Українська артилерія та ракетна зброя – підсумки 2019 року

Автор: Андрій Шинко
Українська артилерія та ракетна зброя – підсумки 2019 року

Підсумки щодо розвитку ракетно-артилерійського озброєння в Україні, надходження артсистем та боєприпасів на озброєння ЗСУ в 2019 році за версією Ukrainian Military Page.

Для підготовки публікації використовувалася інформація доступна з відритих (насамперед офіційних) джерел, тому аналіз може не включати відомості, які широко не висвітлювалися, мають закритий характер тощо. Згодом публікація може бути уточнена та доповнена.

Достеменно відомо, що в 2019 році на озброєння Збройних Сил України прийнято 122-мм реактивну систему залпового вогню «Верба», комплекс автоматизованого управління вогнем артилерії «Оболонь-А», радар контрбатарейної боротьби 1Л220УК «Зоопарк-3».

КБ «Південне» провело успішні вогневі випробування маршових двигунів і розпочало дослідницькі випробувальні пуски модернізованих ракет для комплексу 9К79-1 «Точка-У». Також КБ продовжувало наземне експериментальне відпрацювання вузлів і систем пускової установки вітчизняного ОТРК «Сапсан». Ведеться відпрацювання автономної системи керування з використанням програмного забезпечення власної розробки.

Розпочаті випробування 122-мм реактивного снаряду «Тайфун-1». На його базі створюється керований «Тайфун-1М» та принципово нові 220-мм «Тайфун-2» і 400-мм «Тайфун-4». Тривають проєктні роботи зі створення надзвукової крилатої ракети «поверхня-поверхня» і КР з дорозгінним ступенем, що поєднає переваги надзвукових та дозвукових ракет.

НВК «Іскра» працювала над створенням вдосконалених контрбатарейних РЛС. Це зокрема два види виробів – 1Л220Е та 1Л221Е, основною відмінністю яких є тип передавача та база.

ХК «Укрспецтехніка» розробила легкий контрбатарейний радар «Бісквіт-КБ», що виконаний на базі цифрової активної антенної решітки, який проходив заводські випробування.

5 червня, наказом МО №279, до експлуатації допущені 23-мм стволи КБА40 до автоматів 2А14 зенітної установки ЗУ-23-2 (індекс 2А13). Їх виробник, КБ «Артилерійське озброєння», крім того освоїло виробництво стволів для 82-мм мінометів 2Б9 «Васильок».

Також, Укроборонпром планував об'єднати КБАО з Заводом точної механіки (ЗТМ) з метою пришвидшення розробки перспективних 30-мм та 40-мм автоматичних гармат під боєприпаси стандарту НАТО, якими озброять вже існуючі зразки бронетехніки (БТР-3, БТР-4), а також новітні розробки (наприклад нову БМП). Про реалізацію цих планів не повідомлялось.

Шепетівський ремонтний завод освоїв виробництво всіх комплектуючих, що входять до складу артчастини БМ-21 «Град», останніми, у липні 2019 року випробували направляючі труби. А також продовжував випробування бойової машини РСЗВ БМ-21 УМ «Берест».

Павлоградський хімічний завод проводив відновлення реактивних снарядів великих калібрів та опанував виробництво нового палива для коригованих ракет вітчизняного комплексу «Вільха».

КБ «Луч» на виставці «Зброя та безпека 2019» представило 130/152-мм універсальну керовану ракету Р-10, що може застосовуватися проти бронетехніки та повітряних цілей.

З'явилася інформація, що Старокраматорський машинобудівний завод (СКМЗ) вже півтора роки постачає серійні 125-мм танкові гармати та 152-мм гармати для САУ 2С3 «Акація». Також завод виробляє стволи для 60, 82 та 120-мм мінометів. На «Зброя та безпека 2019», СКМЗ на спільному з Краматорським заводом важкого верстатобудування стенді, представив стволи 125-мм та 152-мм гармат, мінометні стволи, а також 120-мм міномет «Бучарда».

