Топ ОПК - 2020: Щорічний рейтинг підприємств ОПК України

останнє оновлення 14.06.21 Топ ОПК (ВПК) України 2020 – щорічний рейтинг українських підприємств, які виробляють продукцію (надають ...

вівторок, 24 листопада 2020 р.

Широкий Лан: антологія перемоги оборонного відомства

Автор: Ігор Карпов
Широкий Лан: антологія перемоги оборонного відомства

Перипетії, які мали місце з будівництвом одного з найпроблемніших об’єктів Міністерства оборони України, табірного містечка на полігоні “Широкий Лан” в Миколаївській області, періодично сколихували наш інформаційний простір. Адже, ми всі були свідками того, в яких умовах на полігоні проживали українські військові ще у 2014 -2016 рр. Звісно, багато чого забувається, але, як не крути, табірне містечко побудоване і невдовзі прийме своїх перших відвідувачів.

Однак, у чому полягає перемога оборонного відомства та які висновки слід винести з “широколанівського” прикладу? Аби відповісти на ці та інші запитання, варто прослідкувати весь процес, який мав місце із цим питанням.

Проблемний полігон

Війна на Сході України, одразу від свого початку у 2014 р. одразу почала виявляти проблеми на які, понад два десятки років, ніхто не звертав уваги. Одна з них – це розміщення військових частин (бригад) на полігонах та навчальних центрах з метою підготовки до відправки у зону бойових дій, або після повернення із зони – з метою відпочинку та відновлення боєздатності. Звісно, у розпорядженні оборонного відомства чимало полігонів, які б могли виконувати ці функції. Наприклад, чого вартий Яворівський загальновійськовий полігон, який за радянських часів міг проводити військові навчання дивізійного рівня. Однак, віддаленість Яворівського полігону, його постійна завантаженість на дозволяли залучати його для таких цілей.

Вирішенням цієї проблеми стало використання полігону “Широкий лан”, що на Миколаївщині. Це найбільший полігон на півдні України. Здавалось, впродовж десятиліть польові умови проживання на ньому всіх влаштовували, і жодних проблем не виникало. Але одна справа – пожити на полігоні два тижні та повернутись в ппд; а інша – повоювати півроку на фронті, а потім – ще якийсь час на полігоні де побут нічим не відрізнявся від бойових умов. Відповідно, якщо перші роки війни, до цього питання відносились з розумінням, то у 2016 році, терпець у військовиків увірвався.

Широкий Лан: антологія перемоги оборонного відомства

Так, півсотні бійців 53-ї окремої механізованої бригади, незадоволені умовами їх розміщення на полігоні “Широкий Лан”, а також в цілому ставлення командування до їх забезпечення, у понеділок, 8 лютого 2016 року, вирушили пішки до прокуратури Миколаєва. Бійці скаржились, що обмежене харчування на полігоні, проблеми з водою, прострочені ліки. Ця історія викликала великий резонанс у суспільстві, та не залишилась без уваги з боку керівництва оборонного відомства.

Відтак, за рік було розроблено відповідну документацію, а весною 2017 року – розпочалось будівництво зазначеного об’єкту. Попередньо, в межах містечка було заплановано побудувати 11 казарм, їдальню, лазне-пральний комплекс та деякі інші об’єкти інфраструктури. Вартість будівництва – 353 мільйона гривень, які були передбачені Планом Міністерства оборони України з будівництва та реконструкції військових об’єктів на 2017 рік. Будівництво планували закінчити до кінця 2017 року.

Широкий Лан: антологія перемоги оборонного відомства

Однак не сталося, як гадалося...

“РІСТ” проблем

Якщо підсумовувати всі події, які відбувались під час будівництва містечка, можна констатувати, що спорудження великих інфраструктурних об’єктів за державний кошт, залишається проблемним для країни питанням. І будівництво містечка на полігоні “Широкий Лан” – яскравий тому приклад.

Першим підприємством, з яким було укладено договір про будівництво стало ТзОВ “РІСТ”. Як свого часу зазначав заступник начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, “в аукціоні щодо закупівлі робіт з будівництва 2-го пускового комплексу із очікуваною вартістю будівництва 253,904 млн грн брали участь 6 учасників. За результатами проведеної процедури торгів переможцем було визначено ТзОВ “РІСТ” з пропозицією – 232 млн грн”. Окрім того, завершення виконання робіт табірного містечка та введення об'єкта в експлуатацію планувалося здійснити восени 2017 року.

