Сухопутні війська поділять на три компоненти

26.12.18
Сухопутні війська

Бойовий склад частин Сухопутних військ Збройних Сил України розподілять за функціональним призначенням на сили негайного реагування, сили нарощування та сили резерву.

Підсумовуючи рік, ми вирішили повернутися до недостатньо висвітленої нами теми перспектив розвитку Сухопутних військ, які зокрема містилися у доповіді командувача цього виду військ Сергія Попка на науково-практичній конференції, яка відбулася у Львові минулого місяця.

Досвід АТО, ООС та умови проведення «гібридної війни» обумовили необхідність уточнення бойового складу та напрямів розвитку родів військ до 2020 року.

Так, розвиток механізованих і танкових військ передбачає:

  • поетапне нарощування кількості підрозділів та чисельності особового складу;
  • уніфікацію структури і чисельності бойових частин;
  • підвищення спроможностей механізованих бригад за рахунок збільшення питомої частки артилерійських підрозділів;
  • відновлення та модернізацію інуючого озброєння та військової техніки;
  • заміну застарілих ПТРК «Метис» на сучасні зразки вітчизняного виробництва «Стугна-П» та «Корсар», з передачею перших до бригад територіальної оборони;
  • закупівлю БТР-4Е та машин на їх базі: командирських БТР-4К, санітарних БММ-4С та ремонтно-евакуаційних БРЕМ-4РМ;
  • ремонт з доробкою на держпідприємствах бронетанкового озброєння з покращеними характеристиками: Т-64БВ, БРДМ-2Л1;
  • розробку та закупівлю сучасних комплекснів тренажерів Т-64, БМП-2, БТР-4;
  • поетапне переоснащення автомобільної техніки частин на нові зразки типу: Богдан, КрАЗ, МАЗ.

Розвиток ракетних військ і артилерії передбачає:

  • перетворення РВіА у сучасну високоінтелектуальну розвідувально-ударну вогневу систему;
  • удосконалення системи управління, впровадження АСУ в усіх ланках, починаючи з «низу» - взвод, батарея;
  • початок переходу ствольної артилерії калібру 152-мм на 155-мм, за рахунок оснащення самохідними гаубицями на колісному ходу (типу «Богдана») вітчизняного виробництва;
  • модернізацію РСЗВ «Град», «Ураган», «Смерч», САУ 2С1, ПТРК «Штурм-С»;
  • оснащення високоточною зброєю та боєприпасами;
  • укомплектування сучасними засобами артилерійської розвідки, зокрема РЛС контрбатарейної боротьби ближньої та дальньої дії (як іноземного так і вітчизняного виробництва);
  • розвиток розвідувально-ударних комплексів, розширення їх можливостей, поступовий перехід від окремих комплексів до комплексах системи розвідки та ураження в межах єдиного інформаційного простору.

Що стосується військ протиповітряної оборони Сухопутних військ (про це ми писали тут):

  • вдосконалення системи управління військами та вогнем;
  • підвищення ефективності системи розвідки та оповіщення про повітряного противника;
  • переформувати чотири групи бойового управління оперативних командувань в командні пункти ППО ОК та створити командний пункт ППО СВ;
  • сформувати нові зенітні ракетні полки, радіотехнічні батальйони в кожному оперативному командуванні;
  • провести модернізацію та оновлення 100% парку радіолокаційної техніки військ ППО новии РЛС і трикоординатними РЛС з цифровими антенними решітками, що збільшить дальню межу зони виявлення;
  • завершити модернізацію ЗРК «Оса-АКМ», ЗСУ-23-4 «Шилка», ПЗРК «Ігла», «Ігла-1».

Розвиток армійської авіації передбачає:

  • закупівлю сучасної авіаційної техніки;
  • модернізацію наявної авіаційної техніки шляхом встановлення приладів нічного бачення, комплексу наведення керованих протитанкових ракет за допомогою лазерного маркування цілей на вертольоти Мі-24, Мі-8;
  • укомплектування модернізованими вертольотами Ми-2МСБ та МСБ-2 для забезпечення підготовки льотного складу, пошуку та рятування, медичної евакуації;
  • створення Центру бойової підготовки армійської авіації з тренажерними комплексами вертольотів Мі-24ПУ, Мі-8, Мі-2 та групи бойового управління (передового авіаційного навідника);
  • удосконалення тактичних прийомів застосування вертольотів.

Щодо розвідувальних частин та підрозділів передбачається:

  • уніфікація та удосконалення організаційно-штатної структури;
  • закупівля сучасних зразків технічної розвідки для ведення оптико-електронної та повітряної розвідки за допомогою БпЛА;
  • відновлення та модернізація існуючих засобів розвідки;
  • збільшення дальності розвідки за рахунок новітніх технічних засобів;
  • досягнення ефективності комплексного ведення розвідки за рахунок формування геопросторової розвідки;
  • підвищення якості ведення інформаційно-аналітичної роботи органами військового управління;
  • підвищення рівня підготовки фахівців радіоелектронної розвідки.

Розвиток військових частин оперативного забезпечення передбачає:

  • формування окремого вузла РЕБ та картографічної частини ОК, а також розрахунково-аналітичної станції;
  • переформування окремої роти РЕБ в окремий батальйон РЕБ;
  • переоснащення частин та підрозділів РЕБ сучасними засобами радіоелектронної боротьби;
  • укомплектування грки розмінування військових частин сучасними засобами захисту та пошуку вибухонебезпечних предметів;
  • введення до шатів механізованих, танкових бригад розрахунково-аналітичних груп та їх укомплектування інформаційними табло ІТ-9 для висвітлення інформації про радіаційну обстановку;
  • поетапне переозброєння вогнеметних підрозділів механізованих та мотопіхотних бригад вогнеметами вітчизняного виробництва;
  • забезпечення захисту баз (арсеналів) та артилерійських частин від БпЛА.


Читати також:Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ ЗС України до 2020 року

Інформаційні матеріали щодо розвитку озброєння та військової техніки можна знайти на цій сторінці Ukrainian Military Pages.


Читайте Ukrainian Military Pages у Telegram, Twitter, Facebook та Google+