Росія втратила 19 літаків і гелікоптерів у Сирії

Росія втратила у Сирії 19 літаків і гелікоптерів

Російська Федерація втратила 19 літаків і гелікоптерів під час ведення бойових дій у Сирії, при цьому загинуло 23 члени екіпажів та 37 інших військових, які знаходилися на борту.

Про це повідомляє The National Interest з посиланням на інформацію з відкритих джерел.

П'ять років нерозбірливих нещадних російських бомбардувань у Сирії схилили перебіг війни на користь Асада – і продовжують це робити сьогодні, коли важкі бомбардування прокладають шлях для сил Асада, щоб розбити останній оплот повстанців у провінції Ідліб – якщо це спочатку не спровокує турецьку інтервенцію.

Однак авіаційна кампанія за період з 2015 по 2018 роки коштувала російським військовим щонайменше одинадцяти гелікоптерів та восьми літаків, що привело до загибелі 23 членів екіпажів та 37 пасажирів. Для порівняння, між 2014 та 2020 роками американські військові втратили два літаки в операціях проти ІДІЛ у Сирії: F-16 у 2014 році через аварію незабаром після зльоту та конвертоплан V-22 при жорсткій посадці у 2017 році.

Втрати літаків Повітряно-космічних сил (ПКС) та морської авіації ВМФ РФ часом відображали недосвідченість екіпажів в експедиційних операціях та проблеми надійності російської техніки. Також деякі бойові втрати можливо вдалося б уникнути, якби ПКС мали більш точне кероване озброєння та безпілотники для спостереження, що дозволило б швидко виявляти цілі та безпечно націлити їх з висоти.

Ця публікація розглядає кожен випадок та причини втрат російської авіації, опираючись на Moscow’s Game of Poker: Russian Military Intervention in Syria Тома Купера (Tom Coope), The Russian Air Campaign in Syria. A Preliminary Analysis Антона Лаврова та матеріали ЗМІ.

Збито ракетою «повітря-повітря»

Росія втратила у Сирії 19 літаків і гелікоптерів

Під час перших бомбардувань туркменських ополченців російські бомбардувальники регулярно обходили турецький повітряний простір на північному заході Сирії. 24 листопада 2015 року пара російських Су-24М проігнорувала неодноразові попередження Туреччини (див. карту). Нарешті, через сімнадцять секунд після вторгнення в повітряний простір Туреччини, F-16 турецьких ВПС випустив радіолокацінокеровану ракету AIM-120 з відстані від дев'яти до дванадцяти миль, яка вразила Су-24М (б/н 83) на 6000 м, внаслідок чого той впав на пагорби.

Росія втратила у Сирії 19 літаків і гелікоптерів

Вогонь з землі

Через три години після падіння Су-24М два гелікоптери Ми-8АМТШ (класичний радянський транспортний вертоліт, посилений додатковою бронею та зброєю) вирушили на бойову пошуково-рятувальну місію для пошуку вцілілого члена екіпажу. Один з Ми-8 був уражений протиповітряним вогнем, внаслідок чого загинув морський піхотинець, а гелікоптер здійснив вимушену посадку. Після втечі екіпажу покинута машина була знищена протитанковою керованою ракетою TOW повстанців.

Це був перший з п’яти гелікоптерів ПКС, що були збиті ближнім зенітним вогнем між 2015 та 2018 роками, також був збитий один штурмовик Су-25. Щонайменше у двох інцидентах були використані ПЗРК, решта можливо припадає на вогонь важких кулеметів та зенітних гармат.

Західні ВПС зменшили втрати літаків від протиповітряної оборони ближньої дії, здійснюючи польоти на великій висоті та широко використовуючи дорогі високоточні боєприпаси.

Однак технологічно відсталі ПКС РФ мають обмежені можливості застосування керованого озброєння класу «повітря-земля». У результаті переважна більшість російських боєприпасів використаних в Сирії, це некеровані бомби, які скидалися з висоти понад 4000 м, щоб уникнути вогню ППО, використовуючи прицільно-навігаційну систему СВП-24 середньою точності. Зокрема застосовувались касетні та запалювальні боєприпаси з великим побічним ураженням.

