четвер, 28 жовтня 2021 р.

«Піранья» п'ятого покоління

Автор: Андрій Харук
Піранья п'ятого покоління

Понад сорок років швейцарська фірма «Моваг» виробляє дуже вдалі бронетранспортери «Піранья», які користуються попитом на світовому ринку. Нині для низки країн випускається вже п'яте покоління цих машин.

У 1976 році з конвеєра заводу фірми «Моваг» у швейцарському Крейцлінгені зійшов перший серійний колісний бронетранспортер «Піранья». З того часу випущено понад 11 тисяч машин цього сімейства, що надійшли на озброєння двох десятків країн. Крім Швейцарії, виробництво таких БТР було налагоджено у Канаді, США, Великій Британії та Чилі.

Комерційний успіх «Піраньї» був немислимий без її постійного вдосконалення. Після першого покоління з'явилися «Піранья II» і «Піранья III». А ось із четвертим поколінням вийшла осічка – створена у 2001 році «Піранья IV» не змогла знайти покупців і залишилася у прототипах. Сама ж фірма «Моваг» у 2004 році стала частиною концерну «Дженерал Дайнемікс», а з 2010 року офіційно називається General Dynamics European Land Systems – Mowag (GDELS-Mowag). У цій статті ми заради стислості використовуватимемо її традиційну назву.

Коли провал веде до успіху

У 2006 році «Моваг» спільно з британським відділенням «Дженерал Дайнемікс» приступив до розробки БТР «Піранья Еволюшн», призначеного для участі в конкурсі FRES UV (Future Rapid Effect System Utility Vehicle). Машина перейняла основні удосконалення «Піраньї IV», у тому числі протимінний захист, що відповідає рівню 3a/3b за стандартом STANAG 4569 (днище корпусу витримує підрив на югославській міні TMRP-6 із зарядом масою 5,1 кг). Разом з тим, з'явився ряд нововведень: четверта вісь, що керується, дистанційно керована кулеметна установка і відкрита архітектура бортової електроніки, що полегшує подальші модернізації. Вантажопідйомність шасі збільшилася до 10 т.

У конкурсі FRES UV конкурентами «Піраньї Еволюшн» стали французький БТР VBCI та німецький «Боксер». У травні 2008 року Міноборони Великобританії оголосило про перемогу швейцарсько-британської бронемашини, однак у грудні програму FRES UV закрили - сторони не зійшлися в ціні. Другу спробу придбати колісні БТР британська армія зробила лише десять років потому, і переможцем цього разу став «Боксер».

Габарити Піраньї 5 вельми немаленькі Габарити «Піраньї 5» вельми немаленькі (джерело: forsvaret.dk)

Провал із британським замовленням не збентежив конструкторів «Мовага», які продовжили доопрацювання «Піраньї Еволюшн». Головними напрямами вдосконалення стали подальше посилення захисту, збільшення вантажопідйомності та корисного обсягу, покращення рухливості. Вже наприкінці 2009 року був готовий прототип «Піранья Клас 5», згодом перейменований на «Піранью 5». Що ж є ця машина?

«Піранья 5» має зварний несний корпус зі сталевої броні з можливістю навішування панелей додаткового бронювання. У такій конфігурації він забезпечує балістичний захист, що відповідає 4 рівню, а протимінний – рівню 4a/4b за стандартом STANAG 4569. Виробник декларує можливість доведення балістичного захисту за бажанням замовника до 5 рівня. Машина є повнопривідною чотиривісною, з керованими першою, другою та четвертою осями. Завдяки цьому радіус розвороту «Піраньї 5» складає всього 15 м (для сучасних легкових автомобілів він знаходиться в межах 9-13 м). Гідропневматична підвіска дозволяє регулювати кліренс. Гальмівна система – пневматична двоконтурна, із системою АБС. БТР комплектується пневматиками«"Мішлен» 14.00 R20 XZL.

