Артилерія Польщі: сучасний стан

08.12.18 | Андрій Харук
Артилерія Польщі: сучасний стан

Після припинення існування ОВД та переорієнтації Польщі на НАТО і Євросоюз Військо Польське зазнало суттєвого скорочення, однак воно аж ніяк не мало обвального характеру.

Зараз у складі сухопутних військ лишилось три дивізії (одна панцирної кавалерії і дві механізовані; планується формування четвертої дивізії), три окремі загальновійськові бригади (підхалянських стрільців, повітряно-десантна і повітряної кавалерії), бригада армійської авіації, дві бригади логістики, 9 окремих полків (три розвідувальних, 2 саперних, 2 інженерних, 2 хімічних), командування гарнізону Варшави і низка інших частин.

Одним з результатів скорочення війська стала повна відмова від буксируваних систем – уся артилерія Війська Польського тепер самохідна.

Артилерія Польщі: сучасний стан - 2С1 Гвоздика

Найпоширеніший тип артистсеми – це 2С1 «Гвоздика». Польща отримала 533 таких самохідних артилерійських установок, в складі сухопутних військ станом на 2016 рік залишалось 292 установки, однак в бойових частинах їх значно менше. Принаймні частина польських «Гвоздик» модернізована до рівня 2С1Т зі встановленням елементів АСУ вогнем артилерії «Топаз».

«Гвоздики» знаходяться на озброєнні бригадних артдивізіонів: чотирьох в 16-й Поморськії МД, трьох в 12-й Щецінській МД і трьох в 11-й Любуській дивізії панцирної кавалерії, а також одного в 21-й бригаді підхалянських стрільців. Загалом 11 дивізіонів.

Другий тип – 152-мм САУ «Дана» чехословацького виробництва. Польща отримала 111 таких САУ, які надійшли на озброєння корпусної артилерії.

Артилерія Польщі: сучасний стан - 152-мм САУ Дана

У 2013 рлці три артполки передані до складу дивізій: 5-й Любуський полк - до 12-ї МД, 11-й Мазурский полк - до 16-ї МД і 23-й Шльонський полк – до 11-ї ДПК. Полки мають мішаний склад – у них експлуатуються і «Дани», і РСЗВ. Треба сказати, що Військо Польське мало і вісім САУ 2С7 «Піон», але їх років десять тому (чи й більше) списали.

На початку 90-х рр. Польща почала пошук варіантів нових САУ. Планувалось придбати за кордоном ліцензію на виробництво башти з озброєнням і монтувати її на шасі польського виробництва. Не буду розписувати усіх перипетій процесу (це, зрештою, тема для окремої розмови), відзначу лише, що у 1999 р. вибрано башту британської САУ AS-90.

Артилерія Польщі: сучасний стан - САУ Краб

Перший прототип САУ «Краб» був готовий у вересні 2001 р. Але серійне виробництво затягувалось – завод «Бумар-Лабенди» виявився нездатним забезпечити належну якість шасі, а поки возились з ними - британці припинили виготовлення стволів для AS-90. Довелось для першого дивізіону стволи закупити у Франції (8) і Німеччині (16). Але зараз, ніби, «Гута Стальова Воля», яка випускає «Краби» (а раніше виготовляла «Гвоздики»), налагодила власне виробництво стволів.

Довести до пуття польське шасі для «Краба» так і не вдалось, і в 2014 р. ухвалили рішення про закупівлю в Південній Кореї шасі САУ К9. Це дозволило, нарешті, передати у війська першу партію з 24-х САУ. Власне, постачаються не самі лише САУ, а дивізіонні комплекти «Регіна» - з усіма належнами машинами управління, ремонтними та ін. У 2016 р. підписано контракт на постачання до 2025 р. ще чотирьох комплектів «Регіна». Таким чином, кількість «Крабів» буде доведена до 120 одиниць.

Артилерія Польщі: сучасний стан - САУ Криль

Перший дивізіонний комплект «Регіна» переданий до 11-го Мазурського артполку. Якщо припустити, що й решта «Крабів» піде у дивізійні артполки, то виходить, що «Гвоздикам» на заміну доведеться чекати дуууже довго.

З іншого боку, проект нової САУ «Криль» позиціонується саме як заміна для «Дан». Можливо, з початком надходження «Крилів», «Краби» будуть передаватись в бригади.

САУ «Криль» розробляється з 2011 р. Ключові вимоги замовника – це 155-мм ствол завдовжки 52 калібри і здатність до перевезення літаком С-130. У її нинішньому вигляді – це ізраїльска артсистема ATMOS 2000, змонтована на польському шасі «Єльч» 663.32.