Су-34 с касетними авіабомбами РБК-500 ЗАБ-2,5СМs
Су-34 з касетними авіабомбами РБК-500 ЗАБ-2,5СМ (разова бомбова касета з запалювальними бойовими елементами)

Але в 2016–2017 роках російська авіація мала надавати безпосередню повітряну підтримку сирійським сухопутним військам, особливо в жорстокій боротьбі за Пальміру. Якщо російські пілоти «хоробро» бомбардували лікарні та школи, які через великі будівлі були зручними мішенями для бомбардувань з висоти, то для підтримки військ з повітря їм було необхідно літати нижче, щоб вражати цілі та рухомі транспортні засоби з некерованими ракетами та гарматами, в умовах небезпечного вогню ППО.

8 липня 2016 року один з пари російських гелікоптерів Ми-35М, що обстрілювали позиції ІДІЛ, був уражений, ймовірно вогнем з землі (хоча можливий і дружній вогонь), внаслідок чого йому відірвало хвіст і гелікоптер впав на землю. Москва спочатку заперечувала будь-яку втрату, потім заявила, що вражений сирійський Ми-24, й нарешті визнала втрату свого гелікоптеру.

Ще один Ми-8АМТШ (RF-95585) був збитий вогнем землі 1 серпня 2016 року, під час повернення «після доставки гуманітарної допомоги в місті Алеппо». Всі п'ять військовослужбовців (з них три члени екіпажу), що знаходились на борту гелікоптера, загинули.

Ми-8АМТШ (RF-95585) був збитий вогнем землі 1 серпня 2016 року
Фото: Reuters/Pixstream

На початку лютого 2018 року російські броньовані штурмовики Су-25 з малих висот обстрілювали некерованими авіаційними ракетами автомобільні колони біженців, які рятувались втечею зі Східного Алеппо.

Перший Су-25 постраждав внаслідок вогню з озброєного пікапа.

А, 3 лютого, ракета з ПЗРК «Игла» завдала удару по ще одному Су-25СМ, внаслідок чого його лівий двигун загорівся. Пілот успішно катапальтувався, але потім підірвав себе гранатою, щоб уникнути захоплення.

Вважається, що саме ПЗРК також несе відповідальність за збиття 7 травня 2018 року бойового гелікоптера Ka-52 «Аллигатор» (зі втратою обох членів екіпажу). Вочевидь російські системи протидії ракетному ураженню не змогли захистити Ка-52 відракет з тепловим наведенням, проте нам не відомо скільки (якщо такі були) ракет було «перехоплено» пастками.

Дружній вогонь

Після ізраїльського повітряного удару 17 вересня 2018 року сирійський ЗРК С-200 випустив ракету, яка вразила російський розвідувальний літак Ил-20М, що пролітав над Середземномор'ям. Від ураження ракетою В-880 (5В28) загинули всі п'ятнадцять членів екіпажу. Москва звинуватила ізраїльтян у навмисному застосуванні Ил-20, у якості своєрідного щита і заявила, що передасть Сирії ЗРК С-400 з покращеними можливостями розпізнавання цілей. Однак ізраїльтяни стверджували, що вони залишалися поодаль від Ил-20, і що ракета була запущена набагато пізніше, ніж літаки ВПС Ізраїлю вилетіли з району.

сирійська система С-200 запустила ракету, яка вразила російський розвідувальний літак Ил-20М

Зіткнення з землею

12 квітня 2016 року російський бойовий гелікоптер Ми-28Н «Ночной охотник», призначений для нічних операцій, вночі влетів у землю внаслідок неправильних дій екіпажу, які не змогли керувати машиною за допомогою окулярів нічного бачення. Загинув пілот – командир 55-го вертолітного полку та його напарник.