Десантне відділення Піраньї 5 Десантне відділення «Піраньї 5» (джерело: army-technology.com)

Робоче місце водія знаходиться у лівій передній частині корпусу. Водій має індивідуальний люк і три перископи, середній з яких можна замінити приладом нічного бачення. За ним розташовується другий член екіпажу (командир/стрілець), який також має власний люк і п'ять перископів. У десантному відділенні вздовж бортів встановлені десять індивідуальних відкидних сидінь, з прив'язними ременями. Об'єм десантного відділення складає 14,5 куб. м, а у варіанті зі збільшеною висотою корпусу – 17 куб. м.

«Піранья 5» у Данському королівстві

Першим замовником «Піраній» п'ятого покоління стали сухопутні війська Данії, які підшукували заміну не лише старим гусеничним БТР М113, а й сучаснішим колісним машинам «Піранья III». Умови тендеру, оголошеного у травні 2011 року, допускали участь як колісних, так і гусеничних машин. До порівняльних випробувань, що розпочалися в лютому 2013 року і тривали майже пів року, було допущено п'ять машин: гусеничні G5, CV90 «Армаділло» та ASCOD 2, а також колісні VBCI та «Піранья 5». У травні 2015 року переможцем оголосили «Піранью», а 15 грудня того ж року підписали контракт, який передбачав закупівлю 309 бронемашин у шести варіантах (БТР, КШМ, самохідний міномет, БРЕМ, інженерна та медична машини).

Піранья 5 данської армії у варіанті БТР «Піранья 5» данської армії у варіанті БТР (джерело: forsvaret.dk)

Зварювання першого корпусу «Піраньї 5» для Данії розпочалося на заводі «Моваг» у Крейцлінгені у квітні 2016 року. Зважаючи на велику завантаженість цього підприємства, остаточне складання БТР у січні 2017 року перенесли на новий завод у Тегервілені. У травні 2017-го представникам міністерства оборони Данії офіційно передали першу «Піранью 5», а до кінця року до неї приєдналося ще три. Данські військові відразу ж постаралися випробувати нову «іграшку» в різних кліматичних умовах. Влітку 2017 року «Піранья 5» тестувалася у спекотному кліматі Арізони (на полігоні Юма), а наприкінці року – у Північній Норвегії.

Згідно з контрактом, остаточне складання 290 БТР має здійснюватись у Данії. Ще у 2013 році «Моваг» підписав відповідну угоду з місцевою фірмою «Фальк Шмідт», але та у жовтні 2017 року збанкрутувала. Новим контрагентом став виробник будівельних машин «Гідрома», який налагодив збирання «Піраній» на заводі у Стеврингу. У 2018 році сухопутні війська отримали вже 32 бронемашини (28 БТР, дві інженерні та дві медичні). Одночасно тривали інтенсивні військові випробування. «Піранью 5» у варіанті БТР офіційно прийняли на озброєння лише 27 березня 2019 року.

Медичний варіант Піраньї 5 данської армії Медичний варіант «Піраньї 5» данської армії (джерело: forsvaret.dk)

В армії Данії нові бронемашини надходять насамперед на озброєння 1-ї бригади, що складається з трьох механізованих батальйонів, артдивізіону, батальйонів управління, інженерного, логістики, а також роти військової поліції. Завершити програму постачання планується до 2023 року.

Данці вибрали для своїх «Піраній» двигун «Сканія» DC13. Перші БТР озброювалися шведською дистанційно керованою установкою LEMUR з 12,7 мм кулеметом М2НВ, але згодом почали монтувати модулі «Протектор» норвезької фірми «Конгсберг». Бойова маса БТР досягає 32 т, а екіпаж у данському варіанті складається з трьох осіб (плюс дев'ять десантників).

