Далекобійна зброя: як Україна може змінити баланс сил .
Останні повідомлення про дозвіл від країн Заходу, зокрема США, Великої Британії, Франції та Німеччини, на використання Україною наданої ними далекобійної зброї для ударів по військових об’єктах на території Російської Федерації стали важливим поворотом у ході російсько-української війни.
Цей крок, який підтвердив, зокрема, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, відкриває нові можливості для Збройних Сил України (ЗСУ) у протистоянні російській агресії. У цій статті розглянемо передумови цього рішення, його потенційний вплив на перебіг війни, а також виклики та обмеження, які залишаються.
Передумови рішення
Рішення західних союзників дозволити Україні завдавати ударів по російській території за допомогою західної зброї є відповіддю на ескалацію російських атак, зокрема на цивільну інфраструктуру України, а також на необхідність послаблення логістичних і командних можливостей російської армії.
З початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року Росія використовувала свою територію як безпечний плацдарм для накопичення ресурсів, розміщення складів боєприпасів, командних пунктів і аеродромів, звідки здійснюються удари по Україні.
Раніше західні партнери України, зокрема США, накладали обмеження на використання їхньої зброї для ударів поза межами України, побоюючись ескалації конфлікту та прямого втягнення НАТО у війну. Проте зміна позиції, зафіксована у заявах від листопада 2024 року (зокрема, за повідомленнями Le Figaro про дозвіл Франції та Великої Британії на використання ракет SCALP/Storm Shadow) і підтверджена у травні 2025 року, відображає усвідомлення необхідності надання Україні більшої свободи дій для ефективної оборони.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у травні 2025 року заявив, що США, Велика Британія, Франція та Німеччина зняли обмеження на дальність ударів, що дозволяє Україні використовувати західну зброю, зокрема ракети Taurus, SCALP/Storm Shadow і, ймовірно, ATACMS, для атак на військові цілі в Росії. Це рішення стало логічним продовженням дискусій про необхідність нейтралізації російських загроз на їхній же території.
Можливості, які відкриває дозвіл
- Послаблення російської логістики: Дозвіл на удари по російській території дає змогу ЗСУ атакувати склади боєприпасів, паливно-мастильні матеріали, командні пункти та аеродроми, які Росія використовує для підтримки наступальних операцій. Знищення таких об’єктів може суттєво ускладнити постачання російських військ на фронті.
- Стратегічний тиск на Росію: Можливість завдавати ударів по цілях у глибині російської території змусить російське командування переглянути розміщення своїх сил і ресурсів, що може розпорошити їхні зусилля та послабити наступальний потенціал.
- Використання високоточної зброї: Ракети Taurus (з дальністю до 500 км), SCALP/Storm Shadow (250–300 км) і ATACMS (до 300 км) дозволяють Україні вражати цілі з високою точністю, мінімізуючи побічні втрати. Це може змінити баланс сил, особливо в прикордонних регіонах Росії, таких як Бєлгородська, Курська чи Ростовська області.
- Психологічний ефект: Удари по військових об’єктах на російській території можуть підірвати впевненість російського командування та населення у безпеці їхнього тилу, що посилить тиск на Кремль.
Обмеження та виклики
Незважаючи на нові можливості, дозвіл на удари західною зброєю має низку обмежень, які можуть вплинути на його ефективність:
- Обмежений арсенал: Кількість далекобійних ракет, наданих Україні, залишається обмеженою. Для систематичних ударів по російській території потрібні значні поставки, які поки що не гарантовані.
- Політичні застереження: Хоча офіційно обмеження знято, союзники можуть наполягати на тому, щоб удари здійснювалися виключно по військових цілях, уникаючи цивільних об’єктів. Це потребує від України ретельного планування та координації, щоб уникнути звинувачень у порушенні міжнародного права.
- Ризик ескалації: Росія може відповісти на удари по своїй території асиметричними діями, наприклад, посиленням атак на цивільну інфраструктуру України або активізацією гібридних операцій проти західних країн. Кремль також може використати ці удари для внутрішньої пропаганди, звинувачуючи Захід у прямій участі у війні.
- Внутрішні обмеження в Україні: Деякі джерела вказують на можливі політичні чи бюрократичні перепони всередині України, які можуть ускладнити реалізацію дозволу. Зокрема, згадується вплив окремих посадовців, які можуть стримувати активне використання наданих можливостей.
Стратегічні наслідки
Дозвіл на удари по російській території є важливим кроком у зміцненні позицій України у війні. Він дозволяє ЗСУ перейти від суто оборонної стратегії до активнішого впливу на російські військові можливості. Однак для максимізації ефекту потрібні:
- Координація із союзниками: Постійний діалог із західними партнерами щодо цілей, обсягів і умов використання зброї.
- Розвідувальна підтримка: Точне визначення цілей на території Росії потребує якісних розвідданих, які можуть надавати західні партнери через супутникові системи та інші засоби.
- Посилення поставок: Для ефективного використання дозволу Україні потрібні додаткові ракети, а також системи ППО для захисту від можливих російських контрударів.
Висновки
Дозвіл на використання західної далекобійної зброї для ударів по військових об’єктах у Росії є значним кроком у підтримці України з боку Заходу. Він відкриває можливості для послаблення російської військової машини, але водночас супроводжується викликами, пов’язаними з обмеженим арсеналом, політичними ризиками та необхідністю точного планування. Для України це шанс змінити динаміку війни, але успіх залежатиме від швидкості реалізації нових можливостей, координації із союзниками та здатності уникати ескалаційних пасток, які може створити Росія.
Збройні Сили України, маючи підтримку Заходу, отримують інструмент, який може суттєво вплинути на перебіг війни. Однак ключовим залишається питання: чи зможе Україна повною мірою скористатися цією можливістю, враховуючи як зовнішні, так і внутрішні фактори?