31 грудня 2017 року знов російські пілоти показали свій рівень підготовки – під час супроводження конвою гелікоптер Ми-35М врізався в лінії електропередач, убивши двох із трьох членів екіпажу на борту.

Пташиний удар

3 травня 2018 року російський двомісний реактивний винищувач Су-30СМ відразу після злету в Латакії занурився в Середземне море, забравши на дно обох членів екіпажу. Міністерство оборони Російської Федерації повідомило, що літак став жертвою зіткнення з птахами.

Су-30СМ щойно після злету в Латакії занурився в Середземне море

У жовтні 2017 року черговий бомбардувальних Су-24М за версією Міністерства оборони РФ зазнав «технічну неполадку» і викотився за межі посадкової смуги під час зльоту на авіабазі Хмеймім. Літак розпався, вбивши обох екіпажів, перш ніж вони змогли врятуватись.

У квітні 2018 року транспортний літак Ан-26 заходив на посадку на авіабазі Хмеймімі, коли внаслідок пориву вітру він втратив керування та врізався в землю за 500 метрів від злітно-посадкової смуги, вбивши 6 членів екіпажу та 33 військовослужбовців, які були на борту – це найважча втрата, якої зазнали російські військові в Сирії (якщо не рахувати «російських найманців», яких у ніч з 7 на 8 лютого 2018 року американці знищили відразу кілька сотен).

Авіаносець-вбивця

16 жовтня 2016 року «Адмірал Кузнєцов», єдиний російський авіаносець (вкрадений свого часу в України), відплив до Сирії для виконання перших в країні бойових операцій з авіаносця. Хоча ті ж удари з повітряних баз у Сирії було робити простіше, присутність «Кузнєцова» була вкрай важливою для пропагандистських цілей і бойових випробувань, проте він відразу став посміховиськом через «димову завісу», а згодом втопив кілька своїх літаків, остаточно зганьбившись на весь світ.

Су-30СМ щойно після злету в Латакії занурився в Середземне море
Так виглядав похід «Адмірала Кузнєцова» з космосу

14 листопада 2016 року винищувач МиГ-29КУБ авіакрила «Кузнєцова» вичерпав пальне, чекаючи, коли екіпаж на палубі відремонтує несправну систему посадки, і йому довелося пірнути в Середземне море. За кілька тижнів, 3 грудня, більший реактивний літак Су-33 зіскочив з палуби авіаносця й теж врізався у воду через обрив тросів аерофінішера.

Обидва пілоти були врятовані. Авіакрило «Кузнєцова» перемістили на сухопутні бази, з яких літаки зробили ще 450 вильотів. Після цього катастрофічного провального дебюту, пожежі та затоплення величезного плаваючого доку з авіаносцем всередині нього, якій лише дивом не втонув, сумнівно, що цей корабель знову колись братиме участь у бойових місіях.

Знищені на землі

14 травня 2017 року на укріпленій авіабазі Т4 (Тіяс) в центральній Сирії сталася пожежа, що розпочалась із порожніх дерев'яних ящиків з під боєприпасів. Сильний вітер поширив пожежу, що поглинула двадцять вантажних автомобілів повних боєприпасів, чотири російські бойові гелікоптери і перехоплювач МиГ-25 сирійських ВПС.

Росія втратила у Сирії 19 літаків і гелікоптерів

Російські джерела ніколи не повідомляли про втрати, але на супутникових знімках видно спалені залишки гелікоптерів. У нападі звично звинуватили ІДІЛ, хоча Купер пише, що його фактично розпочали російські працівники, які обслуговують наземне обслуговування.

Росія втратила у Сирії 19 літаків і гелікоптерів

У новорічну ніч 2017 року авіабаза Хмеймім потрапила під мінометний вогонь, загинули двоє співробітників ПКС та було пошкоджено десять літаків, хоча й жодного не було знищено, як повідомлялося спочатку. Наступна атака на Хмеймім роєм повстанських безпілотників була відбита протиповітряною обороною.

Читати також:Російський флот найбільше загрожує сам собі