На КП «Шосткинський казенний завод «Імпульс» запустили новітній виробничий центр, який замикає повний цикл виробництва артилерійських боєприпасів та ракетного озброєння. Підприємство готове до випуску підпривачів В-429, В-429Е, РГМ-2М та інших елементів вогняних ланцюгів артилерійських боєприпасів.

ТОВ «Українська бронетехніка» та Краматорським заводом важкого верстатобудування (КЗВВ) у грудні розпочато вогневі випробування вітчизняної 155-мм САУ 2С22 «Богдана», що затримались через відсутність 155-мм снарядів, які в Україні наразі не виробляються. Для проведення випробувань у жовтні в Туреччині було закуплено:

  • 134 навчальних пострілів Mod 272 (без заряду, підривача та запалювача)
  • 33 пострілів M107HE (без заряду, підривача та запалювача)
  • 217 підривачів М557
  • 234 підривачів M82
  • 32 порохових заряди МЗА1
  • 197 порохових заряди М4А2

До фіналу випробувань наблизились наземний варіант комплексу протикорабельних ракет РК-360МЦ «Нептун» (вперше продемонстрований у квітні) та РСЗВ «Вільха-М» (збільшеної дальності), також продемонстрували новий дизайн пускової установки. А 107-й реактивний артполк, якій першим озброюється РСЗВ «Вільха», з початком 2019 року було реорганізовано в бригаду. Штатні розрахунки бригади вже встигли відстрілятися з РСЗВ «Вільха-М».


Надходження артсистем, контрбатарейних РЛС та боєприпасів:

Цього року армія не лише продовжувала отримувати відремонтовані зразки радянської техніки, а й отримала першу батарею самохідних автоматизованих 120-мм мінометів на базі бронеавтомобілів Барс-8 та першу 100-ню серійних ракет «Вільха».

Через обмеженість доступної офіційної інформації щодо надходження артилерійського озброєння, наведена інформація може дуже відрізнятися від реальної, тому всі кількісні оцінки слід розуміти як «щонайменше». Відомо, що цього року надійшли:

Також у грудні 2019 року Міноборони повідомило про укладення та оплату контракту на другу партію ПТРК «Javelin» (погоджений обсяг – 150 ракет, 10 ПУ та супутні послуги за $39,2 млн)

Відомо, що українськими спецекспортерами за кордоном було закуплено (щонайменше):

  • 16 вживаних 122-мм САУ 2С1 «Гвоздика» за $1,6 млн та 2 башти із гаубицями 2А31
  • 152-мм постріли до Д-20 і 2С3 «Акація» ВОФ-546 (2000) і ВОФ-546У (3000) за $5 млн
  • 30-мм постріли з осколково-фугасним снарядом УОФ-8 (50 000) та з осколково-трасуючим снарядом УОР-6 (25 000) для для гармат 2А38 ЗРГК 2К22 «Тунгуска»

Також варто згадати, що Україна продала М'янмі комплект технічної документації для складального виробництва 122-мм самохідної гаубиці 2С1У на базі багатоцільового шасі МТ-ЛБ та допомагає налагодити виробництво.

Щодо експортних поставок, то йорданська компанія «Jadara Equipment», ще з 2018 року розпочала ліцензійне виробництво версії українського легкого ПТРК «Корсар» від КБ «Луч». Крім того протягом 2019 року продовжили активно продаватися за кордон ПТРК «Скіф» та «Корсар». ПТРК від КБ «Луч» засвітилися й на новому грузинському БпЛА.

Підписано контракт на постачання Туреччині 120-мм керованих ракет «Конус» (КБ «Луч») для стрільби з танкових гармат. Продано понад 100 турецько-українських модулів Serdar ATMLS (теж із ракетами КБ «Луч»).

Також за кордон постачалися 100-мм постріли до гармат 2А70 бойових машин піхоти БМП-3.

Більше про експорт технологій, озброєння і військової техніки читайте тут »»