Широкий Лан: антологія перемоги оборонного відомства

Але, після початку зриву термінів здачі об’єкта в експлуатацію, стало зрозумілим, що питання так просто не вирішити. Лише восени 2018 року, Міністерство оборони України розірвало договори з ТзОВ «РІСТ» через, виявленні зловживання. Вже згодом, як встановило слідство, під час виконання робіт і послуг з облаштування польового табору “Широкий лан” державі було завдано збитків на суму понад 37 млн грн.

Була укладена нова угода, яка також не наблизила об’єкт до омріяної здачі в експлуатацію. Лише у лютому місяці цього року, після повноцінного залучення до будівництва Державної спеціальної служби транспорту (ДССТ), вдалося наблизитись до очікуваного введення в експлуатацію. Так, будівництвом 11 казарм на стаціонарному бригадному таборі займалась 1-а окрема бригада ДССТ, іншими об’єктами, а також інженерними мережами та благоустроєм території – 194 понтонно-мостовий полк та 36-й шляхо-відновлювальний полк.

Завдяки ДССТ нарешті завершується епопея майже чотирирічного будівництва на Ширлані

До цього, військовослужбовці 36-го шляхо-відновлювального полку ДССТ здійснювали будівництво спортивного комплексу бригадного табору. Також серед об’єктів які будували військовослужбовці ДССТ – стройовий плац, два міні-футбольних поля, два майданчики для волейболу та майданчик для силових тренажерів.

За крок до експлуатації

Лише наприкінці 2020 року, табірне містечко наблизилось до того, аби відкрити двері для своїх перших відвідувачів. Як заявив 20 листопада цього року Міністр оборони України Андрій Таран, “табірне містечко Міжвидового Центру підготовки підрозділів полігону “Широкий лан” практично готове до введення в експлуатацію. Державна спеціальна служба транспорту, яку Міністерство оборони залучило до будівництва, за півроку повністю впоралася із завданням. Навесні готовність об’єкта після комерційних забудовників не перевищувала 25%”.

— Одна з перших моїх робочих поїздок, як міністра, була сюди. Я був тут навесні, 2 квітня. Скажу прямо: “Широкий лан” тоді і восени 2020-го — це два різні полігони. Сьогодні бачу високу готовність об’єкта до введення в експлуатацію, є ще деякі роботи, які потрібно виконати, але сподівають, що на початку грудня відбудеться церемонія урочистого перерізання стрічки, — розповів тоді Міністр оборони України.

Очевидно, що невдовзі Широколанівський полігон, нарівні з Яворівським, стануть достойним місцем для проведення міжнародних військових навчань. Адже табірне містечко створене за новими підходами, передбачає цілком автономну інфраструктуру і враховує іноземний досвід, зокрема, у державах-членах НАТО.

Завдяки ДССТ нарешті завершується епопея майже чотирирічного будівництва на Ширлані

При цьому, варто відзначити, що реалізація подібних проектів виключно цивільними підрядниками – створює чималі корупційні ризики, які можуть позначитись не лише на реалізації самого об’єкту, але і на боєготовності військ, які і так виносять основний тягар боротьби зі збройною агресією РФ проти України. Тож, чому не розширювати взаємодію між міністерствами та відомствами у питанні будівництва важливих об’єктів для військових? Адже завершення будівництво цього вкрай важливого та необхідного об’єкту стало можливим лише після рішення залучити фахівців ДССТ на об’єкт Міноборони. Звісно, ДССТ – не панацея від проблем, а лише приклад вдалої кооперації.

Окрім того, кооперація на рівні міністерств і відомств, на прикладі будівництва містечка на полігоні “Широкий лан”, може мати продовження. Адже хто як не військові та їх колеги зацікавлені у якісному та швидкому втіленні в життя інфраструктурних проектів, які пов’язані з обороноздатністю нашої держави. Звісно, за умови прийняття виважених рішень та ефективного керівництва. Принаймні там, де “аутсорцинг” не спрацьовує...

Читати також:Український процес переозброєння, або які висновки виносить Україна з Азербайджанської перемоги у Нагірному Карабасі

Ігор Карпов, Київ

Даний матеріал відноситься до авторських публікацій.
Думка редакції може не збігатися із точкою зору авторів матеріалів.