Неспровокована широкомасштабна воєнна агресія Росії проти України 24 лютого змусила країни всього світу переглянути як свої геополітичні та безпекові стратегії, підходи до власної та колективної оборони, так і питання забезпечення продовольством.
Загострення на Сході України та нависаюча загроза вторгнення РФ на територію України під будь-яким приводом вкотре активізували розмови про членство нашої держави в НАТО
Оборона держави вимагає значних коштів. Тому, що без них неможливо укомплектувати військові частини необхідною технікою, поставити на озброєння нові зразки та, взагалі, забезпечувати стійкість держави у протистоянні із зовнішніми ворогами.
Шлях України до НАТО – надзвичайно складний. Однак яким би він не був, питання технічного забезпечення у цьому аспекті – одне з найголовніших. Адже, без технічного переоснащення війська, стати членом Альянсу – практично не можливо.
Процес переозброєння війська тривалий, кропіткий та передбачає кооперацію між міністерствами та відомствами не лише в середині країни, але і за її межами. Цим же шляхом крокує і Україна, яка намагається залучати іноземний досвід та технології, не лише для власного переозброєння, але і для розвитку власного ОПК.
Перипетії, які мали місце з будівництвом одного з найпроблемніших об’єктів Міністерства оборони України, табірного містечка на полігоні “Широкий Лан” в Миколаївській області, періодично сколихували наш інформаційний простір. Адже, ми всі були свідками того, в яких умовах на полігоні проживали українські військові ще у 2014 -2016 рр.
Аналіз новин з фронту черговий раз вказує на те, що без системного переозброєння армії – перемоги не здобути. Адже успіх Азербайджану у військовій операції в Нагірному Карабасі довів, що перемагає не тільки добре навчений солдат, але ще і добре озброєний.