Самохідний міномет Піранья 5 данської армії Самохідний міномет «Піранья 5» данської армії (джерело: forsvaret.dk)

Решта варіантів «Піраньї 5» (за винятком неозброєної медичної машини) обладнуються одномісними кулеметними баштами М18 виробництва данської фірми SIMA. Самохідний міномет озброєний 120-мм системою CARDOM 10 розробки ізраїльської фірми «Елбіт» (випускається в Австрії на підприємстві «Елсаїт", що належить «Елбіту»). Від попередніх варіантів CARDOM, що використовуються, зокрема, арміями США та Ізраїлю, вона відрізняється подовженим стволом (дальність стрільби доведена до 10 км) та напівавтоматичною системою заряджання. Серед 309 машин замовлено 15 самохідних мінометів, постачання яких розпочалося наприкінці 2020 року.

На Балканах

Румунія, як і Данія, вже має досвід експлуатації швейцарських БТР — раніше вона закупила 43 «Піраньї III», які непогано зарекомендували себе в румунському контингенті в Афганістані. Не дивно, що підшукуючи кандидатуру для масштабніших закупівель, румунський уряд знову звернувся до «Мовага». 18 січня 2018 року було підписано контракт, що передбачав постачання 227 бронемашин у шести варіантах: БМП, 120-мм самохідного міномета, КШМ, БРЕМ, медичної машини та машини радіаційно-хімічної розвідки. Новими машинами передбачалося укомплектувати підрозділи Багатонаціональної бригади «Південний Схід» та 81-ї механізованої бригади.

Як і у випадку з данським замовленням, більшість румунських «Піраній» (190 одиниць) передбачалося зібрати на місцевому підприємстві — заводі в Бухаресті, що належить концерну ROMARM. Румунські підприємства постачають і цілу низку інших компонентів: систему попередження про лазерне опромінення, димові гранатомети, відеокамери водія та інше. Башти UT30MK2 мала випускати румунська філія фірми «Елбіт».

Румунська Піранья 5 у варіанті БМП Румунська «Піранья 5» у варіанті БМП (джерело: edrmagazine.eu)

Згідно з контрактом, до лютого 2019 року Міноборони Румунії мало отримати 36 «Піраній 5»: 30 БТР швейцарського виробництва та 6 КШМ місцевого складання. Перші дві машини прибули зі Швейцарії в листопаді 2018-го, але до кінця січня наступного року вдалося поставити лише вісім БМП — далися взнаки затримки з отриманням американської експортної ліцензії на 30-мм гармати Mk 44 «Бушмайстер II». Випробувальні стрільби на полігоні завершилися фіаско, і довелося витратити чимало часу та зусиль для доопрацювання системи озброєння. КШМ озброювалися цілком працездатними кулеметними модулями «Елбіт» RCWS, але у виробництві цих машин виявилися інші проблеми: плачевний стан бухарестського підприємства, що вимагало значних інвестицій для «реанімації». У результаті першу партію «Піраній 5» (30 БМП і шість КШМ) було прийнято армією лише у липні 2020 року. Машини надійшли до 26-го піхотного батальйону Багатонаціональної бригади «Південний схід», який раніше експлуатував «Піраньї III». Однак подальше виконання контракту у листопаді 2020 року було заблоковано рішенням Європейської комісії, яка розпочала розслідування можливих порушень Румунією процедури державних закупівель.

Піранья 5 з 26-го піхотного батальйону на полігонних стрільбах «Піранья 5» з 26-го піхотного батальйону на полігонних стрільбах (джерело: edrmagazine.eu)

У 2018 році «Піранья 5» брала участь у тендері Міноборони Болгарії, який шукав заміну архаїчним БТР-60ПБ. У жовтні 2020 року було оголошено, що швейцарська бронемашина разом із фінським БТР AMV XP вийшла у фінал конкурсу. Однак у березні 2021 року процедуру довелося перервати: закупівельна ціна обох машин перевищувала фінансові можливості Болгарії, а переговори щодо її зниження завершилися нічим.

