується.

Лише вже згадані нами 6-та і 25-та бригади мають таку кількість ПТРК, яка відповідає НАТОвським стандартам для аеромобільних з'єднань. На усі СВ є лише 264 ПУ сучасних ПТРК «Спайк-LR».

Вирішити цю проблему планується реалізацією одразу трьох програм: «Оттокар-Бжезіна» (самохідний ПТРК на гусеничному шасі), «Пустельнік» (легкий ПТРК з дальністю пуску не менше 1400 м) і «Карабеля» (ПТРК, який має доповнити «Спайк-LR»). За двома останніми програмами загальна потреба оцінюється у 500 CLU і 5000 ракет.

Перемога «Джавеліна» у конкурсі для ВТрО суттєво підвищує шанси цього комплексу на перемогу в програмі «Пустельнік». В разі перемоги американці обіцяють налагодити виробництво ракет на авіазаводі PZL-Mielec, а їхня вартість має бути на 15-20% нижчою, ніж «Спайків».

Однак серед польських експертів ця ідея не викликає захвату – вони вказують на те, що PZL-Mielec належить американцям – він жодним чином не пов'язаний з польським капіталом, не залежить від міністерства оборони і не включений до мобілізаційного плану економіки.

Передача виробництва «Джавелінів» на це підприємство означає лише перекладання американцями грошей і технології з правої кишені у ліву. Як приклад поляки наводять виробництво «Джавелінів» у Великобританії, де випускаються лише такі «критичні» компоненти, як обтічники чи пускові труби, а найголовніша «начинка» імпортується зі США.

Джавелін з польської точки зору

До чого тут фото українського «Корсара»? – запитаєте Ви. Річ у тім, що цей український ПТРК, точніше, його полонізована версія «Пірат», може скласти конкуренцію американському «Джавеліну» в Польщі.

Комплекс, створений компанією «Меско» у взаємодії з КБ «Луч», має систему наведення у кодованому лазерному промені і автопілот, який дозволяє продовжити політ до цілі у випадку зриву наведення – тобто, у «Піраті» застосована така ж принципова схема наведення, як у «Корсарі». Допускається використання різних БЧ, найбільш досконала з яких має бронебійність 800 мм RHA. В поєднанні з реалізацією режиму top attack (тобто атаки цілі згори) це гарантує ураження будь-якого сучасного танку.

Джавелін з польської точки зору

Принагідно польські експерти висловлюють сумніви щодо наявності у «Меско» відповідних компетенцій для виробництва ПТКР. Вони наводять невтішну статистику ліцензійного виробництва ракет «Спайк-LR». У 2015 р. фірма отримала замовлення на випуск 1000 таких ракет – 100 у 2017 р. і по 300 у 2018-2020 рр. У 2017 р. військо прийнято 97 ракет, але у 2018 р. – лише 135. Причина – часті відмови, які на випробуваннях сягали 20%... Загальний висновок поляків – «Джавелін» взагалі-то непоганий комплекс, але не кращий за «Спайк-LR».



Даний матеріал відноситься до авторських публікацій.
Думка редакції може не збігатися із точкою зору авторів матеріалів.

Використані джерела:
artillery-antitanks.blogspot.com