Тепер про реактивну артилерію. Її основа – 75 систем WR-40 «Лангуст», тобто польський варіант модернізації «Граду» – на тривісному шасі «Єльч» P662D.35, з сучасними засобами зв'язку й управління вогнем.

Артилерія Польщі: сучасний стан - WR-40 Лангуст

Ймовірно, такими системами укомплектовано по одному дивізіону (24 ПУ) в дивізійних артполках. Системи RM-70/85 (30 екз.) і БМ-21 (75), швидше за все, знаходяться на складах.

Також з'явилась інформація про можливу закупівлю 24-х ПУ РСЗВ «Лангуст» (або удосконалених «Лангуст 2») для артполку 18-ї МД – четвертої дивізії Війська Польського, формування якої щойно розпочато. Тут виникає питання: куди в такому разі підуть «Хомари»?

Нещодавно підписаний контракт вартістю 655 млн. доларів на постачання першої партії реактивних систем залпового вогню HIMARS (проект «Хомар»). Поляки відмовились від офсетних вимог (спочатку вони збирались монтувати пускові установки на власних шасі «Єльч»), що дозволить прискорити реалізацію контракту.

Артилерія Польщі: сучасний стан - HIMARS

Закуплені 20 пускових установок (18 для одного дивізіону та два для навчального підрозділу), 36 стартових пакетів (які складаються з 216 ракет) ракет GMLRS Unitary з уламково-фугасними бойовими частинами, 9 пакетів (54 ракети) ракет GMLRS Alternative Warhead, 30 ракет ATACMS Unitary, 20 навчальних пакетів LCRR (120 ракет), 33 HMMWV, 24 комплекти системи керування вогнем AFADTS, апаратура зв'язку, послуги з технічної підтримки, навчання тощо.

Щодо мінометів. Військо Польське має десь 700 60-мм мінометів (власного і чеського виробництва) і під сотню старих радянських 120-мм. Крім того, є 99 98-мм мінометів М-98.

Артилерія Польщі: сучасний стан

Чому такий дивний калібр? А щоб не потрапляти під договірні обмеження, які стосуються зброї калібру 100 мм і вище. Міномет створений в Польщі, був готовий до виробництва у 1997 р., але поставки почались тільки у 2003 р. через проблеми з допрацюванням боєприпасів. На цьому фото - десантники, які використовують для транспортування М98 «хаммери». Я ж бачив, як підхалянські стрільці возять такі міномети на «єльчах».

З 2006 р. «Гута Стальова Воля» працює над створенням 120-мм самохідного міномета «Рак». Перші прототипи SMG 120, які з'явились у 2009 р., були виготовлені на шасі 2С1. Але в серію пішов варіант SMK 120 – на шасі колісного БТР «Росомак». Дальність стрільби сягає 12 км, боєкомплект – 46 мін.

120-мм самохідний міномет Рак 120-мм самохідний міномет Рак

«Раки» постачаються ротними модулями - по вісім самохідних мінометів, машини управління, розвідки цілей та ін. Замовлено вісім таких модулів (64 міномети).

У грудні 2018 р. сухопутні війська отримали п'ятий ротний модуль самохідних мінометів «Рак». 1-й такий модуль був переданий у червні 2017 р. до 17-ї мбр, 2-й в жовтні - до 12-ї мбр, 3-й в січні 2018-го - до 15-ї мбр, 4-й - в серпні до 21-й бригади підхалянскьх стрільців. До цієї ж бригади, а конкретно – до 5-го батальйону в Перемишлі - потрапив і 5-й модуль «Раків».

120-мм самохідний міномет Рак

Підсумовуючи треба відзначити, що Польща останнім часом прийняла на озброєння три сучасних зразки артилерійського озброєння: «Лангуст», «Краб» і «Рак», ще два мають от-от надійти («Криль» і «Хомар»). У закупівлях простежується системний підхід – тобто, придбання не самих лише вогневих установок, а дивізіонних (ротних) модулів. Але кількість закуплених систем (особливо «Крабів» і «Раків») недостатня для заміни застарілих взірців (виходячи з наявної оргструктури сухопутних військ).


Читати також:Артилерія Румунії: сучасний стан


Даний матеріал відноситься до авторських публікацій.
Думка редакції може не збігатися із точкою зору авторів матеріалів.

Читайте Ukrainian Military Pages у Telegram, Twitter, Facebook та Google+


Використані джерела:
artillery-antitanks.blogspot.com

довідник озброєння і військової техніки