Піренейський «Драгон»

З 2007 року Міноборони Іспанії намагалося вибрати слушний варіант для заміни застарілих БТР – гусеничних М113 та колісних BMR-600. Програма передбачала закупівлю 300 машин на першому етапі та ще 900 – на наступних. Як заведено, тендерні процедури розтяглися на довгі роки, і в травні 2015 року відбулося повне «перезавантаження» конкурсу на нових умовах. У ньому брали участь «Піранья 5», італійська «Фреччіа», фінська AMV, а також «Боксер» та VBCI. У грудні того ж року Міноборони Іспанії підписало контракт із консорціумом UTE VCR 8×8, який передбачав створення бронемашини «Драгон» на базі «Піранья 5».

Провідну роль у консорціумі грала фірма «Санта-Барбара», як і «Моваг», поглинена концерном «Дженерал Дайнемікс» (General Dynamics European Land Systems – Santa Barbara Sistemas, або GDELS-SBS). Перед розробниками поставили завдання домогтися якнайбільшої технологічної незалежності від GDELS-Mowag. Авторські права на нову бронемашину мали належати іспанському консорціуму, що полегшувало б подальший розвиток конструкції та можливий експорт.

Прототип D1 Прототип D1 (джерело: army-technology.com)

Контракт, розрахований на три роки, передбачав виготовлення шести демонстраторів технології (РТ0 – РТ05), які призначалися для відпрацювання ключових технічних рішень, зокрема інтеграції іспанської автоматичної коробки передач SW642 (двигун залишився колишнім – DC13). За ними було п'ять прототипів:

  • D1 (VCR) – базовий варіант БМП з безлюдною баштою UT30MK2, випуск якої налагодили за ліцензією в Іспанії під позначенням TIZONA;
  • D2 (VCR-PC) – машина командира роти з незаселеною башьою «Самсон» Mk II (з 2019 року відомою як «Самсон 30») ізраїльської фірми «Рафаель»;
  • D3 (VCOAV-ACA) – машина передових артилерійських спостерігачів з дистанційно керованим модулем «Гардіан» 2.0 іспанського виробництва та телескопічною щоглою зі стабілізованою електронно-оптичною головкою;
  • D4 (VCR-VEC PC Sc) – БРМ з баштою HITFIST італійської фірми «ОТО Мелара»;
  • D5 (VCR-ZAP) – інженерний БТР із навісним бульдозерним обладнанням та дистанційно керованим модулем «Міні Самсон».

Прототип D4 Прототип D4 (джерело: army-technology.com)

Основним озброєнням для всіх трьох важких баштових систем була 30-мм гармата Mk 44 «Бушмайстер II», а легкі модулі комплектувалися 12,7-мм кулеметом М2НВ. З модулями TIZONA та «Самсон 30» можуть бути інтегровані ПТУР «Спайк» LR.

Пуск ПТУР Спайк LR з прототипу D1 Пуск ПТУР «Спайк» LR з прототипу D1 (джерело: army-technology.com)

Згодом замовлення розширили рахунок шостої машини MTR (Mobile Test Rig), призначеної для інтенсивних ходових випробувань. Передбачалося, що у грудні 2019 року буде підписано контракт на постачання 348 «Драгонів». Але доведення та випробування прототипів затягувалися. У результаті контракт підписали лише 25 серпня 2020 року. Він передбачає постачання протягом 2022-2025 років 348 бронемашин у п'яти варіантах: БМП (179), БРМ (58), інженерної машини (49), КШМ батальйонного рівня (14) та машини передових артилерійських спостерігачів (8). На перспективу заплановано придбання ще двох великих партій «Драгонів»: 365 екземплярів у 2026-2030 роках та 285 – у 2031-2035 роках. Таким чином, згідно з поточними планами Міноборони Іспанії, передбачається придбання загалом 998 бронемашин сімейства «Драгон».

