Топ ОПК - 2020: Щорічний рейтинг підприємств ОПК України

останнє оновлення 14.06.21 Топ ОПК (ВПК) України 2020 – щорічний рейтинг українських підприємств, які виробляють продукцію (надають ...

пʼятниця, 12 лютого 2021 р.

F-15 замість МіГ-29 і СУ-27 – коли Україна отримає нові літаки?

F-15 замість МіГ-29 – коли Україна отримає нові літаки

Старіння військової техніки, яка була сконструйована та вироблена в СРСР. Проблема, яку давно і гостро відчувають Збройні Сили України, а особливо – військова авіація, переоснащення якої літаками з країн Європи або США коштуватиме сотні мільярдів гривень.

Чи можливо здійснити такий стрибок у найближчому майбутньому – дізнавався журналіст 5 каналу Петро Троць.

Три транспортних літаки Ан-178 для потреб Збройних Сил – наприкінці грудня Міноборони замовило в заводу «Антонов» таке технічне поповнення. Дотепер склад Повітряних Сил не поповнювався новими зразками літаків, і армійці досі літали на техніці часів Радянського Союзу.

Старіння техніки – це проблема не лише військово-повітряних сил, а й усіх ЗСУ. Звісно, наявні літаки не є ровесниками старенького МіГ-17, який давно заслужив місце на постаменті. Утім, майже вся наша бойова техніка – родом із СРСР, а цієї держави не існує вже 30 років.

«Через 5-10 років вони взагалі не зможуть літати», – констатує Олександр Турчинов.

Заміна озброєння радянських часів на сучасні зразки – така основна ідея розвитку Повітряних Сил ЗСУ. Документ із такими планами на 15 років оприлюднили у травні 2020-го. І якщо проблеми транспортної авіації для армії ще можна вирішувати власними силами, то виробляти бойові літаки Україна не може – їх потрібно купувати.

«Держава Україна практично не робить нічого, щоб цей процес розпочати», – каже голова правління громадської організації «Українського мілітарного центру» Тарас Чмут.

Американські F-15 та F-16, шведські «Гріпени» – такі варіанти називають оптимальними для переоснащення українського парку літаків. Вони могли б замінити всі радянські зразки: винищувачів, штурмовиків, бомбардувальників.

«Потрібно практично оголосити міжнародний тендер, де озвучити всього декілька пунктів. Скільки нам треба літаків, за який проміжок часу. Що ми хочемо ще, наприклад – локалізацію виробництва в Україні або розгортання повного циклу обслуговування і ремонту. І скільки ми за це готові платити», – зазначає Тарас Чмут.

Але до вибору конкретного літака – ще далеко, адже держава досі не ухвалила рішення переозброїтися.

«Це буде дорого. Треба прораховувати і розуміти сам процес договорів, щоб держава, навіть якщо буде закупати якісь платформи для своїх потреб, щоб це було виправдано і ми могли максимально робити те, що можемо зробити в себе. Щоб завантажувати свої підприємства, отримували ці технології», – каже член Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Ігор Копитін.

Для України це буде не лише коштовний, а й тривалий процес. Який уже запустили західні сусіди, що раніше літали на тих самих радянських літаках.

«Сусідні держави – там процес від підписання контракту і до отримання перших літаків – проходить 4 роки. Ще 3-4 роки, коли завершиться постачання всього парку, і коли цей парк набуває спроможності до бойового чергування. Це дуже тривалий час, але в нашому випадку потрібно не затягувати», – каже редактор сайту Militaryaviation Денис Томенчук.

Але поки Україна лише модернізує наявні радянські зразки.

У Міноборони лише переоснащення тактичної авіації оцінюють у 200 мільярдів гривень. А разом із витратами на транспортні, навчальні літаки, безпілотні комплекси та інші потреби ця сума сягає більш ніж 300 мільярдів.


Петро Троць, Михайло Третяк, 5 канал


Нагадаємо, що плани переоснащення авіації були сформульовані у «Візії Повітряних Сил 2035, яка була схвалена рішенням Військової ради Командування Повітряних Сил ЗСУ від 15 травня 2020 року». Документ передбачає уніфікацію бойової авіації шляхом створення багатофункціональних авіабригад, озброєних єдиним типом багатоцільового винищувача покоління 4++ закордонного виробництва (типу Saab JAS-39E/F Gripen, F-16 Block 70/72 чи ін.)

У Візії зазначається, що її реалізація вимагає значних фінансових ресурсів, що виходять за рамки поточного фінансування Збройних Сил, та неможлива без підтримки Уряду України. Необхідне розроблення державної цільової програми закупівлі багатоцільових винищувачів, а також військово-технічної допомоги від країн-партнерів.

Також в липні 2020 року Центральний науково-дослідний інститут ЗСУ, організував проведення наукового семінару щодо вироблення підходів до оптимального вибору єдиного багатоцільового винищувача для ЗСУ та вивчення можливості організації виробництва бойових літаків на потужностях вітчизняного ОПК із залученням потенціалу іноземних партнерів.

Водночас делегація Повітряних Сил вивчала пакистанські винищувачі JF-17 Block III.

А в січні 2021 року, у відповідь на інформаційний запит Українського мілітарного порталу, Міноборони повідомило, що закупівля нових винищувачів не включалась до орієнтовних показників оборонного замовлення на середньостроковий та довгостроковий період.

F-16 замість МіГ-29 – коли Україна отримає нові літаки