Швейцарський варіант

На відміну від інших європейських покупців, армія Швейцарії придбала «Піраньї 5» лише в одному варіанті – самохідного міномета. Програма їх закупівель була ініційована у вересні 2016 року і мала на меті компенсувати відсутність бойових машин цього класу: у 2009 році армія списала без заміни самохідні міномети Minenwerferpanzer 64/91 (БТР М113А1 зі 120-мм мінометами). Передбачалося постачання 32 самохідних мінометів Mörser 16 (на шасі «Піранья 5»), 12 транспортерів боєприпасів (вантажівок з броньованими кабінами), а також модернізація 16 КШМ Kommandopanzer 93/99 (на базі «Піранья II»).

Мінометна система Кобра Мінометна система «Кобра» (джерело: army-guide.com)

Як основне озброєння для Mörser 16 вибрали мінометну систему «Кобра», що розробляється в ініціативному порядку фірмою RUAG. Міномет з максимальною дальністю стрільби 9 км пристосований для ведення вогню не лише звичайними боєприпасами, а й керованими мінами «Стрікс». Система забезпечена напівавтоматичним механізмом заряджання (максимальна короткочасна скорострільність – 12 постр/хв, тривала – 4 постр/хв) та балістичним обчислювачем, а її маса становить 1350 кг. Додатково самохідний міномет озброєний модулем «Протектор» М151-СН-13 з 12,7 мм кулеметом М2НВ. Екіпаж машини складається з чотирьох осіб: водія, командира/навідника та двох зарядників.

Mörser 16, вид зверху Mörser 16, вид зверху (джерело: army-guide.com)

Доведення самохідного міномета супроводжувалося численними проблемами. Деякі з них дуже типові й в оборонпрому пострадянських держав. Наприклад, одного разу керівництво RUAG виявило, що допрацьовувати «Кобру» буквально нема кому: всі досвідчені фахівці пішли на пенсію, а молодь не прийшла. Низку вимог техзавдання задовольнити так і не вдалося. Наприклад, через недостатню ширину бойового відділення і значні габарити механізму заряджання довелося відмовитися від кругового обстрілу: кут горизонтального наведення обмежений 60º вправо і вліво від поздовжньої осі машини. Остаточний контракт на виробництво 32 Mörser 16 підписали лише у січні 2021 року, а постачання серійних самохідних мінометів розпочнеться аж 2024 року.

Піранья 5 ботсванського замовлення «Піранья 5» ботсванського замовлення (джерело: gdels.com)

Отже, всі чотири європейські замовники, які купили «Піраньї 5», отримають свої бойові машини зі значними затримками – практично завжди вони зумовлені вимогами до інтеграції додаткового обладнання чи локалізації виробництва. За межі Європи «Піранья 5» продана поки що лише до однієї країни – Ботсвани, яка замовила 2016 року 45 машин з баштами UT30MK2. Контракт було реалізовано у 2020-2021 роках.


Тактико-технічні характеристики (ТТХ) БТР «Піранья 5»

Маса пустої машини, тонн 18,5
Максимальні вантажність, тонн 14,5
Максимальна бойова маса, тонн 33
Екіпаж, осіб 2-3/9-10
Розміри:
Довжина, мм 8000
Висота по даху корпусу, мм 2340
Ширина, мм 3000
Потужність двигуна, к.с. 584
Максимальна швидкість по шосе, км/год 100
Запас ходу, км 700
Долаємі перешкоди:
Ширина рову, м 2,2
Висота стінки, м 0,75
Глибина броду, м 1,5


Читати також:

Невдахи «Мовага»


Література:

  1. army-guide.com
  2. armyrecognition.com
  3. army-technology.com
  4. edrmagazine.eu
  5. forsvaret.dk
  6. gdels.com


Даний матеріал належить до авторських публікацій.
Думка редакції може не збігатися із точкою зору авторів матеріалів.
Українською мовою перекладено спеціально для Ukrainian Military Pages

Використані джерела:
warspot.ru

Топ ОПК – 2021: Щорічний рейтинг підприємств ОПК України

останнє оновлення 11.11.21 Щорічний рейтинг українських підприємств, які виробляють продукцію (надають послуги) військового та ...